Постанова

від 10.09.2013 по справі 1/231-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2013 року Справа № 1/231-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі : Назаренко С.Г.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 05.09.2013 року :

позивача : Гусєва К.В.- предст., дов. від 23.07.2013 року

відповідача: Дружина Т.Г.- предст., дов. №б/н від 10.07.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2010р. у справі №1/231-10

за позовом: приватного підприємства «Соната-Трейдер» (м. Дніпропетровськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» (м. Дніпропетровськ)

про: стягнення 924603 грн. 22 коп. за договором про надання послуг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2010 року (підписано 28.09.2010р.) у справі №1/231-10 (суддя Рудь І.А.) задоволений позов приватного підприємства «Соната-Трейдер» (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» (м. Дніпропетровськ) про стягнення 924603 грн. 22 коп. за договором про надання послуг №9 від 01.03.2008р. Рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто 895500 грн. основного боргу. Розстрочене виконання рішення суду від 24.11.2009р. у справі №1/379-09 в частині стягнення основного боргу в сумі 895500 грн. наступним чином: до 31.10.2010р. - 149250 грн., до 30.11.2010р. - 149250 грн., до 31.12.2010р. -149250 грн., до 31.01.2011р. - 149250 грн., до 28.02.2011р. - 149250 грн., до 31.03.2011р. - 149250 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7779 грн. 14 коп. індексу інфляції, 5082 грн. 98 коп. 3% річних, 34241 грн.10 коп. пені, 9426 грн. 03 коп. державного мита і 236 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» (м. Дніпропетровськ) - відповідач, вважаючи, що рішення господарського суду було прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи і з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 24.09.2010р. у справі №1/231-10 і прийняти нове, яким позовні вимоги про стягнення суми боргу задовольнити частково. Скаржник вважає, що судом не з'ясовано, чи всі послуги зі збору і вивезення негабаритного сміття здійснювалися позивачем в межах договору від 01.03.2008р. №9. Згідно належним чином оформлених актів виконаних робіт №ОУ-0000062 від 31.12.2009р., №ОУ-0000008 від 31.03.2010р. та №ОУ-0000013 від 27.04.2010р. сума боргу за договором складає 43155,00 грн. Скаржник вважає, що позивачем не доведена сума боргу за актами: №ОУ-0000057 від 30.11.2009р. № ОУ-0000002 від 01.03.2008р. та № ОУ-0000006 від 26.02.2010р., які підписані або не підписані належними особами на загальну суму 555465,00 грн. Що стосується факту визнання відповідачем боргу, останній зазначає, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Приватне підприємство «Соната-Трейдер» (м. Дніпропетровськ) - позивач, у відзиві на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні вказав, що твердження відповідача про відсутність повноважень у осіб, що підписали з його боку акти приймання-передачі робіт є безпідставним. Зразки підписів керівника підприємства чи уповноважених осіб відповідачем не надавались, кожний акт скріплений печатками обох сторін. Крім того, позивач стверджує, що позивач частково визнав позовні вимоги на суму основного боргу в розмірі 895500 грн. і звернувся до суду з клопотанням про розстрочення стягнення цієї суми до березня 2011 року, що свідчить, що відповідач був і факт виконання позивачем відповідних робіт.

18.07.2013р. відповідач надав до суду пояснення до апеляційної скарги, в яких повідомив про скасування наказом по підприємству від 15.09.2010р. довіреностей на представника Шаповал А.О., який був представником в суді першої інстанції і не мав законних підстав на здійснення процесуальних дій.

06.08.2013р. представником позивача була подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» на суму 942603,22 грн. на рахунках, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро». Зазначена заява не задоволена, оскільки позивач не довів у встановленому законом порядку, що грошові кошти, які є на рахунках відповідача, можуть зникнути або зменшитися.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.09.2013р. на 10:00.

05.09.2013 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких зазначив, що загальна сума заборгованості по актам №№ 0000062, 0000008, 0000013 складає 590415 грн., а не 43155 грн., як про це зазначає відповідач. Акти, про які зазначає відповідач, затверджені керівниками підприємств і скріплені печатками, тому відсутні підстави вважати їх недійсними. Відповідач не надав доказів про знищення чи заміну печатки, яка використовувалася з дозволу керівника підприємства. Позивач також посилається на акт звірки розрахунків станом на 23.07.2010 року, з якого вбачається наявність заборгованості в сумі 895500 грн., яка і була стягнена судом.

05.09.2013 року від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, у якому зазначив, що акти виконаних робіт, на підставі яких було прийнято судове рішення, підписані не уповноваженими особами. Від вирішення питання про належність або неналежність підписів на актах здачі-приймання виконаних робіт уповноваженим особам залежить вирішення питання про те, чи були фактично виконані відповідачем обсяги робіт (надання послуг) в обсягах та на суму, зазначених в актах виконаних робіт (наданих послуг) і чи виник у зв'язку з цим у відповідача обов'язок сплачувати їх вартість.

Позивач заперечував проти заявленого клопотання.

Колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується не виключно актами здачі-приймання робіт, а й іншими матеріалами. Оскільки матеріали справи є достатніми для прийняття рішення, клопотання відповідача судом не задоволено, а рішення може бути прийняте за наявними у справі матеріалами.

На вимогу суду кожна із сторін надала в судове засідання для огляду оригінали актів здачі-приймання виконаних робіт, які оглянуті судом у судовому засіданні і повернуті представникам сторін.

В судовому засіданні була оголошена перерва до 9.55 10 вересня 2013 року.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між сторонами у справі 01.03.2008 року був укладений договір №9, відповідно до якого ТОВ «Грінко-Дніпро» (Замовник) доручив, а ПП «Соната-Трейдер» (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання зі збирання та вивезення негабаритних відходів (надалі НВ) і твердих побутових відходів (надалі ТПВ) власними спецавтомобілями з об'єктів Красногвардійського району м. Дніпропетровська, дислокація яких вказана в заявках Замовника зі збирання і вивезення НВ і ТПВ, що є невід'ємними частинами цього договору. За обопільною згодою сторін Виконавець може здійснювати збирання і вивезення НВ і ТПВ в інших районах м. Дніпропетровська, у відповідності з умовами цього договору (п. 1.1. договору). Замовник здійснює поховання НВ і ТПВ або компенсує поховання, здійснене Виконавцем (п. 1.2.договору).

Пунктом 2.4. договору сторони зобов'язались щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, складати і підписувати Акт виконаних робіт, на підставі якого Замовник проводить оплату у відповідності з п. 3.2. цього договору.

Сторони встановили, що послуги Виконавця оплачуються за наступними тарифами: вивезення 1 куб. метру НВ - 65 гривень; вивезення 1 куб. метру ТПВ - 19,80 гривень; утилізація 1 куб. метру 13,08 гривень. Загальний об'єм НВ і ТПВ, вивезених Виконавцем в місяць, визначається на підставі акту виконаних робіт (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору оплата послуг проводиться до 20 числа наступного за наданням послуг місяця у відповідності з підписаним сторонами актом виконаних робіт. До повної оплати наданих послуг за місяць Замовник оплачує аванс - 50% від суми планованих щомісячних об'ємів в конкретних районах м. Дніпропетровська.

Відповідно до п. 7.1 договору, його строк дії по 31 грудня 2008 року.

У випадку відсутності заяв сторін про припинення або зміну договору на протязі місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих же самих умовах.

01.10 2009 року сторонами була укладена додаткова угода №2 до вищенаведеного договору, якою сторони виклали пункти 3.1. і 7.1. договору в новій редакції: «п. 3.1 Послуги Виконавця оплачуються по наступним тарифам: вивезення і утилізація 1 куб. метру НВ складає 65 грн., в тому числі ПДВ. Загальний об'єм вивезених НВ Виконавцем за місяць розраховується на підставі підписаного акту виконаних робіт»;

«п.7.1. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року.»

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків проведеної і підписаної сторонами станом на 23.07.2010р. відповідачем частково оплачені послуги позивача в сумі 4103763,40 грн.

Позивач просить стягнути 895500,00 грн. заборгованості на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг): №ОУ-0000057 від 30.11.2009р. на суму 6345,00 грн. (залишок несплаченої суми), № ОУ-0000062 від 31.12.2009р., на суму 200655,00 грн., № ОУ-0000002 від 29.01.2010р. на суму 206955,00 грн., №ОУ-0000006 від 26.02.2010р. на суму 91785,00 грн., №ОУ-0000008 від 31.03.2010р. на суму 175260,00 грн., №ОУ-0000013 від 27.04.2010р. на суму 214,500 грн.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення 34241,10 грн. пені, 5082,98 грн. - 3% річних та 7779,14 грн. інфляційних витрат.

Згідно зі ст. ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами частин 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1 ст. 627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 625 ЦК України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 названого Кодексу).

Пунктами 6.2.-6.3. договору сторонами узгоджено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань Виконавець несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання. За несвоєчасну оплату послуг Виконавця Замовник несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, у тому числі із акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за договором №9 від 01.03.2008 року, яка була виконана станом на 23.07.2010 року, заборгованість відповідача перед позивачем (основний борг) становить 895500 грн. Акт звірки складений і підписаний повноважними представниками підприємств - директором ПП «Соната-Трейдер» Литовским В.Е і генеральним директором ТОВ «Грінко-Дніпро» Лазакович О.В. та засвідчений печатками зазначених підприємств.

У акт звірки увійшли акти виконаних робіт, несплата за якими була підставою для пред'явлення позову. Цей акт підписаний без зауважень.

Ні законодавство, яке наведене вище, ні договір, укладений між сторонами, не встановлюють - яким чином може бути підтверджена заборгованість по наданню послуг.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Колегія суддів з урахуванням аналізу наданих сторонами документів, пояснень представників сторін, наявних у справі документів та оригіналів актів здачі-приймання виконаних робіт і відповідно до умов ст.43 ГПК України вважає, що судове рішення є законним і обґрунтованим. Суд правомірно встановив факт виконання робіт, підписання договорів здачі-приймання за практикою, яка склалася між сторонами за період виконання договору №9, обізнаність керівників підприємств про фактичний об'єм наданих послуг і наявність заборгованості у встановленій судом сумі.

Матеріали справи містять достатні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі, що і було обґрунтовано зроблено місцевим господарським судом.

За таких обставин оскаржуване судове рішення прийнято на підставі належно застосованих норм матеріального права та без порушень норм процесуального законодавства і підстави для його зміни або скасування відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2010 року у справі №1/231-10 залишити без зміни.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат