Рішення

від 06.09.2013 по справі 906/899/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" вересня 2013 р. Справа № 906/899/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Фрегер Г.Й. - представник за довіреністю №25 від 01.08.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Звягель-Принт" (м.Новоград-Волинський, Житомирська область)

до Zvyagel-Print Sp.z.o.o. Oddzial w Polsce (Польща, м.Черніца)

про стягнення 18257,05 дол. США

Строк вирішення спору продовжувався за клопотанням представника позивача, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Звягель-Принт" звернулось до господарського суду з позовом до Zvyagel-Print Sp.z.o.o. Oddzial w Polsce про стягнення 18257,05 дол. США, із яких 9133,09 дол. США основного боргу та 9123,96 дол. США пені.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.06.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.08.2013р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.08.2013р. відкладено розгляд справи на 06.09.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву №27 від 06.09.2013р. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 9133,09 дол. США основного боргу.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог з урахуванням заяви від 06.09.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал господарського суду від 25.06.2013р. та від 13.08.2013р. не виконав.

На адресу господарського суду 06.09.2013р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с. 60).

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов, не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Звягель-Принт" (продавець/позивач) та Zvyagel-Print Sp.z.o.o. Oddzial w Polsce (покупець/відповідач) було укладено контракт №01-01/11, відповідно п.1.1 якого продавець зобов'язався передати покупцю, а покупець - прийняти та оплатити на умовах даного контракту непродовольчу товар - вали для ротодруку, плівку термоусадочну (а.с.7-9).

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 01.06.2013р. до контракту №01-01/11 від 01.12.2011р. (а.с. 10).

Позивачем у справі є юридична особа, яка зареєстрована в Україні, а відповідачем Zvyagel-Print Sp.z.o.o. Oddzial w Polsce - іноземна юридична особа, яка зареєстрована в Польщі (а.с. 65-66).

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст.124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно п.8.1 контракту №01-01/11 від 01.12.2011р., в редакції додаткової угоди №1 від 01.06.2013р. до контракту, сторони зобов'язуються використати всі можливості для вирішення спорів і розбіжностей, які можуть виникнути із даного контракту чи у зв'язку з ним шляхом переговорів. У випадку недосягнення компромісу шляхом переговорів, на підставі ст.46 Закону України "Про міжнародне приватне право", спори та розбіжності підлягають вирішенню в господарському суді Житомирської області.

Враховуючи умови укладеного між сторонами контракту та положення зазначених законів, суд вважає правомірним звернення позивача до господарського суду Житомирської області, а даний спір підвідомчим та підсудним господарському суду Житомирської області.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.2.1. контракту №01-01/11 від 01.12.2011р. сторони погодили, що поставка товару здійснюється у транспортних пакетах транспортом покупця на умовах FCA - Україна, 11700, вул.Гоголя 15, Новоград-Волинський, Житомирська область, згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року.

Положеннями п.2.2. контракту сторони визначили, що товар згідно умов даного контракту поставляється в одиницях або кілограмах і вказується в додатках до даного контракту.

Відповідно п.3.3. контракту покупець здійснює оплату товару протягом 90 днів з моменту отримання кожної партії товару (п.2.2.) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Валюта платежу - долар США.

Вказаний контракт набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012 року включно, а в частині здійснення розрахунків та виплати штрафних санкцій за порушення зобов'язань по даному контракту, які були застосовані в період дії даного контракту - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань і вирішення спірних питань (п.9.1 контракту).

На виконання умов контракту №01-01/11 від 01.12.2011р., позивач 04.01.2012р. поставив товар - обладнання для друку, плівку термоусадочну, а відповідач 08.01.2012р. прийняв товар на загальну суму 9133,09 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи вантажно-митною декларацією №101040006/2012/000026 (а.с. 70-72), інвойсом від 30.12.2011р. (а.с.73), CMR №063861 (а.с. 74) та актом прийому-передачі від 08.01.2012р. (а.с. 69).

Проте, у визначений пунктом 3.3 контракту строк (протягом 90 днів з моменту отримання партії товару), відповідач розрахунки з позивачем не провів, у зв'язку з чим станом на час звернення позивача з позовом у даній справі, у відповідача перед позивачем існувала непогашеною заборгованість за отриманий товар в розмірі 9133,09 дол. США.

У відповідях від 25.05.2012р., від 12.10.2012р. на претензії позивача, відповідач наявність заборгованості перед позивачем за поставлений товар визнав, однак послався на відсутність грошових коштів (а.с. 16-17).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України передбачено, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Станом на час прийняття рішення, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар на суму 9133,09 дол. США.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного контракту та такими, що підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 9133,09 дол. США основного боргу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 175, 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Zvyagel-Print Sp.z.o.o. Oddzial w Polsce (44-282, Польща, м.Черніца, вул.Вольності, 39, REGON 242750469, Nr Konta 66 8468 0000 0010 0044 6518 0001, Bank Spoldzielczy Wodzislaw Slaski) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Звягель-Принт" (11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Гоголя, 15, ідентифікаційний код 13565991)

- 9133,09 дол. США, що еквівалентно 73000,79грн. (по курсу НБУ 7.9930грн. за 1 дол.США);

- 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.09.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.)