Рішення

від 03.09.2013 по справі 904/4834/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.13р. Справа № 904/4834/13

За позовом Приватного акціонерного товариства "АКТА", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Макаренко Ю.ю., дов. від 08.01.2013р.

від відповідача: Герасимчук С.С., дов. № 4/8-18 від 04.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ „АКТА" (надалі Позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровської міської ради (надалі Відповідач), в якому просить суд внести зміни до договору оренди землі, укладеного 05.07.2011 року між Позивачем та Відповідачем, посвідченого Літаш І.П., нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (зареєстрований в реєстрі за № 2397) і зареєстрованого в управлінні Державного земельного кадастру у м. Дніпропетровську в Дніпропетровської області, в Державному реєстрі земель 27.07.2011 року за № 1210100040000172, виклавши пункти 2.1., 2.2., 9, 11, 11.1, 16 в наступній редакції:

„п. 2.1. Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови".

„п.2.2. Цільове призначення (категорія) земельної ділянки: "землі житлової та громадської забудови."

„п.9 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки."

„п.11. Орендна плата вноситься Орендарем у строки, встановлені Податковим кодексом України."

„п.11.1. Орендна плата вноситься Орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок Орендодавця."

„п.16. Цільове призначення (категорія) земельної ділянки: "землі житлової та громадської забудови.".

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволені позовних вимог, в обґрунтування своїх заперечень вказує, що позивач намагається порушити виключну компетенцію Дніпропетровської міської ради як органу місцевого самоврядування; - позивач не має підстав для внесення змін до договору оренди землі за відсутності відповідного рішення Дніпропетровської міської ради з цього приводу; - запропонована редакція змін до договору оренди землі не містить конкретного розміру орендної плати, всупереч положенням статті 15 Закону України "Про оренду землі"; - позивач не звертався до Дніпропетровської міської ради з пропозицією внести зміни до договорів оренди землі; - мінімальний розмір річної орендної плати не може бути меншим ніж 4,5% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В судовому засіданні 03.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення , згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2010 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 406/61, згідно п. 1 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, і передано Позивачу земельну ділянку, площею 0,0601 га (кадастровий номер 1210100000:02:418:0002), в оренду строком на п'ятнадцять років, по фактичному розміщенню громадських будівель багатофункціонального призначення (торгівельно-розважальний центр із паркінгом -І черга) по вул. Глинки, 2, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність), за рахунок земель, раніше наданих в користування ЗАТ „Акта". Визначено орендну плату за користування цією земельною ділянкою у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої законом України „Про оренду землі".

Пунктом 2 зазначеного вище рішення, земельну ділянку (п.1 рішення) за основним цільовим призначенням віднесено до категорії земель „Землі історико-культурного призначення".

Рішенням Дніпропетровської міськради від 06.04.2011 року № 244/10 внесено зміни до рішення міськради № 406/61 від 06.10.2010 року, шляхом зміни назви землекористувача Закритого акціонерного товариства „Акта" на Приватне акціонерне товариство „Акта".

На підставі вказаних рішення, 05.07.2011 року між Орендодавцем - Дніпропетровською міською радою, та Орендарем - ПАТ „Акта", був укладений договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню громадських будівель багатофункціонального призначення (торгівельно-розважальний центр із паркінгом -І черга) по вул. Глинки, 2. Договір оренди посвідчений Літаш І.П., нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (зареєстрований в реєстрі за № 2397) і зареєстрованого в управлінні Державного земельного кадастру у м. Дніпропетровську в Дніпропетровської області, в Державному реєстрі земель 27.07.2011 року за № 1210100040000172

Згідно п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0601 га.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 16 Договору оренди, категорія землі згідно зі ст. 19 ЗК України: землі історико-культурного призначення. Цільове призначення земельної ділянки: землі історико-культурного призначення.

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України, відповідно категорії землі, виду цільвого призначення та функціонального використання.

Позивач заперечує проти віднесення переданої йому за Договором оренди земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, вважає, що земельна ділянка за Договором оренди відноситься до земель житлової та громадської забудови, в зв'язку з чим, просить суд внести відповідні зміни до Договору оренди. Відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до пункту 13 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, на початку кожного бюджетного року не пізніше 31 січня поточного року. При перегляді орендної плати аналізу підлягають нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації, цільове призначення та функціональне використання земельної ділянки. Порядок перегляду орендної плати встановлюється податковим законодавством України. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії мають особливий правовий режим.

Відповідно до положень ст.. 20 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття рішення про передачу Позивачеві земельної ділянки, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо відповідних земельних ділянок (стаття 21 ЗК України).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів в підтвердження факту визнання недійсним в судовому порядку рішення Дніпропетровської міської ради від 06.10.2010 року № 406/61, яким передану Позивачеві земельну ділянку площею 0,0601 га (кадастровий номер 1210100000:02:418:0002) віднесено до категорії земель „Землі історико-культурного призначення".

Окрім того, Позивачем не надано жодних доказів в підтвердження віднесення зазначеної ділянки в установленому законом порядку до будь-якої іншої категорії земель, що виключає правові підстави для внесення змін до спірного договору шляхом зміни цільового призначення орендованої ділянки із земель історико-культурного призначення, саме на землі житлової та громадської забудови.

Відсутність правових підстав для внесення змін до спірного договору в частині зміни цільового призначення орендованої ділянки (п. 2.1., 2.2, 16 Договору), виключає підстави для внесення змін в частині розміру орендної плати (п. 9, 11, 11.1. Договору), в зв'язку з чим, заявлені позивачем вимоги підлягають відхиленню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суддя О.В. Ліпинський Повне рішення складено 09.09.2013