Ухвала

від 04.09.2013 по справі 1570/7062/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 1570/7062/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення:

- №0005272210 від 23 липня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 103 207 грн. за порушення п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України;

- №0005282210 від 23 липня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з адміністративного штрафу у розмірі 510 грн. за порушення п.44.3 ст. 44, п.121.1 ст. 121 ПК України;

- №0005292210 від 23 липня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73 308 грн. за порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.3 ст. 198 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що спірні податкові повідомлення-рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин з ТОВ "Агро-Мост", ТОВ "Союз-Електро" та ТОВ "Центр підготовки фахівців охорони", а висновки про нікчемність угод з контрагентами зроблені з перевищенням повноважень та не з повного дослідження господарських операцій.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що між позивачем та його контрагентами була відсутня реальність виконання угод, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року адміністративний позов ТОВ "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень рішень від 23 липня 2012 року №0005272210, №0005292210, №0005282210 задоволений частково.

Скасоване податкове повідомлення рішення від 23 липня 2012 року №0005272210.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, ТОВ "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що податковою була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт №3806/22-1/20960877 від 04 липня 2013 року, яким встановлено порушення:

- п.5.1, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на 102 582 грн., у тому числі: за три квартали 2010 року - занижено на 2 500 грн. (3 квартал); за 2010 рік - занижено на 2 500 грн. (3 квартал); за 2 квартал 2011 - занижено на 79 612 грн.; за 2-3 квартал 2011 року - занижено на 100 082 грн. (2 квартал - занижено на 79 612 грн.; 3 квартал - занижено на 20 470 грн.); за 2-4 квартал 2011 року - занижено на 100 082 грн. (2 квартал - занижено на 79 612 грн., 3 квартал - занижено на 20 470 грн.). В тому числі занижено на 13 800 грн. (2 квартал 2011 року) - згідно довідки відділу аналітичної роботи, моніторингу фінансових операцій та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС в Одеській області від 07 червня 2012 року №117/16-20/20960877. В тому числі занижено на 24 840 грн. (2 квартал 2011 року - занижено на 13 800 грн., 3 квартал 2011 року - занижено на 11 040 грн.) - згідно довідки відділу аналітичної роботи, моніторингу фінансових операцій та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС в Одеській області від 07 червня 2012 року №117/16-20/20960877.

- пп.14.1.181. п.14.1. ст. 14, п.198.3, ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 71 257 грн., у т.ч. по періодам: за травень 2011 року - занижено на 63 057 грн. за липень 2011 року - занижено на 8 200 грн.;

- пп.162.1.3 п.162.1 ст. 162, п.163.1 ст. 163, пп.168.1.1, пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168, п.171.1, п.171.2 ст. 171, п.177.6 ст. 177 ПК України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за ІІІ-2010-2011 роки у сумі 4 200 грн.;

- п.2.8 та п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року, із змінами та доповненнями - перевищення встановленого ліміту залишку готівки у касі на суму 1 991,22 грн. в результаті чого р.1 Указу Президента України №436/96, передбачено застосування фінансових санкцій.

З урахуванням встановлених порушень податковим органом винесені податкові повідомлення рішення №0005272210, №0005292210, №0005282210 від 23 липня 2012 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані документи, які підтверджують правильність декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірність формування валових витрат з податку на прибуток у розмірі 286 138 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 57 228 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0005272210 від 23 липня 2012 року підлягає скасуванню. Також суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом правомірно винесені податкові повідомлення-рішення №0005292210 та №0005282210, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції (тобто, реальної зміни майнового стану платника податків).

Частиною 2 ст. 9 вказаного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1). До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (пп.5.2.1 п.5.2). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9. п.5.3).

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Основною господарською діяльністю підприємства є, зокрема діяльність приватних охоронних служб та оптова торгівля.

У перевіряємий період ТОВ "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" був укладений договір з ТОВ "Центр підготовки фахівців охорони" про підготовку та підвищення кваліфікації від 12 січня 2011 року, факт виконання якого підтверджено первинними документами, а саме актами виконаних робіт, наказами про прийняття на роботу та свідоцтвами про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.

Отже, наведені документи підтверджують виконання договору в межах господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Центр підготовки фахівців охорони".

Разом з тим, факт виконання договору купівлі-продажу гороху №19012 від 19 січня 2011 року, який був укладений між ТОВ "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" та ТОВ "Агро-Мост" підтверджено актами прийому-передачі товару та податковими накладними.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 57 228 грн. та податку на прибуток у розмірі 286 138 грн. є правильними, у зв'язку з чим вимоги апелянта - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0005272210 не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта - ТОВ "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0005292210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73 308 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України - право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Союз-Електро" був укладений договір №1-07/11 від 01 липня 2011 року про надання рекламних послуг, предметом якого є виготовлення та розміщення рекламних матеріалів.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документів не підтверджують факт надання послуг у сфері реклами та виконання вказаного договору, оскільки вони не містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0005292210 не підлягає скасуванню.

Разом з тим, п.121.1 ст. 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податковою обґрунтовано накладено штрафні санкції у розмірі 510 грн. за незабезпечення позивачем первинних документів, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0005282210 є правомірним.

Інші доводи апеляційних скарг колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне товариство "Супер-Кентавр" залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя:

Судді: