Постанова

від 03.09.2013 по справі 914/2239/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. Справа № 914/2239/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Костів Т.С.

Марко Р.І.

при секретарі судового засідання Борщ І.

за участю представників сторін:

від позивача - Потинський А. М. (представник за довіреністю)

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Арго" від 26.07.13 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.07.2013 року про забезпечення позову (суддя О.Шпакович)

у справі за № 914/2239/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Остов - Бардс", с. Млинська, Жидачівський район, Львівська область;

до Відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПС ГРУП", с. Млинська, Жидачівський район, Львівська область;

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО", с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область;

про стягнення заборгованості в сумі 420 708, 73 грн.

В С Т А Н О В И В:

ухвалою господарського суду Львівської області від 09.07.2013р. у справі № 914/2239/13 вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" у сумі 227 708,73грн.

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки у ході розгляду спору по суті судом встановлено обґрунтованість позовних вимог (про стягнення спірних сум коштів), тому, з метою забезпечення виконання рішення суду, - наявні підстави для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" у сумі 227 708,73грн. (що включає суму основного боргу 203 901,70грн., пеню у сумі 19 839,19грн. та 3% річних від прострочених платежів у сумі 3967,84грн.), так як невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Арго» (відповідач-2) оскаржив її в апеляційному порядку, вважаючи, що висновок суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду є безпідставними, оскільки позивачем за час судового розгляду вже здійснено погашення майже половини суми боргу в розмірі 193000,0 грн. (заявлено початково 420708,73 грн.). Застосування будь-яких заходів по забезпеченню позову може призвести до перебоїв у роботі підприємства аж до його зупинки. Крім того, відповідач не був належно повідомлений про місце і час розгляду справи, оскільки ухвала від 25.06.2013року про відкладення розгляду справи на 09.07.2013 року була надіслана 01.07.2013 року, а скаржник отримав її лише 12.07.2013 року згідно запису у журналі вхідної кореспонденції, і тому був позбавлений можливості участі в засіданні 09.07.2013 року, на якому було прийнято рішення про вжиття заходів забезпечення позову.

У поданому відзиві позивач просить ухвалу місцевого господарського суду від 09.07.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що станом на дату винесення оскаржуваної ухвали загальна сума заборгованості боржника (відповідача- 2) була значною та становила 227709,73 грн. Позивач припускає можливість розтрати боржником коштів чи вчинення дії стосовно їх зменшення, що може ускладнити виконання рішення в майбутньому.

В судове засідання представники відповідачів не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджують копії списків згрупованих рекомендованих відправлень від 07.08.2013 року та 22.08.2013 року у матеріалах справи № 914/2239/13. Ухвала про відкладення розгляду справи з 20.08.2013 року на 03.09.2013 року була надіслана відповідачам 22.08.2013 року, з врахуванням строку поштового обігу. Крім того, ухвалу від 06.08.2013 року про прийняття даної справи до провадження та призначення дати судового засідання у справі № 914/2239/13 було у встановлені строки відправлено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи зазначене та згоду представника позивача щодо можливості розгляду справи у відсутності представників відповідачів, апеляційний суд вважає за можливе розглядати дану справу у відсутності представників відповідачів на підставі наявних у справі доказів, які суд розглядає як достатні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу господарського суду Львівської області від 09.07.2013 року слід скасувати з наступних підстав.

Позивачем 06.06.2013 року було подано позов про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 419 708,73 грн. до відповідача - 2 (боржника) та про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1000,0 грн. до відповідача - 2 та відповідача -1 (поручителя). Позов мотивовано тим, що 08.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остов - Бардс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" укладено Договір №08/06/2009, згідно з умовами якого Позивач у січні-березні місяцях 2013року здійснив поставку Відповідачу-2 обумовленої продукції загальною вартістю 396 901,70грн., однак останнім не було оплачено отриманого товару, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість в розмірі 396901,7 грн. Внаслідок прострочення виконання зобов'язання йому було нараховано пеню в розмірі 19839,19 грн. та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України в розмірі - 3967,84 грн., які підлягають стягненню.

Також, позивачем було подано заяву про забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 420708,73 грн., що належать ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Арго» та містяться на будь-яких його рахунках в банківських установах (а.с. 44). Заяву мотивовано тим, що зважаючи на значну суму заборгованості боржника перед позивачем та інші обставини справи, позивач припускає можливість розтрати боржником коштів чи вчинення дій стосовно їх зменшення, що може ускладнити виконання рішення в майбутньому. Вважає, що такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на кошти боржника в розмірі суми заборгованості є співмірними та адекватними із позовними вимогами про стягнення заборгованості.

25.06.2013, у зв'язку із зменшенням суми боргу до 227 708,73грн., заявником подано уточнення до заяви про забезпечення позову стосовно розміру коштів, які підлягають арешту (а.с. 60).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.07.2013 року заяву про забезпечення позову було задоволено.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд першої інстанції в основному мотивував свій висновок про задоволення заяви про забезпечення позову та застосування заходів забезпечення позову у даній справі - встановленням обґрунтованості позовних вимог (про стягнення спірних сум коштів) та тим, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Проте, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали не було здійснено належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням : обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін судового процесу та ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

В даному випадку, основними обставинами, з якими заявник пов'язує необхідність застосування заходу забезпечення позову, є суттєвий розмір заборгованості, значний період прострочення боржника та припущення щодо можливості вчинення боржником дій, які призведуть до зменшення чи розтрати грошових коштів, що, в подальшому, може призвести до ускладнення виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що такі висновки боржника не підтверджені відповідними доказами та є лише посиланням в заяві на потенційну презюмовану можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування.

Таким чином, апеляційний суд вважає висновки (припущення) позивача про можливість вчинення боржником дій, які призведуть до розтрати чи зменшення його коштів, що ускладнить виконання рішення, за відсутності належних доказів та відповідного документального підтвердження, необґрунтованими, а обставини, з якими заявник пов'язує застосування заходу забезпечення позову, - недостатніми для задоволення такої заяви.

Крім того, при оцінці доводів заявника щодо вжиття необхідних заходів забезпечення позову суд першої інстанції не взяв до уваги те, що боржником в ході розгляду справи в суді першої інстанції було повернуто позивачу 193000,0 грн., що складає майже половину від заявленої суми основного боргу - 395901,7 грн. Крім того, представником позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не заперечувався той факт, що після винесення рішення суду боржником були вчинені дії на погашення існуючого боргу, стягнутого за рішенням суду від 09.07.2013 року. Отже, такі дії боржника свідчать як про визнання існуючого боргу перед позивачем, так і про готовність до його погашення. Відтак, дані обставини спростовують доводи позивача про ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а тому її слід скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Відтак, з позивача на користь відповідача-2 (скаржника) належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, судові витрати, оплачені позивачем за подання заяви про забезпечення позову у суді першої інстанції в розмірі 1720,0 грн., слід залишити за позивачем у зв'язку з відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,104,105,106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Арго" від 26.07.13 року - задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 09.07.2013р. у справі № 914/2239/13 - скасувати. Прийняти нове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Остов - Бардс", с. Млиниська, Жидачівський район, Львівська область, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" в сумі 227 708,73грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Остов - Бардс" (81772, с. Млиниська, Жидачівський район, Львівська область; ідент. код: 32370032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" (62371, вул. Свердлова,23, с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область; ідент. код :21198294) 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 04.09.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Судді Костів Т.С.

Марко Р.І.