Рішення

від 05.08.2013 по справі 159/4126/13-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4126/13-ц

Провадження № 2/159/1073/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 05.08.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Окостень І.В.,

при секретарі - Конашук М.А.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Галаші В.С.,

представника органу опіки та піклування - Гупіка М.І.,

третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

прокурора - Бородчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Доротищенської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про визнання права на забудову земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_7 та позивач ОСОБА_8 звернулися до суду із позовом до Доротищенської сільської ради про визнання в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_9 права на забудову земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку. Вимоги мотивують тим, що померлому ОСОБА_9 рішенням Доротищенської сільської ради від 21 квітня 1998 року було виділено земельну ділянку у селі Гішин для будівництва індивідуального житлового будинку площею 0,25га. Того ж року був затверджений проект забудови, складений акт та схема винесення меж земельної ділянки в натурі, земельна ділянка занесена в земельно-кадастрову книгу. Вважають, що до дітей померлого як спадкоємців перейшло право на дану земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, подав заяву про підтримання позову у повному об'ємі та слухання справи у його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача підтримали позов, просили його задовольнити. Позивач пояснила суду, що батько неповнолітньої ОСОБА_7 та позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 користувався земельною ділянкою у с. Гішин, яка була виділена йому рішенням сільської ради у 1998 році, та мав намір збудувати на ній будинок. Померлий ОСОБА_9 утримував земельну ділянку, посадив на ній дерева; за життя державного акта на цю земельну ділянку не виготовив.

Представник відповідача Галаша В.С., Доротищенський сільський голова, заперечив проти позову. Пояснив, що ОСОБА_9 у 1998 році виділялася земельна ділянка для будівництва житлового будинку, проте державного акта про право власності на цю земельну ділянку він не виготовив.

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, кожен зокрема, не заперечували проти задоволення позову. Пояснили суду, що на спадщину після смерті батька не претендують. ОСОБА_5 пояснив, що за життя батька він разом з ним неодноразово приїздив обробляти земельну ділянку у АДРЕСА_1.

Представник органу опіки та піклування, прокурор, кожен зокрема, просили задовольнити позов, заявлений в інтересах неповнолітньої.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, представника органу опіки та піклування, прокурора, дослідивши письмові докази у справі, суд повністю задовольняє позов з таких підстав.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України 1990 р. (чинного на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, були визначені ст. 23 цього Кодексу. Проте дію зазначеної статті зупинено стосовно власників земельних ділянок, визначених п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про приватизацію земельних ділянок».

Пунктом 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Декретом було визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом міг бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснювалася на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 30 травня 2012 р. у справі № 6-31цс12, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

У справі встановлено, що ОСОБА_9 рішенням сесії Доротищенської сільської ради від 21 квітня 1998 року №1/4 було виділено земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку у с. Гішин в кінці вулиці Світлої площею 0,25га, про що внесено запис у земельно-кадастрову книгу. Наведені обставини підтверджуються копією витягу з рішення сесії сільської ради та повідомленням Доротищенської сільської ради (а.с.20,33).

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10), його спадкоємцями є діти ОСОБА_7, в інтересах якої заявлено позов, позивач ОСОБА_8, треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 6-9). Неповнолітня ОСОБА_7 та ОСОБА_8 постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа на ім'я ОСОБА_9 не заводилася (а.с.35). Як пояснили у судовому засіданні треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вони зверталися до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, але згодом подали заяву про залишення позовної заяви без розгляду. На спадщину після смерті батька вони не претендують.

Таким чином, неповнолітня ОСОБА_7, в інтересах якої заявлено позов, та позивач ОСОБА_8 є спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_9

За урахуванням встановлених обставин та на підставі наведених норм законодавства, до спадкоємців ОСОБА_9 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, переходить право на виготовлення державного акту про право власності на земельну ділянку площею 0,25га у с. Гішин, що була виділена рішення сесії Доротищенської сільської ради під будівництво індивідуального житлового будинку ОСОБА_9.

Керуючись ст. ст. Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, на підставі ст. 1218 ЦК України, п. 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України 2001 року, ст. 22 Земельного кодексу України 1990 р., п. 1, п. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за неповнолітньою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право на забудову земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку в селі Гішин Ковельського району в кінці вулиці Світлої в розмірі 0,25га (двадцять п'ять сотих) в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_9.

Стягнути з Доротищенської сільської ради (код ЄДРПОУ 04333945) у користь ОСОБА_1 та ОСОБА_8 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 (сорок) коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:І. В. Окостень