Постанова

від 03.09.2013 по справі 14/490

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 14/490 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Воліка І.М., Євсікова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалувід 16.05.2013 господарського суду міста Києва та на постанову від 10.07.2013 Київського апеляційного господарського суду за скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі№ 14/490 господарського суду міста Києва за заявоюПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

провидачу судового наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду про Асоціації українських банків від 03.07.2009

у третейській справі № 285/09 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Константа" простягнення заборгованості В судове засідання прибули представники сторін: позивачаП'ятецький С.В. (дов. від 17.01.2013 № 08.6-186/84-260); відповідачаФіль А.В. (дов. від 01.03.2013 № б/н); представника ВДВСІванюк Д.С. (дов. від 20.06.2013 № 2.7-4.4/4.4/723); ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2013 у справі № 14/490 (суддя Васильченко Т.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 (колегія суддів: Лобань О.І. - головуючий, судді - Федорчук Р.В., Тищенко А.І.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (надалі - ПАТ "Укрсоцбанк") в задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови № 18061405 від 26.10.2012 про закінчення виконавчого провадження; скаргу № 12/08-10/290-310 від 31.01.2013 ПАТ "Укрсоцбанк" на постанову про закінчення виконавчого провадження № 18061405 від 26.10.2012 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, стягувач (позивач) - ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2013 скасувати і прийняти нове рішення про поновлення строку на оскарження дій органу державної виконавчої служби. В обґрунтування скарги стягувач посилається на те, що судами попередніх інстнцій допущено порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 55 Конституції України, ст. ст. 1, 53, 121 2 ГПК України, без належної оцінки усіх обставин щодо поновлення пропущеного процесуального строку, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Учасники судового процесу не скористалися правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, органу ДВС та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2009 у справі № 14/490, якою задоволено заяву про видачу виконавчого документа, місцевим господарським судом видано наказ № 14/490 від 11.11.2009 на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.07.2009 у справі № 285/09, за яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" (надалі - ТОВ "Константа") на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" кредитну заборгованість у сумі 60 412 718,15 грн. та третейський збір у сумі 25 500,00 грн. Зазначений наказ направлений на примусове виконання до державної виконавчої служби.

26.10.2012 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову ВП № 18061405 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 14/490, виданного 11.11.2009, за яким стягнуто з ТОВ "Константа" на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" кредитну заборгованість у сумі 60 412 718,15 грн. та третейський збір у сумі 25 500,00 грн.

01.11.2012 зазначена постанова направлена сторонам виконавчого провадження та отримана стягувачем 06.11.2012, що підтверджується відміткою служби діловодства Банку на супровідному листі № 12-0-35-153/5-9.

01.02.2013 позивач (стягувач) - ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до господарського суду в порядку, передбаченому ст. 121 2 ГПК України, зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови № 18061405 від 26.10.2012 про закінчення виконавчого провадження; зазначена скарга містить клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження дій органу державної виконавчої служби.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання скарги стягувач (позивач) - ПАТ "Укрсоцбанк" посилається на те, що 23.11.2012 скаржник звернувся до начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, яка отримана Управлінням 04.12.2012, що підтверджується штампом Головного управління юстиції у місті Києві від 04.12.2012 № 31996/0/11-12.

17.12.2012 на адресу ПАТ "Укрсоцбанк" надійшов лист начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про те, що виконавче провадження № 18061405 знаходиться на виконанні у відділі примусового виконання рішень ДВС України, а тому із зазначеною скаргою необхідно звертатися до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

19.12.2012 ПАТ "Укрсоцбанк" направив скаргу щодо винесення державним виконавцем постанови ВП № 18061405 від 26.10.2012 до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв'язку та реєстром рекомендованої кореспонденції. Втім, не отримавши відповіді на свою скаргу станом на 01.02.2013, стягувач вирішив звернутися зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження до суду.

Згідно з частиною 1 ст. 121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений у частині першій ст. 121 2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому, відповідно до вимог ст. 53 ГПК України, може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

Частиною 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачано, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Приймаючи рішення про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку на оскарження рішення державного виконавця, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відлік процесуального строку необхідно відраховувати з дня отримання Банком оскаржуваного рішення органу державної виконавчої служби (постанови № 18061405 від 26.10.2012), тобто з 06.11.2012, оскільки оскарження дій державного виконавця до керівника цього органу вищого рівня не перешкоджало стягувачу звернутися зі скаргою на дії державного виконавця до суду, а отже зазначене стягувачем обгрунтування клопотання не є поважною причиною пропуску процесуального строку.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк або відмовити у відновленні строку. Разом з тим, виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Враховуючи приписи зазначеної статті, доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку для подання скарги на дії органу ДВС, а також те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, скаржник був обізнаний з оскаржуваною постановою 06.11.2012, проте не скористався своїм правом на звернення до суду у строки встановлені процесуальним законодаством, то колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про відмову у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку для звернення до суду зі скаргою на дії (рішення) органу державної виконавчої служби.

Таким чином, висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення клопотання щодо поновлення процесуального строку для подання скарги на дії державної виконавчої служби є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи та відповідає вимогам закону, а тому судами правомірно залишено скаргу без розгляду.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Банком у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Наведене свідчить, що під час прийняття ухвали та постанови у справі господарські суди не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2013 у справі № 14/490 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.О. Євсіков