Рішення

від 06.09.2013 по справі 5026/1600/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року Справа № 5026/1600/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників:

від позивача: Нікітенко О.Ю. - за довіреностями,

від відповідача: Питель І.С. - голова правління, Деревянко А.В., Полішкевич М.В. - за довіреністю,

від третьої особи: ГО "Інваліди без житла": Потапенко О.А. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Головного управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія 15/1" про скасування п. 4 рішення загальних зборів від 27.12.2011 р., рішення загальних зборів від 05.07.2012р. та надання доступу до інженерних мереж будинку,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов до відповідача про скасування п. 4 рішення загальних зборів ОСББ "Мрія 15/1" від 27.12.2011, рішення загальних зборів від 05.07.2012 та про надання доступу до інженерних мереж будинку, оскільки відповідач вчиняє перешкоди у підключенні до мереж водо-, тепло та електропостачання позивачу, як замовнику робіт з переобладнання вбудованих приміщень у будинку по вул. Конєва, 15/1 у м. Черкаси.

Першим рішенням по справі від 11.12.2012 року ( а.с. 122 том 1) судом припинено провадження в частині вимог про скасування рішення відповідача та надано доступ позивачу для підключення до інженерних мереж житлового будинку по вул. Конєва, 15/1, які знаходяться на балансі ОСББ "Мрія 15/1" для виконання будівельних робіт по об'єкту.

Постановою КАГС від 04.03.2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін ( а.с. 161 том 1).

Постановою ВГСУ від 15.05.2013 року рішення судів обох інстанцій було скасовано (а.с. 202 том 1) з мотивів, що при задоволенні позову про припинення дії, яка порушує право позивача, судом не було вказано особу, яка зобов'язана припинити зазначені дії і резолютивна частина рішення також не визначає переліку інженерних мереж, до яких слід надати доступ позивачу. Крім того, касаційна інстанція вважає, що судові рішення були прийняті без повного з'ясування всіх обставин справи та взаємовідносин сторін.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При новому розгляді справи судом було встановлено наступне:

Ухвалою від 22.08.2013 року суд прийняв відмову позивача від позову в частині першої позовної вимоги про скасування п. 4 рішення загальних зборів ОСББ "Мрія 15/1" від 27.12.2011 року та рішення загальних зборів від 05.07.2012 року і припинив провадження в цій частині позову.

Заявою від 11.07.2013 року № 02-37/967 (а.с. 10 том 2) позивач на виконання зауважень постанови ВГСУ від 15.05.2013 року уточнив другу позовну вимогу і просить задовольнити позов у вигляді вимоги -- винести рішення про надання доступу Головному управлінню капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації для підключення 16 квартир згідно проектних рішень по об'єкту "Житловий будинок для сімей з дітьми-інвалідами по вул. Конєва, 15/1 в м. Черкаси ІІ черга (вбудовано-прибудовані приміщення). Влаштування житлових приміщень м. Черкаси (реконструкція)" до інженерних мереж будинку по вул. Конєва, 15/1 в м. Черкаси, а саме: електропостачання, водопостачання і каналізаційних мереж, теплопостачання".

Ухвалою від 15.07.2013 року (а.с. 19) дане уточнення прийнято до розгляду.

Заявою від 31.07.2013 року № 639/02-37 (а.с. 21) та в ході розгляду справи представник позивача пояснив, що під позовною вимогою винести рішення про надання доступу позивачу до підключення квартир він мав на увазі вимогу про зобов'язання відповідача надати доступ позивачу для підключення приміщень, що реконструюються, до інженерних мереж будинку по вул. Конєва, 15/1 у м. Черкаси. Такого формулювання та тлумачення змісту позовної вимоги позивач притримувався і в подальшому.

Суд не погоджується із доводами представників відповідача про те, що позивач уточнення формулювання позову фактично змінив предмет позовних вимог, оскільки ці уточнення не змінюють предмет доказування у справі та обставини, на які спирається позивач при його доведенні.

В ході розгляду справи представники позивача свої позовні вимоги підтримували повністю та просять їх задовольнити.

Представники відповідача просять у задоволенні позову відмовити повністю через його необґрунтованість та відсутність згоди мешканців будинку на підключення реконструйованих приміщень до інженерних мереж будинку, що може негативно вплинути на забезпечення вже існуючих квартир теплом, спричинить додаткові навантаження в оплаті комунальних послуг на мешканців будинку.

Представник третьої особи підтримує позовні вимоги і вважає, що протидія відповідача у ненаданні доступу до підключення нових квартир до загальних мереж будинку є неправомірною, вчиняється злонамірено з боку представників ОСББ через небажання мати додаткових мешканців будинку у приміщеннях, де за проектом планувалося розміщення реабілітаційного центру для обслуговування проживаючих у будинку інвалідів.

Представники відповідача також визнають, що спір між сторонами виник з причини, що мешканці будинку по вул. Конєва 15/1 у м. Черкаси виступають проти переобладнання вбудованих приміщень у будинку, в яких повинен бути реабілітаційний центр для інвалідів, під житлові квартири і не згодні із тим, що у мешканців будинку попередньо не отримано згоди на таке перепланування.

Заслухавши доводи та пояснення всіх учасників процесу і дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне:

Головне управління капітального будівництва Черкаської ОДА (позивач) виконує функції замовника будівництва об'єктів житлово-комунального і соціального призначення на території Черкаської області.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 29.03.2011 року № 416 позивачу надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Конєва, 15/1 у м. Черкаси для влаштування квартир у вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку для сімей з дітьми-інвалідами і зобов'язано позивача замовити розроблення проекту на перепланування нежитлових приміщень у житлові квартири.

За доводами відповідача по справі, з боку ОСББ "Мрія 15/1" було оспорено вказане рішення, однак постановою Соснівського р-ного суду м. Черкаси від 21.06.2012 року у задоволенні позову про його скасування відповідачу було відмовлено. На час прийняття рішення по справі у відповідача немає відомостей про результат розгляду апеляційної скарги на постанову Соснівського р-ного суду.

Позивач вказує, що ним у належному порядку було розроблено проекти реконструкції вбудованих приміщень на першому поверсі будинку по вул. Конєва, 15/1, отримано всі необхідні технічні умови для підключення реконструйованих приміщень до комунальних мереж, однак відповідач не надає доступу до точок приєднання до внутрішньобудинкових мереж, що і спричинило виникнення спору.

Позивач просить задовольнити його позовні вимоги на підставі норм законодавства про захист права власника майна від порушення з боку третіх осіб.

Оскільки позовну вимогу фактично сформульовано у виді вимоги про зобов'язання відповідача надати доступ для підключення до внутрішньобудинкових інженерних мереж, то суд вимагав у позивача надати детальне обґрунтування, на підставі якої конкретно норми чинного законодавства суд повинен застосувати такий примус, оскільки зобов'язання може виникати із договору або закону (ст. 11 ЦК) і, відповідно, примус суду до сторони процесу повинен базуватися на нормах закону чи договору. Договірні стосунки між сторонами по справі відсутні.

На виконання вимог суду позивач надав пояснення від 29.08.2013 року (а.с. 83 том 2) про те, що позивач в даний час наділений правом спільної сумісної власності на всі приміщення житлового будинку по вул. Конєва, 15/1, а отже має право на користування внутрішнім технічним обладнанням будинку. В той же час відповідач є лише балансоутримувачем будинку, який не вправі перешкоджати позивачу у доступі до внутрішньобудинкових мереж.

Дослідивши питання про належні правові підстави позивача пред'являти заявлений позов, судом було встановлено наступне:

Житловий будинок по вул. Конєва, 15/2 на час розгляду справи по суті вже зданий в експлуатацію та заселений мешканцями, що визнають всі учасники процесу.

Згідно довідки відповідача (а.с. 60 том 2), в будинку є 67 квартир, з яких дві квартири у власності одного господаря, три квартири не приватизовані. У складі ОСББ "Мрія 15/1" перебуває 47 власників житлових приміщень із 63.

ОСББ "Мрія 15/1" у будинку по вул. Конєва, 15/1 створено установчими зборами співвласників 16.12.2009 року. У відповідності до положень свого статуту (а.с. 57 том 1) та ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866, об'єднання створено для забезпечення прав його членів, належного утримання та використання неподільного загального майна та досягнення інших цілей.

Спір між сторонами виник з приводу неможливості позивача підключити переплановані квартири до внутрішньобудинкових мереж будинку по вул. Конєва, 15/1 згідно розробленого проекту та в подальшому здати ці квартири в експлуатацію для заселення їх мешканцями.

У відповідності до положень ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" дано такі визначення основних понять, які вживаються у Законі:

- неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;

- технічне обладнання багатоквартирного будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території);

Судом з'ясовано та сторонами не спростовано, що позивач має намір підключитися саме до внутрішнього технічного обладнання багатоквартирного будинку, як загальнобудинкової мережі, що складає неподільне майно і перебуває у власності всіх співвласників житлового будинку по вул. Конєва, 15/1 у м. Черкаси. Позивач має зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що він має право на приєднання до цих мереж на підставі положень ч. 1 ст. 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" якою визначено, що право на виконання підготовчих робіт ... і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику .... після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Вказаний Закон не регулює питання підключення замовника будівництва до інженерних мереж, які перебувають у приватній власності. У вказаній нормі

мова йде лише про приєднання будинку до загальних інженерних мереж міста, тобто, до точки вводу до кожного конкретного будинку, оскільки за своїм змістом цей закон може вирішувати лише питання функціонування та режиму використання інженерних мереж, призначених для забезпечення стійкого розвитку та функціонування всього населеного пункту. Режим використання інженерної інфраструктури, яка перебуває у приватній власності, даним законом не регулюється.

Внутрішньобудинкові мережі, до яких має намір підключитися позивач, перебувають у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку по вул. Конєва, 15/1 згідно положень ст. 19 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", яка визначає, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно (до якого відноситься технічне обладнання багатоквартирного будинку) перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

Такі ж положення містяться і в статуті ОСББ "Мрія 15/1".

В ході розгляду справи судом було встановлено, що всі співвласники будинку по вул. Конєва, 15/1 (члени та не члени ОСББ і місцеві органи влади від імені користувачів неприватизованих квартир) не давали попередньо згоди позивачу на підключення до внутрішньобудинкових інженерних мереж. Таку згоду в ході розгляду справи дали лише частина мешканців будинку згідно списку ( а.с. 71-75 том 2), який склав позивач.

Суд вважає, що згода всіх співвласників будинку на підключення до внутрішньобудинкових мереж повинна бути отримана позивачем у будь-якому випадку, оскільки в даний час саме фізичні особи-співвласники будинку по вул. Конєва, 15/1 є співвласниками внутрішньобудинкових інженерних мереж. Даний факт є безспірним, оскільки він прямо встановлюється ст. 19 ЗУ "Про об'єднанняя співвласників багатоквартирного будинку" і позивач не вказав суду норми чинного законодавства, що для користування будь-яким способом майном, у якого є власник, згода такого власника попередньо не повинна бути отримана.

На час розгляду справи по суті у позивача відсутнє судове рішення про визнання за позивачем права на підключення до внутрішньо будинкових мереж у спорі із співвласниками будинку по вул. Конєва, 15/1 у м. Черкаси та не визнано ненадання цієї згоди неправомірною.

Суд вважає, що він не може самостійно робити висновки про правомірність чи неправомірність незгоди співвласників будинку надати позивачу можливість підключення до належних їм на праві власності внутрішньо будинкових мереж чи робити висновки про можливість ігнорування думки співвласників майна житлового будинку, оскільки дане питання повинно вирішуватися через спір про право в окремому судовому процесі за позовом до фізичних осіб-співвласників будинку, які не можуть бути відповідачами у господарському процесі. З цих підстав залучення мешканців будинку лише третіми особами у справу буде не достатнім, бо не дасть можливості вирішити вказаний спір про право між позивачем і третіми особами, який не є предметом спору у заявленому позові по даній справі.

Висновки суду про права та обов'язки не залучених до участі у справі фізичних осіб-мешканців будинку щодо допуску позивача до підключення до внутрішньо будинкових мереж буде безумовною підставою для скасування судового рішення у даній справі.

Лише при наявності вже доведеного (встановленого) за законом чи за рішенням суду права у позивача на підключення до внутрішньо будинкових мереж всупереч незгоді співвласників будинку, можливе вирішення спору між позивачем та особою, яка вчиняє перешкоди у доступі до підключення переобладнаних квартир до внутрішніх інженерних мереж будинку.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що в даний час він і сам є співвласником внутрішньобудинкових інженерних мереж, оскільки для цього суду не надано належних доказів і такі доводи позивача суперечать чинному законодавству. При цьому суд виходить з такого:

Ст. 876 ЦК України (редакція діє з 2005 року), на яку посилається позивач, про те, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором -- не дає позивачу достатніх підстав на час розгляду даної справи вважати себе співвласником будинку по вул. Конєва, 15/1 у м. Черкаси та його внутрішньо будинкових мереж нарівні із мешканцями цього будинку-фізичними особами.

Коментар до цієї статті чітко вказує, що дана стаття визначає положення про визнання права власності на результат робіт у вигляді завершеного будівництвом об'єкту або закінчених будівельних робіт за замовником, якщо інше не передбачено в договорі. Наведена норма випливає з предмета договору, за яким за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи за замовленням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Тобто, результат виконаних робіт прийнятий та оплачений замовником у встановленому порядку належить на праві власності замовнику.

Позивач не надав суду належних заперечень проти того, що проведення ним реконструкції нежитлових приміщень та переобладнання їх у квартири за своїм юридичним змістом є створенням нового майна.

У відповідності до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

На час розгляду справи у позивача відсутні будь-які документи щодо реєстрації за ним на праві власності переобладнаних у квартири приміщень на першому поверсі будинку по вул. Конєва, 15/1 у м. Черкаси, що б дало можливість вважати позивача співвласником будинку та його внутрішньобудинкових мереж. Крім того, квартири в подальшому будуть передані фізичним особам, які після виникнення у них права власності і стануть належними співвласниками будинку та всіх його внутрішніх мереж.

З цих підстав позивач не може заявляти позов для захисту своїх прав з позиції захисту права власності, яке не оформлено належним чином і достовірних доказів його виникнення у позивача немає.

Крім того, позивачем не надано суду належних правових підстав для зобов'язання відповідача через пряму норму закону надати доступ до приєднання до внутрішньобудинкових мереж. Договірних стосунків між сторонами спору з цього питання не існує.

Суду також не надано доказів, що у чинному законодавстві з будівництва існує пряма норма для вирішення спірного питання між сторонам, коли до внутрішньобудинкових мереж, що перебувають у спільній приватній власності, має намір приєднатися особа, яка не є співвласником цього будинку і цих мереж.

Позов сформульовано не через вимогу усунути перешкоди (як спосіб захисту права власності), а через вимогу зобов'язати вчинити дію, що передбачає обов'язок відповідача за законом чи за договором вчинити конкретну дію. Наявність такого обов'язку у відповідача позивачем не доведено.

Суду не надано ніяких доказів крім пояснень представників учасників процесу про спосіб вчинення перешкод щодо підключення позивача до внутрішньо будинкових мереж. Такі перешкоди ніби вчиняються через замкнення щитових, виклик міліції при спробі позивача провести якісь технічні дії з підключення до мереж.

Саме по собі перебування загальнобудинкових мереж у будинку по вул. Конєва, 15/1 на балансі відповідача по справі не робить його належним відповідачем у спорі лише через протидію позивачу у підключенні. Позов фактично є передчасним, оскільки у позивача немає доказів попереднього вирішення питання про підключення до мереж із всіма співвласниками мереж, в т.ч. і тими, що не є членами ОСББ.

Судом з наданих у справу документів та пояснень представників КПТМ "Черкаситеплокомуненерго", ПАТ "Черкасиобленерго", Черкаський міський РЕМ, ПАТ "Черкасиводоканал", виступу у засіданні головного інженера проекту будівництва будинку по вул. Конєва, 15/1 було встановлено, що згідно розробленої позивачем технічної документації для підключення переобладнаних у квартири вбудованих приміщень будинку до мереж комунальних послуг (електрика, вода, каналізація) задіюються внутрішні технічні мережі будинку по вул. Конєва, 15/1 і саме таким способом позивач і прагне здійснити підключення інженерних мереж, чим завершити будівельні роботи та здати переобладнані квартири в експлуатацію. Потужності для підключення у вказаному будинку дозволяють це зробити.

Також є і технічна можливість прокласти автономні лінії всіх видів комунального забезпечення окремо лише для цих переобладанних квартир, однак це не передбачалося проектом, збільшить вартість будівництва та на думку позивача і головного інженера проекту будівництва та представників позивача це є не доцільним через наявність пропускної можливості для підключення додаткових квартир до вже існуючих внутрішньобудинкових мереж будинку по вул. Конєва, 15/1.

За результатами оцінки всіх доказів у справі суд приходить до висновку, що позивач не довів правової підстави для зобов'язання відповідача згідно закону чи договору між сторонами надати доступ позивачу для підключення приміщень, що реконструюються, до внутрішніх інженерних мереж будинку по вул. Конєва, 15/1 у м. Черкаси. Питання про право позивача на таке підключення на час розгляду справи із співвласниками інженерних мереж не вирішено ні в добровільному порядку, ні через судове рішення. Висновок суду у господарському процесі про права та обов'язки фізичних осіб-співвласників будинку щодо надання дозволу на підключення позивача до внутрішньобудинкових мереж без процесуальної можливості залучити цих осіб у справу та окремої позовної вимоги про це - буде незаконним.

За недоведеності правомірності позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 11 вересня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських