Постанова

від 10.09.2013 по справі 913/1509/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.09.2013 р. справа №913/1509/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Кододової О.В., Татенко В.М. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників сторін: від позивача: Леоненко Б.В. за довіреністю б/н від 01.10.2012р. від відповідача:Горбатих Ю.А. за довіреністю б/н від 01.08.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Оксфорд», м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 24.07.2013р. по справі№913/1509/13 (провадження №9пд/913/1509/13) (суддя Ворожцов А.Г.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Міск-інвест», м.Луганськ до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Оксфорд», м. Луганськ провизнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міск-інвест», м.Луганськ звернулось до суду з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Оксфорд», м. Луганськ про визнання недійсним договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 01.03.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем з моменту його укладення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.07.2013р. у справі №913/1509/13 (провадження №9пд/913/1509/13) позовні вимоги задоволені.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду Луганської області від 24.07.2013р. по справі №913/1509/13 (провадження №9пд/913/1509/13) не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставами для скасування рішення суду апелянт зазначає порушення судом норм матеріального права та вважає, що судом першої інстанції не наведено жодної норми законодавства, якій суперечить спірний договір та не визначено, які саме вимоги статті 203 Цивільного кодексу України порушені при укладанні цього договору. Зазначає, що висновок суду про неможливість відповідача бути виконавцем житлово-комунальних послуг суперечить нормам Закону. На думку скаржника, висновки суду, що спірний договір не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України через невідповідність його вимогам Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Типовому договору, який затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003р. № 141, а також статутним положенням відповідача, суперечить нормам закону.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання прибув, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши повноважних представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01.03.2010р. між позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю "Мікс-інвест" (споживач), та відповідачем, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс "Оксфорд" (виконавець), було укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та при будинкових територій від 01.03.2010р., предметом якого є забезпечення відповідачем надання послуг з утримання будинку і споруд та при будинкової території щодо житлового будинку № 25 по кварталу Молодьожний у м. Луганську.

Пунктом 2 договору визначено, що виконавець надає послуги, перелік та розмір щомісячної вартості яких узгоджений сторонами в додатку №2 до цього договору. Розмір щомісячної плати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на дату укладання цього договору становить одна гривня сорок одна копійка за 1 кв. м. загальної площі квартири (п. 3 договору).

Пунктом 5 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за наданні послуги вносяться споживачем не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 13 договору сторони визначили, що виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством.

За змістом пункту 20 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє безстроково. Цей договір може бути розірваний достроково у разі: переходу права власності (користування) на нежитлове приміщення у житловому будинку до іншої особи; невиконання його сторонами умов цього договору.

Спірні відносини між позивачем та відповідачем щодо правових та організаційних засад створення та функціонування об'єднання власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та спеціальними нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" статут об'єднання має складатися відповідно до Типового статуту, який затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003р. № 141 та зареєстровано в Мін'юсті України 12 грудня 2003 року за № 1155/8476.

Розділом 2 Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 11.1 цього Типового статуту, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Завданням та предметом діяльності об'єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Відповідно до пункту 2.3 Типового статуту об'єднання має право здійснювати необхідну господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

Відповідач по справі за приписами статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту має обов'язок безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних та/чи юридичних осіб надавати послуги власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу, забезпечувати належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечувати відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника, а власник, в свою чергу, має брати участь у витратах на виконання зазначених робіт.

Типовий договір разом із типовим Статутом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку затверджено Наказом Держжитлокомунгоспу України №141 від 27.08.2003р. і саме ним мають регулюватися відносини між Позивачем та Відповідачем по справі, який виконує передбачені типовим договором обов'язки управителя.

За приписами статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управитель - це юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі між власником приміщення і цією юридичною особою має бути укладено окремий договір.

Типовий договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя затверджений зазначеним вище наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003р. №141.

За приписами частини 3 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" істотними умовами договору є: найменування сторін, предмет договору, права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом, обов'язки щодо надання послуг по експлуатації житлового комплексу та оплати цих послуг, вичерпний перелік послуг, вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу, порядок контролю та звіту сторін, наслідки невиконання умов договору, перелік форс-мажорних обставин, строк дії договору, умови продовження та припинення дії договору, дата укладення договору.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарських договорів на підставі типових договорів має бути здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу.

В разі укладення договору на підставі типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, вони лише мають право конкретизувати його умови.

Як зазначалось раніше, між товариством з обмеженою відповідальністю "Мікс-інвест" (споживач), та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Оксфорд" (виконавець), було укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та при будинкових територій від 01.03.2010р., предметом якого є забезпечення відповідачем надання послуг з утримання будинку і споруд та при будинкової території щодо житлового будинку № 25 на кв-лі Молодьожний у м. Луганську. Перелік послуг сторони обумовили в додатку № 2 до цього договору.

Проте, колегією суддів встановлено, що спірний договір відрізняється від типового договору затвердженого зразка а його положення не відповідають та навіть суперечать положенням останнього.

Невідповідність спірного договору типовому полягає у тому, що у спірному договорі не зазначено адресу приміщень споживача, відсутня характеристика приміщень споживача, не зазначено площу, обладнання приміщень споживача, приміщення споживача не розділено на житлові та нежитлові, не зазначено кількість осіб, що мешкають у приміщеннях споживача, відсутній опис технічного стану приміщень, вичерпний перелік послуг у типовому договорі не співпадає з переліком послуг, що надаються Відповідачем за спірним договором. За змістом пункту 20 договору, спірний договір є безстроковим, хоча за умовами типового договору такий договір діє протягом одного року.

За приписами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Отже, господарський суд дійшов вірного висновку, що за змістом Статуту надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території лежить поза межами статутних повноважень відповідача.

Відповідач не має надавати послуги з періодичної перевірки, обслуговуванню і ремонту квартирних засобів обліку води, електроенергії та газу, у т.ч. їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки тощо, оскільки позивач є юридичною особою-власником квартир, в яких він не мешкає.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не може бути виконавцем житлово-комунальних послуг, а, відтак, укладати договори щодо надання ним цих послуг.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на те, що спірний договір не відповідає вимогам, встановленим у статті 203 Цивільного кодексу України через невідповідність його вимогам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" з підстав, наведених вище, а також статутним положенням відповідача, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог.

Водночас, господарський суд правомірно не прийняв до уваги посилання позивача, як на підставу позову, порушення приписів Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки за приписами цього закону він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При цьому, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, за приписами пункту 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, а висновки суду про визнання недійним договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій від 01.03.2010р. є обґрунтованими.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 24.07.2013р. по справі №913/1509/13 (провадження №9пд/913/1509/13) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Оксфорд», м. Луганськ - без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Оксфорд», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 24.07.2013р. по справі №913/1509/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 24.07.2013р. по справі №913/1509/13 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: О.В. Кододова

В.М. Татенко

Надруковано 6 прим.:

1-2 Позивачу;

3. Відповідачу;

4. У справу;

5. ДАГС;

6. ГСЛО