Постанова

від 05.09.2013 по справі 913/1513/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.09.2013 р. справа №913/1513/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Склярук О.І. за участю представників від позивача:Ткачов В.О. за довіреністю б/н від 01.06.13; від відповідача:Садовніков А.А. за довіреністю №2108 від 29.07.2013р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «УПТК-НТ», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. (повний текст підписано 13.06.2013р.) у справі№913/1513/13 (суддя Ворожцов А.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «СБМ», м. Луганськ доПриватного підприємства «УПТК-НТ», м. Луганськ простягнення заборгованості у розмірі 101386,80грн. за договором поставки №0917 від 17.09.2012р. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «СБМ», м. Луганськ, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, до відповідача, Приватного підприємства «УПТК-НТ», м. Луганськ, про стягнення заборгованості у розмірі 101386,80грн. за договором поставки №0917 від 17.09.2012р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. (повний текст підписано 13.06.2013р.) у справі №913/1513/13 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 101386,80грн., судові витрати у розмірі 2027,74грн.

Вказане рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено наявність заявленого боргу, натомість відповідачем наявна заборгованість не спростована та іншого не підтверджено належними доказами, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. у справі №913/1513/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково у сумі 56602,80грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначив, що спірна видаткова накладна №РН-000001959 від 13.12.2012р. у нього відсутня, товарний бетон не отримувався. Крім цього, скаржник посилався на те, що зазначена накладна, складена з порушенням законодавства, підпис особи уповноваженої на прийняття матеріальних цінностей не відповідає справжньому підпису, у зв'язку з чим надав клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. у справі №913/1513/13 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

На виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. сторонами були надані витребуванні документи.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Склярук О.І.

Представник скаржника у судовому засіданні 04.09.2013р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково у сумі 56602,80грн., а також провести у справі судову експертизу відносно видаткової накладної №РН-000001959 від 13.12.2012р. щодо встановлення дійсності підпису Гмирі М.С., наявному на спірній накладній.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2012р. між ТОВ «ТК «СБМ» (постачальник) та ПП «УПТК-НТ» (покупець) укладено договір поставки №0917, за умови якого постачальник зобов'язується протягом терміну його дії поставляти і передавати у власність покупцю товар - товарний бетон наступних марок: В7,5; В12,5; В15; В20; В25; В30, а покупець зобов'язується оплачувати і приймати його на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).

Кількість, асортимент, ціни і загальна сума партії товару, що підлягає постачанню, визначаються в письмовій заявці покупця та специфікації, до відповідної партії. Постачання товару здійснюється постачальником на підставі письмової заявки покупця, яка надається за 3 календарних дня до дати постачання товару. Датою відвантаження товару вважається дата, зазначена в накладній (товарно-транспортній накладній) при передачі товару покупцю, про що він ставить особистий підпис уповноваженої особи. Постачання товару здійснюється спеціалізованим автомобільним транспортом постачальника, що відповідає технічним умовам і забезпечує збереження товару при його транспортуванні (п.п.2.1., 2.2., 2.3., 2.5. договору).

На кожну партію відвантаженого товару покупцю видається паспорт якості постачальника. Датою відвантаження вважається дата фактичного отримання товару покупцем, про що він підписує відповідні видаткові документи постачальника (п.3.3. договору).

Ціна, кількість і найменування кожної партії товару вказуються в специфікаціях, рахунках, рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору (п.4.1. договору).

Згідно п.4.2. договору, відповідач має оплатити товар шляхом 100% передплати, а у разі дострокового постачання товару відповідач має здійснити повну його оплату протягом 14 календарних днів з моменту прийому кожної партії товару.

Ціна цього договору складається із сукупності сум, зазначених у видаткових документах постачальника та підписаних сторонами (п.4.3. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання (п.7.1. договору) та діє до 31.12.2012р. (п.8.1. договору).

В частині оплати товару договір діє до повного виконання зобов'язань (п.8.2. договору).

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільно кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт поставки відповідачу товарного бетону на суму 101386,80грн. позивач підтверджує видатковими накладними №РН-000001920 від 05.12.2012р. у сумі 59928грн., №РН-000001924 від 06.12.2012р. у сумі 5266,40грн., №РН-000001957 від 11.12.2012р. у сумі 21408,40грн., №РН-000001959 від 13.12.2012р. у сумі 44784грн., довіреністю №2751 від 03.12.2012р., виданої ПП «УПТК-НТ» менеджеру з постачання Гмирі М.С. на отримання від ТОВ «ТК «СБМ» цінностей за договором.

В графі «Отримав» видаткової накладної №РН-000001959 від 13.12.2012р. наявний підпис особи, яка прийняла товар, та зазначено прізвище: Гмиря Микола Сергійович за дов. №2751 від 03.12.12р.

Таким чином, позивачем було поставлено товарний бетон на загальну вартість 101386,80грн., відповідачем договірні зобов'язання відносно оплати поставленого товару не виконані, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 101386,80грн.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається із заперечень відповідача на позовну заяву (арк.спр.42), він підтвердив факт прийняття товару за видатковими накладними №РН-000001920 від 05.12.2012р. у сумі 59928грн., №РН-000001924 від 06.12.2012р. у сумі 5266,40грн., №РН-000001957 від 11.12.2012р. у сумі 21408,40грн. та заперечив проти поставки товару за видатковою накладною №РН-000001959 від 13.12.2012р. у сумі 44784грн. через те, що відповідач не отримував товар за спірною накладною.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі спірної видаткової накладної вбачається, що вона містить найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість поставленого товару, а також, підпис особи відповідача, яка отримала цей товар за довіреністю.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що, видаткова накладна №РН-000001959 від 13.12.2012р. є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідає вимогам ст.9 зазначеного закону та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, тому її підписання покупцем фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого товару за видатковими накладними №РН-000001920 від 05.12.2012р. у сумі 59928грн., №РН-000001924 від 06.12.2012р. у сумі 5266,40грн., №РН-000001957 від 11.12.2012р. у сумі 21408,40грн., №РН-000001959 від 13.12.2012р. у сумі 44784грн., визначається за правилами ч.1 ст.692 ЦК України.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові №9/252-10 від 21.04.2011р.

З огляду на викладене та інші досліджені у справі фактичні обставини, а також надані сторонами додаткові документи, що підтверджують поставку товару за видатковими накладними №РН-000001920 від 05.12.2012р. у сумі 59928грн., №РН-000001924 від 06.12.2012р. у сумі 5266,40грн., №РН-000001957 від 11.12.2012р. у сумі 21408,40грн., №РН-000001959 від 13.12.2012р. у сумі 44784грн., апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявність у відповідача обов'язку сплатити вартість отриманого товару за всіма накладними.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару. Таким чином, заборгованість відповідача складає 101386,80грн. Доказів погашення або спростування зазначеної заборгованості відповідачем не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 101386,80грн. підлягають задоволенню повністю.

Доводи скаржника щодо необхідності призначення по справі судової експертизи щодо встановлення факту підробки підпису Гмирі М.С., наявного на довіреності №2751 від 03.12.2012р. також відхиляються судовою колегією, оскільки згідно приписів ст.41 ГПК України необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень. Як вірно зазначено судом першої інстанції, ПП «УПТК-НТ» була видана уповноваженій особі підприємства довіреность на отримання матеріальних цінностей від постачальника, отже у суду відсутні підстави сумніватися у справжності складених первинних документів контрагентами.

З огляду на вищенаведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. (повний текст підписано 13.06.2013р.) у справі №913/1513/13 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.4, 7 Закону України «Про судовий збір», ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги підлягають віднесенню на скаржника у сумі 860,25грн., судовий збір у розмірі 153,75грн. підлягає поверненню скаржнику як надмірно сплачений.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «УПТК-НТ», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. (повний текст підписано 13.06.2013р.) у справі №913/1513/13 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. (повний текст підписано 13.06.2013р.) у справі №913/1513/13 - залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству «УПТК-НТ» (91055, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 4/76, код ЄДРПОУ 37234259) надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 153,75грн., про що винести відповідну ухвалу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

О.І. Склярук

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС