Постанова

від 03.09.2013 по справі 812/6738/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2013 року Справа № 812/6738/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Семціві О.В.,

за участю сторін:

представника позивача: не прибув,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до приватного вищого навчального закладу «Вища школа бізнесу - інститут економіки та менеджменту» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 76302,75 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - позивач, Алчевська ОДПІ, податковий орган) до приватного вищого навчального закладу «Вища школа бізнесу - інститут економіки та менеджменту» (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 76302,75 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що приватний вищий навчальний заклад «Вища школа бізнесу - інститут економіки та менеджменту», зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 28.02.2005. Підприємство знаходиться на податковому обліку у Алчевській ОДПІ та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №16277368 від 16.03.2005. Відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість, який визначено податковим органом за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за березень 2013 року. На підставі проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 №0000192310, яким збільшено грошові зобов'язання з ПДВ на суму 76346,00 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 01,00 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були вжиті заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме: на юридичну адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 46 від 04.03.2011, яка отримана відповідачем 25.03.2011.

На підставі викладеного, та у зв'язку з наявністю несплаченого відповідачем податкового боргу позивач просить стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих приватний вищий навчальний заклад «Вища школа бізнесу - інститут економіки та менеджменту», заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі - 76302,75 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у своєму клопотанні до суду (вх.№26926 від 13.08.2013) просив розглянути справу за відсутності представника Алчевської ОДПІ.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.35), причини неявки суду не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, приватний вищий навчальний заклад «Вища школа бізнесу - інститут економіки та менеджменту» зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 28.02.2005, номер запису 13841200000000364, ідентифікаційний код 21822338, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЄ №672220 (а.с.9-11). Крім того, згідно свідоцтва №16277368 від 16.03.2005 та довідки від 10.03.2010 №71/29-0-76 відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції (а.с.5,6).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у сумі 76347,00 грн., з яких: за основним платежем - 76346,00 грн. та штрафні санкції - 01,00 грн. (а.с.8) що виник на підставі прийнятого Алчевською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 26.01.2012 №0000192310 (а.с.17), яке було направлене на юридичну адресу відповідача: вул.Чапаєва, 57, м.Алчевськ, Луганська область, 94204, про що свідчать докази направлення поштовою кореспонденцією (зворотній бік а.с.17, а.с.18), однак від відповідача повернувся конверт з поштовим відправленням та позначкою «за закінченням терміну зберігання» (зворотній бік а.с.18); у встановленому законом порядку податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 №0000192310 відповідачем не оскаржено.

Вказане податкове повідомлення - рішення винесене на підставі акту від 25.01.2012 №174/231-36179103 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПВНЗ «ВШБ-інститут економіки та менеджменту», код за ЄДРПОУ 21822338 з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2011 року (а.с.12-16).

Перевіркою було встановлено порушення п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 76346,00 грн. Копію вказаного акту перевірки направлено відповідачу поштою (зворотній бік а.с. 16).

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ю» № 46 від 04.03.2011, яку отримано уповноваженою особою відповідача, про що свідчить особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Податкова вимога форми «Ю» № 46 від 04.03.2011 є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем у повному обсязі не сплачена, несплаченим залишається податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 76302,75 грн., що підтверджено довідкою про суму податкового боргу (а.с.7) та зворотнім боком облікової картки платника (а.с.8).

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 03 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 вересня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до приватного вищого навчального закладу «Вища школа бізнесу - інститут економіки та менеджменту» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 76302,75 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Вища школа бізнесу - інститут економіки та менеджменту» (код ЄДРПОУ 21822338, місцезнаходження: 94204, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Чапаєва, буд.57) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість за березень 2011 року у загальній сумі 76302,75 грн. (сімдесят шість тисяч триста дві гривні 75 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 09 вересня 2013 року.

Суддя О.О. Цицюра