Постанова

від 16.08.2013 по справі 810/2943/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2013 року 810/2943/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Роздобудько Я.В., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-лайн»

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001882300 від 07.12.2012 р. та №0001892300 від 07.12.2012 р., -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Авто-лайн» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС з вимогами визнати протиправними та скасувти податкові повідомлення-рішення №0001882300 від 07.12.2012 р. та №0001892300 від 07.12.2012 р.

У обґрунтування своїх вимог вказує, що ДПІ у Вишгородському районі Київської області проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Авто-лайн» з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «НВП» Універсалкомплект за серпень 2012 р. та складено акт №1934\22-00\32108002 від 19.11.2012 р. (далі - Акт перевірки), на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001882300 від 07.12.2012 р., за яким нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 106000,00 грн. за основним платежем та 26,500,00 грн. штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення № 0001892300 від 07.12.2012 р., за яким нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 111300,00 грн. за основним платежем та 27825,00 грн. штрафних санкцій.

Вказує, що позивач не погоджується з рішеннями ДПІ в Вишгородському районі Київської області та ДПС у Київській області тому звернулось із вказаним позовом до суду. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001882300 від 07.12.2012 р. та №0001892300 від 07.12.2012 р. є протиправними і підлягають скасуванню

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задвольнити.

Відповідач - ДПІ у Вишгородському районі проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обгрунтування своєї правової позиції вказує, що на підставі наказу ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 15.11.2012 р. №390 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» та відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.4 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст.79 ПК України та повідомлення від 15.11.2012 р. №3735/22-00/1515 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Авто-Лайн» з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «НВП «Універсалкомплект» за серпень 2012 р.

Вказує, що перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 ПК ТОВ «Авто-Лайн» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 106000 грн., в тому числі за серпень 2012 р. на 106000,00 грн., по податковій накладній оформленій (контрагентом постачальником - ПП «НВП «Універсалкомплект») з порушенням п. 201.1, ст. 201 ПК України та п. 1, п. 16 Порядку №1379. ТОВ «Авто-Лайн» порушено п. 8 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за №1490/20228.

Крім цього в порушення п.п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати в сумі 111300 грн., в т.ч. за III квартал 2012 р. в сумі 111300,00 грн. У зв'язку з цим було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ДПІ у Вишгородському районі Київської області від15.11.2012 р. №390 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» та відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.4 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст.79 ПК України та повідомлення від 15.11.2012 р. №3735/22-00/1515, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю ДПІ у Вишгородському районі Київської області, інспектором податкової служби І рангу, Малінкіною А. О., проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Авто-Лайн» (код за ЄРДПОУ 32108002) з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «НВП «Універсалкомплект» (код за ЄДРПОУ 34239474) Судом встановлено, і сторонами по справі не заперечується, що в Акті перевірки перевіряючими було було помилково зазначено назву контрагента позивача ПП «НВП «Універсалкомплект», замість ПП «НВП «Універсалкомплекс». за серпень 2012 р. За результатами перевірки було складено Акт перевірки у якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:

- в порушення п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 ПК ТОВ «Авто-Лайн» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 106000,00 грн., в тому числі за серпень 2012 р. - 106000,00 грн., по податковій накладній оформленій (контрагентом постачальником - ПП «НВП «Універсалкомплект») з порушенням п. 201.1, ст. 201 ПК України та п. 1, п. 16 Порядку №1379.

- порушено п. 8 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за №1490/20228.

- в порушення пп. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати в сумі 111300 грн., в т.ч. за III квартал 2012 р. в сумі 111300 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0001882300 від 07.12.2012 р. яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 132500,00 грн. (з яких - 106000,00 грн. основний платіж, та 26500,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0001892300 від 07.12.2012 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 139125,00 грн. (з яких 111300,00 грн. основний платіж, та 27825,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне:

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про нікчемність та безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «НВП «Універсалкомплекс». До вказаних висновків податковий орган прийшов на підставі того, що від ДПІ у Печерському районі м.Києва до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС, надійшов акт про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «НВП «Універсалкомплекс» (код за ЄДРПОУ 34239474) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р., від 12.11.2012 р. №4761/22-9/34239474, яким встановлено наступні порушення:

«Матеріали отримані від ГВПМ ДШ у Печерському районі м. Києва (Висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності №1217 та висновок спеціаліста №484 від 09.11.2012 р. сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України) матеріали передано службовою запискою №11449/07-06/30 від 09.11.2012 р.

Наявність основних виробничих фондів: ПП «НВП «Універсалкомплекс» не звітує про наявність основних фондів.

Чисельність працюючих: 1 особа.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Стан: на дату написання акту перевірки стан платника - « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Враховуючи вищезазначене, операції ПП «НВП «Універсалкомплекс» (код ЄДРПОУ 34239474) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ПП «НВП «Універсалкомплекс» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

Суд погоджується з висновками податкового органу про безтоварність вищевказаних операцій зважаючи на наступне.

Як стверджує позивач він мав господарські взаємовідносини з ПП «НВП «Універсалкомплекс». Так у матеріалах справи наявна копія Договору про постачання нафтопродуктів №01/08/2012 р. від 01.08.2012 р. Згідно якого ПП «НВП «Універсалкомплекс» (Постачальник) зобов'язується передати ТОВ «Авто-лайн» (Покупцю) нафтопродукти відповідної якості, а Покупець оплачує й приймає нафтопродукти - товар. Постачальник в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у рахунку-фактурі, видаткові накладні, що є невід'ємною частиною даного договору.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору представником позивача було надано копії податкових накладних виписаних ПП «НВП «Універсалкомплекс», реєстри отриманих та виданих податкових накладних, картки по рахунку 631, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, фотографії баків для зберігання дизельного палива, які знаходяться на території підприємства, Сертифікат відповідності на дизельне паливо.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону №996-XІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операцію.

Згідно зі ч.6 ст.8 Закону №996-XIV керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Згідно п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за №805/15496) затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Вказана Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Вказаною Інструкцією встановлено обов'язок щодо документального оформлення операцій з нафтопродуктами, зокрема.

Згідно п. 7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортна накладна (далі -ТТН) у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно п.7.5.7 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи судом позивачем не було надано також необхідних документів складського обліку щодо приймання та зберігання нафтопродуктів ведення яких також є обов'язковим згідно вказаної Інструкції

Згідно п.7.5.8 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Згідно п.7.5.10 Інструкції ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер.

Вказані ТТН представником позивача надані не було. При цьому представником позивача було повідомлено, що вказані ТТН на підприємстві відсутні взагалі, оскільки їх ведення є необов'язковим.

Натомість ним було надано ТТН, які були оформленні згідно наказу Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995 р. №488/346, які також були оформлені з порушеннями.

На думку суду вказані докази є неналежними, оскільки на них відсутні основні реквізити, які ставлять під сумнів їх достовірність, а саме відсутні печатка та підпис посадових осіб автопідприємства - ТОВ «Петрол-логістик» та вантажовідправника - ПП «НВП «Універсалкомплекс».

Оригінали вказаних документів суду для огляду також надано не було.

Щодо Сертифіката відповідності на дизельне паливо виданого Державним Комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики (термін дії з 12.10.2011 р. до 11.10.2012 р.) Паспорту №202 на «Паливо дизельне автомобільне» (номер партії 2002. дата виготовлення 07.09.2012 р.), то на думку суду вони не можуть підтвердити реальність поставок дизельного палива від ПП «Універсалкомплес» позивачу.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0001882300 від 07.12.2012 р. та №0001892300 від 07.12.2012 р. винесені правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 69, 70, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 серпня 2013 року.