Ухвала

від 04.09.2013 по справі 2а/1570/8381/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 2а/1570/8381/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О. Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та хвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Імперія» в повному обсязі.

Постановою від 27 березня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов ТОВ «Імперія», визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 22 червня 2011 року № 0001282350, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Імперія» за платежем - податок на додану вартість, у розмірі 386 730,36 грн., в тому числі за основним платежем - 309 384,20 грн. та за штрафними санкціями 77 346,073 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки проведеною перевіркою позивача з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» встановлено відсутність у зазначеного контрагента умов для здійснення господарської діяльності, що, згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пп. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України свідчить про наявність ознак нікчемності угод, укладених зазначеним підприємством у перевіряємий період. Відповідно до п. 1.4.3. наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером) - суб'єктом господарювання (платником ПДВ), який здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна, економічна вигода від діяльності, що ним здійснюється, чи від окремих операцій, що ним здійснюється - відсутня. Апелянт посилається на порушення з боку позивача, як вигодонабувача, п. 198.1., п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено сплату податку на додану вартість в розмірі 309 384,29 грн.

ТОВ «Імперія» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що 10 червня 2011 року працівниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Імперія» (код ЄДРПОУ - 32509218) з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» (код ЄДРПОУ - 37109587) за грудень 2010 року, за результатами якої складений акт перевірки від 09 червня 2011 року № 3619/23-5/32509218 (а.с. 46-51).

Суд першої інстанції встановив, що перевіркою встановлені порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку податкового органу, позивачем завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 309 384,29 грн.

На підставі акта перевірки 22 червня 2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001282350, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Імперія» за платежем - податок на додану вартість, у розмірі 386 730,36 грн., в тому числі за основним платежем - 309 384,29 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 77 346,073 грн. (а.с. 14). При цьому у вказаному податковому повідомленні-рішенні у графі встановлених на підставі акту перевірки порушень визначені порушення пп. 7.2.1., 7.2.6., п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись зі згаданим податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до ДПА в Одеській області від 05.08.2011 року № 60 (а.с. 15-17), в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 року № 0001282350.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29 вересня 2011 року № 33701/10/25-0007 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржене ним податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 18-20).

Суд першої інстанції встановив, що оскаржене податкове повідомлення ДПІ у Приморському районі м. Одеси 22.06.2011 року № 0001282350 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки зазначено про проведення перевірки з питання підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» за грудень 2010 року, у висновках акта перевірки зазначено про завищення податкового кредиту саме за період грудень 2010 року, але в акті перевірки встановлено порушення вимог Податкового кодексу України за період грудень 2010 року, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, а заперечуючи проти позову відповідачем визначені порушення ТОВ «Імперія» пп. 7.2.1., 7.2.6., п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тоді як такі порушення не встановлювались актом перевірки.

Також суд першої інстанції встановив, що висновки щодо виявлених порушень пов'язані податковим органом з відомостями, отриманими від ДПІ у м. Іллічівську щодо контрагента позивача - ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД».

В акті перевірки зазначено, що перевіркою ДПІ у м. Іллічівськ (акт від 22.03.2011 року № 633/23-0302/37109587) (а.с. 48, 49) встановлено, що у ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за своїм місцезнаходженням, у зв'язку з чим згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пп. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період січень 2011 року мають ознаки фіктивності.

Суд першої інстанції встановив, що таке твердження податкового органу, яке викладено ним також у запереченнях, є безпідставним та таким, що не підтверджено належними доказами.

Суд першої інстанції встановив невідповідність висновків податкового органу предмету перевірки, оскільки висновок щодо наявності ознак нікчемності угод контрагента позивача у січні 2011 року не може стосуватись розміру податкового кредиту, сформованого позивачем у грудні 2010 року (а.с. 46-51).

Також суд першої інстанції встановив, що згідно акту перевірки від 22 березня 2011 року № 633/23-0302/37109587 (а.с. 58-63), складеного ДПІ у м. Іллічівськ за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року, не встановлювалось обставин, на які відповідач посилався в акті перевірки, складеному відносно позивача, як на докази неправомірності формування ним податкового кредиту у грудні 2010 року.

Так, в акті перевірки визначено місцезнаходження контрагента позивача ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» - Одеська область, с. Малодолинське, вул. Шмідта, буд 48, що спростовує доводи відповідача по зазначеній справі про незнаходження ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» за своїм місцезнаходженням (а.с. 59). Також в зазначеному акті перевірки викладені відомості щодо відсутності умов здійснення господарської діяльності у контрагента ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» - ТОВ «АВС Ресурси», а не у самого підприємства, а встановлені порушення законодавства з боку ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» пов'язані саме з взаємовідносинами з ТОВ «АВС Ресурси», а не з позивачем.

Суд першої інстанції встановив, що під час складання акта перевірки відносно ТОВ «Імперія» відповідачем були викривлені відомості, викладені в акті перевірки, складеному щодо контрагента позивача ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД», що призвело до помилкових висновків щодо порушень податкового законодавства ТОВ «Імперія».

Окрім іншого суд першої інстанції встановив, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2012 року по справі № 2а-10005/11/2670 (а.с. 196-203, 235-240) визнано протиправними дії ДПІ у м. Іллічівськ Одеської області Державної податкової служби при проведенні перевірки та складанні акта від 22 березня 2011 року № 633/23-0302/37109587 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інвесттрейд ЛТД» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року, а також визнано протиправними висновки акта перевірки 22 березня 2011 року № 633/23-0302/37109587 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інвесттрейд ЛТД» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року щодо встановлення нікчемності правочинів по придбанню товару (послуг) від ТОВ «АВС-Ресурси» на суму податкового кредиту 2875689,10 грн. та щодо продажу товарів (послуг) на адресу покупців: ТОВ «Асоціація ТАІР», ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», ТОВ «Вест ТД», ТОВ «Глассрайз», ТОВ «Далгакиран компресор Україна», ПП «Імперія», ПП «Поліграфмайстер Південь», ПП «Стройіндустрія», ПП «Техно Сервіс Контроль», ТОВ «Флора-Експорт» ПП «Корпус-7», ТОВ «Юг-Пакинг Групп». Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року по справі № 2а-10005/11/2670 (а.с.204-208).

Суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Імперія» (покупець) та ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» (постачальник) укладений договір поставки від 09 серпня 2010 року № 0908-1, згідно із яким постачальник передає у власність, а покупець приймає та сплачує товар на умовах, які оговорені у п. 4.1. у кількості та асортименті відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 70-71).

На виконання зазначеного договору протягом грудня 2010 року постачальником здійснювались поставки харчових товарів, що підтверджено відповідними видатковими накладними (а.с. 81-94), рахунками (а.с. 72-80).

Суд першої інстанції встановив, що під час поставки товару за вищевказаним договором ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» видавало позивачу податкові накладні (а.с. 95-108), які відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих накладних за грудень 2010 року (а.с.115-137).

Оплата поставленого товару від ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» підтверджена випискою з розрахункового рахунку, відкритого позивачем в АТ «Астра Банк» (а.с.138-140).

Також суд першої інстанції встановив, що придбаний позивачем у ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» товар використовувався в оподатковуваних господарських операціях, які полягають у реалізації позивачем поставленого товару іншим юридичним особам, що підтверджено відповідними договорами та товарно-транспортними накладними (а.с.141-166).

Суд першої інстанції встановив, що первинними документами, що підтверджують господарські операції з придбання позивачем товару у ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД», є видаткові накладні, в яких фіксуються всі відомості, необхідність засвідчення яких передбачена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», копії яких надані позивачем.

Суд першої інстанції встановив, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам, встановленим вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та у своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення правочину з придбання позивачем товару у ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД», який в подальшому реалізований ним іншим юридичним особам, що свідчить про використання позивачем придбаного товару в оподатковуваних операціях, тобто, позивач дотримався всіх умов віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідний звітний період.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки від 09 червня 2011 року № 3619/23-5/32509218, складеному за результатом перевірки ТОВ «Імперія» та акті перевірки від 22 березня 2011 року № 633/23-0302/37109587, складеному за результатом перевірки ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД», оскільки сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами.

Суд першої інстанції встановив, що ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідач не навів жодних доводів щодо визнання недійсним у встановленому законодавством порядку правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «ТД Інвесттрейд ЛТД», або встановлення вироку суду факту фіктивного підприємництва відносно керівника підприємства-контрагента, що суперечить вимогам ст. 228 ЦК України.

Оскільки нікчемність таких правочинів прямо не встановлена законом, а належних документальних доказів недійсності договору відповідачем до суду не надано, суд першої інстанції критично оцінив висновок відповідача щодо нікчемності укладеного між позивачем та його контрагентом договору.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції встановив безпідставність висновків ДПІ у Приморському районі м. Одеси про нікчемність договору поставки від 09.08.2010 року № 0908-1.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач правомірно визначив податковий кредит за грудень 2010 року, а висновок Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо заниження ТОВ «Імперія» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідний період є необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними доказами по справі.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Суд першої інстанції правильно встановив, що підставою для визначення ТОВ «Імперія» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року зазначено наявність ознак нікчемності угоди, укладеної між ТОВ «Імперія» та ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» - договору поставки від 09 серпня 2010 року № 0908-1.

Висновки податкового органу про ознаки нікчемності договору поставки від 09 серпня 2010 року № 0908-1 ґрунтуються на тому, що у ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за своїм місцезнаходженням.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи податкового органу щодо нікчемності угоди є безпідставним та таким, що не підтверджені належними доказами, оскільки відомості, викладені в акті перевірки від 09 червня 2011 року № 3619/23-5/32509218, складеному за результатом перевірки ТОВ «Імперія» (а.с. 46-51) та акті перевірки від 22 березня 2011 року № 633/23-0302/37109587, складеному за результатом перевірки ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» (а.с. 58-63), не містять у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, так як не підтверджені первинними документами.

Окрім іншого постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2012 року по справі № 2а-10005/11/2670 (а.с. 196-203, 235-240) визнано протиправними дії ДПІ у м. Іллічівськ Одеської області Державної податкової служби при проведенні перевірки та складанні акту від 22 березня 2011 року № 633/23-0302/37109587 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інвесттрейд ЛТД» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року, а також визнано протиправними висновки акта перевірки 22 березня 2011 року № 633/23-0302/37109587 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інвесттрейд ЛТД» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року щодо встановлення нікчемності правочинів по придбанню товару (послуг) від ТОВ «АВС-Ресурси» на суму податкового кредиту 2875689,10 грн. та щодо продажу товарів (послуг) на адресу покупців: ТОВ «Асоціація ТАІР», ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», ТОВ «Вест ТД», ТОВ «Глассрайз», ТОВ «Далгакиран компресор Україна», ПП «Імперія», ПП «Поліграфмайстер Південь», ПП «Стройіндустрія», ПП «Техно Сервіс Контроль», ТОВ «Флора-Експорт» ПП «Корпус-7», ТОВ «Юг-Пакинг Групп». Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року по справі № 2а-10005/11/2670 (а.с.204-208).

Товарність операцій та поставка контрагентом харчових товарів за договором поставки у грудні 2010 року підтверджена матеріалами справи - відповідними видатковими накладеними (а.с. 81-94), рахунками (а.с. 72-80), податковими накладними (а.с. 95-108), до яких у податкового органу зауважень немає та які відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих накладних за грудень 2010 року (а.с.115-137).

Оплатність правочину підтверджена випискою з розрахункового рахунку, відкритого позивачем в АТ «Астра Банк» (а.с.138-140), при цьому податковий орган не надав жодного доказу на спростовування того, що контрагент позивача не отримував коштів.

Використання придбаного позивачем у ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД» товару в оподатковуваних господарських операціях, які полягають у реалізації позивачем поставленого товару іншим юридичним особам, що підтверджено відповідними договорами та товарно-транспортними накладними (а.с.141-166).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач при формуванні податкового кредиту за грудень 2010 року дотримався вимог пп. 7.2.1., 7.2.6., п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин.

З урахуванням вимог ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст. 228 ЦК України, ст. 207 ГК України ст. 14 Конституції України, положень Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якими не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладеної угоди ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належними та допустимими доказами довів реальність, платність правочину, та використання отриманих товарів у своїй подальшій господарській діяльності, тоді як податковий орган ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному оскарженні судового рішення не надав доказів правомірності своїх доводів та не спростовував доводів позивача.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються нормах Податкового кодексу України з питань формування податкового кредиту, тоді як на час виникнення спірних правовідносин норми цього кодексу не були чинними, та діяв Закон України «Про податок на додану вартість» норми якого були дотримані позивачем при формування податкового кредиту у грудні 2010 року.

Також, апеляційний суд не приймає посилання апелянта на акт перевірки ДПІ у м. Іллічівськ від 18 березня 2011 року за № 593/23-0302/37305586 стосовно контрагента позивача ТОВ «ТД «Інвесттрейд ЛТД», оскільки надана податковим органом належним чином засвідчена копія акту перевірки від 09 червня 2011 року № 3619/23-5/32509218, який підписаний як перевіряючою особою так й повноважними представниками позивача (а.с. 46-51), містить посилання на акт перевірки ДПІ у м. Іллічівськ від 22 березня 2011 року за № 633/23-0302/37305586, тоді як акт перевірки ДПІ у м. Іллічівськ від 18 березня 2011 року за № 593/23-0302/37305586 не враховувався ні при проведенні перевірки позивача у червні 2011 року, ні при розгляді справи судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко