Постанова

від 10.10.2013 по справі 1/231-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Справа № 1/231-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Палія В.В. (доповідач)

суддів Бондар С.В., Кондратової І.Д.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО-

ДНІПРО"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2010

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

10.09.2013

у справі № 1/231-10

за позовом Приватного підприємства "Соната-Трейдер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО-ДНІПРО"

про стягнення 942 603,22 грн.

за участю представників:

позивача: Гусєва К.В.- предст. (дов. від 23.07.2013)

відповідача: Андраш А.О.- предст. (дов. від 08.10.2013)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Соната-Трейдер" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО-ДНІПРО" про стягнення 942 603,22 грн. заборгованості, з них 895 500,00 грн. основного боргу, 34 241,10 грн. пені, 5 082,98 грн. 3% річних, 7 779,14 грн. інфляційних нарахувань, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору №9 від 01.03.2008 року про надання послуг.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2010 (суддя Рудь І.А.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 (судді Євстигнеєв О.С., лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 895 500,00грн. основного боргу, 34 241,10 грн. пені, 5 082,98 грн. 3% річних, 7 779,14 грн. інфляційних нарахувань, 9426,03грн. державного мита, 236,00грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг. Розстрочено виконання рішення суду в частині стягнення боргу у сумі 895 500,00грн. Судові акти попередніх інстанцій мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

У касаційній скарзі скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО-ДНІПРО", не погоджуючись із прийнятими судовими актами, просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві позивач проти доводів касаційної скарги заперечив, судові акти попередніх інстанцій просить залишити без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО-ДНІПРО" без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій , 01.03.2008 між сторонами був укладений договір №9, відповідно до якого ТОВ "ГРІНКО-ДНІПРО" (Замовник) доручив, а ПП "Соната-Трейдер" (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання зі збирання та вивезення негабаритних відходів (надалі НВ) і твердих побутових відходів (надалі ТПВ) власними спецавтомобілями з об'єктів Красногвардійського району м. Дніпропетровська, дислокація яких вказана в заявках Замовника зі збирання і вивезення НВ і ТПВ, що є невід'ємними частинами цього договору. За обопільною згодою сторін Виконавець може здійснювати збирання і вивезення НВ і ТПВ в інших районах м. Дніпропетровська, у відповідності з умовами цього договору (п. 1.1. договору). Замовник здійснює поховання НВ і ТПВ або компенсує поховання, здійснене Виконавцем (п. 1.2.договору).

Пунктом 2.4. договору сторони зобов'язались щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, складати і підписувати Акт виконаних робіт, на підставі якого Замовник проводить оплату у відповідності з п. 3.2. цього договору.

Послуги Виконавця оплачуються за наступними тарифами: вивезення 1 куб. метру НВ - 65 гривень; вивезення 1 куб. метру ТПВ - 19,80 гривень; утилізація 1 куб. метру 13,08 гривень. Загальний об'єм НВ і ТПВ, вивезених Виконавцем в місяць, визначається на підставі акту виконаних робіт (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору оплата послуг проводиться до 20 числа наступного за наданням послуг місяця у відповідності з підписаним сторонами актом виконаних робіт. До повної оплати наданих послуг за місяць Замовник оплачує аванс - 50% від суми планованих щомісячних об'ємів в конкретних районах м. Дніпропетровська.

Відповідно до п. 7.1 договору, його строк дії по 31 грудня 2008 року.

У випадку відсутності заяв сторін про припинення або зміну договору на протязі місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих же самих умовах.

01.10.2009 сторонами була укладена додаткова угода №2 до вищенаведеного договору, якою сторони виклали пункти 3.1. і 7.1. договору в новій редакції: "п. 3.1 Послуги Виконавця оплачуються по наступним тарифам: вивезення і утилізація 1 куб. метру НВ складає 65 грн., в тому числі ПДВ. Загальний об'єм вивезених НВ Виконавцем за місяць розраховується на підставі підписаного акту виконаних робіт";

"п.7.1. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року."

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на виконання умов договору позивачем у період з листопада по грудень 2009 року та з січня по квітень 2010 року були надані послуги відповідачу на суму 895 500,00грн., що підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), які підписані представниками сторін та підписи скріплені печатками підприємств.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором №9 від 01.03.2008 стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1 ст. 627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідачем допущено неналежне виконання умов договору №9 від 01.03.2008, щодо здійснення оплати за надані за договором послуги.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені висновки попередніх судових інстанцій передчасними, з урахуванням того, що останні не ґрунтуються на повному дослідженні обставин справи та доказів у ній.

Так, відповідно до п. 1.1 договору за обопільною згодою сторін виконавець (позивач у справі) може здійснювати збирання і вивезення НВ і ТПВ в інших районах м. Дніпропетровська, у відповідності з умовами цього договору.

Згідно п. 2.1 договору замовник (відповідач у справі) надає заявки, у яких зазначені адреси скупчення НВ та ТПВ.

Як передбачено п. 8.1 договору, будь-які зміни та доповнення до даного договору дійсні лише за умови, якщо вони оформлені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печаткою.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у актах здачі-приймання робіт (надання послуг) міститься посилання на надання послуг із вивозу та утилізації сміття, як у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (що прямо передбачено умовами договору), так і у Бабушкінському, Кіровському, Самарському районах м. Дніпропетровська, а також у приватному секторі.

Наведеним обставинам суди не надали належної правової оцінки та не дослідили, чи мала місце обопільна згода сторін на вивезення НВ і ТПВ в інших районах м. Дніпропетровська, відповідно, чи були надані вказані послуги саме на виконання умов договору №9 від 01.03.2008 та чи поширюються умови договору №9 від 01.03.2008 на дані правовідносини.

З'ясування даних обставин має суттєве значення для вирішення даного спору, оскільки позовні вимоги обґрунтовані саме неналежним виконанням відповідачем умов договору №9 від 01.03.2008.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас згідно з пунктом 3 статті 111 9 названого Кодексу касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У зв'язку з наведеним та з урахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 111 7 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО-ДНІПРО" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2010 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 1/231-10 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді С.В. Бондар

І.Д. Кондратова