Постанова

від 03.09.2013 по справі 914/2239/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. Справа № 914/2239/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Костів Т.С.

Марко Р.І.

при секретарі судового засідання Борщ І.

за участю представників сторін:

від позивача - Потинський А. М. (представник за довіреністю)

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Арго" від 26.07.13 року

на рішення господарського суду Львівської області від 09.07.2013 року (суддя О.Шпакович) у справі за № 914/2239/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Остов - Бардс", с. Млинська, Жидачівський район, Львівська область;

до Відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПС ГРУП", с. Млинська, Жидачівський район, Львівська область;

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО", с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область;

про стягнення заборгованості в сумі 420 708, 73 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 09.07.2013 року) у справі за № 914/2239/13 припинено провадження у справі в частині позовних вимог стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" суми основного боргу 193 000,00грн. Позов стосовно іншої частини позовних вимог задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Остов - Бардс" суму основного боргу 202 901,70грн., пеню у сумі 19 839,19грн. та 3% річних від прострочених платежів у сумі 3 967,84грн, а також - судовий збір у сумі 8 394,18грн. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод «АРГО» та Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПС ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Остов - Бардс" суму основного боргу 1 000,00грн. та судовий збір у сумі 20,00грн.

Рішення суду мотивоване тим, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поставки, згідно якого позивачем відповідачу - 2 було поставлено товар на підставі накладних, однак такий не було своєчасно оплачено покупцем, у зв'язку з чим в останнього утворилася заборгованість, та нараховано пеню і 3 % річних згідно ч.2 ст. 625 ЦК України. Враховуючи оплату боржником в ході розгляду справи 193000,0 грн. в рахунок погашення основного боргу, провадження в цій частині припинено. Крім того, між позивачем та відповідачем - 1 було укладено договір поруки, згідно якого відповідальність поручителя обмежено сумою в розмірі 1000,0 грн. за умов невиконання боржником свого основного зобов'язання. Відтак, враховуючи порушення зобов'язання боржником, з останнього та поручителя підлягає солідарному стягненню 1000,0 грн.

В апеляційній скарзі відповідач - 2 просить дане рішення в частині стягнення 202901,7 грн., 3% річних в розмірі 3967,84 грн., пені в сумі 19839,19 грн. скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення цих сум та 8394,18 грн. судового збору відмовити, мотивуючи це тим, що згідно Договору поставки між сторонами покупець зобов'язується провести оплату вартості кожної партії товару наступним чином: 20% вартості партії товару після підтвердження замовлення постачальником; 80% вартості партії товару безпосередньо перед відвантаженням конкретної партії товару. Однак товар було поставлено без передоплати і без встановлення нових строків розрахунку за вже поставлений товар. Тому твердження про прострочення боржника є необґрунтованим. Крім того, відповідач не був належно повідомлений про місце і час розгляду справи, оскільки ухвала від 25.06.2013року про відкладення розгляду справи на 09.07.2013 року була надіслана 01.07.2013 року, а скаржник отримав її лише 12.07.2013 року згідно запису у журналі вхідної кореспонденції, і тому був позбавлений можливості участі в засіданні 09.07.2013 року, на якому було прийняте оскаржуване рішення.

У поданому відзиві позивач просить рішення місцевого господарського суду від 09.07.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що прийняття і оплата відповідачем- 2 частини вартості поставленого товару свідчать про визнання ним факту настання строку розрахунку за договором поставки. Зважаючи на те, що позивачем виконано свій зустрічний обов'язок щодо поставки товару, боржник зобов'язаний виконати і своє зобов'язання по оплаті товару. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що строк оплати повної вартості товару настав, що є підставою для стягнення спірних сум заборгованості за договором поставки. Також зазначає, що на день подання даного відзиву заборгованість боржника перед позивачем складає 128051,7 грн., враховуючи часткове погашення заборгованості після винесення судового рішення.

В судове засідання представники відповідачів не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджують копії списків згрупованих рекомендованих відправлень від 07.08.2013 року та 22.08.2013 року у матеріалах справи № 914/2239/13. Ухвала про відкладення розгляду справи з 20.08.2013 року на 03.09.2013 року була надіслана скаржнику 22.08.2013 року, з врахуванням строку поштового обігу. Крім того, ухвалу від 06.08.2013 року про прийняття даної справи до провадження та призначення дати судового засідання у справі № 914/2239/13 та ухвалу від 20.08.2013 року про відкладення розгляду справи було у встановлені строки відправлено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду стороною), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно п. 3.9.2. вищезазначеної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене та згоду представника позивача щодо можливості розгляду справи у відсутності представників відповідачів, апеляційний суд вважає за можливе розглядати дану справу у відсутності представників відповідачів, які вважаються повідомленими судом належним чином, на підставі наявних у справі доказів, які суд розглядає як достатні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.06.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю " Остов - Бардс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" укладено Договір поставки №08/06/2009 (далі - договір).

Згідно п. 1.1 договору сторони домовилися про встановлення прямих довготермінових господарських відносин, за якими постачальник зобов'язується передавати у власність покупця вироби (товар), перелік та ціна яких вказується в додатках до договору, а покупець зобов'язується приймати та вчасно і в повному обсязі оплачувати поставлений товар в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п.1.2 договору поставки товару здійснюються партіями протягом терміну дії цього договору.

Згідно п. 2.1 договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар відповідно до погоджених сторонами замовлень по належним чином оформлених накладних.

Згідно п. 2.2 договору покупець зобов'язується здійснювати оплату товару у порядку, передбаченому договором.

Загальна сума договору складається із сум конкретних поставок, що здійснюються протягом терміну дії договору. Ціна товару за цим договором визначається сторонами в додатках до договору. (п. 3.1 Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та діє до 08 червня 2010 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язання (п. 12.2. договору).

Згідно з умовами договору позивач у січні-березні 2013року здійснив поставки Відповідачу-2 обумовленої продукції загальною вартістю 396 901,70грн. Факт поставки продукції підтверджують двосторонні накладні №4 від 11.01.13, №6 від 18.01.13, №17 від 08.02.13, №29 від 22.03.13, які підписані особою Відповідача-2, повноваження якої на отримання продукції підтверджені Довіреностями Товариства "Лікеро - горілчаний завод "АРГО".

Згідно з п. 4.2 договору покупець зобов'язується провести оплату вартості кожної партії товару наступним чином: 20% вартості партії товару після підтвердження замовлення постачальником; 80% вартості партії товару безпосередньо перед відвантаженням конкретної партії товару.

Згідно п.4.3. договору оплата здійснюється покупцем на підставі цін, вказаних в накладних та погоджених сторонами у замовленнях.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця чи перевізнику (п. 5.11 договору).

Отже, згідно з умовами п.4.2. Договору, відповідач - 2 зобов'язався здійснювати попередню оплату замовленої продукції, проте на час заявлення позову грошові зобов'язання ним не виконано, його заборгованість з оплати вартості поставленої позивачем продукції складала 396 901,70грн., яка зменшилась на 193 000,00грн., у зв'язку з оплатою зазначеної суми Відповідачем-2 в ході розгляду справи в суді першої інстанції. Оплата вартості товару в сумі 193000,0 грн. не заперечувалася позивачем.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1,2, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, відповідач -2 (покупець) за договором поставки, отримавши товар за вищезазначеними накладними, який перейшов у його власність, не здійснив ані передоплати товару, ні оплати товару після його прийняття до моменту пред'явлення позову, таким чином не виконавши свого обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Факт сплати Відповідачем-2 у ході судового процесу частини суми боргу в розмірі 193 000,00грн., про що було заявлено позивачем, є підставою для припинення провадження у справі у відповідній частині, - у зв'язку з відсутністю предмету спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України). Таким чином, судом першої інстанції прийнято вірне рішення про припинення провадження у цій частині позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідачем -2 допущено порушення грошових зобов'язань, то вимога позивача про стягнення з Товариства "Лікеро - горілчаний завод "АРГО" суми основного боргу в розмірі 203 901,70грн. повністю обґрунтована та підтверджена належними і допустимими доказами.

Згідно п. 9.3. договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар більш як 5 (п'ять) календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день оплати від суми неоплаченого боргу за весь період прострочення.

Як вже зазначалося, факт поставки продукції підтверджують двосторонні накладні №4 від 11.01.13, №6 від 18.01.13, №17 від 08.02.13, №29 від 22.03.13, які підписані особою Відповідача-2, повноваження якої на отримання продукції підтверджені Довіреностями Товариства "Лікеро - горілчаний завод "АРГО".

Станом на день подання позову 06.06.2013 року відповідачем-2 не було виконано зобов'язання щодо оплати поставленого товару, а відтак, він вважається таким, що допустив прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач просив стягнути пеню за періоди з 16.01.2013 року - по 23.01.2013 року, з 24.01.2013 року по 13.02.2013 року, з 14.02.2013 року по 27.03.2013 року, з 28.03.2013 року по 05.06.2013 року (загалом з 16.01.2013 року - по 05.06.2013 року), з врахуванням вимог п. 9.3. договору та розміру облікової ставки НБУ, в загальному розмірі 19 839,19 грн. згідно поданого розрахунку (а.с. 14).

Крім того, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з боржника 3% річних за період з 16.01.2013 року по 05.06.2013 року в загальному розмірі 3967,84 грн., яка згідно ч.2 ст. 625 ЦК України задоволена судом першої інстанції.

З врахуванням наведеного, давши належну оцінку доводам та запереченням сторін, перевіривши наявні в матеріалах справи розрахунки, апеляційний суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення з боржника пені за порушення строків оплати товару в розмірі 19 839,19грн. та 3% річних в розмірі 3967,84 грн.

Виконання Відповідачем-2 грошових зобов'язань, передбачених Договором поставки №08/06/2009 від 08.06.2009, забезпечено Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПС ГРУП" порукою, встановленою Договором від 04.01.2013 (укладеним між Позивачем та Відповідачем-1).

При цьому, згідно з умовами п.1.2. Договору, відповідальність Поручителя обмежена сумою 1 000,00грн.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем-1 (Поручителем) не виконано вимоги позивача (викладеної у Листі №15/05-13 від 15.05.13 (а.с.39)) про сплату суми боргу Відповідача-2, тому, позовна вимога про покладення на Відповідачів солідарного обов'язку зі сплати боргу у сумі 1000,00грн. - повністю обґрунтована та відповідає нормам ст.ст. 541, 554 (ч.1) ЦКУ, а також - умовам п.1.2. Договору поруки.

Слід зазначити, що у своїй апеляційній скарзі апелянт як на підставу скасування оскаржуваного рішення покликається також на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, вимог про належне повідомлення сторін про судове засідання, оскільки повідомлення про судове засідання на 09.07.2013 року він отримав лише 12.07.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у даній справі від 07.06.2013 року була направлена сторонам 07.06.2013 року, що підтверджується належно засвідченою копією списку згрупованих рекомендованих відправлень від 07.06.2013 року.

Згідно п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду стороною), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

В матеріалах справи відсутні докази (конверт тощо) про повернення підприємством зв'язку ухвали про порушення провадження у даній справі, а відтак вважається, що адресат був повідомлений належним чином, що підтверджує відповідна засвідчена копія реєстру поштових відправлень.

Ухвала від 25.06.2013 року про відкладення розгляду справи на 09.07.2013 року була відправлена сторонам 01.07.2013 року, (з врахуванням трьох неробочих днів; 28 червня - святковий день)), що також підтверджується належно засвідченою копією списку згрупованих рекомендованих відправлень від 01.07.2013 року. Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції.

Крім того, судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи встановлено, що суд першої інстанції, дослідивши усі наявні у матеріалах справи докази, прийняв правильне по суті рішення. Судом першої інстанції правомірно було прийнято до уваги сплату відповідачем - 2 частину суми заборгованості в розмірі 193000,0 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.07.2013р. у справі № 914/2239/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Арго" від 26.07.13 року - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 06.09.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Судді Костів Т.С.

Марко Р.І.