Рішення

від 29.08.2013 по справі 5011-68/3652-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/3652-2012 29.08.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС» простягнення заборгованості, інфляційних витрат, 3% річних на суму 172.005, 65 грн. та за зустрічним Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС»

позовом

до Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація»

про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат і 3% річних на суму 22.570,86 грн.

Судді: Ониськів О.М. (головуюча)

Бондарчук В.В.

Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: не з'явився,

від відповідача за первісним позовом: Курганський Г.М., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС» про стягнення заборгованості, інфляційних витрат, 3% річних на суму 172.005, 65 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2012 було порушено провадження у справі № 5011-68/3652-2012 та призначено до розгляду на 12.04.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС» 10.04.2012 звернулося до суду з зустрічною позовною вимогою до Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» про стягнення заборгованості 17.511,73 грн., 1.418,31 грн. пені, 2.504,18 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1.136, 64 грн., загалом 22.570,86 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2012 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС» для спільного розгляду з первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація».

Ухвалами Господарського суду міста Києва розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-68/3652-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.05.2012 справу № 5011-68/3652-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Капцова Т.П. та Куркотова Є.Б.

Ухвалою суду від 31.05.2012 справу № 5011-68/3652-2012 було прийнято колегією суддів до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 19.06.2012.

У судовому засіданні, що відбулося 19.06.2012 було оголошено перерву до 09.07.2012.

Ухвалами суду від 09.07.2012 у справі № 5011-68/3652-2012 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) та зупинено провадження у справі.

На адресу Господарського суду міста Києва 23.11.2012 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із листом № 40/7515/12-42 від 21.11.2012 надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 16.01.2013 було поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.01.2013.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 справу № 5011-68/3652-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Бондарчук В.В. та Куркотова Є.Б.

Ухвалою суду від 04.02.2013 справу № 5011-68/3652-2012 було прийнято вказаною колегією суддів до свого провадження та призначено до розгляду на 04.02.2013.

Ухвалами суду від 18.02.2013 у справі № 5011-68/3652-2012 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадежння у справі.

Матеріали справи № 5011-68/3652-2012 повернуто з експертної установи на адресу Господарського суду міста Києва без виконання судової будівельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 18.02.2013, у зв'язку з несплатою за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 10.07.2013 було поновлено провадження у справі № 5011-68/3652-2012 та призначено розгляд справи на 05.08.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 справу № 5011-68/3652-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Бондарчук В.В. та Капцова Т.П.

Ухвалою суду від 05.08.2013 справу № 5011-68/3652-2012 було прийнято вказаною колегією суддів до свого провадження та призначено до розгляду на 05.08.2013.

Ухвалою від 05.08.2013 розгляд справи було відкладено на 12.08.2013, у зв'язку з неявкою позивача за первісним позовом.

Ухвалою суду від 12.08.2013 розгляд справи було відкладено на 29.08.2013, у зв'язку з неявкою позивача за первісним позовом.

В судове засідання 29.08.2013 представник позивача за первісним позовом не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом суму боргу в розмірі 16.986,38 грн., 1.640,70 грн. пені, 1.093,18 грн. 3% річних та 1.767,40 грн. інфляційних втрат. По суті даної заяви, позивач за зустрічним позовом зменшив позовні вимоги в частині стягнення суми боргу, 3% річних та інфляційних втрат, натомість збільшив вимогу про стягнення пені.

Заява позивача за зустрічним позовом про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, в зв'язку з чим має місце нова ціна зустрічного позову, виходячи з якої вирішується спір.

У судовому засіданні 29.08.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 17.09.2007 між Приватним акціонерним товариством Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС» (далі - підрядник) було укладено договір підряду № 17/09-7 (далі - Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору замовник доручив, а підрядник зобов'язався власними силами та засобами, на власний ризик виконати комплекс робіт з влаштування теплоізоляції з подальшим оздобленням системою матеріалів «СЕRЕSІТ» фасаду житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 6.

Пунктом 1.5. Договору сторони передбачили, що приймання-передача виконаних на об'єкті робіт проводиться згідно з діючим порядком у відповідності до затверджених ДБН, нормативних та законодавчих документів.

Відповідно до п. 1.9 Договору вартість робіт визначається договірною ціною та становить: поле стіни 196,00, в т.ч. ПДВ - 32,66 грн. за 1 м2; декоративні елементи 290,00, в т.ч. ПДВ - 48,33 грн. за 1 м2; цоколь 250,00, в т.ч. ПДВ - 41,66 грн. за 1 м2.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, складених згідно ДБНД.1.1-1-2000.

Згідно з п.1.8.2. Договору підрядник зобов'язався виконати роботи в об'ємах, затверджених проектно-кошторисною документацією, або згідно із вимогами ДБН по факту.

Акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) підрядник зобов'язався подати на затвердження замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця (п. 1.16.Договору).

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач за первісним позовом зазначив, що ним за умовами Договору сплачено грошові кошти у розмірі 3.134.000,00 грн., що значно перевищує розмір виконаних відповідачем за первісним позовом робіт за Договором, що склала 3.088.668,00 грн. за період з січня 2008 року по жовтень 2009 року, відтак підрядник безпідставно утримує грошові кошти в сумі 45.332,00 грн. Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом також грошові кошти в сумі 97.045,48 грн., які утримано як вартість послуг генерального підряду в порядку п. 1.18 Договору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору підряду.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного Договору, підрядник виконав комплекс робіт по влаштуванню теплоізоляції з подальшим оздобленням системою матеріалів «СЕRЕSІТ» фасаду житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 6, що підтверджується актами виконаних робіт за формою № КБ-2в за період з січня по грудень 2008 року на суму 313.921,60 грн., та за період з січня по жовтень 2009 року на суму 774.746,40 грн. Загальна вартість виконаних робіт склала 3.088.668,00 грн.

Згідно з п.1.16 Договору акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) підрядник зобов'язався подати на затвердження замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Відповідно до п.1.15. Договору оплата за виконані об'єми робіт проводиться на основі форми КБ-2в, КБ-3 протягом 15 днів після їх підписання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом перерахував на поточний рахунок відповідача за первісним позовом на виконання умов Договору грошові кошти у розмірі 3.134.000,00 грн., що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями.

Як стверджує відповідач за первісним позовом, позивачу листом від 30.12.2009 за № 30/11 було скеровано акт виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 159.899,20 грн., який було отримано останнім 29.01.2010, в якому підрядник просив замовника у разі відсутності зауважень та претензій до якості виконаних робіт підписати акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних підрядних робі протягом трьох днів з дня одержання листа, тобто до 01.02.2010.

Судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом було направлено на адресу позивача за первісним позовом вищевказані акт та довідку за листопад 2009 року із супровідним листом за вих. № 30/11-1 від 30.11.2009. Факт надіслання позивачу за первісним позовом (на адресу: м. Київ, вул. Бориспільська, 12в) та отримання ним 29.01.2010 акта здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2009, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року та супровідного листа за вих. № 30/11-1 від 30.11.2009 підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 29.01.2010, що також не заперечується позивачем за первісним позовом.

Також судом установлено, що листом від 30.11.2009 вих. № 30/11-1 відповідач за первісним позовом повідомив позивача про розірвання договору з 11.12.2009. Факт отримання такого листа 29.01.2010 позивачем за первісним позовом підтверджується повідомленням про вручення (т.1, а.с. 99).

Стверджуючи, що 29.01.2019 позивачу за первісним позовом було надано акт здачі приймання виконаних робіт за Договором на суму 159.899,20 грн., позивач зазначає, що відповідач за первісним позовом повинен був підписати акт здачі-приймання виконаних робіт до 01.02.2010 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Листом від 02.02.2010 за вих. № 18 позивач за первісним позовом повідомив відповідача про те, що виконані ТОВ «НВЦ БУДАЛЬЯНС» роботи за своєю якістю не відповідають діючим ДБН, проекту та технологічним схемам, що підтверджується Актом обстеження об'єкту від 09.12.2009, виконаного ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік» У зв'язку з виявленими недоліками, позивач за первісним позовом вказаним листом повідомив відповідача за первісним позовом про зупинення виконання робіт та зобов'язав підрядника у десятиденний строк усунути виявлені недоліки. Зазначений супровідний лист № 18 разом з Актом обстеження об'єкту було отримано відповідачем 03.02.2010, що підтверджується повідомленням про вручення (т. 3, а.с. 39) та не заперечується відповідачем. Також вказаним листом позивач заперечив проти розірвання спірного Договору.

Таким чином, позивач відмовився від прийняття робіт за актом прийняття виконаних робіт за листопад 2009 року та надав позивачу перелік претензій з вимогою їх усунення, оформленого Актом обстеження об'єкту від 09.12.2009.

Відповідач у відповідь на лист від 02.02.2010 за вих. № 18 надіслав позивачу листа від 03.03.2010 за вих. № 02/03, в якому заперечив щодо виявлених недоліків, зазначивши, що в Акті обстеження об'єкту йде мова про дефекти на той перелік робіт, які необхідні для закінчення будівництва, в той час як роботи є зупиненими з вересня 2009 року у зв'язку з відсутністю фінансування.

Крім того, відповідач 29.04.2011 надіслав позивачу ще одного листа за вих. № 29/04, в якому зазначив, що оскільки в трьохденний термін, тобто до 01.02.2010 будь-яких зауважень щодо виконаних робіт від позивача на адресу відповідача не надходило, такі роботи вважаються прийнятими замовником.

Позивач за первісним позовом на підтвердження наявності недоліків у виконаній відповідачем роботі та порушення технологічних процесів надав також до суду копію дефектного акта від 17.12.2009, складеного комісією у складі: представників замовника, проектної організації ГІП «Укрпроетреставрація», генпідрядної організації та технічного нагляду (т.2, а.с. 107).

Також з матеріалів справи вбачається, що за заявою позивача за первісним позовом Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві провела перевірку якості виконаних відповідачем робіт по улаштуванню фасадів на житловому будинку по вул. Бориспільській, 6 в м. Києві. За результатом також перевірки встановлено, що влаштування утеплення та опорядження фасадів виконано в повному обсязі, якість робіт задовільна, при цьому в окремих місцях виявлені механічні пошкодження, торцева стіна будинку виконана неякісно внаслідок порушення технології виконання робіт. З метою усунення таких зауважень було надано місячний строк для їх виправлення (п. 6.1 Протоколу № 18 засідання ліцензійної комісії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві від 15.09.2010, т.2, а.с.124).

Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

З наведеного вбачається, що позивачем заперечується якість виконаних відповідачем робіт за актом приймання виконаних робіт від 30.11.2009. У зв'язку з чим, останнім було заявлено клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 09.07.2012 у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу з визначеним переліком питань на вирішення експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також вказаною ухвалою витрати по проведенню експертизи суд поклав на ініціюючу сторону - ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація».

Листом від 21.11.2012 № 40/7515/12-42 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про необхідність надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Ухвалою від 16.01.2013, у зв'язку з надходженням вищезазначеного клопотання експерта, суд поновив провадження у справі та зобов'язав сторін надати витребувані експертом документи. Представники сторін на виконання вимог ухвали надали лише частину зазначених документів, пояснивши що решта документів відсутні.

Ухвалою суду від 18.02.2013 суд за клопотанням позивача за первісним позовом призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, доручив її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та витрати по проведенню експертизи суд поклав на ініціюючу сторону - ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація».

Листом № 40/2072/13-42 від 27.05.2013 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд, що ухвала Господарського суду міста Києва про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишена експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання, у зв'язку з несплатою ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» вартості проведення судової експертизи.

Також листом № 7515/12-42 від 27.05.2013 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з ненаданням витребуваних документів.

Ухвалою суду від 10.07.2013 провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 05.08.2013.

Проте, представник позивача за первісним позовом у судове засідання, призначене на 05.08.2013 не з'явився, письмових пояснень щодо поважності причин неоплати витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи суду позивачем не надано.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23 березня 2012 року N 4, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У судовому засіданні 12.08.2013 судом було запропоновано відповідачу за первісним позовом оплатити проведення судової будівельно-технічної експертизи. Проте, представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні згоди на оплату витрат по проведенню судової експертизи не надав, що відображено в формулярі (протоколі) судового засідання від 12.08.2013.

За таких підстав, виходячи з приписів п.23 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23 березня 2012 року N 4, справа розглядається на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем за первісним позовом заперечується якість виконаних відповідачем робіт за актом приймання виконаних робіт від 30.11.2009, саме на позивача покладається обов'язок доказування неякісності таких робіт. Як уже зазначалося, заявлене позивачем клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи було задоволено судом та ухвалою суду від 09.07.2012 у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Водночас, така експертиза проведена не була у зв'язку з її неоплатою позивачем за первісним позовом.

Посилання позивача за первісним позовом на Акт обстеження об'єкту від 09.12.2009, проведеного ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік» не є належним та допустимим доказом, який підтверджує неякісність виконаних відповідачем робіт, оскільки складений ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік» за результатами дослідження всього житлового об'єкту за адресою: м Київ, вул. Бориспільська, 6 та не містить посилання на наявність недоліків виконаних відповідачем робіт за актом приймання виконаних робіт саме за листопад 2009 року. Заперечуючи проти викладених в Акті обстеження недоліків, відповідач у своєму листі позивачу за вих. № 02/03 від 03.03.2010 зазначив, що частина з викладених в Акті недоліків за своєю суттю є не недоліками у вже виконаних роботах, а переліком робіт, які необхідні для закінчення будівництва, в той час як роботи на об'єкті, як зазначив відповідач, зупинені з вересня 2009 року, у зв'язку з відсутністю фінансування. У своїх поясненнях, наданих суду 18.02.2013 (т. 3, а.с. 113), відповідач за первісним позовом пояснила, що частина викладених в Акті недоліків відносяться до вже підписаних та оплачених позивачем актів приймання виконаних робіт.

Наявна в матеріалах справи копія дефектного акта від 17.12.2009, складеного комісією у складі: представників замовника, проектної організації ГІП «Укрпроетреставрація», генпідрядної організації та технічного нагляду також не є належним доказом підтвердження неякісного виконання робіт відповідачем за первісним позовом, оскільки такий акт не містить жодних посилань на спірний Договір та на роботи, які виконувалися за цим Договором; не містить відомостей щодо виявлених недоліків по суті, оскільки йде мова про перелік робіт, які необхідно довиконати. Крім того, був складений з-за відсутності представника підрядної організації, а доказів скерування такого дефектного акта на адресу відповідача до суду не надано.

Таким чином, судом враховано, що належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що відповідачем за первісним позовом виконано підрядні роботи за актом приймання виконаних робіт за листопад 2009 року неналежної якості позивачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що роботи виконані підрядником за актом за листопад 2009 року є такими, що прийняті позивачем за первісним позовом 01.02.2010, у зв'язку з чим у останнього виник обов'язок щодо їх оплати до 17.02.2010 включно (протягом 15 днів після підписання акта приймання виконаних робіт, як це передбачено п. 1.15 Договору).У зв'язку з чим, вимога позивача за первісним позовом про повернення 45.332,00 грн. визнається безпідставною та задоволенню не підлягає.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача за первісним позовом грошових коштів в сумі 97. 045,48 грн., які утримано позивачем як вартість послуг генерального підряду за роботи виконані у період з січня 2008 року по жовтень 2009 року в порядку п.1.18 Договору також не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1.18 Договори сторони передбачили право замовника при розрахунках з підрядником утримувати з вартості виконаних робіт за надані послуги замовника кошти в розмірі 3 % вартості робіт з ПДВ.

Як уже було встановлено, позивачем на виконання умов Договору було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 3.134.000,00 грн., що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями. Зазначене свідчить, що при здійсненні розрахунку з підрядником, замовник не утримував 3% вартості робіт, оплачуючи виконані підрядні роботи згідно з актами приймання-виконаних робіт в повному обсязі.

Положеннями статті 531 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи те, що умовами Договору сторони не передбачили строку настання обов'язку у замовника щодо сплати всієї вартості робіт, у разі утримання замовником 3% їх вартості, а також порядку утримання таких коштів, суд дійшов висновку, що замовник здійснюючи при розрахунках з підрядником 100% оплату вартості робіт змінив встановлений порядок розрахунків, у зв'язку з чим підстави для повернення позивачу за первісним позовом 97.045,48 грн., як вартості утриманих коштів за актами приймання виконаних робіт за період з січня 2008 року по жовтень 2009 року, в даному випадку відсутні.

Як уже було встановлено судом, за період з січня 2008 року по жовтень 2009 року відповідачем було виконано роботи на загальну суму 3.088.668,00 грн. Крім того за листопад 2009 року відповідачем за первісним позовом також було виконано підрядні роботи на суму 159.889,20 грн., які були прийняті позивачем, проте в повному обсязі не оплачені останнім, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС» звернулося до суду з зустрічним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» суму боргу в розмірі 16.986,38 грн., пені в розмірі 1.640,70 грн., 3% річних у розмірі 1.093,18 грн. інфляційних втрат у розмірі 1.767,40 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.08.2013).

Згідно з пунктом 1.19 Договору у випадку порушення замовником, передбачених Договором порядку та строків авансів та платежів за виконані роботи (п.п 4.1, 4.2 Договору) замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього ж Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як уже було встановлено судом, виконані підрядником за актом за листопад 2009 року роботи є такими, що прийняті позивачем 01.02.2010, у зв'язку з чим у останнього виник обов'язок щодо їх оплати до 17.02.2010 включно.

Позивач за зустрічним позовом, крім суми основного боргу, просить також стягнути з відповідача 1.640,70 грн. пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 18.02.2010 по 18.08.2010.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом було перевірено розрахунок розміру нарахованої позивачем за зустрічним позовом пені, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Визнаються також обґрунтованими заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 1093,18 грн. за період з 18.02.2010 по 10.04.2012 та інфляційних втрат у розмірі 1.767,40 грн. за період з 01.03.2010 по 01.03.2012. Розрахунки визна.ться судом арифметично вірними, у зв'язку з чим вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановлені обставини справи, дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС» до Приватного акціонерного товариства Спеціального науково-реставраційного проектно-будівельно-виробничого акціонерного товариства «Україна-Реставрація» підлягають задоволенню в повному обсязі. Водночас У задоволенні первісного позову суд відмовляє, у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування зустрічних позовних вимог в частині їх задоволення, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Спеціального науково-реставраційного проектно-будівельно-виробничого акціонерного товариства «Україна-Реставрація» (04071, м. Київ, пров. Ярославський, 7/9, код ЄДРПОУ 21616277) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ БУДАЛЬЯНС» (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11-Б, код ЄДРПОУ 33542057) суму боргу в розмірі 16.986 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 38 коп., пеню в розмірі 1.640 (одна тисяча шістсот сорок) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 1.093 (одна тисяча дев'яносто три) грн. 18 коп. інфляційних втрат у розмірі 1.767 (одна тисяча сімсот шістдесят сім) грн. 40 коп. та 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.08.2013.

Судді: Ониськів О.М. (головуюча)

Бондарчук В.В.

Капцова Т.П.