Постанова

від 26.03.2009 по справі 16/196-08-5373

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/196-08-5373

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"26" березня 2009 р. Справа № 16/196-08-5373

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б.Туренко

суддів Л.І.Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання – О.О.Соломахіній

без участі представників сторін, які у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Бит-Юг"

на рішення господарського суду Одеської області від "09" лютого 2009р.

у справи № 16/196-08-5373

за позовом Закритого акціонерного товариства "Майбел"

до Акціонерного товариства закритого типу "Бит-Юг"

про стягнення заборгованості в сумі 34216,96грн.,

                                                            встановив:

          ЗАТ "Майбел" 16.12.2008р. звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з АТЗТ "Бит-Юг" 34216,96грн. заборгованості за отриману продукцію, у т.ч. 24156.21грн. - основного боргу, 2316.77грн. - інфляційних, 841.08грн. - 3% річних, 6902.90грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору № 2304 від 23.04.2007р. позивач відвантажив на адресу відповідача товар, останній здійснив розрахунки не в повному обсязі, станом на 15.12.2008р. заборгованість склала 24156.21грн. (а.с. 2-5).

          Письмові заперечення відповідача на позов в матеріалах справи відсутні.

          Під час розгляду справи ЗАТ "Майбел" 06.02.2009р. подало заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24156.21грн.у зв'язку з її погашенням, просив стягнути інфляційні, 3% річних та пеню в сумах, які заявлені до стягнення та відшкодувати судові витрати у повному обсязі (а.с. 34).

          Рішенням господарського суду Одеської області від 09.02.2009р. (суддя Желєзна С.П.) з відповідача на користь позивача стягнуто 6902.90грн. пені, 2316.77грн. інфляційних, 841.08грн. 3% річних, 342.17грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 24156.21грн. припинено на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

          Відповідач, не погодившись із рішенням суду в частині стягнення держмита в сумі 342.17грн., 02.03.2009р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його змінити, стягнувши держмито пропорційно розміру задоволених вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги з причини отримання рішення після закінчення строку на його оскарження. Клопотання задоволено судовою колегією, згідно ст.ст. 53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 10.03.2009р.

          Письмові заперечення на апеляційну скаргу від позивача не надійшли.

          Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

          23.04.2007р. між сторонами укладено договір купівлі —продажу №2304, за яким ЗАТ "Майбел" (продавець) зобов'язалось передати соки та напої власного виробництва у власність АТЗТ "Бит-Юг" (покупець), а останній —прийняти товар та здійснити його оплату протягом 21 банківського дня з дати приймання товару. Відповідальність за несвоєчасні розрахунки передбачена п.6.3. договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (а.с. 12).

          На виконання умов договору продавець відвантажив товар на адресу покупця по видатковим накладним № 0003093 від 05.08.2008р. на суму 37778.51грн., № 0003116 від 12.06.2008р. на суму 35217.16грн., № 0003147 від 24.06.2008р. на суму 30623.62грн. (а.с. 13-16). Однак оплата здійснена частково. Відповідач остаточно розрахувався по видатковим накладним №0003093 —13.10.2008р., № 0003116 —31.10.2008р., по накладній №0003147 кошти в сумі 6467.41грн. були перераховані 31.10.2008р., 14.11.2008р., 01.12.2008р., решта боргу склала 24156.21грн. Відповідно до п.6.3. договору позивач нарахував пеню за прострочку платежу в сумі 6902.90грн., та згідно ст. 625 ЦК України інфляційні в сумі 2316.77грн. і 3% річних в сумі 841.08грн. Розрахунок зазначених сум не оспорювався відповідачем як при вирішенні спору судом першої інстанції, так і при зверненні з апеляційною скаргою.

          В період з 17.12.2008р. по 30.01.2009р. АТЗТ "Бит-Юг" перерахувало ЗАТ ''Майбел'' суму основного боргу — 24156.21грн. (а.с. 35-39), у зв'язку з чим позивач відмовився від позову в цій частині, просив стягнути пеню, інфляційні, 3% річних, а також судові витрати у повному обсязі (а.с. 34, 45).

          Рішення господарського суду в частині припинення на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі щодо основного боргу, а також в частині стягнення пені, інфляційних, 3% річних є правомірними та відповідає матеріалам справи.

          Разом з тим судова колегія не погоджується з висновком суду стосовно віднесення на відповідача у повному обсязі судових витрат, пов'язаних зі сплатою держмита та витрат на ІТЗ судового процесу. Такий висновок ґрунтується, на тому, що господарський спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих не себе договірних зобов'язань з своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар, сума основного боргу погашена після звернення з позовом.

          Але судом першої інстанції не враховано слідуюче.

          Дійсно частиною 2 ст. 49 ГПК України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

          Однак, спір щодо стягнення основного боргу не вирішувався по суті, так як провадження у справі стосовно цих вимог було припинено у зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині і така відмова була прийнята судом, тобто відсутній результат вирішення спору щодо стягнення основного боргу, а тому наведений припис ГПК застосований бути не може.

          Така правова позиція викладена у п.12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. № 01-08/163.

          Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

          Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги, заявлені в сумі 34216,96грн., підлягали задоволенню у розмірі 10060.75грн., з відповідача на користь позивача слід стягнути 100.61грн. держмита та 34.70грн. витрат на ІТЗ судового процесу. З урахуванням результатів розгляду апеляційної скарги, витрати по держмиту за апеляційний перегляд судового рішення відшкодовується відповідачу за рахунок позивача в сумі 51.00грн.

          З огляду на викладене, рішення суду в частині відшкодування судових витрат підлягає зміні.

          Оскільки відповідач звертаючись з апеляційною скаргою, сплатив держмито в сумі 120.00грн., в той час як оскаржував судове рішення лише в частині стягнення держмита в сумі 342.00грн., а у цьому випадку держмито підлягало сплаті, згідно п.39 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, п.2 ''а'', ''г'' ст. 3 Декрету КМУ ''Про державне мито'', в сумі 51.00грн., скаржнику слід видати довідку на повернення з Держбюджету України зайво сплаченого мита в сумі 69грн. на підставі п.1 ст.8 Декрету КМУ ''Про державне мито''.

          Керуючись ст. ст. 99, 103 —105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

                                                            постановила:

          Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Бит-Юг" задовольнити.

          Рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2009р. у справі № 16/196-08-5373 змінити, виклавши пункти 1, 2 резолютивної частини в слідуючий редакції:

          ''1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Бит-Юг" на користь Закритого акціонерного товариства ''Майбел'' 6902.90грн. пені, 2316.77грн. інфляційних, 841.08грн. 3% річних, 100.61грн. держмита, 34.70грн. витрати на ІТЗ судового процесу.''

          В інший частині рішення залишити без змін.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства ''Майбел'' на користь Акціонерного товариства закритого типу "Бит-Юг" держмито в сумі 51.00грн. за розгляд апеляційної скарги.

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

          Видати Акціонерному товариству закритого типу "Бит-Юг" довідку на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого за платіжним дорученням № 3333 від 24.02.2009р. держмита в сумі 69.00грн.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            В.Б. Туренко

          Суддя                                                                                 Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук