Ухвала

від 11.09.2013 по справі 200/3064/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5843/13 Справа № 200/3064/13 Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т.Ю. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,

суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі: Солод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційним скаргам Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерсат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Колізей Плаза", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Вертекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроградострой"

на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року

за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроградострой", Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерсат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Колізей Плаза", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Вертекс", треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації права власності та поновлення права власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, та згідно уточнених позовних вимог позивач зазначав, що йому на праві власності належать наступні нежитлові приміщення:

- в будинку Літ.А-2 приміщення НОМЕР_1 поз.1-8, загальною площею 110,7 кв.м, які складаються з: вбудоване приміщення НОМЕР_1 магазину на 1 поверсі поз.1-8, а - ганок, а 1 - ганок, що знаходиться в АДРЕСА_1, яке він придбав у ППКФ "ВАЛ-САС" на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2002р., посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №5495. 16.10.2002 року Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення, яке свідчить про те, що право власності на вказане нежитлове приміщення НОМЕР_1 зареєстровано за позивачем та

- приміщення НОМЕР_2 - магазин на першому поверсі в буд.літ. А-2 поз.1-5, загальною площею 79 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке він придбав у ППКФ "ВАЛ-САС" на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2003 року, посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №29. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 в комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації".

З моменту придбання нежитлових приміщень НОМЕР_2 та НОМЕР_1 та до нинішнього часу позивач користується цими приміщеннями, використовує їх під магазини. У жовтні 2012 року позивач випадково дізнався, що ці приміщення належать іншій особам, а саме на підставі заочного рішення від 17.03.2009 року Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська право власності на вказані приміщення визнано за Дочірнім підприємством Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок". 24.10.2012 року вказане заочне рішення скасовано. На підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2010 року право власності на спірні приміщення визнано за ТОВ "Днепроградострой". 24.12.2012 року апеляційним судом Дніпропетровської області скасовано вказане рішення та відмовлено в позові в повному обсязі. У подальшому 03.10.2011 року між ТОВ "Днепроградострой" та ТОВ "Интерсат" укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень НОМЕР_2 та НОМЕР_1, що розташовані у АДРЕСА_1, договір посвідчено ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, 22.08.2012 року між ТОВ "Интерсат" та ТОВ "Колізей Плаза" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення НОМЕР_2, що розташоване у АДРЕСА_1, договір посвідчено ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, 22.08.2012 року між ТОВ "Интерсат" та ТОВ "Юридична компанія "Вертекс" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення НОМЕР_1, що розташоване у АДРЕСА_1, договір посвідчено ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Позивач вважав, що укладені договори суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки їх укладено з грубим порушенням норм ст. 658 ЦК України, тому що ТОВ "Днепроградострой" не було власником спірних нежитлових будівель, а, відповідно, і не може бути їх продавцем, тобто у нього відсутнє право розпоряджатися спірним майном, а волевиявлення позивача, як власника цих приміщень, на відчуження нерухомого майна не було.

Тому просив визнати недійсними вищевказані договори купівлі-продажу недійсними скасувати державну реєстрацію права власності на спірне приміщення відповідачів та поновити державну реєстрацію права власності позивача (т.1 а.с.37-42).

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "Днепроградострой", ТОВ "Интерсат", ТОВ "Колізей Плаза", ТОВ "Юридична компанія "Вертекс", треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації права власності та поновлення права власності - задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03.10.2011 року нежитлових приміщень НОМЕР_2 та НОМЕР_1, що розташовані у АДРЕСА_1, укладеного між ТОВ "Днепроградострой" та ТОВ "Интерсат", посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 1846.

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Днепроградострой" (ЄДРПОУ 35739872 м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 21) на нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_1, що розташовані у АДРЕСА_1, здійснену на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2010 року.

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Интерсат" (ЄДРПОУ 37148851, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, №21) на нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_1, що розташовані у АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2011року.

Скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ "Колізей Плаза" (ЄДРПОУ 37375742, м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, №8) на нежитлове приміщення НОМЕР_2, що розташоване у АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2012 року.

Скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ "Юридична компанія "Вертекс" (ЄДРПОУ 37619608, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, буд.25-а, оф.2) на нежитлове приміщення НОМЕР_1, що розташоване у АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2012 року.

Поновлено за ОСОБА_2 державну реєстрацію речових права на нерухоме майно, шляхом внесення Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно:

- нежитлове приміщення НОМЕР_1 в будинку Літ.А-2 поз.1-8, загальною площею 110,7 кв.м, яке складається з: вбудоване приміщення НОМЕР_1 магазину на 1 поверсі поз.1-8, а - ганок, а 1 - ганок, що знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 вересня 2002 року укладеного між ОСОБА_2 та приватною промислово-комерційною фірмою "ВАЛ-САС", посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №5495;

- нежитлове приміщення НОМЕР_2 - магазин на 1 поверсі в буд. літ.А-2 поз.1-5, загальною площею 79 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 04 січня 2003 року, укладеного між ОСОБА_2 та приватною промислово-комерційною фірмою "ВАЛ-САС", посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №29.

Стягнуто з солідарно з ТОВ "Днепроградострой", ТОВ "Интерсат", ТОВ "Колізей Плаза", ТОВ "Юридична компанія "Вертекс" на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп. (т.1 а.с.69-72).

В апеляцiйнiй скарзi відповідач ТОВ "Интерсат" ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права (т.1 а.с.129-132).

В апеляцiйнiй скарзi відповідач ТОВ "Колізей Плаза" ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права (т.1 а.с.144-147).

В апеляцiйнiй скарзi відповідач ТОВ "Юридична компанія "Вертекс" ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права (т.1 а.с.135-139).

В апеляцiйнiй скарзi відповідач ТОВ "Днепроградострой" ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права (т.1 а.с.261-264).

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегiя суддiв вважає, що скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних пiдстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 04 січня 2003 року, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 29, укладеного між ППКФ "ВАЛ-САС" та ОСОБА_2, останній придбав у власність нежитлове приміщення НОМЕР_2 - магазин на 1 поверсі в буд.літ.А-2 поз.1-5, загальною площею 79 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. (а.с.13,14)

На підставі договору купівлі-продажу від 18 вересня 2002 року, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 5495, ОСОБА_2 придбав у ППКФ "ВАЛ-САС" нежитлове приміщення НОМЕР_1 магазину поз.1-8, загальною площею 110,7 кв.м, яке складається з: вбудоване приміщення НОМЕР_1 магазину на 1 поверсі поз.1-8, а - ганок, а 1 - ганок, що знаходиться в АДРЕСА_1. (а.с.12)

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та реєстраційного посвідчення, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на нежилі приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. (а.с.14,15)

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з моменту придбання нежитлових приміщень НОМЕР_2 та НОМЕР_1 та до нинішнього часу позивач користується цими приміщеннями та використовує їх під магазини.

Заочним рішенням від 17.03.2009 року Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська право власності на вказані приміщення визнано за Дочірнім підприємством Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок".

24.10.2012 року вказане заочне рішення ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська скасовано, ухвалою цьог8о ж суду від 03.12.2012 року позов Дочірнім підприємством Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" залишено без розгляду.(а.с.9,10)

Вбачається, що на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2010 року, за ТОВ "Днепроградострой" суд визнав право власності на спірні приміщення НОМЕР_2 - магазин загальною площею 79 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційним судом Дніпропетровської області від 24.12.2012 року вищезазначене рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська скасовано, з постановою нового рішення про відмову ТОВ «Днепроградострой» в позові в повному обсязі. (а.с.65-68)

Проте 03.10.2011 року ТОВ "Днепроградострой" та ТОВ "Интерсат" уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень НОМЕР_2 та НОМЕР_1, що розташовані у АДРЕСА_1, договір посвідчено ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

22.08.2012 року між ТОВ "Интерсат" та ТОВ "Колізей Плаза" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення НОМЕР_2, що розташоване у АДРЕСА_1, договір посвідчено ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

22.08.2012 року між ТОВ "Интерсат" та ТОВ "Юридична компанія "Вертекс" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення НОМЕР_1, що розташоване у АДРЕСА_1, договір посвідчено ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає, або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Відповідно до постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" згідно ст.ст. 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Таким чином, право позивача обрати такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, залежить від того, чи порушеного таким правочином його право. У випадку встановлення такого порушення, визнання правочину недійсним є способом захисту порушеного права позивача, котрий він може обирати на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно вимог ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи скасовуються якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд правильно виходив з того, що нерухоме майно знаходиться у фактичному користуванні позивача, що підтверджується матеріалами справи, спірне нерухоме майно фактично не було передано відповідачам, а тому правочин, який був укладений між сторонами не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Позивачем доведено наявність у нього права власності на спірне майно, що є предметом оспорюваних ним договорів купівлі-продажу, що свідчить про правомірність його вимоги про визнання оспорюваних ним договорів купівлі-продажу недійсними, оскільки ТОВ "Днепроградострой" (продавець за оспорюваним договором), всупереч ст. 658 ЦК України, не будучи власником спірного майна, неправомірно уклав з ТОВ "Интерсат" оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу від 03 жовтня 2011 року.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Під час розгляду справи апеляційним судом, суду надано рішення реєстратора від 19.02.2010 року про анулювання права власності на об'єкт нерухомого майна зареєстрований за ОСОБА_2 - приміщення НОМЕР_2 та приміщення НОМЕР_1, яке здійснено реєстратором на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 04/07 від 05.02.2007 року. (т. 1 а.с.192-197)

Проте, відповідно до відповіді заступника міського голови № 8/13-2068 від 09.08.2013 року на запит ОСОБА_2, 05.02.2007 року засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради не проводилося. У базі даних обліку рішень виконавчого комітету міської ради рішення за № 04/07 не зареєстровано. (т.2 а.с.8)

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав власності на нерухоме майно № 7\5 від 07.02.2002 року - державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів, який не містить такого поняття, як анулювання права власності.

За таких обставин, прийняти до уваги надані апелянтами рішення реєстратора про анулювання права власності на нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_1 за ОСОБА_2 не можна.

Довідку архівного управління Дніпропетровської міської ради щодо знаходження рішення № 04/07 у відповідних матеріалах КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради також прийняти не можна, оскільки підписана не уповноваженою особою, та не свідчить про реальне існування зазначеного документу.(а.с.3 т.2)

Відповідно до ст.. 1, п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейським судом не можуть розглядатись спори зокрема щодо нерухомого майна. Рішення третейського суду від 25.02.2013 року прийнято в супереч чинному законодавству, тому прийняти його не можна.(т. 1 а.с.102-105)

Наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209 , 218 , 303 , 307 , 308 , 315 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Интерсат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Колізей Плаза", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Вертекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроградострой" - відхилити.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: