Постанова
від 03.09.2013 по справі 801/5154/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ          ПОСТАНОВА Іменем України 03 вересня 2013 р. (11:32) Справа №801/5154/13-а    Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:           головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В., розглянувши за участю представниківу: позивача – Травкіної  Н.О., довіреність №б/н від 22.04.2013 року, відповідача – Одабаші А.А., довіреність №38/10-10 від 02.09.2013 року,           у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нуррс-Сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нуррс-Сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби з позовними вимогами щодо визнання протиправними дій по оформленню документальної позапланової невиїзної перевірки актом №2313/22.6/34211972 від 19.04.2013 року, а також визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2013 року №0001702206, №0001712206 та №000172206.   Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.06.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.    Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.07.2013 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 29.04.2013 року №0001722206. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.07.2013 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по оформленню документальної позапланової невиїзної перевірки актом №2313/22.6/34211972 від 19.04.2013 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.07.2013 року провадження у справі зупинялось до 03.09.2013 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.09.2013 року первинного відповідача по справі замінено на правонаступника – Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим. Присутній у судовому засіданні 03.09.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі даних акту перевірки, що містить помилкові висновки відносно нікчемності угод, укладених ТОВ «Нуррс-Сервіс» у період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року з контрагентами ПП «Скипер», БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», ТОВ «Люкссервістрейд», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар». На думку позивача, фактичне здійснення названих господарських операцій підтверджується належними первинними документами, які були надані до перевірки. Крім того, у перевіряємому періоді контрагенти були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у податковому органі, мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Таким чином, мали необхідний обсяг цивільної правоздатності. Враховуючи зазначене вище, позивачем правомірно оподатковано господарські операції з цими контрагентами, у зв'язку з чим відсутні підстави для донарахування товариству податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Письмових заперечень відповідач суду не надав. У судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування своєї позиції зазначив про те, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є правомірними та прийняті на підставі акту перевірки, в якому зафіксовані встановлені в ході перевірки порушення з боку позивача. Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд                         ВСТАНОВИВ: Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття  справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. На час виникнення спірних правовідносин у відповідності до п.п.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) функції контролю щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів було покладено на органи державної податкової служби як на контролюючі органи. Статтею 20 ПК України органам державної податкової служби було надано право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Пунктом 1 Положення «Про Державну податкову службу України», яке було затверджено Указом Президента України № 584/2011 від 12.05.2011 року та діяло на час виникнення  спірних правовідносин, було визначено, що до системи органів Державної податкової служби України (ДПС України) належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції. ДПС України входило до системи органів виконавчої влади і забезпечувало реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснювало міжгалузеву координацію у цій сфері. До територіальних органів ДПС України у відповідності до п.7 названого Положення належали  державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції та в їх складі відповідні підрозділи податкової міліції. У зв'язку із проведеною реорганізацією Указом Президента України № 141/2013  від  18.03.2013 року Міністерство доходів і зборів України визначено правонаступником Державної податкової служби України. Згідно з п.п. 41.1.1 п.41. ст. 41 ПК України (в редакції на час розгляду справи) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи є контролюючими органами. Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 27.02.2006 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Нуррс-Сервіс», що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА№685266 від 30.11.2012 року (т.1 а.с.29). Позивач з 21.03.2006 року зареєстрований платником податку на додану вартість та 18.12.2012 року ним отримано свідоцтво №200092603 (т.1 а.с.30). Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі у період з 08.04.2013 року по 12.04.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Нуррс-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 34211972) з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Скипер» (код за ЄДРПОУ 37081677), ТОВ «БВП «Строитель Плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656), ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766), ПП «Базис Торг» (код за ЄДРПОУ 36165986), Фірма «Капітель Плюс» (код за ЄДРПОУ 31095815), ПП «Пан Буд» (код за ЄДРПОУ 37081614), ТОВ «Люкссервістрейд» (код за ЄДРПОУ 34523166), ПП «Стар Гоу» (код за ЄДРПОУ 36647793), ПП «Аланар» (код за ЄДРПОУ 36951716) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства встановлено порушення позивачем: - п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8 ст.138, п.п.138.8.1 п.138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, у загальній сумі 66988,00 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 55666,00 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 719,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 9388,00 грн., за 2012 рік у сумі 1215,00 грн., - п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст. 185, п.п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 47329,00 грн., у тому числі: у січні 2010 року – 3508,00 грн., у березні 2010 року – 1650,00 грн., у квітні 2010 року – 883,00 грн., у червні 2010 року – 15654,00 грн., у липні 2010 року – 5195,00 грн., у серпні 2010 року – 7220,00 грн., у вересні 2010 року -1977,00 грн., у жовтні 2010 року – 1620,00 грн., у грудні 2010 року – 883,00 грн., у березні 2011 року – 575,00 грн., у травні 2011 року – 3367,00 грн., у червні 2011 року – 350,00 грн., у листопаді 2011 року – 3078,00 грн., у грудні 2011 року – 1369,00 грн. Висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки неможливо підтвердити факт реального здійснення господарської операції ТОВ «Нуррс-Сервіс» з контрагентами ПП «Скипер», ТОВ «БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», ТОВ «Люкссервістрейд», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар», у зв'язку з невідповідністю первинних документів нормам діючого законодавства. Невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства слідує з того, що зібрані матеріали по контрагентам-постачальникам ТОВ «Нуррс-Сервіс» свідчать про те, що названі підприємства були зареєстровані без наміру проводити фінансово-господарську діяльність, всупереч інтересам держави, з метою ухилення від сплати податків. Таким чином, за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року ТОВ «Нуррс-Сервіс» обмінювалось документами на товари та послуги з контрагентами, що мають ознаки фіктивних підприємств.           Однак, первинна документація із реквізитами фіктивних підприємств не відповідає вимогам законів, так як складена і підписана особами, не уповноваженими на це і не наділеними правоздатністю щодо діяльності вказаних юридичних осіб.           Відтак, така документація не може бути підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку, формування валових витрат та податкового кредиту. Ведення ТОВ «Нуррс-Сервіс» податкового обліку на підставі документів, отриманих від фіктивних підприємств, призвело до порушення товариством норм податкового законодавства, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки перевірки зафіксовані в акті № 2313/22.6/34211972 від 19.04.2013 року (т.1 а.с.9-23). На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 29.04.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.24-25): №0001702206, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 81209,25 грн., у тому числі 66988,00 грн. за основним платежем та 14221,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0001712206, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 51643,75 грн., у тому числі 42171,00 грн. за основним платежем та 9472,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Названі податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим. Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.           Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані  діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.           Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень,  суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.           Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.           Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.           У період до 01.04.2011 року порядок оподаткування податком на прибуток було визначеного Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі по тексту – Закон № 334).           Підпунктом 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зараз і далі по тексту в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначалось, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Відповідно до п.3.1 ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань. При цьому, під валовими витратами  виробництва та обігу (далі - валові витрати) слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст. 5 Закону). До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону). Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Порядок оподаткування прибутку підприємств визначений розділом ІІІ Податкового кодексу України, який у відповідності до п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України набрав чинності з 01.04.2011 року. Згідно із 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст. 138 ПК України). З аналізу вищенаведених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України слідує, що валові витрати при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток обов'язково мають бути підтверджені відповідними первинними документами.           Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами встановлено також положеннями розділу V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року. Так, згідно із ст. 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).           Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.           Отже, зі змісту норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту,  є належним чином оформлена податкова накладна.           Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України  від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту – Наказ № 88). Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88). Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи. Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні валових витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України  від 24.05.1995 року № 88.           Зі змісту ст. 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення  господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.           Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірено наявність у позивача необхідних первинних документів для формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Скипер», ТОВ «БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», ТОВ «Люкссервістрейд», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.           Також судом перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та названими вище контрагентами, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.           Як свідчать матеріали справи за перевіряємий період позивачем від контрагентів ПП «Скипер», ТОВ «БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», ТОВ «Люкссервістрейд», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар» на підставі договорів купівлі-продажу були придбані наступні товари: пісок (морський, річковий), щебінь, брус, відсів, дошки, буд, ґрунтовка, сталь оцинкована, акваізол, фундаментні блоки та інші будівельні матеріали.           Крім того, від контрагента БВП «Строитель Плюс» позивачем у червні 2010 року були отримані послуги з вантажоперевезення.           Отримання позивачем товарів від названих вище контрагентів за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №РН-78 від 21.01.2010 року, № РН-160 від 21.01.2010 року, №РН-178 від 25.01.2010 року, №РН-338 від 29.03.2010 року, РН-475 від 09.04.2010 року, №РН-698 від 21.06.2010 року, №РН-1184  від 07.06.2010 року, № РН-781 від 03.06.2010 року, №РН-769 від 30.06.2010 року, №РН-1362 від 21.06.2010 року, №РН-1469 від 30.06.2010 року, №РН-1299 від 15.06.2010 року, №РН-1328 від 18.06.2010 року, №РН-1283 від 14.06.2010 року, №РН-1279 від 09.06.2010 року, №РН-1247 від 09.06.2010 року, №РН-1136 від 03.06.2010 року, №РН-955 від 22.06.2010 року, №РН-1839 від 22.07.2010 року, №РН-1624 від 13.07.2010 року, №РН-1578 від 05.07.2010 року, №РН-1090 від 04.08.2010 року, №РН-1101 від 05.08.2010 року, №РН-1216 від 16.08.2010 року, №РН-2212 від 17.08.2010 року, №РН-2105 від 05.08.2010 року, №РН-1450 від 16.08.2010 року, №РН-2760 від 21.09.2010 року, №РН-1722 від 21.09.2010 року, РН-1736 від 27.12.2010 року, №РН-1700 від 03.12.2010 року, №ВН-297 від 18.03.2010 року, №41/05 від 10.05.2011 року, №155/05 від 23.05.2011 року, №15/06 від 01.06.2011 року, №ВН-130/06 від 10.06.2011 року, №ВН-2553 від 28.11.2011 року, №ВН-2316 від 01.12.2011 року.           Отримання позивачем послуг з вантажоперевезення від БВП «Строитель Плюс» підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1068 від 29.03.2010 року (т.1 а.с.78).           Згідно з наданими позивачем поясненнями поставка товару від контрагентів здійснювалась власними засобами. На підтвердження наявності відповідних транспортних засобів для перевезення вантажу позивачем були надані свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т.2 а.с.20).           Крім того, в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу (т.3 а.с.6-18). З цих документів вбачається, що ТОВ «Нуррс-Сервіс» є одночасно як підприємством-перевізником, так і вантажоодержувачем.           Оплата позивачем вартості отриманого від контрагентів товару та наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.21-28).           За наслідками проведених господарських операцій контрагентами-постачальниками на адресу позивача були виписані податкові накладні:           ТОВ «Люкссервістрейд»: № 78 від 21.01.2010 року на суму 9900,00 грн., з них ПДВ – 1650,00 грн.; №338 від 29.03.2010 року на суму 8700,00 грн., з них ПДВ – 1450,00 грн.;           ПП «Ротонда Торг»: №160 від 21.01.2010 року на суму 5900,00 грн., з них ПДВ – 983,33 грн.; № 178 від 25.01.2010 року на суму 5250,00 грн., з них ПДВ – 875,00 грн.; №475 від 09.04.2010 року на суму 5300,00 грн., з них ПДВ – 883,33 грн.; №1184 від 07.06.2010 року на суму 15800,00 грн., з них ПДВ – 2633,33 грн.; №1362 від 21.06.2010 року на суму 8000,00 грн., з них ПДВ – 1333,33 грн.;№1469 від 30.06.2010 року на суму 9800,00 грн., з них ПДВ – 1633,33 грн.; № 1299 від 15.06.2010 року на суму 3700,00 грн., з них ПДВ – 616,67 грн.; №1328 від 18.06.2010 року на суму 10000,00 грн., з них ПДВ – 1666,67 грн.;№ 1283 від 14.06.2010 року на суму 10000,00 грн., з них ПДВ – 1666,67 грн.; № 1279 від 09.06.2010 року на суму 6900,00 грн., з них ПДВ – 1150,00 грн.;№ 1247 від 09.06.2010 року на суму 5000,00 грн., з них ПДВ – 833,33 грн.; № 1136 від 03.06.2010 року на суму 3700,00 грн., з них ПДВ – 616,67 грн.;№1839 від 22.07.2010 року на суму 6640,00 грн., з них ПДВ – 1106,67 грн.; №1624 від 13.07.2010 року на суму 6750,00 грн., з них ПДВ – 1125,00 грн.; № 1578 від 05.07.2010 року на суму 8420,00 грн., з них ПДВ – 1403,33 грн.; №2212 від 17.08.2010 року на суму 10000,00 грн., з них ПДВ – 1666,67 грн.;№ 2105 від 05.08.2010 року на суму 9000,00 грн., з них ПДВ – 1500,00 грн.; №2760 від 21.09.2010 року на суму 9720,00 грн., з них ПДВ – 1620,00 грн.;           БВП «Строитель Плюс»: №1068 від 29.03.2010 року на суму 1200,00 грн., з них ПДВ – 200,00 грн.;           ПП «Базис Торг»: №698 від 21.06.2010 року на суму 6830,00 грн., з них ПДВ – 1138,33 грн.; №769 від 30.06.2010 року на суму 4200,00 грн., з них ПДВ – 700,00 грн.; №955 від 22.07.2010 року на суму 9360,00 грн., з них ПДВ – 1560,00 грн.; №1090 від 04.08.2010 року на суму 4500,00 грн., з них ПДВ – 750,00 грн.; №1101 від 05.08.2010 року на суму 10000,00 грн., з них ПДВ – 1666,67 грн.; №1216 від 16.08.2010 року на суму 9820,00 грн., з них ПДВ – 1636,67 грн.; №1736 від 27.12.2010 року на суму 2500,00 грн., з них ПДВ – 416,67 грн.; №1700 від 03.12.2010 року на суму 2800,00 грн., з них ПДВ – 466,67 грн.;           Фірма «Капітель Плюс»: №781 від 03.06.2010 року на суму 9996,00 грн., з них ПДВ – 1666,00 грн.; №1450 від 16.08.2010 року на суму 9780,00 грн., з них ПДВ – 1630,00 грн.; №1722 від 21.09.2010 року на суму 2080,00 грн., з них ПДВ – 346,67 грн.;           ПП «Пан Буд»: № 40 від 18.03.2011 року на суму 3450,00 грн., з них ПДВ – 575,00 грн.;           ПП «Стар-Гоу»: №39/05 від 10.05.2011 року на суму 9450,00 грн., з них ПДВ – 1575,00 грн.; № 41 від 10.05.2011 року на суму 9450,00 грн., з них ПДВ – 1575,00 грн.; №162 від 23.05.2011 року на суму 10750,00 грн., з них ПДВ – 1791,67 грн.; № 17 від 01.06.2011 року на суму 2100,00 грн., з них ПДВ – 350,00 грн.;           ПП «Аланар»: №136 від 10.06.2011 року на суму 6320,40 грн., з них ПДВ – 1053,40 грн.;           ПП «Скипер»: №210 від 28.11.2011 року на суму 8927,00 грн., з них ПДВ -1487,83 грн.;           ПП «Комманд»: №247 від 28.11.2011 року на суму 9540,00 грн., з них ПДВ – 1590,00 грн.; №11 від 01.12.2011 року на суму 8215,00 грн., з них ПДВ – 1369,20 грн.           Дослідивши надані позивачем документи податкової звітності, суд дійшов висновку про їх повну відповідність вимогам чинного законодавства, враховуючи наявність у податкових накладних всіх необхідних реквізитів, визначених ст.201 Податкового кодексу України.           Під час розгляду справи судом  також було підтверджено пов'язаність проведених угод з господарською діяльністю позивача.           Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА№685266 від 30.11.2012 року (т.1 а.с.29) одним з видів діяльності позивача за КВЕД є виготовлення виробів із бетону для будівництва.           Керівником ТОВ «Нуррс-Сервіс» 12.01.2010 року була затверджена Технологічна карта на виробництво блоків бетонних для стін підвалів за ГОСТом 13579-78 «Блоки бетонні для стін підвалів. Технологічні умови», копія якої наявна в матеріалах справи (т.2 а.с.230-231).           Згідно технологічної карти одним з процесів при виробництві блоків бетонних є утворення бетонної суміші, для чого необхідно використання таких складових як щебінь, пісок та цемент.           Таким чином, отримані позивачем від контрагентів товари використовувались ним, зокрема для виробництва виробів з бетону.           В подальшому, виготовлені блоки бетонні, які пройшли відповідну сертифікацію (т.2 а.с.238), були реалізовані позивачем контрагентам ПП «Кримська архітектурна – будівельна компанія», ПП «Югенергомашкомплект», ВАТ «Сімферопольський завод монтажних заготовок», що підтверджується, зокрема копіями наявних в матеріалах справи видаткових та податкових накладних (т.2 а.с.31-44, 159,175).           Окрім цього, в поясненнях суду позивач також зазначив про те, що отримані ним від ПП «Скипер», ТОВ «БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», ТОВ «Люкссервістрейд», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар» товари були в подальшому реалізовані іншим контрагентам.           Ці дані підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними на реалізацію товару наступним контрагентам: ПП «Югенергомашкомплект», РО КАРДТ ім.Горького, ВАТ «Монтажне управління № 14», Фірма «Квін», ПП «Фірма «Енергомонтаж», ВАТ «Сімферопольський завод монтажних заготовок» та ін. Підсумовуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивачем фактично було отримано товари від названих контрагентів-постачальників, проведено оплату їх вартості та використано у власній господарській діяльності, що спростовує висновки перевірки відносно відсутності настання реальних наслідків за цим правочином. Такі висновки зроблені судом за наслідками вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача. При цьому, суд зазначає, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні», належним чином фіксують і підтверджують проведені господарські операції.           З урахуванням зазначеного вище, названі первинні документи є належною підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а також підставою для формування витрат та податкового кредиту. З огляду на зазначене, помилковими є висновки перевірки щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами ПП «Скипер», ТОВ «БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Пан Буд», ТОВ «Люкссервістрейд», ПП «Стар Гоу», ПП «Аланар».           Відтак, позивачем вірно було визначено суму податкового кредиту з податку на додану вартість та суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, по взаємовідносинам з названими вище контрагентами за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.           Враховуючи відсутність порушення з боку позивача вимог податкового законодавства, необґрунтованим є також застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.           За таких умов, податкові повідомлення-рішення  від 29.04.2013 року №0001702206 та №0001712206  є такими, що прийняті податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Як свідчать матеріали, за подання до адміністративного суду даного позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1338,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 386 від 07.05.2013 року (т.1 а.с.38). Проте, під час розгляду справи позивачем частково відкликано позовні вимоги. Отже, приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, а також враховуючи часткове відкликання позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1294,12 грн.           У судовому засіданні, яке відбулось 03.09.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.           Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 09.09.2013 року. Керуючись ст.ст. 160-163, 167  КАС України, суд                                                 ПОСТАНОВИВ: 1.Позовні вимоги задовольнити повністю. 2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 29.04.2013 року №0001702206 та №0001712206. 3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нуррс-Сервіс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1294,12 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.      Суддя                        Сидоренко Д.В.                                                                                                                        

СудОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення03.09.2013
Оприлюднено10.09.2013
Номер документу33361742
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —801/5154/13-а

Ухвала від 04.12.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Омельченко В'ячеслав Анатолійович

Ухвала від 17.10.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Омельченко В'ячеслав Анатолійович

Постанова від 03.09.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Сидоренко Д.В.

Ухвала від 11.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Сидоренко Д.В.

Ухвала від 11.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Сидоренко Д.В.

Ухвала від 11.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Сидоренко Д.В.

Ухвала від 12.06.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Сидоренко Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні