Ухвала

від 04.09.2013 по справі 814/675/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 814/675/13-а

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна імперія» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайна імперія» в лютому 2013 року звернулися до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган, ДПІ) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2013 №0000171720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1094,74грн. (875,79 грн. - основного платежу; 218,95 грн. - штрафна санкція), посилаючись на незаконність оспорюваного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач в період з 26.12.2012 р. по 27.12.2012 р. ДПІ проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Чайна імперія» щодо правильності нарахування та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2009 по 16.11.2012, за наслідками якої складено акт від 04.01.13р. №1/17-01/36536554, де зазначено про порушення підприємством пп.168.1.1 -168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. а) п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки контролюючим органом 30.01.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000171720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1094,74грн. (875,79 грн. - основного платежу, 218,95 грн. - штрафна санкція).

Підставою визначення підприємству податкового зобов'язання слугував висновок ДПІ про те, що в період з лютого 2011 року по серпень 2011 року ТОВ «Чайна імперія» виплачувала працівнику - ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 2000 грн. на місяць, частина якої не обліковувалась та відповідно не оподатковувалась. Твердження контролюючого органу базуються на поясненнях ОСОБА_1, які остання 27.12.2012 надала співробітникам ДПІ про отримання в період з лютого 2011 року по серпень 2011 року щомісячної заробітної плати в розмірі 2000грн.

За формою №1-ДФ підприємством офіційно на користь ОСОБА_1 нарахована заробітна плата: за лютий 2011 року - 1150,00грн., березень 2011 року - 1150,00грн., квітень 2011 року - 1150,00грн., травень 2011 року - 1163,44грн., червень 2011 року - 1175,92 грн., липень 2011 року - 1183,60грн., серпень 2011 року - 1188,40грн., що при проведені перевірки підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та не оспорюється відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок контролюючого органу про отримання працівником позивача - ОСОБА_1 в період з лютого 2011 року по серпень 2011 року заробітної плати в більшому розмірі, ніж за офіційними даними підприємства (вказана обставина позивачем не визнається), базуються тільки на поясненнях колишнього працівника (пояснення надані 27.12.2012 року за період лютого-серпня 2011 року) і не підтверджений первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, або іншими достатніми та допустимими доказами (перевірка базується не на досліджені первинних документів, а на поясненнях приватної особи, що не узгоджується з поняттям документальної перевірки (ст.75.1.2 ПК України).

Відповідач не спростував доводи позивача про надуманість суджень контролюючого органу щодо отримання працівником - ОСОБА_1 необлікованих доходів при перебуванні в трудових відносинах з ТОВ «Чайна імперія» з лютого 2011 року по серпень 2011 року, та не надав достатніх доказів на підтвердження своєї позиції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу встановлено, що не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які беруть участь в справі. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових і речових доказів.

Системний аналіз вказаних правових норм вказує на те, що суб'єкт господарювання - податковий агент зобов'язаний утримувати податок з доходів фізичних осіб з суми фактично проведених виплат заробітної плати. При цьому, в разі спору щодо отримання фізичною особою доходів від податкового агента, вказаний факт повинен бути доведений достатніми та допустимими доказами.

Таким чином, оскільки відповідач - суб'єкт владних повноважень, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів належними та допустимими доказами правомірність свого рішення, в тому числі в частині підстав визначення та розрахунку податкового зобов'язання, вищенаведене є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги, а судового рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 06.09.2013 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.