Постанова

від 04.09.2013 по справі 914/1610/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа № 914/1610/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Михалюк О.В.

Суддів Новосад Д.Ф.

Плотніцький Б.Д.

розглянув апеляційну скаргу Громадської організації "Фонд соціально-економічного розвитку ІІІ тисячоліття", м. Львів (вх. 05-05/1676/13 )

на рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2013 року

у справі № 914/1610/13

за позовом прокурора Галицького району м. Львова, м. Львів в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства "Центральне", м. Львів

до відповідача : Громадської організації "Фонд соціально-економічного розвитку ІІІ тисячоліття", м. Львів

про стягнення 3273,68 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Захарко А.Є.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.07.2013 року у справі № 914/1610/13 за позовом прокурора Галицького району м. Львова, м. Львів в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства "Центральне", м. Львів до відповідача: Громадської організації "Фонд соціально-економічного розвитку ІІІ тисячоліття", м. Львів про стягнення 3273,68 грн. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з громадської організації "Фонд соціально-економічного розвитку ІІІ тисячоліття" на користь Львівського комунального підприємства "Центральне" 3273,68 грн. основного боргу, судовий збір покладено на відповідача.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області Громадська організація "Фонд соціально-економічного розвитку ІІІ тисячоліття", м. Львів звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надано належної оцінки тому факту, що 29.11.2012 року керівник скаржника звертався до позивача з заявою про розірвання договору № 205 від 01.03.2007 року у зв'язку з закінченням строку його дії. Окрім того зазначає про неналежне виконання позивачем умов договору, зокрема щодо утримання житлового будинку та прибудинкової території, що зумовило необхідність укладення відповідачем з третіми особами трудових угод по наданню послуг з прибирання, в тому числі прибудинкової території.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 13.08.2013 року справу за № 914/1610/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Михалюк О.В. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 914/1610/13 введено суддів Новосад Д.Ф., Плотніцького Б.Д.

14.08.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відновлено строк на прийняття апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2013 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав викладених у ній.

04.09.2013 року через канцелярію суду надійшли клопотання від скаржника та представника ЛКП "Центральне" про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, а також те, що за клопотанням скаржника ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався, колегія суддів в задоволенні поданих клопотань відмовляє.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (з наступними змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

04.09.2013 року прокурор участь у судовому засіданні забезпечив, надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.

Інші сторони провадження у справі явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча і були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2013 року у справі № 914/1610/13 слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 березня 2007 року між уповноваженим органом власника багатоквартирного будинку Львівським комунальним підприємством "Центральне" та Громадською організацією "Фонд соціально-економічного розвитку ІІІ тисячоліття" укладено договір № 205 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, де знаходяться нежитлові приміщення.

У відповідності до положення розділу 1 Договору Користувач, який згідно з цим договором займає нежитлове приміщення, що розташоване за адресою м. Львів, вул. Під дубом, 12, загальною площею 203,2 кв.м. сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі, а Власник забезпечує утримання прибудинкової території та технічне обслуговування житлового будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення.

Згідно п. 2.4.2. Договору Користувач зобов'язується сплачувати власнику будинку витрати за надані послуги з утримання прибудинкової території у вигляді відповідної частини експлуатаційних витрат у терміни встановлені договором.

Термін дії договору встановлений з 01.03.2007 року по 31.12.2012 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 6.4. Договору).

Договір № 205 від 01.03.2007 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їхніми печатками, що свідчить про погодження сторонами усіх його істотних умов. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Оскільки за місяць до припинення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про бажання припинити його або змінити умови договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Скаржником до апеляційної скарги додано лист № 4 від 29.11.2012 року адресований ЛКП "Центральне" з проханням розірвати договір № 205 від 01.03.2007 року, яким він підтверджує припинення зобов'язань за вказаним договором з 01.01.2013 року. Однак, наданий доказ не приймається судом, як належний в розумінні вимог ст. 34 ГПК України, що підтверджує факт припинення правовідносин між сторонами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази його направлення або ж отримання ЛКП "Центральне". Скаржник у свою чергу не спростував і не підтвердив зазначеного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Підставою для звернення позивача до суду було невиконання відповідачем умов договору щодо оплати за надані послуги, відтак позивач зазначає, що в період з 01.01.2011 року по 01.02.2013 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 3273,68 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи розрахунком (арк. справи 74), а також рахунками, що виставлялися на оплату послуг.

Користувач до 10-го числа місяця, наступного за звітним, вносить плату за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території пропорційно займаній площі на рахунок Власника будинку. (п. 3.2. Договору). Розрахунок розміру плати експлуатаційних витрат проводиться підприємством житлового господарства самостійно згідно з чинним законодавством з часу встановлення нових тарифів за користування житлом (квартирна плата) та погоджується відділом житлового господарства районної адміністрації.

Розрахунок розміру експлуатаційних витрат проводиться у відповідності до "Методики розрахунку ставки експлуатаційних витрат на утримання нежитлових приміщень в житловому фонді, що є комунальною власністю м. Львова" № 554 від 28.11.1996 року.

ЛКП "Центральне" до матеріалів справи додало рахунки, які щомісячно виставлялися відповідачу згідно умов договору № 205 від 01.03.2005 року на загальну суму 3758,36 грн. В матеріалах справи також міститься виписка з особового рахунку Львівського комунального підприємства "Центральне", яка підтверджує факт часткової оплати послуг відповідачем, зокрема оплата за послуги надані у січні 2011 року у сумі 121,45 грн., лютому 2011 року у сумі 121,33 грн. та березні у сумі 121,93 грн.

Докази, які б підтверджували сплату за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території в інші періоди в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до розпорядження голови Галицької районної адміністрації на обслуговуванні та балансі ЛКП "Центральне" перебуває будинок № 12 по вул. Під дубом у м. Львові, що підтверджується довідкою райадміністрації № 17 від 01.04.2013 року.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, що затвердженні постановою Кабінету міністрів України від 24.01.2006 року № 45 власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, тощо.

Зважаючи на укладення ЛКП "Центральне" договорів про вивіз твердих побутових відходів, на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкодження на внутрішньобудинкових інженерних мережах, про надання послуг з профілактичної боротьби з паразитами та шкідниками (дератизації та дезинфекції) підтверджує факт виконання умов договору № 205 від 01.03.2007 року, що також підтверджується робочими листами затвердженими Головним інженером ЛКП "Центральне". Доказів протилежного суду не надано.

Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ст. 101 ГПК України). Скаржник додаткових доказів до суду апеляційної інстанції не подав.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають закону та матеріалам справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2013 року у справі № 914/1610/13 слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2013 року у справі № 914/1610/13 залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги Громадської організації "Фонд соціально-економічного розвитку ІІІ тисячоліття", м. Львів (вх. 05-05/1676/13 ) без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 06.09.2013 року

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Плотніцький Б.Д.