8/57
03.04.09
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
м.Чернігів тел.77-99-18
просп.Миру,20
======================================================================
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
2 квітня 2009 року Справа № 8/57
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Банк „Демарк”, вул..Комсомольска, 28, м.Чернігів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сила”, вул..Київська, 148а, м.Прилуки
про стягнення 167627грн.19коп.
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Тищенко А.В. –юрисконсульт, довір.пост. №01/20-61 від 25.02.08р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 150000грн. боргу кредиту, наданому на підставі кредитного договору №8 від 08.02.07р., 14295грн.84коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 20.10.08р. по 26.02.09р., 1654грн.64коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, нарахованої за період з 20.10.08р. по 26.02.09р., 1676грн.71коп. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, нарахованої за період з10.02.09р. по 26.02.09р.
Відповідач письмового мотивованого відзиву на позов не надав. Справа розглядається на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням № 1204128, проте уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неможливості направити представника суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом приймати участь у господарських засіданнях, судом явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.
Заявлене позивачем клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
8 лютого 2007 року між сторонами укладено кредитний договорів №8 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 150000грн., строком до 07.02.09р. та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22% річних.
Відповідно до п.3.4.1. договору відповідач зобов'язувався у строк до 7 лютого 2009 року погасити кредит.
Згідно із п.3.5.1 відповідач зобов'язувався також сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі 22% річних, що нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця.
30 квітня 2008р. між сторонами укладено договір №1-8 про внесення змін до кредитного договору №8 від 08.02.07р., в якому за взаємною згодою сторін збільшено розмір відсотків за користування кредитом до 26% річних, а також підвищено до 29% річних процентну ставку за користування кредитом, яка підлягає сплаті у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту.
Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.12.08р. по справі №8/174, яке набрало законної сили з 19.12.08р. і в якій приймали участь ті самі сторони, позивач виконав свої зобов'язання по кредитному договору повністю шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача з одночасним утворенням заборгованості за кредитом, а тому в силу ст.35 Господарського процесуального кодексу України, дані обставини не потребують доказування знов.
В свою чергу відповідач умови договору в частині повернення отриманих кредитних коштів в строк до 07.02.09р. не виконав, кошти в сумі 150000грн. банку не повернув.
Оскільки відповідачем було порушено кінцевий строк погашення кредиту, відповідно до п.7.3 договору заборгованість в сумі 150000грн. була віднесена позивачем на рахунок прострочених кредитів з нарахуванням підвищеної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 29% річних, починаючи з 10.02.09р.
В частині сплати відсотків за користування кредитом відповідач належним чином виконував умови договору до червня місяця 2008р., що також встановлено судом у вищезазначеному рішенні від 04.12.08р. Вказаним рішенням з відповідача стягнуто 14022грн.99коп. заборгованості по відсотках, нарахованих за період з 01.06.08р. по 19.10.08р. включно.
За період з 20.10.2008р. по 26.02.09р. позивачем нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 14295грн.84коп. При цьому, починаючи з 10.02.09р. відсотки нараховувалися із застосуванням процентної ставки в розмірі 29%, що передбачено п.7.3 кредитного договору в редакції договору від 30.04.08р. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем нараховані за період з 20.10.08р. по 26.02.09р. відсотки не сплачені.
В силу ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України проценти за договором позики виплачуються щомісяця до дня повернення позики, в кредитному договорі відсутні будь-які застереження щодо припинення сплати відсотків після настання строку повернення кредиту, суд приходить до висновку по правомірність нарахування відсотків після закінчення строку повернення кредиту з урахуванням збільшеного розміру процентної ставки, встановленої п.7.3 договору, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та у порядку, що встановлені договором.
Відповідач належним чином зобов'язання за договором не виконав, доказів повернення кредиту та сплати заборгованості по нарахованих відсотках на момент прийняття рішення по справі не надав, а тому з нього підлягає стягненню 150000грн. боргу по кредиту та 14295грн.84коп. заборгованості за простроченими відсотками за період з 20.10.08р. по 26.02.09р. включно.
Відповідно до п.7.4 договору у разі порушення строків погашення кредиту позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. При цьому, пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням зазначеної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 1676грн.71коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, нарахованої за період з 10.02.09р. по 26.02.09р.
Згідно з п.7.5 договору у разі порушення строку сплати відсотків за користування кредитом позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. При цьому, пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 1654грн.64коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 20.10.08р. по 26.02.09р.
Враховуючи, що відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України пеня застосовується до несправних боржників у випадку порушення ними зобов'язання за договором, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 1676грн.71коп. за прострочення повернення кредиту і пеня в сумі 1654грн.64коп. за прострочення сплати відсотків, яку відповідач має сплатити, оскільки його вина у простроченні погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитними ресурсами доведена матеріалами справи. Всього сума пені за прострочення виконання зобов'язання, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 3331грн.35коп.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.549,1048,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сила”, м.Прилуки, вул..Київська, 148а (ідентифікаційний код 32275788, п/р 26004000101001 в Банку „Демарк”, МФО 353575) на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Демарк”, м.Чернігів, вул.Комсомольська, 28, (ідентифікаційний код 19357516, відомості про номери рахунків відсутні) 150000грн. основного боргу по кредиту, 14295грн.84коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 3331грн.35коп. пені, 1676грн.27коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2009 |
Оприлюднено | 11.04.2009 |
Номер документу | 3333462 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні