3/44
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" березня 2009 р. Справа № 3/44
За позовом Дочірнього підприємства «ФауБеХа-Офір»Товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Вена-Смига»
про стягнення заборгованості в розмірі 83717грн. 79 коп.
Суддя Мамченко Ю. А.
Представники:
від позивача : директор Костур В.Г.; представник Костур Р.В. (довіреність №б/н від 23.03.2009 року)
від відповідача : не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство «ФауБеХа-Офір»Товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД» звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Вена-Смига»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 71543 грн. 88 коп., інфляційних нарахування в розмірі 6868 грн. 21 коп., 3 % річних в розмірі 1055 грн. 99 коп. та пені в розмірі 4249 грн. 71 коп.. В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №4748346; причин неявки в судове засідання не повідомив.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
ВСТАНОВИВ
20.09.2007 року між Дочірнім Підприємством «ФауБеХа-Офір»Товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»(надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Вена-Смига»(надалі - Покупець) укладено Договір поставки товару №38/07-1 (надалі - Договір поставки), відповідно до умов якого ДП «ФауБеХа-Офір»ТОВ «Офір ЛТД»зобов'язалось поставити та передати у власність ТОВ «Євро Вена-Смига»продукцію: фурнітуру, комплектуючі та інші супутні складові товари для виробництва металопластикових, дерев'яних вікон та дверей, іншу продукцію (надалі - Товар), а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених Договором поставки.
У відповідності до п. 5.1 Договору поставки, оплата Товару здійснюється в гривнях України на банківські реквізити Постачальника протягом одного банківського дня з дня виставлення рахунку-фактури. Пунктом 5.2 Договору поставки визначено, що сторони допускають відтермінування оплати Покупцем Товару в межах 25 днів.
Відповідно до п.3.3 Договору сторонами визначено, що датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата, що зазначена в видатковій накладній. Дата поставки встановлює момент переходу права власності та ризику випадкової загибелі (пошкодження) товару.
На виконання умов Договору Постачальником поставлено товар на загальну суму 88764 грн. 28 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №2985 від 12.08.2008 року на загальну суму 19777 грн. 72 коп. (довіреність ЯОИ №063367 від 12.08.2008 року); №3181 від 22.08.2008 року на загальну суму 12179 грн. 16 коп. (довіреність ЯОИ №063372 від 22.08.2008 року); №3318 від 02.09.2008 року на загальну суму 12136 грн. 98 коп. (довіреність ЯОИ №063374 від 02.09.2008 року); №3859 від 03.10.2008 року на загальну суму 13121 грн. 81 коп., №3860 від 03.10.2008 року на загальну суму 459 грн.71коп. (довіреність ЯОИ №063378 від 02.10.2008 року); №4139 від 24.10.2008 року на загальну суму 3653 грн. 28 коп., №4140 від 24.10.2008 року на загальну суму 2195 грн.18 коп., №4141 від 24.10.2008 року на загальну суму 25 076 грн. 88 коп., №4156 від 24.10.2008 року на загальну суму 163 грн. 56 коп. (довіреність ЯОИ №063384).
Покупець, всупереч умовам Договору поставки та взятих на себе за договором грошових зобов'язань не провів розрахунок за поставлену продукцію в повному обсязі. Заборгованість відповідача в розмірі 71543 грн. 88 коп. за Договором поставки підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звіряння розрахунків від 13.11.2008 року.
Позивачем на адресу відповідача направлялась Претензія №50/08-01 від 08.12.2008 року з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі 71543 грн.80 коп. до 20.12.2008 року, однак вищевказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до п.8.1 Договору поставки, всі спори, що можуть виникнути між сторонами при виконанні, зміні та розірванні Договору, будуть передані на розгляд до господарського суду, у відповідності до підвідомчості спору в порядку, встановленому чинним законодавством України лише після претензійного порядку вирішення спору.
Позивач дотримав вимогу Договору поставки щодо претензійного порядку вирішення спору.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.6.1. Договору при порушенні строків, оплати товару передбачених п.5.2. Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Позивачем на суму боргу нараховано пеню у сумі 4249 грн. 71 коп..
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на суму боргу нараховано 3% річних в розмірі 1055 грн. 99 коп. та інфляційні нарахування в розмірі 6868 грн. 21 коп..
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 71543 грн. 88 коп., інфляційних нарахування в розмірі 6868 грн. 21 коп., 3 % річних в розмірі 1055 грн. 99 коп. та пені в розмірі 4249 грн. 71 коп. є доведеним, обґрунтованим, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Вена-Смига» (35680, с.Смига, вул. Заводська, 1, Дубенський район, Рівненська область, р/р 26001301587673 в БВ №1 Філії «Рівненське Центральне відділення Промінвестбанк», МФО 333335, код ЄДРПОУ 32600568) на користь Дочірнього підприємства «ФауБеХа-Офір»Товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»(79058, м. Львів, вул. Замарстинівська. 134А, р/р 260060060837 в ВАТ «Держ.експ-імп. Банк України»МФО 325718, код ЄДРПОУ 30477331) заборгованості за поставлений товар в розмірі 71543 грн. 88 коп., інфляційних нарахування в розмірі 6868 грн. 21 коп., 3 % річних в розмірі 1055 грн. 99 коп. та пені в розмірі 4249 грн. 71 коп. , а також витрати на сплату державного мита в розмірі 837 грн. 17 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп..
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано “31” березня 2009 року.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2009 |
Оприлюднено | 11.04.2009 |
Номер документу | 3333440 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні