Постанова

від 05.09.2013 по справі 927/280/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 927/280/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

Рєпіної Л.О.

за участю представників

від прокуратури: Мірошниченко І.С. - посв. №015641 від 14.03.2013

від позивача: не з'явились

від відповідача: Шпак Д.М. - дов. б/н від 08.04.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

„Чернігівський інструментальний завод"

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 11.04.2013 (суддя Романенко А.В.)

у справі №927/280/13-г

за позовом Прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

до Публічного акціонерного товариства

„Чернігівський інструментальний завод"

про відшкодування 50640,19 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Прокурором міста Чернігова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (надалі - позивач, Держекоінспекції у Чернігівській області) було подано позов до Публічного акціонерного товариства „Чернігівський інструментальний завод" (надалі - відповідач, ПАТ „Чернігівський інструментальний завод") про стягнення з відповідача 50640,19 грн. збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.04.2013 у справі №927/280/13-г позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Чернігівський інструментальний завод" 35448,13 грн. збитків в доход спеціального фонду місцевого бюджету міста Чернігова та 15192,06 грн. збитків до спеціального фонду Державного бюджету України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 11.04.2013 у справі №927/280/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначає, що позивачем був здійснений розрахунок розміру збитків з 01.01.2011 по 06.03.2012 на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2010 за №48/16064. Однак, відповідач вважає, що розрахунок нанесених державі збитків згідно п. 3.11 вказаної методики можливий лише з 10.06.2012 і до моменту усунення порушення, оскільки саме 10.06.2012, під час проведення перевірки позивачем, було виявлено факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача без відповідного на це дозволу.

Представник прокуратури проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Позивач у судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно плану роботи Держекоінспекції у Чернігівській області на ІІІ квартал 2012, на підставі направлення №678 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ „Чернігівський інструментальний завод" у період з 02.07.2012 по 16.07.2012, ст. держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Михайловим І.А., держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кириченко З.В. та Дусь М.М. було проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

За результатами вказаної вище перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №169/04 від 10-12.07.2012 за, з якого вбачається наступне.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ „Чернігівський інструментальний завод", правонаступником якого є відповідач, здійснювались на підставі дозволу №7410136600-347 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого 07.03.2012 Державним управлінням ОНПС в Чернігівській області.

18.05.2012 ПАТ „Чернігівський інструментальний завод" було переоформлено попередній дозвіл №7410136600-347 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ „Чернігівський інструментальний завод" відповідно ст. 4-1 (п.7) Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", у зв'язку із зміною найменування. Держуправлінням ОНПС в Чернігівській області було видано дозвіл №7410136600-347 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПАТ „Чернігівський інструментальний завод" з терміном дії до 07.03.2022. Дозвіл на викиди від 07.03.2012 анульовано.

В ході здійсненої позивачем перевірки встановлено, що в період з 11.11.2005 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ „Чернігівський інструментальний завод" здійснювались на підставі дозволу на викиди №740059 з терміном дії до 31.12.2007.

Таким чином, в період з 01.01.2008 по 06.03.2012 ВАТ „Чернігівський інструментальний завод" (з 05.05.2012 ПАТ „Чернігівський інструментальний завод") здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу на викиди, що є порушенням ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря".

Згідно довідки ПАТ „Чернігівський інструментальний завод" №400 від 10.07.2012, копія якої міститься у матеріалах справи, відповідачем за відсутності дозволу на викиди в атмосферне повітря в період з 01.01.2011 по 06.03.2012 здійснено викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами (згідно із вказаним в акті перевірки переліком).

Як встановлено судом першої інстанції, з метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, держінспекторами винесено припис №169/04 від 12.07.2012, на якому, зокрема, міститься запис про те, що один примірник акту перевірки від 10-12.07.2012 та припису №169/04 від 12.07.2012 отримав заст. голови правління Ю.М. Орурча.

Частиною першою ст.10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівня фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до ч. 5 ст.11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, що діяла на час проведення перевірки), викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено ст. 33 Закону України „Про охорону атмосферного повітря". Так, зокрема, до них віднесено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Статтею 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі.

Згідно ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до закону є порушенням природоохоронного законодавства, за яке застосовується цивільна відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу у період з 01.01.2011 по 06.03.2012 здійснено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2010 за №48/16064 (надалі - методика №639), з урахуванням акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ „Чернігівський інструментальний завод" від 10-12.07.2012 №169/04 та довідки ПАТ „Чернігівський інструментальний завод" №400 від 10.07.2012 про кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 01.01.2011 по 06.03.2012 року.

Відповідно до вказаного розрахунку, розмір збитків, заподіяних державі в результаті здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу у період з 01.01.2011 по 06.03.2012, становить 50640,19 грн.

Як встановлено місцевим господарським судом, 17.07.2012 позивачем на адресу ПАТ „Чернігівський інструментальний завод" надіслано претензію за №09-03/2449 про відшкодування вказаних збитків. Однак, дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 50640,19 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та необхідність їх задоволення з урахуванням норм розподілу вказаних сум між бюджетами відповідно до положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік" та Бюджетного кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилено позицію відповідача стосовно необхідності нарахування позивачем збитків з моменту виявлення порушення та до моменту його усунення, з наступних підстав.

Відповідно до п.2.1.2. методики №639, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства, вважаються наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно п.3.6. методики №639, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Наведений вище пункт методики №639 надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунку маси викидів забруднюючих речовин.

Пунктами 2.2., 2.3. та 2.7. методики №639 визначено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними та розрахунковими методами контролю.

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках, зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.2.7.1. методики).

В свою чергу, п.3.11. методики №639, на який посилався відповідач, передбачено також, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу, у зв'язку з чим йому і було нараховано до відшкодування вказану шкоду.

При цьому, за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, порядок розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду визначається положеннями п.3.6. методики №639, який не містить вимоги чи обмеження щодо періоду часу, за який має здійснюватись нарахування шкоди, тому положення п.3.11 цієї методики до спірних правовідносин не застосовуються.

Натомість, п.3.6. методики №639 визначає, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду здійснюється за параметрами джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання, що з урахуванням приписів ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" означає, що як і ті викиди забруднюючої речовини в атмосферне повітря, що були здійснені до початку перевірки, так і ті, що здійснені після її початку і до моменту усунення порушення, при здійсненні розрахунку на підставі відповідної документації суб'єкта господарювання, є тими негативними наслідками, а відтак і шкодою, що підлягає відшкодуванню за встановлених судами обставин справи.

Положення п.3.11. методики №639 щодо визначення часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду з моменту виявлення порушення, можуть застосовуватись при застосуванні інструментально-лабораторних методів контролю, які передбачають врахування результатів вимірювань масової концентрації забруднюючих речовин з урахуванням певного проміжку часу (п.2.5. та 2.6. цієї методики), тоді як розрахункові методи таких вимог не містять (п.2.7.). До того ж, у разі фіксації порушення з моменту виявлення при застосуванні розрахункових методів унеможливлюється використання відповідної документації суб'єкта господарювання через її відсутність, оскільки згідно із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, якою є факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (п.п. 2.2., 2.1.).

Відтак, застосування положень п.3.11. методики №639 при застосуванні розрахункових методів унеможливило б фіксацію порушення.

При цьому п.4.1. методики №639, що визначає порядок здійснення розрахунку розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, також не передбачає обрахування розміру шкоди виходячи з моменту виявлення порушення, тому положення п.3.11 до спірних правовідносин не застосовуються.

Аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України у своїх постановах від 30.01.2013 у справі №5002-9/5511-2011(5002-34/5511-2011) та від 04.03.2013 у справі №15/5026/1163/2012.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність здійснення позивачем розрахунку збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, саме на підставі пункту 3.6. методики №639 за період з 01.01.2011 по 06.03.2012.

З огляду на наведене, та із підстав, що вказані вище, колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заподіяних державі збитків згідно п. 3.11 методики №639 можливий лише з 10.06.2012 і до моменту усунення порушення, оскільки саме 10.06.2012, під час проведення перевірки позивачем, було виявлено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача без відповідного на це дозволу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Чернігівський інструментальний завод" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Чернігівської області від 11.04.2013 у справі №927/280/13-г має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Чернігівський інструментальний завод" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 11.04.2013 у справі №927/280/13-г залишити без змін.

Матеріали справи №927/280/13-г повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Мартюк А.І.

Рєпіна Л.О.