Ухвала

від 05.09.2013 по справі 2а-6504/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 р. Справа № 20676/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Костіва М.В., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників сторін: Ящинського А.Л., Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у адміністративній справі №2а-6504/09/1370 за позовом Приватного підприємства «Яра» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Яра» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0001072300/0/7472 від 01.04.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення норм чинного законодавства іншими платниками податків а податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем (виконавцем робіт, послуг), оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного від 16.02.2010р. позов задоволено, визнано нечинним податкового повідомлення - рішення №0001072300/0/7472 від 01.04.2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Яра» 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема Закону України «Про податок на додану вартість». Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 09.03.2009 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Яра» з питань взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Профліга» за червень - грудень 2008р., за наслідками якої складений Акт №394/62/23-118/25229844 від 19.03.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.7, п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 58474,40 грн., в т.ч. за липень 2008р.- 12807,40 грн., серпень 2008р. 14358,20 грн., жовтень 2008р. - 23029,20 грн., грудень 2008р.- 8279,60 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 58474,40 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29237,2 грн., загальна сума якого складає 87711,60 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виложив з того, що несплата податку продавцем до державного бюджету (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду з червня 2008 р. по грудень 2008 р. між ТзОВ «Профліга» та ПП «Яра» було укладено ряд фінансового - господарських договорів по надання послуг та виконанню робіт.

За період з червня 2008 р. по грудень 2008 р. ПП «Яра» було сплачено шляхом безготівкового перерахування ТзОВ «Профліга» вартість робіт, послуг на загальну суму 351581, 40 грн. в т.ч. податок на додану вартість на суму 58474, 40 грн., в т.ч. за липень 2008 р. - 12807, 40 грн., серпень 2008 р. 14358, 20 грн., жовтень 2008 р.- 23029,20 грн., грудень 2008 р.- 8279, 60 грн.

Факт здійснення оплати вищевказаних сум вартості робіт/послуг в тому числі сум податку на додану вартість, підтверджується платіжними дорученнями: від 20.06.2008р. №0000116 на суму 43380,00 грн.; від 04.08.2008р. №0000148 на суму 33644,40 грн.; від 05.09.2008р. №0000171 на суму 41749,20 грн.; від 09.09.2008р. №0000173 на суму 44585,00 грн.; від 09.10.2008р. №0000199 на суму 55731,25 грн.; від 08.12.2008р. №0000241 на суму 16377,60 грн.; від 08.12.2008р. №0000241 на суму 33438,75 грн.

Крім цього, до перевірки також було представлено первинні бухгалтерські документи в підтвердження здійсненні фінансово-господарських операцій: податкова накладна від 31.07.2008 року №7310000044, ПДВ 5607.40 грн., Договір 07/08 від 01.07.2008 року, акт приймання виконаних робіт за липень, серпень 2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, Договірна ціна на будівництво адмінприміщення по вул. Любінській, 112, локальний кошторис №3-1-1, 3-1-2, 3-1-3, 3-1-4 на ремонт приміщення по вул. Любінській, 112; податкова накладна від 30.06.2008 року № 6300000002, ПДВ 7200 гри., Договір від 02.06.2008 року № 02/06-08, акт виконаних робіт до Договору від 02.06.2008 року № 02/06-08 від 30.06.2008 року № 1; податкова накладна від 28.08.2008 року № 8280000032, ПДВ 6958.20 грн., Договір 08/08 від 01.08.2008 року, акт приймання виконаних робіт за серпень 2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року, договірна ціна на будівництво адмінприміщення по вул. Любінській, 112, акти приймання-передачі матеріалів замовника від 18.08.2008 року № 1,2,3, акт від 29.08.2008 року про витрату давальницьких матеріалів; податкова накладна від 29.08.2008 року № 8290000046, ПДВ 7400,00 гри., Договір від 01.08.2008 року № 01/08-08 щодо послуг з виготовлення та розповсюдження 20000 шт. буклетів, акт виконаних робіт від 29.08.2008 року до Договору № 01/08-08 від 01.08.2008 року; податкова накладна від 30.09.2008 року № 9010000015, ПДВ 13779.20 грн., Договір 09/08 від 01.09.2008 року, акт приймання виконаних робіт за вересень 2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт від 30.09.2008 року про витрату давальницьких матеріалів, акти приймання-передачі матеріалів від 26.09.2008 року № 1-4, договірна ціна на будівництво адмінприміщення по вул. Любінській, 112, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 3-1-1, 3-1-2, 3-1-3, локальний кошторис № 3-1-1, №3-1-2, №3-1-4 на ремонт адмінприміщення; податкова накладна від 30.09.2008 року №29300000071, ПДВ 9250,00 гри., Договір від 01.09.2008 року № 01/09-08 щодо послуг з виготовлення та розповсюдження 25000 шт. буклетів, акт виконаних робіт до Договору від 01.09.2008 року № 01/09-08 від 30.09.2008 року; податкова накладна від 28.11.2008 року №11280000023, ПДВ 2729.60 грн. Договір від 03.11.2008 року № 11/08, акт приймання виконаних робіт за листопад 2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт від 28.11.2008 року про витрату давальницьких матеріалів, договірна ціна на будівництво адмінприміщення по вул. Любінській, 112; податкова накладна від 28.11.2008 року №11280000024, ПДВ 5550,00 грн., Договір від 02.06.2008 року №02/06-08 щодо послуг з виготовлення та розповсюдження 20000 шт. буклетів. Акт виконаних робіт до Договору від 02.06.2008 року №02/06-08 від 30.06.2008 року № 1 на суму 33438.75 грн. в т.ч. ПДВ 5550,00 грн.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регламентовано Законом України «Про податок на додану вартість» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно цим Законом.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац 4 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається з моменту виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 закону визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Представлені позивачем первинні документи, належним чином оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а таму позивач правомірно відніс до валових витрат суми витрат понесених ним у зв'язку із реалізацією господарських зобов'язань з ТзОВ «Профліга» щодо отримання послуг.

Крім цього, позивачем на підтвердження факту виготовлення продукції ТзОВ «Профліга» долучено до матеріалів справи екземпляри виготовленої продукції, зокрема взірці рекламних буклетів. Доказів того, що вказана продукція для позивача не виготовлена або не могла бути виготовлена ТзОВ «Профліга» відповідачем суду не надана.

Що стосується доводів апелянта про те, що ТзОВ «Профліга» не подає звітності з податку на додану вартість з березня 2008 року та порушення кримінальної справи щодо ТзОВ «Профліга», то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сам факт неподання ТзОВ «Профліга» звітності до органів державної податкової служби, може вказувати, за наявності відповідних обставин, лише про несплату податків, а не про недійсність господарського зобов'язання, а на момент як перевірки позивача податковим органом, так і ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі, вирок у кримінальній справі щодо посадових осіб ТзОВ «Профліга» відсутній.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у адміністративній справі №2а-6504/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 10.09.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді М.В. Костів

І.І. Запотічний