Рішення

від 10.09.2013 по справі 914/3150/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2013 р. Справа № 914/3150/13

За позовом:Релігійного управління Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви, м. Львів; до відповідача:Благодійної організації «Фонд Святого Христофора для дітей, що потребують особливої опіки у Львові, Україна», м. Львів; про: розірвання договору, повернення майна Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача: від відповідача: з участю перекладача: Годунько С.Т. - представник (довіреність вих. ВА 13/249 від 01.05.2013р.); Лемперс Арнолдус Джерардус Марія - керівник; Каїнської О.І. (диплом № ВК 30653993 від 30.12.2006р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Перекладача попереджено про відповідальність за завідомо неправильний переклад. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

15.08.2013р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви до Благодійної організації «Фонд Святого Христофора для дітей, що потребують особливої опіки у Львові, Україна» про розірвання договору пожертви та повернення майна.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2013р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 29.08.2013р.

29.08.2013р. розгляд справи відкладено на 09.09.2013р. з підстав, викладених в ухвалі суду. В судовому засіданні 09.09.2013р. оголошувалася перерва до 10.09.2013р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали від 29.08.2013р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 17.08.2004р. між ним та відповідачем було укладено договір про пожертву будівель за яким, позивач передав, а відповідач безоплатно прийняв будівлі «Б-1» «А-2» «А-3» «А 2 -1» «А 1 -2», загальною площею 2 180,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 56 для створення реабілітаційного інституту допомоги неповносправним дітям. Так як, станом на день подання позову - 15.08.2013р. реабілітаційний інститут не функціонує, а відтак, вказані будівлі використовуються не за призначенням, позивач вимагає розірвати договір та повернути будівлі, які являються предметом договору.

В судовому засіданні 10.09.2013р. представник позивача в порядку ст. 83 ГПК України подав клопотання, в якому просить суд при прийнятті рішення, у разі необхідності, з метою захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 10.09.2013р. з'явився, вимоги ухвали суду від 29.08.2013р. виконав, подав відзив на позовну заяву в якому позов визнав, пояснив, що станом на сьогоднішній день, реабілітаційний інститут допомоги неповносправним дітям дійсно не функціонує у зв'язку з відсутністю необхідних грошових коштів, просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем при поданні позову було допущено неточності в найменуванні позивача, при цьому код ЄДРПОУ позивачем зазначено вірно. Зокрема, як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повне найменування позивача є не Києво-Галицька Митрополія Української греко-католицької церкви (як це зазначив позивач в позовній заяві), а Релігійне управління Києво-Галицької Митрополії Української греко-католицької Церкви.

Встановивши наведені неточності, суд ухвалив виправити їх із відображенням в вступній та резолютивній частині рішення повного найменування сторін, як це вказано у Витязі з єдиного державного реєстру.

Заслухавши пояснення представників сторін, взявши до уваги клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2004р. між Києво-Галицькою Митрополією Української Греко-Католицької Церкви (надалі-позивач) та Благодійною організацією «Фонд Святого Христофора для дітей, що потребують особливої опіки у Львові, Україна» (надалі-відповідач) було укладено Договір про пожертву будівель (надалі-Договір) за яким, позивач передав, а відповідач безоплатно прийняв будівлі «Б-1» «А-2» «А-3» «А 2 -1» «А 1 -2», загальною площею 2 180,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 56 (надалі-приміщення) для створення реабілітаційного інституту допомоги неповносправним дітям. Вартість будівель становить 592 047,00 грн. Вказані приміщення належать позивачу на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності на будівлі, виданого виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради згідно з рішенням № 173 від 22.06.2004р. (п.п. 1-3 Договору).

Відповідно до п. 10 Договору будівлі передаються для створення реабілітаційного інституту допомоги неповносправним дітям.

Пунктом 13 Договору передбачено, що пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

У зв'язку з тим, що передані приміщення не використовувалися відповідачем за призначенням більше, ніж п'ять років, позивач 14.05.2013р. звернувся до відповідача з листом вих. ЛВЕ 13/50 від 14.05.2013р., в якому просив передати об'єкт Договору Києво-Галицькій Митрополії Української Греко-Католицької Церкви. Проте, відповіді на вказане звернення на адресу позивача не надходило.

Факт одержання відповідачем листа вих. ЛВЕ 13/50 від 14.05.2013р. не заперечувався представником відповідача в судовому засіданні. Крім цього, як в судовому засіданні, так і у відзиві на позов відповідач не заперечував проти розірвання договору, оскільки, як пояснив представник благодійної організації, вона своєї діяльності не розпочала, а також будівлі за призначенням не використовує, у зв'язку з відсутністю коштів для проведення діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3447234 від 15.05.2013р. із всіх будівель, які перейшли у власність відповідача на підставі оскаржуваного договору, будівлі літ. «А-2», «А 2 -1», що знаходилися за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 56 знесені. Таким чином, станом на момент розгляду справи, у власності БО «Фонд Святого Христофора для дітей, що потребують особливої опіки у м. Львові, Україна» перебувають лише будівлі під літ. «Б-1», «А-3» та «А 1 -2», загальною площею 1604,4 кв.м.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору про пожертву та повернення майна такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно приписів ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності відповідно до положень ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації».

Пунктом 3.4. Статуту позивача передбачено, що Митрополія володіє, користується і розпоряджається майном, яке їй належить на правах власності.

Частиною 1, 3 ст. 729 ЦК України встановлено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ч. 3 ст. 730 ЦК України передбачено, що пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Таким чином, суд зазначає, що пожертва є формою дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей і цінних паперів, особам, визначеним ч. 1 ст. 720 ЦК України, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети, загальнокорисної цілі. Оскільки пожертва є даруванням, до неї застосовуються положення про договір дарування. Відмінність від дарунка вбачається в тому, що пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення. Окремо встановлюються лише права пожертвувача на здійснення контролю за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву, а також права пожертвувача вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Як встановлено судом та не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, відповідачем пожертва не використовувалася за призначенням, починаючи з 2007р., у зв'язку з відсутністю у нього необхідних грошових коштів для розвитку та функціонування реабілітаційного інституту допомоги неповносправним дітям.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання Договору про пожертву будівель від 17.08.2004р. є підставними, та такими що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За загальним правилом, згідно положень ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом .

Суд зазначає, що такий виняток встановлений в ст. 1212 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала .

Відтак, беручи до уваги той факт, що у зв'язку із розірванням договору про пожертву, відпадає підстава на котрій відповідач набув у власність нерухоме майно, то позивач вправі вимагати повернення такого майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони, згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено свої позовні вимоги, які були визнані відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати Договір про пожертву будівель від 17.08.2004р., укладений між Києво-Галицькою Митрополією Української Греко-Католицької Церкви (79000, м. Львів, пл. Святого Юра, 5, код ЄДРПОУ 03807016) та Благодійною організацією «Фонд Святого Христофора для дітей, що потребують особливої опіки у Львові, Україна» (79035, м. Львів, вул. Дністерська, 27, код ЄДРПОУ 26454000) , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П., зареєстрований в реєстрі за № 3310.

3. Зобов'язати Благодійну організацію «Фонд Святого Христофора для дітей, що потребують особливої опіки у Львові, Україна» (79035, м. Львів, вул. Дністерська, 27, код ЄДРПОУ 26454000) повернути у власність Релігійному управлінню Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви (79000, м. Львів, пл. Святого Юра, 5, код ЄДРПОУ 03807016) будівлі під. літ. «Б-1», «А-3» «А 1 -2» загальною площею 1604,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 56.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2013 р.

Суддя Крупник Р.В.