Рішення

від 09.09.2013 по справі 927/764/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

04 вересня 2013р. справа №927/764/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,

вул.Глібова,1, м. Ніжин, 16600

До відповідача-1: Ніжинської міської газети «Вісті»,

площа ім.Леніна,1, м. Ніжин, 16600

До відповідача-2: Ніжинської міської ради,

площа ім.Леніна,1, м. Ніжин, 16600

Про стягнення 49 326грн. 24коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача : Бучковський І.В., представник, довіреність №07-06/13-01 від 07.06.13р.

Від відповідача-1 : Білоусенко М.В. редактор

Від відповідача-2: Макаренко Н.Г. спеціаліст першої категорії юридичного відділу довіреність №3-18/759 від 04.06.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36876,06грн. за поставлену теплову енергію згідно договору №734 від 03.07.07р., 11753,35грн. пені за період з 02.01.13р. по 16.05.13р., 686,44грн. 3% річних за період з 01.12.11р. по 16.05.13р. та 10,39грн. інфляції за період з 01.12.11р. по 07.05.13р.

Згідно ухвали суду від 30.07.13р. за клопотанням представника Ніжинської міської газети «Вісті» №46/1 від 22.07.13р., в якому просив залучити до участі у справі іншого відповідача - Ніжинську міську раду, суд відповідно до ч.1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у розгляді справи відповідча-2 - Ніжинську міську раду.

У запереченнях на позовну заяву відповідач-1, посилаючись на Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», на Закон України «Про житлово-комунальні послуги» зазначив, що фінансові зобов'язання за комунальні платежі повинні бути покладені на Ніжинську міську раду. Окрім того, відповідач-1 зазначив, що згідно з довідкою Ніжинської міської газети «Вісті» станом на 01.07.13р. заборгованість по заробітній платі становить 236328,88грн., до Пенсійного фонду - 226538,42грн., та повідомив, що на рахунки газети державною виконавчою службою накладений арешт, що 28.02.11р. господарський суд Чернігівської області рішенням у справі №2/17 за позовом до міської газети «Вісті» було стягнуто заборгованість з Ніжинської міської ради. У вказаному запереченні відповідач просив суд у позові відмовити повністю, а фінансову відповідальність за спожиту теплову енергію покласти на співзасновника Ніжинську міську раду.

Від відповідача-1 поштою надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи №53 від 08.08.13р., в якому окрім переліку документів для долучення до матеріалів справи зазначено, що установчий договір співзасновників Ніжинської міської газети «Вісті» не існує.

Представник позивача у судовому засіданні 13.08.13р. надала письмове пояснення по справі №01-07/1161 від 12.08.13р. стосовно виписки та роздруківки рахунків на постачання теплової енергії відповідачу-1, яке підписане бухгалтером Т.О.Школьною.

Представник позивача у судовому засіданні 13.08.13р. надала письмові пояснення по справі №01-07/1161 від 12.08.13р. стосовно визначення обсягу спожитої відповідачем теплової енергії, стосовно площі приміщення, яку займає Ніжинська міська газета «Вісті» та тарифу на постачання теплової енергії, який діяв в позовний період.

Від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву від 19.08.13р., в якому проти позову заперечував та зазначив, що Ніжинська міська рада не може взяти на себе відповідальність за несплату заборгованості по теплопостачанню комунального закладу масової інформації міської газети «Вісті», так як не має на те законних підстав, що дійсно Ніжинська міська рада є співзасновником міської газети «Вісті», але зобов'язань про сплату комунальних послуг наданих ТОВ «НіжинТеплоМережі» на себе ніколи не брала, угод з цього приводу не заключала, існує угода, за якою міськрада надає приміщення для місцезнаходження газети на умовах оренди, що відповідно до п.5.8 договору оренди майна комунальної власності між Виконкомом Ніжинської міської ради та редакцією міської газети «Вісті», газета зобов'язалася оплачувати фактичні витрати за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, центральним опаленням та вигрібною ямою, віднесення відповідальності за несплату комунальних платежів, зокрема, платежів за теплопостачання на інших осіб не передбачалося, отже посилання редактора газети на ст.6 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» щодо відповідальності засновника засобу масової інформації за несплату комунальних платежів газетою, є безпідставними. Відповідач-2 також вказав на те, що питання постачання теплової енергії регламентується договором від 03.07.07р. №734 між ТОВ «НіжинТеплоМережі» та міською газетою «Вісті», в якому виписані права та обов'язки сторін і Ніжинська міська рада не є стороною по договору і не може відповідати по зобов'язанням міської газети «Вісті» за отриману нею теплову енергію.

Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні 04.09.13р. надали клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання №03-09/13-02 від 03.09.13р. про залучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено, документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву №03-09/13-01 від 03.09.13р., в якій зазначив, що 19.08.13р. між позивачем та Ніжинською міською газетою «Вісті» укладено протокол-узгодження про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого позивачем зараховано 240,98грн. в рахунок оплати за надані послуги з опалення за квітень 2013р. та просив суд зменшити розмір позовних вимог на суму 240,98грн. і стягнути з відповідача 36635,08грн. боргу за теплову енергію, 11753,35грн. пені, 686,44грн. 3% річних, 10,39грн. інфляційних витрат та судовий збір.

Представники відповідачів проти поданої позивачем заяви №03-09/13-01 від 03.09.13р. не заперечували.

Враховуючи процесуальне право позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 240,98грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому станом на 29.08.13р. значиться Ніжинська міська газета «Вісті», ідентифікаційний код 22830067, місцезнаходження м. Ніжин, пл.Леніна,1, кім.9Б, засновники юридичної особи Ніжинська міська рада народних депутатів та трудовий колектив редакції.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, обставини встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішеннями господарського суду Чернігівської області від 28.02.2011р. у справі №2/17 встановлено, що 03.07.2007р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір №734 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води, за яким виробник (позивач) взяв на себе зобов'язання виробляти і постачати споживачеві (відповідач-1) теплову енергію для опалення та гарячу воду, а споживач зобов'язався сплачувати за надані послуги. Теплова енергія постачається споживачеві для об'єкта, вказаного у додатку № 1 - м. Ніжин, вул. Леніна, 1, редакція газети «Вісті». Опалювальна площа становить 149кв.м.

Як вбачається із матеріалів справи, у додаток №1 до договору №734 від 03.07.07р. були внесені зміни щодо розміру опалювальної площі, яка з 01.02.13р. становить 86,8кв.м.

Відповідно до п. 11.1 договору він укладається на строк до 31.12.2008р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місць до закінчення строку не поступає заява однієї із сторін про відмову від діючого договору.

Сторонами на час розгляду справи не подано суду доказів припинення дії договору №734 від 03.07.07р. про постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

За умовами п.4.1.6 договору позивач має право змінювати тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №112 від 30.09.11р. та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, №50 від 03.02.12р., товариству з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» встановлено тарифи на теплову енергію.

Згідно п.5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим методом згідно з «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових, громадських, а також господарсько-побутові потреби в Україні» та даними, вказаними у додатку№1 до договору.

За умовами п.5.3. договору, у разі розташування споживача, який не має приладів обліку теплової енергії у будинку, що обладнаний приладами загального обліку тепла, необхідно від загального споживання теплової енергії, яке визначено за приладами обліку будинку, віднімати кількість тепла спожитого іншими споживачами і приладами обліку, а решту розподілити між споживачами, які обліку не мають, пропорційно займаних площ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору №734 від 03.07.07р. поставив відповідачу-1 теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.11р. по 30.04.13р. на загальну суму 38307,01грн., що підтверджується відповідними рахунками №734 від 30.11.11р. на суму 2558,78грн., №734 від 31.12.11р. на суму 2740,19грн. (а.с.111-112), рахунками-фактурами №734 від 23.01.12р. на суму 3876,37грн., №734 від 22.02.12р. на суму 5279,88грн., №734 від 22.03.12р. на суму 4329,20грн., №734 від 25.04.12р. на суму 1729,33грн., №734 від 26.10.12р. на суму 430,76грн., №734 від 22.11.12р. на суму 1932,66грн., №734 від 31.12.12р. на суму 3613,78грн., №734 від 31.01.13р. на суму 5671,16грн., №734 від 28.02.13р. на суму 2199,92грн., №734 від 31.03.13р. на суму 1954,67грн., №734 від 30.04.13р. на суму 1990,31грн. (а.с.26-36).

У відповідності до п.3.2.21 договору відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, в порядку передбаченому даним договором.

Відповідно до п.6.1. договору, розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача по затвердженим тарифам.

Відповідно до п.6.4 договору розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку.

За умовами п.6.5 договору розрахунки згідно даного договору здійснюються споживачем щомісячно до 1 числа місяця наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 за послуги теплопостачання розрахувався частково на суму 1430,95грн. відповідно до протоколів-узгодження про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.12.11р., 23.03.13р., 11.05.12р., 23.01.13р., 18.03.13р. Заборгованість відповідача-1 на день подання позову становила 36876,06грн., що підтверджується матеріалами справи та двостороннім Актом звірки розрахунків за період з 01.12.11р. по 30.04.13р., який підписаний позивачем та відповідачем-1 та скріплений їх печатками (а.с.78-79).

19.08.13р. між позивачем та Ніжинською міською газетою «Вісті» укладено протокол-узгодження про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого позивачем зараховано 240,98грн. в рахунок оплати за надані послуги з опалення за квітень 2013р. Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед позивачем на день розгляду справи становить 36635,08грн., що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин з відповідача-1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в сумі 36 635,08грн.

Відповідач-2 не визнає позовних вимог позивача та зазначає, що не може взяти на себе відповідальність за несплату заборгованості по теплопостачанню відповідачем-1.

Посилання відповідача-1 на те, що відповідальність за отримані комунальні послуги повинна нести Ніжинська міська рада не приймаються судом до уваги огляду на наступне.

Зі змісту ст. 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» випливає, що комунальним засобом масової інформації є підприємство, засновником (співзасновником) якого є орган місцевого самоврядування або орган місцевого самоврядування спільно з місцевою державною адміністрацією на базі чи за участю комунальної власності та відповідного фінансування з місцевого бюджету, предметом діяльності якого є інформування громадян про діяльність місцевого самоврядування та вищих органів державної влади.

Згідно приписів ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» за несплату редакцією державного або комунального друкованого засобу масової інформації орендної плати та плати за комунальні послуги відповідальність бере на себе орган державної влади або місцевого самоврядування - засновник (співзасновник) цього засобу масової інформації, який може сплатити заборгованість самостійно чи спільно з іншими співзасновниками та редакцією; передати відповідно до визначеного законодавством порядку приватизації у власність трудового колективу редакції за його згодою займані нею приміщення, наявне обладнання і технічні засоби.

Тобто сплата заборгованості є правом, а не обов'язком органу місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні встановлено, що розподіл співзасновниками обов'язків щодо виробничого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності створюваного ними друкованого засобу масової інформації передбачається установчим договором.

Порядок фінансування засобів масової інформації по висвітленню діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, згідно із частиною 1 ст. 5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», визначається в договорах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і редакціями засобів масової інформації, а також у статутах редакцій цих засобів масової інформації.

Згідно Статуту Ніжинської міської газети «Вісті», зареєстрованого рішенням виконкому від 26.03.96р., газета є юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку і штамп із зображенням своєї назви, інші атрибути, розрахункові та інші рахунки в банках, має право виступати позивачем і відповідачем в суді, арбітражному суді. Видання утримується на місцевому бюджеті і на кошти від комерційної діяльності редакції газети (реклами, оголошення тощо). Вся фінансово-господарська діяльність редакції будується на основі плану економічного і соціального розвитку газети.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія ЧГ №108 від 29.03.1996р. «Вісті», Статуту Ніжинської міської газети «Вісті», зареєстрованого рішенням виконкому від 26.03.96р., копії яких додані до матеріалів справи, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 29.08.13р. державним реєстратором Кірсанова С.Є., засновниками Ніжинської міської газети «Вісті» (ідентифікаційний код 22830067) є Ніжинська міська рада народних депутатів, трудовий колектив редакції.

Відповідач-1 та відповідач-2 на вимогу суду не надали установчий договір співзасновників Ніжинської міської газети «Вісті». Відповідач-1 письмово (а.с.86) повідомив, що установчий договір співзасновників Ніжинської міської газети «Вісті» не існує.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.11.05р. між Виконкомом Ніжинської міської ради (орендодавець) та Ніжинською міською газетою «Вісті» (орендар) укладено договір оренди майна міської комунальної власності №5, а саме нежитлового приміщення за адресою м. Ніжин, площа Леніна-1, згідно п.5.8 якого орендар зобов'язаний оплачувати фактичні витрати за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, центральним опаленням та вигрібною ямою.

Зміст договору оренди майна міської комунальної власності №5 від 17.11.05р. не містить будь-яких застережень щодо оплати Ніжинською міською радою (відповідачем-2 у даній справі) спожитої відповідачем-1 Ніжинською міською газетою «Вісті» теплової енергії.

На час розгляду справи, відповідачем-1 та відповідачем-2 не подано доказів домовленості засновників щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Ніжинської міської газети «Вісті», у тому числі щодо сплатити заборгованості за спожиту відповідачем-1 теплову енергію.

З огляду на вище наведене, суд не вбачає підстав, з наданих до матеріалів справи документів, для стягнення з Ніжинської міської ради заборгованості у сумі 36635,08грн. за спожиту відповідачем-1 теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У п.6.6 договору сторони встановили, що у випадку несплати споживачем за отриману теплову енергію до 1 числа місяця наступного за звітним нараховується пеня згідно п.7.3.3 даного договору.

За умовами п. 7.3.3. договору відповідач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п.6.5 даного договору - сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню у сумі 11753,35грн. за період з 02.01.13р. по 16.05.13р.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 11753,35грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача-1 686,44грн. 3% річних за період з 01.12.11р. по 16.05.13р. та 10,39грн. інфляційних нарахувань за період з 01.12.11р. по 07.05.13р.

Дослідивши подані позивачем розрахунки стягуваних сум, суд встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не було враховано, що у 2012 році 366 календарних днів, а не 365 днів, як зазначає позивач у розрахунку. Окрім того, з наведеного розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем вказано в розрахунку меншу кількість днів прострочки виконання відповідачем зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії у період листопад 2011 року - квітень 2012 року та грудень 2012 року - лютий 2013 року, ніж та, що є фактичною у такому періоді нарахування 3% річних. Також, позивач здійснюючи нарахування 3% річних за період з 01.11.12р. по 28.12.12р. за невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії у жовтні 2012 року і здійснюючи нарахування 3% річних за період з 03.12.12р. по 28.12.12р. за невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії у листопаді 2012 року безпідставно визначив кількість днів прострочки 178 днів та 146 днів відповідно, що не відповідає фактичній кількості днів 58 та 26 відповідних періодів нарахування 3% річних.

Допущені позивачем арифметичні помилки при здійсненні нарахування 3% річних за прострочку виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії не призвели до безпідставного збільшеного нарахування суми 3% річних. За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 686,44грн. підлягають стягненню з відповідача на корить позивача.

Із наведеного позивачем розрахунку інфляційних нарахувань у сумі 10,39грн. за період з 01.12.11р. по 07.05.13р., вбачається, що позивачем визначені індекси інфляції та фактично проведено нарахування інфляційних за період з грудня 2011 року по лютий 2013 року включно, що відповідає сумі 10,39грн., заявленої до стягнення з відповідача, позивач не проводив фактичного нарахування інфляційних по 07.05.13р. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 10,39грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повній сумі.

Оскільки відповідач-1 в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту теплову енергію своєчасно не розрахувався, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача-1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в частині стягнення боргу в сумі 36635,08грн., в частині стягнення пені в сумі 11753,35грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 686,44грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 10,39грн. У позовних вимогах до Ніжинської міської ради відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача-1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1720,50грн.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232, 275 Господарського кодексу України; ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», ст.6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до Ніжинської міської газети «Вісті» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ніжинської міської газети вісті «Вісті» (площа ім.Леніна,1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, р/р 26004209417400 АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 22830067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (вул. Глібова,1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, р/р 26006300001650 ПАТ «Банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, ЄДРПОУ 32750668) 36635грн.08коп. боргу; 11753грн.35коп. пені; 3% річних в розмірі 686грн.44коп.; 10грн.39коп. інфляційних нарахувань та 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. У позовних вимогах до Ніжинської міської ради відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 09.09.2013р.

Суддя Н.Ю.Книш