Рішення

від 03.09.2013 по справі 925/1132/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 925/1132/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Комзюк О.Л.,

за участю представників: позивача: Білоцька В.П. - за довіреністю,

відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 32 743 грн. 14 коп,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 32 743 грн. 14 коп., зокрема 20 835 грн. 96 коп. боргу за поставлену відповідачу продукцію відповідно до укладеного сторонами договору № 08 - 11 від 20.04.2011 по накладній № РТ-0001544 від 19.11.2012, 1630 грн. 77 коп. пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару по 18.06.2013, 6 917 грн. 86 коп. 30% штрафу, 3 275 грн. 21 коп. 28% річних, 83 грн. 34 коп. втрат від інфляційних процесів по червень 2013 року включно.

Заявою від 30.07.2013 (а.с. 31) позивач зменшив розмір позовних вимог в частині нарахування пені, просить стягнути з відповідача кошти в сумі 32 692 грн. 86 коп., що включають в себе 20 835 грн. 96 коп. основного боргу, 1580 грн. 49 коп. пені, 6 917 грн. 86 коп. 30% штрафу, 3 275 грн. 21 коп. 28% річних, 83 грн. 34 коп. втрат від інфляційних процесів за заявлений у позовній заяві період.

Відповідач подала до справи 03.09.2013 письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог (а.с. 55-57), у яких повністю заперечила проти позову з підстав необгрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне: 1) підпис у видатковій накладній № РТ-0001544 від 19.11.2012 про отримання товарно-матеріальних цінностей їй не належить і даного товару вона не отримувала; у вказаній накладній відсутні прізвище та ініціали особи, яка підписала дану накладну від імені відповідача, вказаного в якості отримувача товару, у ній не зазначено посилання на дату та номер довіреності про отримання товару, яка по суті є гарантією поставки цінностей за призначенням, тому вказана накладна не підтверджує фактичне отримання відповідачем товару і не підтверджує грошові зобов'язання за нею відповідача перед позивачем; 2) на вказаній накладній проставлена печатка ФОП ОСОБА_2 "Для податкових накладних", яка є спеціальною печаткою для використання з метою, зазначеною в ній, і не може підтверджувати факт отримання відповідачем товару; 3) чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язковості на накладних такого реквізиту як печатка.

Відповідач не з'явилася у судове засідання і не направила свого представника. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача та її представника, за наявними у справі матеріалами, з огляду на таке. Відповідач належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, ухвали суду надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, у справі є докази отримання відповідачем ухвал суду. Про обізнаність відповідача щодо розгляду справи зазначається і в її письмовому поясненні від 02.09.2013, в якому відсутня заява про розгляд справи за її участі. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами. Неявка відповідача чи її представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання є правом сторони, а не обов'язком.

Представник позивача у судовому засіданні, підтримуючи позовні вимоги, посилалася на доводи, викладені у позовній заяві, та на додатково подані докази, повністю заперечила проти доводів відповідача і пояснила, що на доповнення до поданих суду доказів на підтвердження отримання відповідачем товару по накладній № РТ-0001544 від 19.11.2012 позивач подала до матеріалів справи копію акту звірки взаємних розрахунків від 07.12.2012, підписаного особисто відповідачем, у якому є посилання на спірну накладну, та факсокопії накладних, на яких також проставлена печатка відповідача "Для податкових накладних" і які підтверджені нею особисто у акті звірки станом на 30.09.2012; просила задовольнити позов у зменшеній сумі 32692,86 грн. та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.09.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерстнек Україна" (позивач у справі, Постачальник за договором) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач у справі, Покупець за договором) укладено Договір поставки товару № 08-11 від 20 квітня 2011 року, далі - Договір, відповідно до якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування, далі - Товар, а Покупець зобов'язалася прийняти вказаний Товар і своєчасно його оплатити відповідно до умов даного Договору.

Договором встановлено, зокрема, наступне.

- передача Товару здійснюється окремими партіями в асортименті, кількості та по цінах, зазначених в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 1.2. Договору);

- Постачальник передає Покупцю Товар за цінами, визначеними у видаткових накладних на кожну окрему партію Товару (пункт 4.1.);

- підставою для проведення оплати є: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура (пункт 5.1.);

- Покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію Товару банківським безготівковим переказом на рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати вказаної у видатковій накладній (пункт 5.3.);

- обидві сторони визнають на видаткових накладних підписи та печатки представників Сторін, які засвідчують факт прийому-передачі Товару, факт досягнення взаємної згоди по строкам оплати та факт досягнення взаємної згоди по цінам, при цьому службові особи, які приймають-передають Товар, вважаються уповноваженими представниками Сторін, які мають право вчиняти всі необхідні дії по прийому-передачі Товару (пункт 7.3.);

- у випадку несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, а при несвоєчасній оплаті поставленого Товару більше ніж 1 календарний місяць штраф у розмірі 30% вартості неоплаченого вчасно Товару (пункт 8.4.);

- у випадку порушення термінів оплати поставленого Товару, згідно пункту 5 даного Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 28% річних від суми, термін оплати по якій було порушено (пункт 8.4.);

- Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє по 31 грудня 2011 року. Строк дії Договору щорічно продовжується відповідно до пункту 12.5. даного Договору (пункт 12.2.);

- у випадку, якщо кожна із сторін не повідомить про свій намір розірвати або змінити Договір за 1 місяць до дати закінчення чергового строку дії Договору, строк дії Договору вважається кожного разу автоматично продовженим по 31 грудня наступного року без зміни умов даного Договору (пункт 12.5.).

За доводами позивача, на виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу Товар по видаткових накладних, які відповідачем оплачені. Однак, за поставку Товару згідно видаткової накладної № РТ-0001544 від 19 листопада 2012 року на суму 23 059 грн. 56 коп. відповідачем була здійснена оплата лише частково в сумі 2 223 грн. 60 коп., у зв'язку з чим створився борг в сумі 20 835 грн. 96 коп., який станом на день прийняття рішення відповідачем не оплачений.

У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача вказаної суми боргу та нарахованих на неї пені, штрафу, процентів річних та індексу інфляції за прострочення сплати цього боргу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Договір поставки № 08-11 від 20 квітня 2012 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Вказаний Договір містить всі істотні умови для договорів даного виду. Він підписаний повноважним представником позивача і особисто відповідачем - підприємцем ОСОБА_2 та їх підписи скріплені печатками. Факт підписання та виконання Договору відповідачем підтверджується також посиланням не цей Договір у призначенні платежу при перерахуванні нею коштів на рахунок позивача (а.с. 37, 39), а також не заперечується у письмовому поясненні від 02.09.2013.

Виходячи із умови пунктів 12.2, 12.5 Договору та враховуючи відсутність доказів повідомлення відповідача про припинення Договору і зазначення на накладній № РТ-0001544 від 19.11.2012 реквізитів цього договору, суд вважає, що дія Договору була продовжена на 2012 рік і поставка товару відбувалася відповідно до вказаного Договору.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем доведено і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав по видатковій накладній № РТ-0001544 від 19.11.2012 Товар - продукти харчування на суму 23 059 грн. 56 коп. відповідно до Договору № 08-11 від 20.04.11. За доводами та розрахунками позивача, не спростованими відповідачем, останній частково здійснив оплату в сумі 2 223 грн. 60 коп., неоплаченою залишилася сума 20 835 грн. 96 коп.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт підписання вказаної видаткової накладної представником відповідача, оскільки ця накладна скріплена її печаткою, факт отримання Товару по цій накладній підтверджений самою відповідачкою у акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2012, доданому позивачем до матеріалів справи та оригінал якого судом оглянутий у засіданні 03.09.2013. Не зазначення прізвища особи, яка поставила підпис на накладній, по-перше, не впливає на настання строку оплати відповідачем вартості товару за договором поставки № 08-11 від 20.04.2012, а по-друге, видаткова накладна № РТ-0001544 від 19.11.2012 є належним доказом передачі Товару враховуючи, що вона містить печатку відповідача. Той факт, що на цій накладній проставлена печатка "Для податкових накладних", не має значення для даного спору, оскільки у Договорі відсутнє посилання на те, яка саме печатка повинна проставлятися і чи повинна проставлятися взагалі. Крім цього, суд враховує умову пункту 7.3. Договору, в якому сторони чітко обумовили визнання на видаткових накладних проставлених на них підписів та печаток сторін та те, що у Договорі відсутнє посилання на довіреності. З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, заперечення відповідача щодо отримання Товару по видатковій накладній № РТ-0001544 від 19.11.2012.

Суд вважає, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувала, та не довела суду належними і допустимими доказами належного виконання нею своїх зобов'язань за Договором поставки № 08-11 від 20.04.2012.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не розрахувалася за поставлений позивачем Товар протягом строку, що встановлений у договорі, тобто, не пізніше 18.12.2012, таким чином, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 20 835 грн. 96 коп.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, яка відповідно до статті 546 ЦК України є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Вимога позивача про стягнення пені підлягає до задоволення у заявленій позивачем сумі, виходячи із наступного: позивач у заяві від 30.07.2013 (а.с. 31) вірно розрахував період прострочення виконання грошового зобов'язання - з 19.12.2012 по 18.06.2013, тобто протягом шести місяців з моменту строку оплати товару відповідно до вимоги частини 6 статті 232 ГК України, врахував фактичні проплати відповідачем коштів на погашення боргу та зміни облікової ставки НБУ протягом вказаного періоду. Однак, при розрахунку пені позивачем допущено помилки, в результаті яких належна до стягнення сума пені складає 1617,72 грн. Однак, суд не вбачає підстав для нарахування та стягнення пені в розмірі більшому, ніж заявлено позивачем у заяві, тому вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі 1 580 грн. 49 коп.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

В пункті 8.3. Договору сторони обумовили, що при несвоєчасній оплаті поставленого Товару більше ніж 1 календарний місяць відповідач зобов'язалася сплатити позивачу штраф у розмірі 30% вартості неоплаченого вчасно Товару.

Оскільки відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання за договором № 08-11 від 20.04.2011, тому вона повинна нести відповідальність за це правопорушення і тому суд вважає законною вимогу позивача про стягнення із відповідача штрафу в сумі 6 917 грн. 86 коп.

Згідно статті 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає законною і обгрунтованою вимогу позивача про стягнення із відповідача відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановленого індексу інфляції та 28 процентів річних за прострочення відповідачем проведення розрахунку в установлений строк, виходячи із наступного:

- судом встановлено порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості поставленого позивачем товару в установлений Договором № 08-11 від 20.04.2012 строк;

- частиною 2 статті 20 ГК України встановлено можливість особи захищати своє право способами, передбаченими законом;

- оплата за отриманий товар є грошовим зобов'язанням відповідача;

- вимога до відповідача про сплату цих сум заявлена позивачем у позовній заяві і подання окремих вимог законом не вимагається.

Пунктом 8.4. Договору передбачено сплату відповідачем 28% річних у випадку порушення термінів оплати поставленого Товару, згідно пункту 5 даного Договору. Відповідно до вказаного пункту Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 28 % річних від простроченої суми боргу в сумі 3 275 грн. 21 коп. Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що вказані суми нараховані позивачем правомірно, відповідно до умови пункту 8.4 Договору, що відповідає припису статті 625 Цивільного кодексу України, в якій надано право сторонам за договорами встановлювати інший процент річних, ніж це встановлено у вказаній статті, і розмір цих процентів законом не обмежується. Суд вважає можливим стягнути з відповідача 28 % річних від простроченої суми боргу в заявленій позивачем сумі 3 275 грн. 21 коп.

Вимога позивача про стягнення встановленого індексу інфляції підлягає до часткового задоволення в сумі 41 грн. 67 коп., оскільки позивач невірно розрахував сумарний індекс інфляції за вказаний у позові період прострочення сплати боргу: він складає за цей період 100,2%, а не 100,4%, як вказав позивач.

З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 715 грн. 67 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна" (02068, м. Київ, проспект Бажана, 1-М, офіс 22, ідентифікаційний код 30107943) - 20 835 грн. 96 коп. (двадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 96 копійок) боргу, 1 580 грн. 49 коп. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят гривень 49 копійок) пені, 3 275 грн. 21 коп. (три тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 21 копійку) двадцять вісім процентів річних, 6 917 грн. 86 коп. (шість тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 86 копійок) тридцять процентів штрафу, 41 грн. 65 коп. (сорок одну гривню 65 копійок) інфляційних втрат, 1 715 грн. 67 коп. (одну тисячу сімсот п'ятнадцять гривень 67 копійок) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 09.09.2013

Суддя А.Д. Пащенко