cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2013 р. Справа № 914/1960/13
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Гриців В.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак - України", вих.№86 від 29.07.13р.
на рішення господарського суду Львівської області від 17.07.13р.
у справі № 914/1960/13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Орметпром", м.Калуш Івано - Франківської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак - Україна", м.Ходорів Жидачівського району Львівської області
про стягнення 33 381,67 грн.
За участю представників:
позивача: не з'явився (повідомлений належним чином);
відповідача: не з'явився (повідомлений належним чином).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.07.13р. у справі № 914/1960/13 (суддя Сухович Ю.О.) позов задоволено повністю (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орметпром" 32 745,60 грн. основного боргу, 570,58грн. 3% річних, 65,49 грн. інфляційних нарахувань та 1 720,50 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване нормами ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 222 ГК України. Зокрема, при прийнятті рішення місцевий суд виходив з того, що сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар по видаткових накладних №РН-0000025 від 05.06.2012р.та №РН-0000026 від 05.06.2012р.на загальну суму 32 745,60 грн. 20.09.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату упродовж 20 днів поставленого товару, яка залишена без відповіді та без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник стверджує, що договір між сторонами не укладався, довіреностей на отримання товару він не видавав, товару від позивача по вказаних накладних не отримував, вимоги від позивача про оплату товару також не отримував. Скаржник також зазначає, що вказане в акті звірки взаєморозрахунків за період з 31.12.2011р. по 21.05.2012р. відповідає дійсним обставинам, а видаткові накладні №РН-0000025 від 05.06.2012р.та №РН-0000026 від 05.06.2012р. відображені в акті звірки помилково. Також вказує, що головний бухгалтер ТзОВ "Дунапак-Україна" - Чеховська Наталія Мирославівна не уповноважена адміністрацією товариства на право підписання від імені товариства актів звірки взаємних розрахунків з іншими юридичними та фізичними особами, крім того, акт звірки взаємних розрахунків не являється первинним бухгалтерським документом.
В судове засідання 03.09.13р. сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча про дачу, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.05-04/5052/13 від 02.09.13р.) у зв'язку із зайнятістю повноважного представника. На підтвердження вказаних обставин доказів не подано.
Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч.1 ст.77 ГПК України, є обов'язковим лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. Явка представників сторін в засідання апеляційного суду не визнавалась обов'язковою, відтак, нез'явлення представника відповідача в судове засідання не унеможливлює розгляд апеляційної скарги. Слід також зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін судового процесу у виборі та в кількості представників, які можуть представляти інтереси сторони в суді.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи апеляційний суд встановив наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з видатковими накладними №РН-0000025 від 05.06.2012р. на суму 18 207,60 грн. та №РН-0000026 від 05.06.2012р. на суму 14 538,00 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32 745,60 грн.
Вказані накладні підписані від відповідача Захарків Михайлом, підпис якого скріплений печаткою відповідача.
Відповідач товар не оплатив.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 31.12.2011р. по 30.06.2012р (а.с. 31)., за вказаний період позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 98195,20грн., в т.ч. по. накладних: №РН-0000025 від 05.06.2012р. на суму 18 207,60 грн. та №РН-0000026 від 05.06.2012р. на суму 14 538,00 грн., який відповідач оплатив в сумі 59341,20грн. Станом на 30.06.2012р. заборгованість ТзОВ «Дунапак-Україна» перед ТзОВ "Орметпром" становить 38 854,00грн.
Цей акт звірки підписаний керівником позивача, головним бухгалтером відповідача, затверджений директором з економіки та контролінгу відповідача, підписи яких скріплені печатками двох сторін.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №20/09 від 20.09.2012р. про оплату товару, поставленого по накладних: №РН-0000025 від 05.06.2012р. та №РН-0000026 від 05.06.2012р. упродовж 20 днів з моменту отримання даної претензії. Відповідач отримав претензію 27.09.2012р., що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення,фіскальним чеком №8948 від 21.09.12р.(претензія, повідомлення та фіскальний чек в матеріалах справи, а.с. 12-14).
Відповідач залишив вимогу позивача без задоволення.
Як вбачається з позовної заяви, ТзОВ "Орметпром" звернулось до господарського суду з позовом до ТзОВ "Дунапак-Україна" про стягнення 33 447,16 грн. з яких 32 745,60 грн. основний борг, 130,98 грн. 3% річних, 570,58 грн. втрат від інфляції.
В заяві про зменшення позовних вимог (вих.№11/06 від 11.06.13р.) позивач просив стягнути з відповідача 33 381,67 грн.: з яких 32 745,60 грн. основний борг, 570,58 грн. 3% річних за період з 18.10.2012р. по 17.05.2013р. та 65,49 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2012р. по квітень 2013р. Ці вимоги були предметом розгляду в суді першої інстанції
Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною першою ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу частини першої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законодавством не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 692 ЦК встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.
Згідно з п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. N 5002-8/481-2011).
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. N 9/252-10).
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з видатковими накладними: №РН-0000025 від 05.06.2012р.; №РН-0000026 від 05.06.2012р позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32 745,60 грн. Ці накладні, які є первинними документами бухгалтерського обліку, підписані представником відповідача та скріплені його печаткою. Доказів втрати відповідачем своєї печатки чи її вилучення відповідач суду не подав. Поставка товару позивачем по названих накладних відображена також в акті звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період:31.12.11р.-30.06.12р., який з боку відповідача підписаний головним бухгалтером, затверджений директором з економіки та контролінгу відповідача, підписи яких скріплені печаткою відповідача.
Названі обставини підтверджують факт отримання товару відповідачем по вказаних накладних та спростовують його доводи щодо неотримання товару та щодо помилкового включення накладних в акт звірки.
З огляду на відсутність письмового договору у формі єдиного документа, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, що не заборонено законом для даного виду договорів.
Відповідно до частини 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Таким чином, обов'язок щодо оплати товару у відповідача виник на наступний день після прийняття товару, тобто з 06.06.12р. Проте, як вбачається з матеріалів справи, ні станом на 06.06.12р., ні станом на 18.10.12р. (через 20 днів з моменту отримання претензії №20/09) відповідач товар не оплатив..
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає підставним та обґрунтованим задоволення позову в повному обсязі.
Доводи відповідача відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі викладеного вище апеляційний суд вважає, що скаржником не доведено наявність підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.07.13р. у справі № 914/1960/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 06.09.2013р.
Головуючий-суддя Хабіб М.І.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Якімець Г.Г.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2013 |
Оприлюднено | 09.09.2013 |
Номер документу | 33340346 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Хабіб М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні