Ухвала

від 02.09.2013 по справі

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 вересня 2013 року м. Київ В/800/3646/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши заяву Східної митниці Міністерства доходів і зборів України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецтехніка» до Східної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, стягнення надмірно сплачених коштів, -

в с т а н о в и в :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року, позов задоволено частково. Рішення Східної митниці про визначення митної вартості №700000003/2012/000620 від 24.05.2012 скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецтехніка» (ЄДРПОУ 30838656, місцезнаходження: 83054, місто Донецьк, вул. Економічна, буд. 34 «Я») суму надмірно сплачених платежів, а саме: мито в розмірі 16937,32 грн.; податок на додану вартість в розмірі 37262,10 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Східна митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду від 18 червня 2013 року.

У заяві заявник порушує питання про її скасування з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, що, на його думку, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В заяві зазначає, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року у справі № К/9991/69283/12 прийнята з неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права ніж в постанові Вищого адміністративного суду України від 6 грудня 2012 року № К/9991/46488/12 та ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2012 року № К/9991/69062/12, 12 березня 2013 року № К/589/76/12, 7 лютого 2013 року № К/9991/23193/11, 5 березня 2013 року № К/9991/66654/12.

Вивчивши вказану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року у зазначеній справі, оскільки у даному випадку мають місце різні обставини справи та відсутнє неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і прийняття різних за змістом судових рішень.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 4 постанови від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України" роз'яснив судам, що заява про перегляд рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема, різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі, різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню, різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню, різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Встановлено, що предмет спору у зазначених справах пов'язаний з обґрунтованістю визначення митним органом митної вартості товару.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року, про перегляд якої подана ця заява, суди частково задовольнили позовні посилаючись на те, що позивачем при визначенні митної вартості товару були виконані всі вимоги Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006 № 1766, оскільки надані обов'язкові та витребувані документи, що об'єктивно та документально підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 6 грудня 2012 року у справі № К/9991/46488/12 на яку посилається заявник, скасовані рішення судів попередніх інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову посилаючись на законність дій митного органу щодо визначення митної вартості товару з підстав доведення неможливості послідовного застосування 1-5 методів визначення митної вартості товарів. Такого ж висновку дійшла колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалах від 12 березня 2013 року та від 19 грудня 2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2012 року скасовано рішення суду апеляційної інстанції скасовано та залишено в силі постанову суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні позову. Такий висновок обґрунтований тим, що з урахуванням відсутності документально підтвердженої інформації для визначення митної вартості за першим методом, митницею обґрунтовано був застосований другий метод - визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів з урахуванням послідовності застосування методів.

З урахуванням описаного у даному випадку відсутнє неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Враховуючи наведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

у х в а л и в :

Відмовити Східній митниці Міністерства доходів і зборів України у допуску про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецтехніка» до Східної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, стягнення надмірно сплачених коштів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Сорока М.О.

Гончар Л.Я.

Гордійчук М.П.

Мироненко О.В.

Чумаченко Т.А.