Рішення

від 29.08.2013 по справі 916/1601/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2013 р.Справа № 916/1601/13

За позовом MEE A/S

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ"

про стягнення 76217,13 доларів США

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Ремесло О.Ю., довіреність від 29.05.13р.;

Від відповідача: Корнишин О.О., довіреність №2-ГС від 17.01.13р.;

В судовому засіданні 09.07.13р. по справі було оголошено перерву до 15.08.13р. о 11:15хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, MEE A/S, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ" про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 76217,13 доларів США, а саме: суми основного боргу у розмірі 73420доларів США, що складає 586846грн. в якості штрафу - додаткової плати за простій та понаднормове використання контейнерів на терміналі, та 3%річних за користування грошовими коштами у розмірі 10978,15грн за рахунком №5608682840 від 10.03.12р., та 11739,31грн. за рахунком №5608682646 від 07.03.12р., разом 2797,13доларів США, що складає 22357,46грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2013р. порушено провадження у справі №916/1601/13.

15.08.13р. від відповідача надійшов супровідний лист(вх.№24853/13 від 15.08.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом залучено до матеріалів справи надані документи.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.13р. строк вирішення спору по справі №916/1601/13 було продовжено до 01.09.2013р., в порядку ст.69 ГПК України.

Відповідач з позовом не згодний, та просить суд віддмвити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№20584/13 від 08.07.13р.). Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що Підприємство з іноземною інвестицією «Гассіб» (м. Вінница вул. Свердлова, б.28, Україна) придбало у іноземної фірми R.А.К. Сеramics Р.S.С., РО.Вох 4714, Rаs А1 Кhaimah, United Аrab Еmirates товари народного споживання. Іноземна фірма R.А.К. Сеramics Р.S.С. реалізувала і поставила товар ПП «Гассіб» на умовах DDU "Постачання без оплати мита в місці призначення» (інкотермс 2000). Поставка вантажу (товару) здійснювалося дочірнім підприємством продавця (R.А.К. Сеramics Р.S.С.), фірмою R.А.К. Logistics L.L.С. (експедитор) по коносаменту JEA/ODS/ RАКL/8706/1 (инвойс 235864) та по коносаменту JEA/ODS/ RАКL/8794/1 (инвойс 236135) з порту JEBEL ALI, U.A.E. через Одеський морський торговельний порт до міста Вінниця, різними видами транспорту. Згідно коносаментів вантажовідправником є іноземна фірма R.А.К. Сеramics Р.S.С., вантажоодержувачем - ПП«Гассіб». Вантаж доставлявся в контейнерах Maersk Line. Іноземна фірма R.А.К. Logistics L.L.С. (експедитор) замовляла у Maersk Line порожні контейнери під завантаження і перевезення вантажу. В коносаменті JEA/ODS/ RАКL/8706/1 та в коносаменті JEA/ODS/ RАКL/8794/1 ПП«Гассиб» є вантажоодержувачем, а ТОВ "ФАРКОНТ" вказаний як сторона, яка повідомляється. На підставі цього, компанія MEE A/S при прийнятті вантажу для перевезення, в своїх лінійних коносаментах №863859674, №862882509, вказало вантажоодержувачем ТОВ "ФАРКОНТ", що діяв від імені відправника R.А.К. Logistics L.L.С. Оплата послуг Maersk Line (плата за перевезення вантажу на території виробництва; плата за перевезення вантажу на території терміналу країни виробництва;морських фрахт; плата за перевезення вантажу на території терміналу пункту призначення; плата за перевезення вантажу на території пункту призначення) за коносаментами JEA/ODS/ RАКL/8706/1 (№ 863859674) і JEA/ODS/ RАКL/8794/1(№ 862882509) здійснено іноземною фірмою R.А.К. Logistics L.L.С. у вигляді передоплати. ТОВ "ФАРКОНТ" за вказаними поставкам вантажу не мав господарських відносини з компанією MEE A/S. Основним видом діяльності ТОВ "ФАРКОНТ" є надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів. З метою виконання зазначеної діяльності, 08.02.2011р. було укладено договір №38/12 між іноземною компанією MEE A/S (Перевізник) і ТОВ "ФАРКОНТ" (Замовник), предметом якого є міжнародна морська і интермодальная перевезення вантажів клієнтів Замовника в контейнерах Перевізника. Так, ТОВ "ФАРКОНТ" не є Замовником послуг по перевезенню вантажу за Договором №38/12 від 08.02.2011р. за коносаментами JEA/ODS/ RАКL/8706/1 (№ 863859674) і JEA/ODS/ RАКL/8794/1(№ 862882509), а відповідно до частини 2 статті 14 ЦК України - особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Компанія MEE A/S по коносаментам №№863859674, 862882509 надавала послуги іноземної фірмі R.А.К. Сеramics Р.S.С. в особі дочірнього підприємства іноземної фірми R.А.К. Logistics L.L.С., у зв'язку з чим у позові слід відмовити.

15.08.13р. від позивача надійшли пояснення(вх.№24796/13 від 15.08.13р.) щодо аргументів відповідача, викладених у відзиві на позов, згідно яких зазначає про те, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, вказує на те, що перевезення вантажу, щодо якого позивачем стягується борг, виконувалося за зовсім іншими коносаментами, в яких відповідач виступає лише в якості сторони, що повідомляється, а сплата послуг позивача вже здійснена іноземною компанією RAK Logistics LLC (при цьому не надавши жодних підтверджень цього). Так, відповідно до ч. 3 ст. 170 КТМ України, одержувач зобов'язаний при прийманні вантажу сплатити перевізнику, якщо це не було зроблено раніше вантажовідправником (вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату за простій, відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов'язані з вантажем, а у випадку загальної аварії - зробити аварійний внесок або надати належне забезпечення. Зазначена позиція неодноразово знаходила своє відображення в практиці Вищого господарського суду України, що підтверджується копією Постанови Вищого господарського суду України по справі №4/37-10-1211. Так, вантаж за коносаментами лінії Maersk №862882509 та №863859674 був отриманий саме відповідачем. Згідно нарядів оформлених ТОВ "ФАРКОНТ" №5848 від 10.11.2011р. та №5899 від 18.11.2011р., отримувачем вантажу значиться саме відповідач, що повністю спростовує його доводи, викладені у відзиві, про те, що він був лише стороною, що повідомляється. Більш того, Відповідач в зазначених нарядах прямо посилається на номери коносаментів лінії Maersk, як на підставу отримання вантажу в ДП «ОМТП». На спростування позиції відповідача про вже здійснену оплата послуг позивача іноземною компанією RAK Logistics LLC надає оригінал Довідки банку про рух грошових коштів на рахунку позивача, що повністю спростовує доводи відповідача викладені у відзиві. До того ж, в додатках до позовної заяви позивачем були надані копії матеріалів листування з відповідачем, в якому працівник відповідача неодноразово підтверджує існування заборгованості за рахунками 5608682840 (коносамент 862882509) на суму 36170 USD та 5608682646 (коносамент 863859674) на суму 37250 USD - лист з електронної пошти ogarova@farkont.com.ua від 11.05.2012р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

Компанія MEE A/S є юридичною особою згідно із законодавством Данії та офіційним агентом компанії AP Moller Maersk A/S, діючим під торгівельною маркою Maersk Line в Україні.

08.02.2011р. між компанією MEE A/S (Перевізник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ" (Замовник), було укладено Договір №38/12 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення зовнішньоторговельних вантажів, про міжнародне морське інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів клієнтів Замовника у контейнерах Перевізника.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2 Договору, Перевізник приймає на себе зобов'язання здійснити на суднах лінії Maersk Line перевезення Вантажів Замовника в ISO-стандартних 20-ти, 40-а і/або 45-ти футових контейнерах відповідно до письмових інструкцій Замовника на взаємно погоджених ставках, термінах і умовах через порт Іллічівськ (або інші порти) на/з будь-який порт (місце) вивантаження (призначення) або навантаження відповідно до розкладу Лінії. Плата (фрахт) та інші належні ставки і збори за перевезення вантажів по кожному конкретному перевезенню встановлюються згідно з тарифами Лінії, діючими на момент початку перевезення, та фіксуються у відповідних рахунках Перевізника.

Згідно п.3.1 Договору, перевізник організує морське транспортування контейнерів за письмовою інструкцією «Замовника».

Пунктом 4.5. договору передбачено, що Замовник зобов'язаний сплатити фрахт, супутні перевезенню роботи по завантаженню та розвантаженню, стивідорні витрати тощо (якщо такі є), а також і інши взаємно погоджені платежі, що належать Перевізнику за виконані роботи та послуги по перевезенню і обробці вантажів згідно з тарифами Лінії .

У відповідності з п.5.1. Договору, що Замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, надані згідно п п.п.2.2, 4.5, 6.3.1 у доларах США в розмірі 100% від суми виставленого Перевізником рахунка. Замовник несе всі витрати, пов'язані з банківськім переказом та з будь-якими утриманнями на користь третьої сторони.

Згідно з п. 6.3.1. Договору, що Замовник несе відповідальність за правильне оформлення документів, своєчасне надання Перевізнику необхідної інформації. У випадку, якщо з вини Замовника відбувається простій контейнера в порту або деінде, він несе матеріальну відповідальність у вигляді штрафу (демереджу) - додаткової плати за простій та понаднормове використання контейнерів у відповідності з тарифами "Maersk Line". У такому випадку, ця штрафна санкція вважається невід'ємною частиною єдиного міжнародного морського перевезення і збільшує загальну суму, що підлягає оплаті Перевізнику.

Так, на виконання умов вищезазначеного Договору, Перевізником був доставлений вантаж за коносаментами №862882509 та № 863859674 (Jebel Ali, U.A.E - порт Одеса).

Відповідно, Перевізником були виставлені рахунки: За коносаментом №862882509: рахунок №5608682277 на загальну суму 3380 доларів США (плата за зберігання контейнерів); рахунок №5608682482 на загальну суму 3282 доларів США (плата за зберігання контейнерів); рахунок №5608682840 на загальну суму 36170 доларів США (додаткова плата за простій), та за коносаментом № 863859674: рахунок №5608682481 на загальну суму 7239 доларів США (плата за зберігання контейнерів); рахунок №5608682646 на загальну суму 37250 доларів США (додаткова плата за простій).

Однак станом на 17.06.13р. за відповідачем залишаились не сплаченими рахунки на загальну суму 73420 доларів США, а саме: №5608682840 на загальну суму 36170 доларів США та №5608682646 на загальну суму 37250 доларів США.

26.11.2012р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих.№201211294.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вищевикладене зумовило звернення MEE A/S до суду з даною позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ" про стягнення заборгованості у розмірі 76217,13доларів США, а саме: суми основного боргу у розмірі 73420доларів США, що складає 586846грн. в якості штрафу - додаткової плати за простій та понаднормове використання контейнерів на терміналі, та 3%річних за користування грошовими коштами у розмірі 10978,15грн за рахунком №5608682840 від 10.03.12р., та 11739,31грн. за рахунком №5608682646 від 07.03.12р., разом 2797,13доларів США, що складає 22357,46грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.134 КТМ України, договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, зокрема є: коносамент.

Згідно ст.167 КТМ України, якщо для перевезення вантажу було надано не все судно і в порту призначення одержувач не запитав цей вантаж, не розпорядився ним або відмовився від нього, перевізник вправі, повідомивши про це відправника, здати вантаж на зберігання на склад або в інше надійне місце за рахунок і на ризик відправника.

Частиною 3 ст.170 КТМ України передбачено, що одержувач зобов'язаний при прийманні вантажу сплатити перевізнику, якщо це не було зроблено раніше вантажовідправником (вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату за простій, відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов'язані з вантажем, а у випадку загальної аварії - зробити аварійний внесок або надати належне забезпечення.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України, Експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно нарядів оформлених ТОВ "ФАРКОНТ" №5848 від 10.11.2011р. та №5899 від 18.11.2011р., отримувачем вантажу значиться саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ".

Так, судом встановлено наявність невиконання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ" своїх зобовязань, не проведення оплати рахунків а саме: №5608682840 на загальну суму 36170 доларів США та №5608682646 на загальну суму 37250 доларів США, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ" по оплаті у розмірі 73420 доларів США, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача 73420 доларів США, що еквівалентно 586846грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних за користування грошовими коштами у розмірі 10978,15грн за рахунком №5608682840 від 10.03.12р., та 11739,31грн. за рахунком №5608682646 від 07.03.12р., разом 2797,13доларів США, що складає 22357,46грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ" та перевірівши наданий позивачем розрахунок 3%річних, наданий позивачем розрахунок 3%річних, на думку суду, здійснений належним чином, а тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних за користування грошовими коштами у розмірі 10978,15грн за рахунком №5608682840 від 10.03.12р., та 11739,31грн. за рахунком №5608682646 від 07.03.12р., разом 2797,13доларів США, що складає 22357,46грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги MEE A/S до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ" про стягнення заборгованості у розмірі 76217,13 доларів США, а саме: суми основного боргу у розмірі 73420доларів США, що складає 586846грн. в якості штрафу - додаткової плати за простій та понаднормове використання контейнерів на терміналі, та 3%річних за користування грошовими коштами у розмірі 10978,15грн за рахунком №5608682840 від 10.03.12р., та 11739,31грн. за рахунком №5608682646 від 07.03.12р., разом 2797,13доларів США, що складає 22357,46грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 12184,07грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ" (65026, м.Одеса, вул. Приморська, буд.16, к.307, код ЄДРПОУ 33721837) на користь MEE A/S (50, ESPLANADEN,DK-10-98 COPENHAGEN K, DENMARK; адреса для листування в Україні: 65014, м,Одеса, провул. Обсерваторний, 2/4, офіс 57) суму основного боргу у розмірі 73420 (сімдесят три тисячі чотириста двадцять) доларів США, що складає 586846 (п'ятсот вісімдесят шість тисяч вісімсот сорок шість)грн., 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 10978(десять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім)грн.15коп. за рахунком №5608682840 від 10.03.2012р., та 11379(одинадцять тисяч триста сімдесят дев'ять)грн.31коп. за рахунком №5608682646 від 07.03.2012р., разом 2797(дві тисячі сімсот дев'яносто сім) доларів США 13центів, що складає 22357(двадцять дві тисячі триста п'ятдесят сім) грн.46коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 12184(дванадцять тисяч сто вісімдесят чотири)грн.07коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.09.13р.

Суддя Гут С.Ф.