Постанова

від 22.10.2013 по справі 14/490

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 14/490 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р., Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалувід 13.04.2013 господарського суду міста Києва та на постанову від 12.08.2013 Київського апеляційного господарського суду за заявою Товариства з обмеженою відповідальність "Константа" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі№ 14/490 господарського суду міста Києва за заявоюПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" провидачу судового наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 285/09 від 03.07.2009 за третейським позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" доТовариства з обмеженою відповідальність "Константа" простягнення заборгованості В судове засідання представники сторін: позивачане з'явились; відповідачане з'явились; Відповідно до Розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 21.10.2013 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Волік І.М., судді - Шевчук С.Р., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2009, задоволено заяву Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.07.2009 у справі № 285/09, за яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" (надалі - ТОВ "Константа") на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі - АКБ "Укрсоцбанк") заборгованість по договору кредиту в сумі 60412718,15 грн. та 25500,00 грн. третейського збору. На виконання зазначеної ухвали господарським судом міста Києва виданий наказ № 14/490 від 11.11.2009, який стягувачем пред'явлений до виконання.

13.08.2012 боржник - ТОВ "Константа" звернулося до господарського суду із заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2009 у справі № 14/490 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з укладенням мирової угоди під час розгляду справи про банкрутство боржника; а також заборонити проводити стягнення виконавчого збору за примусове виконання судового наказу № 14/490 від 11.11.2009 та закінчити виконавче провадження з примусового виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2013 у справі № 14/490 (суддя Васильченко Т.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 (колегія суддів: Лобань О.І. - головуючий, судді - Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.), заяву ТОВ "Константа" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2009 таким, що не підлягає виконанню задоволено частково; визнано наказ господарського суду міста Києва від 11.11.2009 у справі № 14/490 про стягнення з ТОВ "Константа" на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" 60412718,15 грн. заборгованості, 25500 грн. третейського збору, виданий на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 285/09 від 03.07.2009 таким, що не підлягає виконанню; в іншій частині у задоволенні заяви ТОВ "Константа" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, стягувач - Публічне акціонерне товаристо "Укрсоцбанк" (надалі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви. В обґрунтування своїх вимог Банк посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, частини 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК), положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Боржник не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу стягувача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2009 у справі № 14/490 задоволено заяву Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (праваонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.07.2009 у третейській справі № 285/09 про стягнення з ТОВ "Константа" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у сумі 60412718,15 грн. та 25000,00 грн. судових витрат. На виконання цієї ухвали господарським судом міста Києва видано наказ № 14/490 від 11.11.2009, який переданий на примусове виконання до державної виконавчої служби.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 у справі № 19/157/10 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Константа", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Справа розглядалась неодноразово і ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 на стадії розпорядження майном боржника затверджено Мирову угоду між кредиторами та ТОВ "Константа", провадження у справі про банкрутство ТОВ "Константа" припинено.

За умовами Мирової угоди (підпункт 25 п. 2.2.4), затвердженої у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 про банкрутство ТОВ "Константа", кредиторські вимоги ПАТ "Укрсоцбанк", що заявлені на підставі наказу господарського суду міста Києва № 14/490 від 11.11.2009 у розмірі 68515932,88 грн., визнано у повному обсязі, віднесено до четвертої черги погашення кредиторських вимог та встановлено відстрочку погашення заборгованості до 31.12.2017 (п. 4.1.2 Мирової угоди). При цьому, відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Мирової угоди, сторони погодили, що грошові зобов'язання ТОВ "Константа" перед ПАТ "Укрсоцбанк", які випливають з підстав, зазначених у пред'явленій ПАТ "Укрсоцбанк" заяві про грошові вимоги до ТОВ "Константа" (зокрема, серед інших це наказ господарського суду міста Києва від 11.11.2009 № 14/490), припиняються відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Одночасно з укладенням Мирової угоди у ТОВ "Константа" виникають перед ПАТ "Укрсоцбанк" зобов'язання, передбачені Мировою угодою.

В силу приписів частини 4 ст. 117 ГПК України, суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, з підстав, зокрема, якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; або з інших причин. До таких інших підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону або договору.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)", під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. При цьому, в силу приписів ст. ст. 16, 35 цього Закону, у справі про банкрутство з часу обрання комітету кредиторів інтереси кредиторів представляє голова комітету кредиторів, якому і надається право підписувати мирову угоду від імені кредиторів.

Частиною 2 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Відповідно до частини 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчими документами визнаються, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

За таких обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що мирова угода затверджена господарським судом у справі про банкрутство відповідно до частини 2 ст. 604 Цивільного кодексу України є новацією, оскільки укладаючи таку угоду сторони визначили, що зобов'язання між тими ж сторонами з того ж самого предмету (повернення кредитної заборгнованості) є припиненим, у зв'язку зі зміною їх новим зобов'язанням, які породжують інші права та обов'яки виїходячи з умов затвердженої судом мирової угоди. При цьому судами правомірно зауважено, що мирова угода затверджена господарським судом у справі про банкрутство в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є виконачим документом. З огляду на це, суди дійшли винсновку щодо правомірності звернення боржника з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що зобов'язання боржника по наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2009 № 14/490 є припиненими на підставі мирової угоди затвердженої рішенням суду, що є правовою підставою для задоволення вимог боржника в цій частині.

Крім того, господарським судом першої інстанції правомірно зауважено, що існування одночасно двох виконавчих документів, а саме наказу та мирової угоди є неприпустимим.

У статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.

З правового аналізу вищенаведеної правової норми вбачається, що у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; а також новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство).

Отже, суди попередніх інстанцій встановивши обставини справи щодо припинення зобов'язань боржника за наказом господарського суду міста Києва від 11.11.2009 № 14/490 дійшли обгрунтованого та правомірного висновку про задоволення заяви боржника в цій частині.

В частині вимог боржника про заборону виконавчій службі стягнення виконавчого збору за проверення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 14/490 від 11.11.2009 та закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 14/490 від 11.11.2009, судами правомірно відмовлено взадоволенні заяви в цій частині, у зв'язку з тим, що зазначені вимоги можуть бути предметом розгляду лише за зверненням однієї із сторін зі скаргою на дії або бездіяльність державної виконавчої служби.

Колегія судді Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки зазначені вимоги відносяться до оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, які розглядаються за заявою стгувача, боржника чи прокурора в порядку, передбаченому ст. 121 2 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2013 у справі № 14/490 залишити без задоволення.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : С.Р. Шевчук

О.А. Кролевець