Постанова

від 12.02.2014 по справі 815/5469/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5469/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.,

за участю представника апелянта - Куліша О.В.,

керівника Фермерського господарства "ТЄНОД" - Ткача О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Любашівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "ТЄНОД" до Любашівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

29 липня 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до Любашівської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області, та просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної ДПІ Одеської області ДПС № 0000042200 від 05.04.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що у період з 19.03.2013 року по 25.03.2013 року уповноваженими особами Любашівської міжрайонної ДПІ Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФГ "ТЄНОД" (код ЄДРПОУ 34695707), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, за результатами якої складено акт №183/2200/34697507 від 29.03.2013 року. Перевіркою встановлено порушення, зокрема - п.187.1 ст.187, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України - не задекларовано суму ПДВ, яка акумулюється сільськогосподарськими підприємствами на спецрахунках по декларації за серпень 2011 року у розмірі 60876,2 грн. 05.04.2013 року на підставі акту №183/2200/34697507 від 29.03.2013 року Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042200, яким збільшено ФГ "ТЄНОД" суму грошового зобов'язання за основним платежем: 60 876,20 грн., за штрафними санкціями 15 219, 05 грн. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2013 року №0000042200, позивач звернувся з первинною скаргою на дане рішення до ДПС в Одеській області, яка оскаржуване рішення Любашівської МДПІ залишила без змін. Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України. За результатом розгляду Міністерством доходів і зборів України повторної скарги господарства прийняло рішення вих.№5243/6/99-99-10-01-15 від 20.06.2013 року, яким оскаржуване рішення Любашівської МДПІ було залишено без змін. Позивач вказує, що ФГ "ТЄНОД" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства є суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ. Також позивач пояснив, що право застосовувати фінансову санкцію, закріплене в п.123.1 Податкового кодексу України та починається з умови - у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Тлумачення податкового зобов'язання закріплено в пп. 14.1.156 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Однак, згідно п.209.2 Податкового кодексу України та Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011р. №11, сума ПДВ, визначена у податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства. Таким чином, зобов'язання спецрежимника - не бюджетний платіж, його не слід вважати податковим зобов'язання на підставі підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України і за його заниження не можна накладати штраф за п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної ДПІ Одеської області ДПС № 0000042200 від 05.04.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Фермерського господарства "ТЄНОД" з податку на додану вартість на суму 60876 грн. 20 коп. В задоволенні іншої частини позову Фермерського господарства "ТЄНОД" - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням по справі, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2007 року Любашівською районною державною адміністрацією зареєстровано фермерське господарство "ТЄНОД" за № 15411020000000335.

Фермерське господарство "ТЄНОД" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ №1001194483 НБ №035815 від 01.01.2009 року, виданого Любашівською МДПІ, індивідуальний податковий номер № 346975015228 зареєстрований на спеціальному режимі оподаткування з 01.01.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2007 року Фермерське господарство "ТЄНОД" взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №695.

У період з 19.03.2013 року по 25.03.2013 року уповноваженими особами Любашівської МДПІ Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФГ "ТЄНОД" (код ЄДРПОУ 34695707), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, за результатами якої складено акт №183/2200/34697507 від 29.03.2013.

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення, зокрема, п. 187.1 ст.187, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України - не задекларовано суму ПДВ, яка акумулюється сільськогосподарськими підприємствами на спецрахунках по декларації за серпень 2011 року у розмірі 60876,2 грн.

05.04.2013 року на підставі акту перевірки №183/2200/34697507 від 29.03.2013 року Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042200, яким збільшено ФГ "ТЄНОД" суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем: на суму 60876,20 грн., за штрафними санкціями - на суму 15219, 05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2013 року №0000042200, ФГ "ТЄНОД" звернулося з первинною скаргою на дане рішення до ДПС в Одеській області. За результатами розгляду ДПС в Одеській області первинної скарги позивача 24 травня 2013 р. на адресу ФГ «ТЄНОД» надійшло Рішення про результати розгляду первинної скарги вих. №1097/10/10-2007 від 22.05.2013 року, яким оскаржуване рішення Любашівської МДПІ було залишено без змін.

Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України. За результатами розгляду Міністерством доходів і зборів України повторної скарги позивача, 03 липня 2013 року на адресу ФГ «ТЄНОД» надійшло Рішення про результати розгляду повторної скарги вих.№5243/6/99-99-10-01-15 від 20.06.2013 року, яким оскаржуване рішення Любашівської МДПІ було залишено без змін.

Приймаючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави, для застосування до позивача штрафної санкції, передбаченої п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України, відсутні, тому спірне податкове повідомлення-рішення в частині суми основного платежу 60876,20 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Разом з тим, у зв'язку з наведеним порушенням (заниження суми ПДВ у декларації з ПДВ (скороченій), яка мала бути перерахована на спецрахунок) до платника застосовуються штрафні санкції, передбачені п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України. Визачена сума грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки підлягає сплаті до державного бюджету. Тому Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС правомірно застосовано до Фермерського господарства "ТЄНОД" штрафні санкції у розмірі 15219,05 грн., що передбачені п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, а тому в даній частині позов задоволенню не підлягає.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з оглядом на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-1V , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податків.

Відповідно до п.54.1 статті 54 ПКУ, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Стаття 209 ПК України встановлює спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового Кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2. ст. 209 Податкового Кодексу України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2011р. №11, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Згідно акту перевірки №183/2200/34697507 від 29.03.2013 року, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість по скороченій декларації за період з 01.01.2010р. по 01.01.2013р. встановлено заниження суми, яка підлягає нарахуванню по особовому рахунку та спрямовується на спецрахунок по декларації за серпень 2011 року у розмірі 60876,60 грн.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ДПС України № 1046 від 22.11.2012 року була затверджена Узагальнююча податкова консультація з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій.

Як зазначено у запитанні № 6 вказаної Узагальнюючої податкової консультації, якщо с/г підприємство занизило суму ПДВ у декларації з ПДВ (скороченій), яка мала бути перерахована на спецрахунок, задекларувавши до сплати меншу суму, ніж фактично має сплатити за результатами документальної перевірки, такі дії не вважатимуться порушенням цільового використання коштів.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що заниження суми податку на додану вартість, яка визначена позивачем у податковій декларації за серпень 2011 року не є порушенням цільового використання коштів, ґрунтуються на законі.

Однак, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки відповідно до Податкового кодексу штрафна санкція - це плата у вигляді фіксованої суми або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку за порушення ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позивач не наніс своїми діями збитків та втрат бюджету України, крім того, штрафні санкції не можуть застосовуватись окремо від основного виду стягнень, тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Любашівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги Фермерського господарства "ТЄНОД" задовольнити повністю.

Податкове повідомлення - рішення Любашівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 05.04.2013 року № 0000042200 -скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 14.02.2014 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.