Постанова

від 11.09.2013 по справі 825/3283/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/3283/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форт-Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області від 23.05.2013 № 0002692200, № 0002702200, від 01.08.2013 № 0003992200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. У перевіряємому періоді ТОВ «Форт-Сервіс» співпрацював із ТОВ«Євро-Трейд ЛТД», ТОВ «БМК Уют Комфорт», ТОВ «Світ техніки», ТОВ «Діомат ЛТД», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «ТД Комфорт Строй», ДП «АА Територія дизайну», ТОВ «Інфостіл» відповідно до укладених договорів. Виконання договорів підтверджується первинними документами.

На підставі виписаних податкових накладних, у перевіряємий період сплачена позивачем в ціні вартості товару сума податку на додану вартість була включена до податкового кредиту.

При цьому, висновки податкового органу про відсутність факту реального виконання договорів із контрагентами, на думку позивача, здійснені без належного аналізу характеру договорів, його товарності та реальності. За основу для прийняття висновків про відсутність факту реального виконання договорів позивача з його контрагентами відповідач бере лише наявність актів перевірок контрагентів іншими Державними податковими інспекціями.

Таким чином, позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Євро-Трейд ЛТД», ТОВ «БМК Уют Комфорт», ТОВ «Світ техніки», ТОВ «Діомат ЛТД», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «ТД Комфорт Строй», ДП «АА Територія дизайну», ТОВ «Інфостіл».

ТОВ «Форт-Сервіс» у перевіряємому періоді було придбано у ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» комбайн зерновий у комплекті зі жниваркою, що було відображено у бухгалтерському обліку та передало його на відповідальне зберігання ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві». Позивач вважає, що передача комбайну у комплекті зі жниваркою на відповідальне зберігання є операцією, що є об'єктом ПДВ, а отже суми сплаченого податку правомірно віднесено до податкового кредиту.

Крім того, ТОВ «Форт-Сервіс» зазначає, що відповідно до договору на транспортне обслуговування № 03 від 01.01.2011 ПП «Діалог Плюс» (перевізник) надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що належить перевізнику. Перевізник надає автомобілі в повністю справному технічному стані, заправленими ПММ, а також несе експлуатаційні витрати, проводить технічне обслуговування і оплату праці водія. Замовник проводить оплату за транспортне обслуговування згідно актів виконаних робіт. Перевізник несе відповідальність за своєчасне та повне оформлення транспортних документів. Замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати транспортні послуги перевізника. Як видно з умов договору, за своєчасне та повне оформлення транспортних документів, відповідальність несе саме перевізник. Також, не має жодної норми чинного законодавства, якою був би встановлений обов'язок контрагента перевіряти знаходяться чи ні у власності чи в оренді автомобілі у контрагента, який надає послуги з автоперевезень, також, як не встановлено обов'язку з'ясовувати, які саме водії знаходяться в трудових взаємовідносинах з нашим контрагентом. Не маючи жодних документальних підтверджень щодо того, порушувало чи ні ПП «Діалог Плюс» податкове чи інше законодавство, ТОВ «Форт-Сервіс» зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України відповідальність є індивідуальна і ТОВ «Форт-Сервіс» не може нести відповідальності за порушення законодавства іншими суб'єктами права.

Виходячи із вищенаведеного позивач вважає, що ТОВ «Форт-Сервіс» правомірно та у відповідності до чинного законодавства включило суми ПДВ до податкового кредиту та до податкових витрат вартість послуг, отриманих від ПП «Діалог Плюс».

Щодо неправильного визначення строку використання двох автомобілів для нарахування амортизації за даними інвентаризації станом на 01.04.2011 ТОВ «Форт-Сервіс» зазначає, що відповідно до пункту 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України при встановленні строку корисного використання об'єктів основних засобів для нарахування амортизації такий строк визначається підприємством самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію. Основні засоби, відносно яких в акті перевірки зменшується сума амортизації, були придбані ТОВ «Форт-Сервіс» як бувші в експлуатації, про що у ТОВ «Форт-Сервіс» є довідка, отримана від продавця цих основних засобів. Автомобіль MERCEDES-BENZ 815 - 67 місяців (експлуатувався з серпня 2005 року). Автомобіль JAC HFC 1020К - 37 місяців (експлуатувався з лютого 2008 року). При проведенні інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 строк корисного використання був встановлений з урахуванням строків попереднього використання, що відповідає нормі, встановленій розділом XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме: пунктом 6 підрозділу 4, розділу XX ПКУ встановлено, що строк корисного використання об'єктів основних засобів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 ст. 145 Кодексу, а пунктом 145.1 мінімально допустимі строки корисного використання не визначені для нових основних засобів.

ТОВ «Форт-Сервіс» вважає висновки ДПІ, щодо неправильного визначення строку використання двох автомобілів для нарахування амортизації за даними інвентаризації станом на 01.04.2011, завищення суми фінансових витрат, завищення податкового кредиту при придбанні комбайну, такими що не відповідають дійсності.

Враховуючи вищевикладене ТОВ «Форт-Сервіс» вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення (т. 4 а. с. 193-203), в яких зазначено, що працівниками ДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Форт-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 30.04.2013 № 1089/22/31895338 та виявлено наступні порушення податкового законодавства: п. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. 1 п. 144.1 ст. 144, п. 146.2 ст. 146, абз. 6 ст. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, п. 141.1 ст. 141, п. 198.5, ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, пп. 164.2.7 п. 164.2. ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1 ст. 168, п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України, п. 1, п. 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку", вимог п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003992200 від 01.08.2013 (т. 1 а. с. 24), яким визначено суму грошового зобов'язання на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 5280,00 грн, в т.ч. 4236,00 грн основного платежу та 1044,00 грн штрафних (фінансових) санкцій, № 0002702200 від 23.05.2013 (т. 1 а. с. 25), яким збільшено суму грошового забезпечення з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 460907,00 грн, в т.ч. за основним платежем 372840,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 88067,00 грн, № 0002692200 від 23.05.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 148694,00 грн, в т.ч. за основним платежем 132964,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 15730,00 грн (т. 1 а. с. 28).

До ДПІ у м. Чернігові листами від інших ДПІ надійшли акти перевірок:

- акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.08.2012 № 2624/22-621-35646139 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БМК Уют Комфорт» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупця та контрагентом-постачальником ПП «УНІС» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011», згідно якого підприємство ТОВ «БМК Уют Комфорт» не знаходиться за місцезнаходженням;

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.10.2011 № 6926/23-11/36186456 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «УНІС» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «БМК УЮТ-КОМФОРТ»;

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.10.2011 № 1391/23-6/37507739 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Єваро-Трейд ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 по 31.05.2011», згідно якого ТОВ «Єваро-Трейд ЛТД» відсутнє за реєстраційною адресою;

- акт ДПІ в Обухівському районі Київської області від 30.08.2011 № 1322/2301/37361640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Світ техніки» з питань достовірності обчислення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами за період квітень 2011 року», згідно якого ТОВ «Світ техніки» має стан платника - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням);

- акт ДПІ в Обухівському районі Київської області від 10.02.2012 № 323/236-37288409 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Діомант ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011», згідно якого на направлений запит щодо надання первинних документів для перевірки посадовими особами підприємства відповідь не надано;

- акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 22.06.2012 № 3102/17/4/НОМЕР_1 «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ОСОБА_1 щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів по взаємовідносинах із платниками податків ПП «Захід-Торг», ТОВ «Маст-Опт», ПП «Мрія-Дім», ПП «Децимус», ПП «Велес-ЛВ» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011», згідно якого до ДПІ у Дарницькому районі надійшли акти нікчемності з приводу взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з його контрагентами;

- акт ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 30.11.2012 № 177/22-11/34869494 «Про результати проведеного аналізу діяльності ТОВ «ТД Комфорт Строй» за період з 01.10.2009 по 30.11.2012», згідно якого щодо ТОВ «ТД Комфорт Строй» відкрито провадження у справі про банкрутство згідно ухвали суду від 26.10.2012 № 5009/4003/12;

- акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 12.11.2012 № 923/3-22-30-33631214 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ДП «АА ТЕРИТОРІЯ ДИЗАЙНУ», щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВІННЕРКОМ» за період вересень 2012 року», згідно якого ДП «АА Територія дизайну» має стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням;

- акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.07.2012 № 721/2240/35678045 «Про проведення зустрічної звірки ТОВ «Інфостіл 2008» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий-квітень 2012 року», згідно якого на час проведення перевірки ТОВ «Інфостіл» має стан платника - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Також, при перевірці було виявлено, що ТОВ «Форт-Сервіс» при проведенні інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 неправильно визначено строк корисного використання двох автомобілів, чим завищено розмір нарахованої амортизації на суму 34783 грн, в т.ч. за 2 кв. 2011 року - 4969 грн, за 2-3 кв. 2011 року - 9938 грн, за 2-4 кв. 2011 року - 14907 грн, за 1 кв. 2012 року - 4969 грн, за півріччя 2012 року - 9938 грн, за 3 кв. 2012 року - 14907 грн, за 2012 рік-19876 грн (по автомобілях JAC HFC 1020К № НОМЕР_2 та MERCEDES-BENZ 815, шляхом встановлення строку корисного використання основних засобів менше ніж мінімально допустимі строки), товариством завищено показники у рядку 06.4 Декларації з податку на прибуток «Фінансові витрати» всього у сумі 218624 грн, у т.ч. за 2 кв. 2011 року - 10903 грн, за 2-3 кв. 2011 року - 30083 грн, за 2-4 кв. 2011 року - 53582 грн, за 1 кв. 2012 року - 31936 грн, за півріччя 2012 року - 73162 грн, за 9 місяців 2012 року - 119102 грн, за 2012 рік - 165042 грн, у зв'язку з тим, що підприємство користується кредитними коштами та за рахунок сплати відсотків формує фінансові витрати, а також, що передача комбайну у комплекті зі жниваркою на відповідальне зберігання є операцією, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, а отже суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням комбайну, підприємство не мало права відносити до податкового кредиту, а зобов'язано нарахувати податкові зобов'язання на вартість переданого на відповідальне зберігання комбайну у зв'язку з тим, що попередньо сплачені постачальнику суми податку при придбанні комбайна були включені до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у м. Чернігові Головного Управління Міністерства доходів у Чернігівській області вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0002692200, № 0002702200, від 01.08.2013 № 0003992200 прийняті на підставі та у повній відповідності до норм податкового законодавства та просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форт-Сервіс» (ідентифікаційний код 37750730) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 11.04.2002, взято на податковий облік ДПІ у м. Чернігові від 15.04.202 за № 6580, а також є платником податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, податку з доходів найманих працівників, екологічного податку, збору за спеціальне користування водними ресурсами, плати за землю, що підтверджується актом перевірки від 30.04.2013 № 1089/22/31895338 (а. с. 175). Ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 13.03.2013 № 914, № 915, № 916, № 917, від 01.04.2013 № 1117, № 1118 співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 30.04.2013 за № 1089/22/31895338 (а. с. 174-247), в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1, абз. 1 п. 144.1. ст. 144 , п. 146.2 ст. 146, абз. 6 ст. 6 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення, п. 141.1 ст. 144 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 132964 грн, в тому числі за 2 кв. 2011 року - 24603 грн, за 2-3 кв. 2011 року - 46971 грн, за 2-4 кв. 2011 року - 70043 грн, за 3 кв. 2012 року - 61484 грн, за 2012 рік - 62921 грн, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 372840 грн, в т.ч. за квітень 2011 року у сумі 11826 грн, за травень 2011 року у сумі 6006 грн, за червень 2011 року у сумі 2752 грн, за липень 2011 року у сумі 6277 грн, за серпень 2011 року - 3725 грн, за вересень 2011 року - 3416 грн, за жовтень 2011 року - 4384 грн, за листопад 2011 року - 4331 грн, за грудень 2011 року - 4673 грн, за січень 2012 року - 1482 грн, за лютий 2012 року - 2761 грн, за березень 2012 року - 7064 грн, за квітень 2012 року - 3623 грн, за травень 2012 року - 6200 грн, за червень 2012 року - 5986 грн, за липень 2012 року - 1658 грн, за серпень 2012 року - 291583 грн, за вересень 2012 року - 627 грн, за жовтень 2012 року - 740 грн, за листопад 2011 року - 2671 грн, за грудень 2012 року - 1055 грн; п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167; п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168; п. 177.6 ст. 177 Податкового Кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 2110,64 грн (за 2012 рік); п. 1, п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», вимог п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями). При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового Кодексу України.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003992200 від 01.08.2013 (т. 1 а. с. 24), яким визначено суму грошового зобов'язання на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 5280,00 грн, в т.ч. 4236,00 грн основного платежу та 1044,00 грн штрафних (фінансових) санкцій, № 0002702200 від 23.05.2013 (т. 1 а. с. 25), яким збільшено суму грошового забезпечення з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 460907,00 грн, в т.ч. за основним платежем 372840,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 88067,00 грн, № 0002692200 від 23.05.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 148694,00 грн, в т.ч. за основним платежем 132964,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 15730,00 грн (т. 1 а. с. 28).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Форт-Сервіс» здійснювало господарську діяльність із контрагентами ТОВ «Євро-Трейд ЛТД», ТОВ «БМК Уют Комфорт», ТОВ «Світ техніки», ТОВ «Діомат ЛТД», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «ТД Комфорт Строй», ДП «АА Територія дизайну», ТОВ «Інфостіл».

Так, між ТОВ «Форт-Сервіс» та ТОВ «БМК Уют-Комфорт» було укладено договір поставки № 15/06-10 від 15.06.2010 (т. 1 а. с. 75-77), згідно якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покумець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього певні грошові суми, предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях та/або інших документах згідно умов договору, підписаних постачальником та покупцем.

Договір підписано директорам та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- видаткові накладні: № 454 від 08.04.2011 на загальну суму 28728,23 грн, в т.ч. ПДВ 4788,04 грн, № 495 від 19.04.2011 на загальну суму 17588,51 грн, в т.ч. ПДВ 2931,42 грн (т. 1 а. с. 57, 66);

- рахунки на оплату: № 2855 від 08.04.2011 на загальну суму 28728,23 грн, в т.ч. ПДВ 4788,04 грн, № 2934 від 19.04.2011 на загальну суму 17588,51 грн, в т.ч. ПДВ 2931,42 грн (т. 1 а. с. 58, 67);

- податкові накладні: № 109 від 08.04.2011 на загальну суму 28728,23 грн, в т.ч. ПДВ 4788,04 грн, № 236 від 19.04.2011 на загальну суму 17588,51 грн, в т.ч. ПДВ 2931,42 грн (т. 1 а. с. 59-60, 68-69);

- рахунки: № 913 від 08.04.2011, № 914 від 19.04.2011 (т. 1 а. с. 61, 70);

- товарно-транспортні накладні: від 08.04.2011, від 19.04.2011 (т. 1 а. с. 62, 71);

- платіжні доручення: № 14588 від 25.07.2011 на загальну суму 4013,00 грн, в т.ч. ПДВ 668,83 грн, № 14398 від 18.07.2011 на загальну суму 141862,00 грн, в т.ч. ПДВ 1977,00 грн, № 14129 від 11.07.2011 на загальну суму 1222,00 грн, в т.ч. ПДВ 2203,67 грн, № 15271 від 15.08.2011 на загальну суму 12883,00 грн, в т.ч. ПДВ 2147,17 грн, № 15016 від 08.08.2011 на загальну суму 2966,00 грн, в т.ч. ПДВ 494,33 грн, № 14800 від 01.08.2011 на загальну суму 16873,00 грн, в т.ч. ПДВ 2812,17 грн (т. 1 а. с. 63-65, 72-74).

Також, між ТОВ «Форт-Сервіс» та ТОВ «Євро-Трейд ЛТД» було укладено договір поставки № СВ-12 від 05 червня 2011 року.

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- видаткові накладні: № ЄК-00000141 від 06.04.2011 на загальну суму 2127,20 грн, в т.ч. ПДВ 354,53 грн, № ЄК-00000142 від 06.04.2011 на загальну суму 946,74 грн, в т.ч. ПДВ 157,79 грн, № ЄК-00000168 від 13.04.2011 на загальну суму 1391,77 грн, в т.ч. ПДВ 231,96 грн, № ЄК-00000167 від 13.04.2011 на загальну суму 2299,12 грн, в т.ч. ПДВ 383,18 грн, № ЄК-00000336 від 25.05.2011 на загальну суму 10338,57 грн, в т.ч. ПДВ 1723,09 грн (т. 1 а. с. 78, 81, 85, 88, 96);

- рахунки-фактури: № М-000001320 від 05.04.2011 на загальну суму 2127,20 грн, в т.ч. ПДВ 354,53 грн, № М-00022137 від 05.04.2011 на загальну суму 946,74 грн, в т.ч. ПДВ 157,79 грн, № ЄК-0001276 від 13.04.2011 на загальну суму 1391,77 грн, в т.ч. ПДВ 231,96 грн, № М-00022611 від 11.04.2011 на загальну суму 2299,12 грн, в т.ч. ПДВ 383,18 грн, № ЄК-0026906 від 23.05.2011 на загальну суму 10338,57 грн, в т.ч. ПДВ 1723,09 грн (т. 1 а. с. 79, 82, 86, 89, 97);

- податкові накладні: № 93 від 06.04.2011 на загальну суму 2127,20 грн, в т.ч. ПДВ 354,53 грн, № 95 від 06.04.2011 на загальну суму 946,74 грн, в т.ч. ПДВ 157,79 грн, № 210 від 13.04.2011 на загальну суму 1391,77 грн, в т.ч. ПДВ 231,96 грн, № 211 від 13.04.2011 на загальну суму 2299,12 грн, в т.ч. ПДВ 383,18 грн, № 413 від 25.05.2011 на загальну суму 10338,57 грн, в т.ч. ПДВ 1723,09 грн (т. 1 а. с. 80, 83, 87, 90, 98);

- товарно-транспортні накладні: від 06.04.2011, 13.04.2011, від 25.05.2011 (т. 1 а. с. 84, 91, 99);

- платіжні доручення: № 12593 від 16.05.2011 на загальну суму 4615,84 грн, в т.ч. ПДВ 769,31 грн, № 11782 від 13.04.2011 на загальну суму 4500,00 грн, в т.ч. ПДВ 750,00 грн, № 12503 від 13.05.201 на загальну суму 3222,16 грн, в т.ч. ПДВ 537,03 грн, № 11558 від 06.04.2011 на загальну суму 23,70 грн, в т.ч. ПДВ 3,95 грн, № 14239 від 12.07.2011 на загальну суму 12738,39 грн, в т.ч. ПДВ 2123,07 грн (т. 1 а. с. 92-95, 100).

Також, між ТОВ «Форт-Сервіс» та ООО «Мир Техніки» було укладено договір № 044 від 04.01.2011 (т. 1 а. с. 113-114), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця належний поставнику товар, кількість і номенклатура якого зазначається у специфікаціях, а покупець прийняти цей товар та оплатити його на умовах дійсного договору (т. 1 а. с. 113-114), договір № 111 від 14.06.2011 (т. 1 а. с. 115-116), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця приналежний поставнику товар, кількість і номенклатура якого вказується у специфікації, а покупець прийняти цей товар та оплатити його на умовах дійсного договору.

Договори підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- видаткові накладні: № С000004546 від 27.04.2011 на загальну суму 6240,00 грн, в т.ч. ПДВ 1040,00 грн (т. 1 а. с. 103);

- товарно-транспортні накладні: № Р4546 від 07.04.2011 (т. 1 а. с. 104);

- податкові накладні: № 494 від 27.04.2011 на загальну суму 6240,00 грн, в т.ч. ПДВ 1040,00 грн (т. 1 а. с. 105);

- платіжні доручення: № 3009 від 28.05.2012 на загальну суму 407,00 грн, в т.ч. ПДВ 117,33 грн, № 2819 від 21.05.2012 на загальну суму 1680,00 грн, в т.ч. ПДВ 280,00 грн, № 2491 від 07.05.2012 на загальну суму 640,00 грн, в т.ч. ПДВ 106,67 грн, № 1915 від 09.04.2012 на загальну суму 1048,00 грн, в т.ч. ПДВ 174,67 грн, № 1747 від 02.04.2012 на загальну суму 1096,00 грн, в т.ч. ПДВ 182,67 грн, № 1537 від 26.03.2012 на загальну суму 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 133,33 грн, № 1390 від 19.03.2012 на загальну суму 3432,00 грн, в т.ч. ПДВ 572,00 грн (т. 1 а. с. 106-112).

Крім того, між ТОВ «Форт-Сервіс» та ООО «Діомат ЛТД» було укладено договір від 08.05.2008 (т. 1 а. с. 127), згідно якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах договору, в кількості та асортименті згідно виставлених рахунків, що є невід'ємною частиною договору.

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- видаткові накладні: № РН-0000026 від 06.05.2011 на загальну суму 17320,80 грн, в т.ч. ПДВ 2886,80 грн, № 482 від 07.07.2011 на загальну суму 18476,64 грн, в т.ч. ПДВ 3079,44 грн (т. 1 а. с. 117, 123);

- рахунок-фактури: № СФ-0000026 від 06.05.2011 на загальну суму 17320,80, в т.ч. ПДВ 2886,80 грн (т. 1 а. с. 118);

- податкові накладні: № 26 від 06.05.2011 на загальну суму 17320,80 грн, в т.ч. ПДВ 2886,80 грн, № 482 від 07.07.2011 на загальну суму 18476,64 грн, в т.ч. ПДВ 3079,44 грн (т. 1 а. с. 119, 124);

- платіжні доручення: № 12600 від 16.05.2011 на загальну суму 5000,00 грн, в .ч. ПДВ 833,33 грн, № 12407 від 10.05.2011 на загальну суму 6500,00 грн, в т.ч. ПДВ 1083,33 грн, № 12667 від 18.05.2011 на загальну суму 5820,80 грн, в т.ч. ПДВ 970,13 грн, № 15462 від 22.08.2011 на загальну суму 8476,64 грн, в т.ч. ПДВ 1412,77 грн, № 15331 від 16.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1666,67 грн (т. 1 а. с. 120-122, 125-125).

Також, між ТОВ «Форт-Сервіс» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 1 від 10.02.2010 (т. 1 а. с. 139), згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар керамічні вироби (далі товар) у кількості, якості й асортименті, зазначеним у специфікаціях (рахунках-фактурах, видаткових накладних), які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- видаткові накладні: № БВ-0000585 від 11.05.2011 на загальну суму 2226,62 грн, в т.ч. ПДВ 371,10 грн, № БВ-0000944 від 16.08.2011 на загальну суму 2123,14 грн, в т.ч. ПДВ 353,86 грн (т. 1 а. с. 128, 131);

- податкові накладні: № 43 від 11.05.2011 на загальну суму 2226,62 грн, в т.ч. ПДВ 371,10 грн, № 89 від 16.08.2011 на загальну суму 2123,14 грн, в т.ч. ПДВ 353,86 грн (т. 1 а. с. 129, 132);

- товарно-транспортні накладні: від 11.05.2011, від 16.08.2011 (т. 1 а. с. 130, 133).

Між ТОВ «Форт-Сервіс» та ДП «АА Територія дизайну» було укладено договір поставки № 12 від 17.01.2011 (т. 1 а. с. 163-164), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити міжкімнатні двері та дерев'яні комплектуючі для їх установки.

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- рахунок-фактури: № СФ-0001174 від 09.09.2011 на загальну суму 1632,80 грн, в т.ч. ПДВ 272,13 грн (т. 1 а. с. 154);

- податкові накладні: № 95 від 07.09.2011 на загальну суму 10595,20 грн, в т.ч. ПДВ 1765,86 грн, № 147 від 13.09.2011 на загальну суму 96,80 грн, в т.ч. ПДВ 16,07 грн, № 166 від 14.09.2011 на загальну суму 1536,00 грн, в т.ч. ПДВ 255,72 грн, № 391 від 30.09.2011 на загальну суму 896,00 грн, в т.ч. ПДВ 149,33 грн (т. 1 а. с. 150, 155-156, 160);

- товарно-транспортні накладні: від 07.09.2011, від 14.09.2011, від 30.09.2011 (т. 1 а. с. 151, 157, 161);

- платіжні доручення: № 15903 від 07.09.2011 на загальну суму 10595,20 грн, в т.ч. ПДВ 1765,87 грн, № 16102 від 13.09.2011 на загальну суму 96,80 грн, в т.ч. ПДВ 16,13 грн, № 16612 від 30.09.2011 на загальну суму 896,00 грн, в т.ч. ПДВ 149,33 грн (т. 1 а. с. 152, 158, 162);

Реальність виконання договору укладеного між ТОВ «Форт-Сервіс» та ТОВ «Інфостіл» підтверджують наступні первинні документи:

- платіжне доручення № 881 від 16.02.2012 на загальну суму 12750,00 грн, в т.ч. ПДВ 2125,00 грн (т. 1 а. с. 165);

- податкові накладні: № 801 від 29.03.2012 на загальну суму 12750,00 грн, в т.ч. ПДВ 2125,00 грн, № 547 від 16.02.2012 на загальну суму 12750,00 грн, в т.ч. ПДВ 2125,00 грн (т. 1 а. с. 168, 171);

- видаткові накладні: № 290301 від 29.03.2012 на загальну суму 12750,00 грн, в т.ч. ПДВ 2125,00 грн, № 160204 від 17.02.2012 на загальну суму 12750,00 грн, в т.ч. ПДВ 2125,00 грн (т. 1 а. с. 166, 169);

- рахунки на оплату: № 236 від 29.03.2012 на загальну суму 12750,00 грн, в т.ч. ПДВ 2125,00 грн, № 146 від 15.02.2012 на загальну суму 12750,00 грн, в т.ч. ПДВ 2125,00 грн (т. 1 а. с. 167, 170);

- розрахунок № 802 від 29.03.2012 (т. 1 а. с. 172).

Реальність виконання договору укладеного між ТОВ «Форт-Сервіс» та ТОВ «ТД Комфорт Строй» підтверджують наступні первинні документи:

- «расходные накладные»: № 314 від 08.08.2011 на загальну суму 3215,45 грн, в т. ч. ПДВ 535,91 грн, № П000000745 від 22.06.2011 на загальну суму 4122,96 грн (т. 1 а. с. 140, 144);

- рахунок-фактури: № СФ-000176 від 08.08.2011 на загальну суму 3215,45 грн, в т.ч. ПДВ 535,91 грн (т. 1 а. с. 141);

- податкові накладні: № 14 від 10.08.2011 на загальну суму 3215,45 грн, в т.ч. ПВД 535,91 грн, № 25 від 23.06.2011 на загальну суму 4123,10 грн, в т.ч. ПДВ 687,18 грн (т. 1 а. с. 142, 145);

- товарно-транспортні накладні: від 08.08.2011, від 22.06.2011 (т. 1 а. с. 143, 146);

- платіжні доручення: № 15160 від 10.08.2011 на загальну суму 3215,45 грн, в т.ч. ПДВ 535,91 грн, № 13696 від 23.06.2011 на загальну суму 4123,10 грн, в т.ч. ПДВ 687,18 грн (т. 1 а. с. 147-148).

Отже, правовідносини за спірними правочинами між позивачем та ТОВ «Євро-Трейд ЛТД», ТОВ «БМК Уют Комфорт», ТОВ «Діомат ЛТД»,ТОВ «Світ техніки», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «ТД Комфорт Строй», ДП «АА Територія дизайну», ТОВ «Інфостіл» в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача були зареєстрований в якості юридичної особи та платника податків, що підтверджується наявними матеріалами справи (т. 4 а. с. 156-167), ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору з контрагентами позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ТОВ «Євро-Трейд ЛТД», ТОВ «БМК Уют Комфорт», ТОВ «Діомат ЛТД»,ТОВ «Світ техніки», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «ТД Комфорт Строй», ДП «АА Територія дизайну», ТОВ «Інфостіл», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочину позивача з ТОВ «Євро-Трейд ЛТД», ТОВ «БМК Уют Комфорт», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Світ техніки», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «ТД Комфорт Строй», ДП «АА Територія дизайну», ТОВ «Інфостіл» відповідач посилається на:

- акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.08.2012 № 2624/22-621-35646139 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БМК Уют Комфорт» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупця та контрагентом-постачальником ПП «УНІС» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011», згідно якого підприємство ТОВ «БМК Уют Комфорт» не знаходиться за місцезнаходженням;

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.10.2011 № 6926/23-11/36186456 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «УНІС» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «БМК УЮТ-КОМФОРТ»;

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.10.2011 № 1391/23-6/37507739 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Єваро-Трейд ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 по 31.05.2011», згідно якого ТОВ «Єваро-Трейд ЛТД» відсутнє за реєстраційною адресою;

- акт ДПІ в Обухівському районі Київської області від 30.08.2011 № 1322/2301/37361640 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Світ техніки» з питань достовірності обчислення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами за період квітень 2011 року», згідно якого ТОВ «Світ техніки» має стан платника - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням);

- акт ДПІ в Обухівському районі Київської області від 10.02.2012 № 323/236-37288409 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011», згідно якого на направлений запит щодо надання первинних документів для перевірки посадовими особами підприємства відповідь не надано;

- акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 22.06.2012 № 3102/17/4/НОМЕР_1 «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ОСОБА_1 щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів по взаємовідносинах із платниками податків ПП «Захід-Торг», ТОВ «Маст-Опт», ПП «Мрія-Дім», ПП «Децимус», ПП «Велес-ЛВ» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011», згідно якого до ДПІ у Дарницькому районі надійшли акти нікчемності з приводу взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з його контрагентами;

- акт ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 30.11.2012 № 177/22-11/34869494 «Про результати проведеного аналізу діяльності ТОВ «ТД Комфорт Строй» за період з 01.10.2009 по 30.11.2012», згідно якого щодо ТОВ «ТД Комфорт Строй» відкрито провадження у справі про банкрутство згідно ухвали суду від 26.10.2012 № 5009/4003/12;

- акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 12.11.2012 № 923/3-22-30-33631214 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ДП «АА ТЕРИТОРІЯ ДИЗАЙНУ», щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВІННЕРКОМ» за період вересень 2012 року», згідно якого ДП «АА Територія дизайну» має стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням;

- акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.07.2012 № 721/2240/35678045 «Про проведення зустрічної звірки ТОВ «Інфостіл 2008» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий-квітень 2012 року», згідно якого на час проведення перевірки ТОВ «Інфостіл» має стан платника - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є його контрагентами та здійснення ним незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарської діяльності по вищезазначеним договорам з ТОВ «Євро-Трейд ЛТД», ТОВ «БМК Уют Комфорт», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Світ техніки», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «ТД Комфорт Строй», ДП «АА Територія дизайну», ТОВ «Інфостіл» є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

В свою чергу, дійшовши висновку про задоволення позовних вимог лише частково, суд виходить з наступного.

Так, що між ТОВ «Форт-Сервіс» та ПП «Діалог Плюс» було укладено договір на транспортне обслуговування № 03 від 01.01.2011, згідно якого ПП «Діалог Плюс» (перевізник) надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що належить перевізнику.

На підтвердження реальність виконання договору укладеного між ТОВ «Форт-Сервіс» та ПП «Діалог Плюс» суду надано наступні первинні документи:

- акти надання послуг (т. 2 а. с. 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 52, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 175, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 200, 203, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242, 245, 248, т. 3, т. 4 а. с. 4, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 27, 30, 34, 37, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 72, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 104, 107, 110, 113, 117);

- товарно-транспортні накладні (т. 2 а. с. 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 176, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, 213, 216, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 240, 243, 246, 249, т. 3, т. 4 а. с. 1-2, 5-6, 9, 12, 15, 18, 21, 24-25, 28, 31-32, 35, 38-39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 70, 73-74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 85, 98, 101-102, 105, 108, 111, 114-115, 118);

- податкові накладні (т. 2 а. с. 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 187, 190, 193, 196, 199, 202, 205, 208, 211, 214, 217, 220, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 241, 244, 247, 250, т. 3, т. 4 а. с. 3, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 26, 29, 33, 36, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 71, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 103, 106, 109, 112, 116, 119);

- інвентарні картки обліку основних засобів № 4 (т. 4 а. с. 120-121);

- розрахунок фінансових витрат (т. 4 а. с. 122).

Однак, судом встановлено, що за 2-4 квартали 2011 року та 2012 рік ТОВ «ФОРТ- СЕРВІС» придбано послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у ПП «Діалог Плюс». ТОВ «ФОРТ-СЕРВІС» надано акти виконаних робіт та товарно-транспортні накладні, згідно яких перевізником товарів є ПП «Діалог Плюс». Відповідно до договору на транспортне обслуговування № 03 від 01.01.2011 ПП «Діалог Плюс» (перевізник) надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що належить перевізнику. Під час перевірки ТОВ «Форт-Сервіс» було вручено листи № 5204/10/22-214 від 09.04.2013 та № 753/10/22-214 від 17.04.2013, щодо надання належним чином завірених копій актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних та податкових накладних згідно переліку. Підприємством надано відповідь із завіреними копіями документів. Податковим органом було здійснено співставлення даних, отриманих від ПП «Діалог Плюс» та ТОВ «Форт- Сервіс», за результатом якого встановлено невідповідність реквізитів товарно-транспортних накладних (зазначеної інформації щодо водіїв та автомобілів), виписаних до однакових актів наданих послуг за період з квітня 2011 року по грудень 2012 року. Зокрема, у товарно-транспортних накладних, наданих ПП «Діалог Плюс» зазначені водії, яким на момент здійснення операції, за даними бухгалтерського обліку ПП «Діалог Плюс», заробітна плата не нараховувалася. Тобто не підтверджено, що вказані водії перебували у трудових відносинах з ПП «Діалог Плюс» у зазначені періоди. Також, згідно окремих товарно-транспортних накладних зазначено автомобілі, які на час виписки документа не обліковуються на балансі підприємства та не орендуються.

Встановлено, що в наданих товарно-транспортних накладних не заповнені поля «Вантажовідправник», «Автопідприємство», відсутні печатки підприємств, дані про особу, що здає та/або приймає вантаж для/після перевезення, дані про кілометраж при виїзді і в'їзді автомобіля, не вказані номери товарно-транспортних накладних. А отже, товарно-транспортні накладні складені без дотримання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що не може відображати факту надання транспортних послуг саме ПП «Діалог Плюс».

Таким чином, податковий орган дійшов правильного висновку, що ТОВ «Форт-Сервіс» включило до витрат вартість послуг на основі вищенаведених актів надання послуг, виписаних ПП «Діалог Плюс», фактичне надання яких не підтверджено належно заповненими товарно-транспортними накладним.

У відповідності з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи.

Згідно п. 11 даного наказу визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Крім того, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковими.

Враховуючи вище викладене, податковим органом правомірно встановлено, що ТОВ «Форт-Сервіс» в порушення п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 301886,00 грн та в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України підприємством завищено податковий кредит у загальній сумі 60380,00 грн.

Також, встановлено, що ТОВ «Форт-Сервіс» на підставі наказу № 15/2 від 30.03.2011 проведено інвентаризацію основних засобів станом на 01.04.2011, результати якої оформлено відомістю інвентаризації. Відповідно до відомості інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 та відомостей нарахування амортизації встановлено, що по автомобілям JAC HFC 1020К № НОМЕР_2 та MERCEDES-BENZ 815 завищено розмір нарахованої амортизації шляхом встановлення строку корисного використання основних засобів менше ніж мінімально допустимі строки.

Відповідно п. 144.1. ст. 144 Податкового кодексу України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Згідно п.п. 145.1.2, п.п. 145.1.4 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж визначено в пункті 145.1 цієї статті. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації). Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

Відповідно до п. 146.2 ст. 146 ПК України амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Згідно п. 146.4 ст. 146 ПК України придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю. Пунктом 146.5, зокрема, передбачено, що первісна вартість об'єкта основних засобів складається з витрат на придбання/отримання прав на об'єкт основних засобів, інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Відповідно п. 6 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу. Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової ' вартості об'єктів до такої дати.

Відповідно до положень ПК України визначено, що нарахування амортизацій здійснюється з моменту введення об'єкта основних засобів в експлуатацію за первісною вартістю на строк корисного використання об'єктів основних засобів, з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145. Дана норма обов'язкова до виконання кожним окремим суб'єктом господарювання. Визначення загального строку використання об'єкта основних засобів при його перебуванні у власності у різних суб'єктів господарювання ПК України не передбачено.

В свою чергу, згідно відомості інвентаризації ОЗ амортизація по вищезгаданих об'єктах підприємством нарахована наступним чином: назва об'єкта 03 - Автомобіль JAC HFC 1020К НОМЕР_2 (Група ОЗ-5); дата введення в експлуатацію - 04.01.2011, фактичний строк експлуатації (в місяцях) до інвентаризації - 2; вартість, що підлягає амортизації з 01.04.2011 - 39019,43 грн; строк використання, який встановлено підприємством (в місяцях) після 01.04.2011 - 36; сума амортизації за місяць - 1083,87 грн.

Назва об'єкта ОЗ - Автомобіль MERCEDES-BENZ 815 (Група ОЗ - 5); дата введення в експлуатацію - 04.01.2011, фактичний строк експлуатації (в місяцях) до інвентаризації - 2; вартість, що підлягає амортизації з 01.04.2011 - 118172,61 грн; строк використання, який встановлено підприємством (в місяцях) після 01.04.2011 - 36; сума амортизації за місяць - 3282,57 грн.

Встановлено, що згідно з п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України визначено мінімально допустимий строк корисного використання для 5 групи ОФ (Транспортні засоби) - 5 років, тобто 60 місяців. Виходячи з цього, після 01.04.2011 підприємство мало встановити строк корисного використання для автомобілів 58 місяців (60-2), а отже і розмір місячної амортизації становитиме:

Для автомобіля JAC HFC = 39019,43/58=672,75 грн. Для автомобіля MERCEDES-BENZ = 118172,61/58=2037,46 грн.

Таким чином підприємством завищено місячний розмір амортизації: Для автомобіля JAC HFC = 1083,87-672,75= 411,12 грн. Для автомобіля MERCEDES-BENZ = 3282,57-2037,46=1245,11 грн.

Таким чином, за квартал сума завищення амортизації становить 4969 грн ((411,12+1245,11)*3), а за перевіряємий період 34783,00 грн (4 969*7).

Враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу, що ТОВ «Форт-Сервіс» в порушення абз. 1 п. 144.1 ст. 144, п. 146.2 ст. 146, абз. 6 ст. 6 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України підприємством завищено витрати у розмірі 34783,00 грн є правомірними та обгрунтованими.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «Форт - Сервіс» та ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС» було укладено договір поставки № 11 від 20.11.2012 (т. 4 а. с. 123-129), згідно якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську техніку та обладнання. Повне найменування товару, асортимент, кількість і ціна вказується в додатках до цього договору, що є з моменту підписання сторонами невід'ємною частиною цього договору.

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

На підтвердження виконання вказаного договору суду надано наступні первинні документи:

- акт приймання-передачі сільгосптехніки № 7 від 22.08.2012 (т. 4 а. с. 130);

- видаткова накладна: № 100 від 22.08.2012 (т. 4 а. с. 131);

- витяги Єдиного реєстру податкових накладних № 5345, № 5346, № 6196, № 6195, № 6700 (т. 4 а. с. 132, 134, 136, 138, 140);

- податкові накладні: № 27 від 23.07.2012 на загальну суму 100000,00 грн, в т.ч. ПДВ 16666,67 грн, № 29 від 25.07.2012 на загальну суму 403316,00 грн, в т.ч. ПДВ 67219,33 грн, № 26 від 16.08.2012 на загальну суму 1500143,56 грн, в т.ч. ПДВ 250023,93 грн (т. 4 а. с. 133, 135, 141);

- розрахунки: № 21 від 13.08.2012, № 22 від 13.08.2012 (т. 4 а. с. 137, 139).

Також, між ТОВ «Форт - Сервіс» та ПАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» було укладено договір зберігання № 1 від 22.08.2012 (т. 4 а. с. 142-143).

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Передача комбайна підтверджується актом приймання передачі комбайна за договором № 1 від 22.08.2012 (т. 4 а. с. 144).

Відповідно до п.п. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платникові податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Згідно із п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України визначено, що не є об'єктом оподаткування операції, зокрема, з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг, повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Відповідно п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу бай оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.4 ст. 198 ПК України платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пп. а) п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу).

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Таким чином, передача ТОВ «Форт-Сервіс» комбайну зернового JD W650 у комплекті зі жниваркою JD625R на відповідальне зберігання ПАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» на відповідальне зберігання 22 серпня 2012 року є операцією, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, а отже суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням комбайну підприємство не мало права відносити до податкового кредиту. ТОВ «Форт-Сервіс» зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання 20.08.2012 на вартість переданого у відповідальне зберігання комбайну, у зв'язку з тим, що попередньо сплачені постачальнику суми податку були включені до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу, що ТОВ «Форт-Сервіс» в порушення п. 198.4, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання в сумі 289408,00 грн, в т.ч. за серпень 2012 року - в сумі 289408,00 грн є правомірним та обгрунтованим.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, по взаємовідносинам ТОВ «Форт-Сервіс» з ПП «Діалог Плюс» правомірно нараховано по податку на прибуток всього на суму 74945,00 грн, з них основного платежу 66042,00 грн та 8903,00 грн штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення № 0002692200 від 23.05.2013), по податку на додану вартість всього на суму 74222,00 грн, з них основного платежу 60380,00 грн та 13842,00 грн штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення № 0002702200 від 23.05.2013), по нарахуванню амортизації основних засобів вірно встановлено завищення позивачем валових витрат з податку на прибуток всього на суму 8647,00 грн, з них основного платежу 7603,00 грн та 1044,00 штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення № 0002692200 від 23.05.2013), а по передачі ТОВ «Форт-Сервіс» комбайну зернового у комплекті зі жниваркою на відповідальне зберігання правомірно нараховано податкове зобов'язання всього в сумі 289408,00 грн основного платежу, а також штрафна санкція у сумі 72352,00 грн (податкове повідомлення-рішення № 0002702200 від 23.05.2013).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Документально підтверджені судові витрати, здійснені позивачем по справі, суд присуджує, згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Сервіс», - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області 01.08.2013 № 0003992200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області від 23.05.2013 № 0002692200 в частині грошового зобов'язання у сумі 65102,00 грн, з яких 59319,00 грн за основним платежем та 5783,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області від 23.05.2013 № 0002702200 в частині грошового зобов'язання у сумі 24925,00 грн, з яких 23052,00 грн за основним платежем та 1873,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Сервіс» судові витрати в сумі 612 (шістсот дванадцять) грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан