Рішення

від 26.03.2009 по справі 29/140-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/140-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2009 р.                                                            Справа № 29/140-09

вх. № 2204/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Писаковський О.Г. за довіреністю №289 від 17.03.2009р.;

відповідача - Тарасов А.Г. за довіреністю №08-11/3683/2-08 від 25.12.2008р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" с. П'ятигірське  

до  Харківської міської ради, м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» (ідентифікаційний код 30773272) право власності на реконструйоване нежитлове приміщення ковбасно-кулінарного цеху першого поверху літ. «Г-3» загальною площею 4616,2 кв.м., розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Роганська, 145; в разі задоволення позовних вимог судові витрати утримати за рахунок позивача.   

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі; доповнень або змін не має.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, але відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення предствників сторін, суд встановив наступне.

На підставі розпорядження Харківського міського голови від 26.06.2003 року № 1501, Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Співдружність» було видано Свідоцтво про право власності від 15.07.2003 на нерухоме майно: нежитлові приміщення лит. «Г-3» загальною площею 14727,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 145.

20.12.2006 року виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийняте рішення № 1202, яким дозволено ТОВ з II «Співдружність» реконструкцію частини першого по верху виробничого корпусу літ. «Г-3», по вул. Роганській, 145 для розташування ковбасно- кулінарного цеху.

Як вбачається з матеріалів справи, належним чином реалізуючі право власності, ТОВ з II «Співдружність» здійснило реконструкцію першого поверху нежитлового приміщення лит. «Г-3», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 145.

Реконструйований об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці загальною площею 2,7517 га, котра знаходиться в оренді позивача відповідно до договору оренди землі від 23 лютого 2006р. При проведенні реконструкції ТОВ з II «Співдружність» не змінювало площу та планування приміщень нежитлової будівлі літ. «Г-3», тобто площа забудови наданої відповідачем земельної ділянки не змінювалася.

Відповідно до технічного паспорту виготовленого станом на 05.02.2009 року Комунальним підприємством «Харківське БТІ» загальна площа першого поверху літери «Г-3» складає 4616,2 кв. м.

Згідно рішення учасників № 38 від 28.06.2006 року ТОВ з II «Співдружність» було перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Справжні ковбаси». Відповідні зміни до статуту здійснено 16.03.2007 року. Копії рішення № 38 та змін до статуту ТОВ «Справжні ковбаси» додаються.

12.09.2007 року учасниками ТОВ «Справжні ковбаси» було прийняте рішення (Протокол загальних зборів учасників № 39) про реорганізацію ТОВ «Справжні ковбаси» (код 31064415) шляхом приєднання його до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер».

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України, а також передавального акту від 09.01.2008 року позивач є повним правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ «Справжні ковбаси». Відповідні зміни до статуту позивача внесені 16.01.2008 року. Доказом повного правонаступництва позивача є також копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи.

На замовлення позивача УкрДНТЦ «Енергосталь» ПІ «Промагропроект» (державна ліцензія серія АБ № 105269) надало Технічний висновок за підсумками обстеження та оцінки технічного стану та експлуатаційної надійності будівельних конструкцій виробничого корпусу літ «Г-3» ТОВ «Курганський бройлер» по вул. Роганська, 145 в м. Харкові, з метою визначення можливості реконструкції та подальшої експлуатації.

Відповідно до зазначеного висновку здійснений капітальний ремонт та реконструкція першого поверху будівлі літ. «Г-3», призначеного під ковбасно-кулінарний цех, відповідає СНІП та ДБН, відноситься до II категорії стану, що характеризується як задовільний та придатний до експлуатації.

Але, згідно ч.і ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач у позовній заяві зазначає, що в разі задоволення позовних вимог судові витрати утримати за рахунок позивача, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід залишити за позивачем.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 316, 317, 376, 386 Цивільного кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» (64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П"ятигорське, вул. Першотравнева, 1, ідентифікаційний код 30773272) право власності на реконструйоване нежитлове приміщення ковбасно-кулінарного цеху першого поверху літ. «Г-3» загальною площею 4616,2 кв.м., розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Роганська, 145.

Суддя