Постанова

від 09.09.2013 по справі 910/5512/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа№ 910/5512/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників:

від позивача: Єременко М.Ю. - по дов. № б/н від 19.03.2013

від відповідача-1: Конта М.П. - по дов. № 24 від 05.07.2013

від відповідача-2: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна

України по м. Києву

та Головного управління Державної казначейської служби

України у м. Києві

на рішення господарського суду міста Києва

від 25.04.2013 (суддя Сівакова В.В.)

у справі №910/5512/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

„Редакція газети „Київський вісник"

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна

України по м. Києву

2) Головного управління Державної казначейської

служби України у м. Києві

про стягнення 117067,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були подані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" (надалі - позивач) про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - відповідач-1) (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 117067,11 грн. безпідставно набутих коштів за недійсним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5512/13 від 18.04.2013 до участі у справі залучено іншим відповідачем Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі - відповідач-2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2013 у справі №910/5512/13 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" кошти в розмірі 117067,11 грн. та стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" 2341,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013 у справі №910/5512/13 в частині стягнення із Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву 2341,34 витрат по сплаті судового збору та прийняти нове рішення, яким стягнути вказаний судовий збір із Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача-1 мотивовані тим, що одержувачем спірних коштів є Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, тобто вказані кошти були перераховані до Державного бюджету України, а не на рахунок відповідача-1, у зв'язку із чим апелянт вважає, що витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню із Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, а не із Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Також не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013 у справі №910/5512/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача-2 мотивовані тим, що жодних правовідносин між Головним управління Державної казначейської служби України у м. Києві та позивачем не існувало. Натомість спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем-1, внаслідок невиконання останнім вимог законодавства. При цьому, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не порушувало прав та інтересів позивача. Крім того, відповідач-2 заперечує проти апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

03.03.2006 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по м. Києву, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник", як орендарем, укладено договір оренди №2848 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), загальною площею службових приміщень на 6-му та 7-му поверхах адміністративно-побутового корпусу в розмірі 702,0 кв. м. (в т.ч. по 6-му поверсі кімнати №№ 601 - 615 площею 234,7 кв. м. та коридор і підсобні приміщення площею 116,0 кв. м.; по 7-му поверсі кімнати № 701 - 715 площею 240,6 кв. м. та коридор і підсобні приміщення 110,7 кв. м.), розміщене за адресою: м. Київ, Маршала Гречка, 13, що знаходиться на балансі редакції газети "Київський вісник" (далі балансоутримувач), вартість якого за експертною оцінкою станом на 30.11.2005 становить 1493417 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення адміністративно-виробничого персоналу газети „Київський вісник".

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Із акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 03.03.2006 вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно загальною площею 702,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на строк з 03.03.2006 по 03.02.2007.

Відповідно до пункту 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Доказів в підтвердження того, що однією із сторін було виявлено небажання продовжувати договірні відносини не подано.

Як встановлено судом першої інстанції, про продовження дії договору свідчить укладений між сторонами 18.04.2007 додатковий договір №1 про внесення змін до договору в частині розміру та порядку нарахування орендної плати.

Згідно пункту 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) листопад 2005 року - 2489,03 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата за перший місяць оренди - березень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2005 року та січень, лютий, березень 2006 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковим договором №1 від 18.04.2007 розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку - січень 2007 року сторонами визначено в сумі 5606,77 грн. Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції до державного бюджету 100 відсотків орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2007 у справі №43/219 право власності на нерухоме майно, в тому числі адміністративно-побутового корпусу, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13 було визнано за Відкритим акціонерним товариством „Видавництво „Київська правда" Корпоративне підприємство ДАК „Укрвидавполіграфія".

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Статтею 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Згідно п. 10.7. договору реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2008 між Регіональним відділенням фонду державного майна по м. Києву, як цедентом, та Відкритим акціонерним товариством „Видавництво „Київська правда" Корпоративне підприємство ДАК „Укрвидавполіграфія", як цесіонарієм, укладено договір №2848/2 про поступку угоди, відповідно до умов якого цедент передає, а цесіонарій приймає на себе права та обов'язки першого і стає стороною за договором оренди №2848 від 03.03.2006 між цедентом та ТОВ „Редакція газети „Київський вісник" (орендар). За даним договором цесіонарій зобов'язався здійснювати (замість цедента) всі права і обов'язки цедента за вищезазначеною угодою.

У подальшому постановою Вищого господарського суду України №43/219 від 11.12.2008 рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2007 у справі №43/219 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Враховуючи те, що договір про поступку угоди № 2848/2 від 07.07.2008 був укладений у зв'язку із прийняттям рішення господарського суду міста Києва №43/219 від 28.04.2007, яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2008 у справі 43/219, 23.12.2008 Регіональне відділення фонду державного майна по м. Києву (первісний орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" (орендар) уклали додатковий договір №2848/03, яким погодили договір про поступку угоди №2848/2 від 07.07.2008 вважати таким, що втратив чинність та поновити взаємні права та обов'язки Регіонального відділення фонду державного майна по м. Києву як орендодавця та Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" як орендаря.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач перерахував до державного бюджету орендну плату та пеню за договором у загальному розмірі 117067,11 грн. за користування майном у період з грудня 2008 року по березень 2010 року, що підтверджується наступними платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи:

№2 від 15.01.2009 на суму 39314,25 грн., №36 від 05.02.2009 на суму 10000,00 грн., №65 від 05.03.2009 на суму 10000,00 грн., №95 від 10.04.2009 на суму 5045,33 грн., №116 від 06.05.2009 на суму 10000,00 грн., №154 від 04.06.2009 на суму 10000,00 грн., №165 від 23.06.2009 на суму 129,25 грн., №200 від 07.08.2009 на суму 216,49 грн., №231 від 07.09.2009 на суму 4000,00 грн., №266 від 06.10.2009 на суму 4000,00 грн., №305 від 04.11.2009 на суму 4000,00 грн., №350 від 10.12.2009 на суму 3786,43 грн., №4 від 11.01.2010 на суму 4000,00 грн., №43 від 11.02.2010 на суму 4154,29 грн., №72 від 09.03.2010 на суму 4191,67 грн., №104 від 09.04.2010 на суму 4229,40 грн.

Однак, рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2009 у справі № 11/372 додатковий договір №2848/03 від 23.12.2008 до договору оренди №2848 від 03.03.2006, укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" визнано недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2009 у справі №11/372 залишено без змін.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що орендар на підставі чинного договору №2848/2 від 23.12.2008 про поступку угоди мав виконувати обов'язок по сплаті орендної платі новому орендодавцю.

Більше того, рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2010 у справі №42/263, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010, із Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" на користь Відкритого акціонерного товариства „Видавництво „Київська правда" Корпоративне підприємство ДАК „Укрвидавполіграфія" було стягнуто орендну плату за період коли останній був орендодавцем майна за договором №2848 від 03.03.2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом №387 від 14.10.2010 звернувся до відповідача-1 з вимогою повернути орендні платежі, сплачені на виконання додаткового договору №2848/03 від 23.12.2008, який визнано судом недійсним.

Однак, відповідач-1 листом № 30-05-17648 від 17.11.2010 повідомив позивача про те, що за позивачем наявна заборгованість з орендної плати по договору в розмірі 29664,15 грн. та умовами договору не передбачена можливість повернення зайво сплаченої суми орендної плати. Натомість зазначив, що згідно договору наднормативна сума орендної плати підлягає заліку в рахунок наступних платежів.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що грошові кошти у розмірі 117067,11 грн. сплачені позивачем до Державного бюджету України на виконання умов додаткового договору №2848/03 від 23.12.2008, який визнано судом недійсним, є такими, що набуті одержувачем без достатньої правової підстави, у зв'язку із чим підлягають поверненню позивачеві із Державного бюджету України.

При цьому, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги відповідача-1 про те, що оскільки одержувачем спірних коштів є Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, тобто вказані кошти були перераховані до Державного бюджету України, то витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню із відповідача-2, а не із Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002, органи Державної казначейської служби здійснюють повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Згідно із статтею 68 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" Фонд державного майна є одним із органів, що здійснює контроль за справлянням (стягненням) платежів до Державного бюджету.

Отже, саме на відповідача-1 покладено обов'язок звернення до органів Державної казначейської служби із поданням про повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету коштів.

Однак, отримавши лист позивача №387 від 14.10.2010 з вимогою повернути орендні платежі, сплачені на виконання додаткового договору №2848/03 від 23.12.2008, який визнано судом недійсним, відповідач не відреагував на нього належним чином та не звернуся із відповідним поданням до органів Державної казначейської служби.

Таким чином, спір у даній справі виник саме внаслідок неправильних дій відповідача-1, у зв'язку із чим суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги правомірно поклав витрати по сплаті судового збору на Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів порушення його прав Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, у зв'язку із чим у позові до відповідача-2 слід відмовити.

Відповідно до пп. 9.2 п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення" №6 від 23.03.2012, у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задоволенню не підлягає, апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013 у справі №910/5512/13 має бути змінене, шляхом зазначення про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013 у справі №910/5512/13 змінити, зазначивши про відмову у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, код ЄДРПОУ 23152250) кошти в розмірі 117067 (сто сімнадцять тисяч шістдесят сім) грн. 11 коп.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Київський вісник" (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, код ЄДРПОУ 23152250) 2341 (дві тисячі триста сорок одну) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні позову до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відмовити".

Матеріали справи №910/5512/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Зубець Л.П.

Мартюк А.І.