cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 вересня 2013 року Справа № 902/651/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М., суддівГрейц К.В., Ходаківської І.П. розглянувши матеріали касаційної скаргиВійськової частини А 1231 Міністерства оборони України, с. Гавришівка, Вінницька обл. на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року у справі господарського суду Вінницької області за позовомПриватного підприємства фірми "Сніжинка", м. Вінниця доВійськової частини А 1231 Міністерства оборони України, с. Гавришівка, Вінницька обл. простягнення 12 062,68 грн. заборгованості
В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга Військової частини А 1231 Міністерства оборони України на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В тексті касаційної скарги скаржник просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку з незадовільним майновим станом.
01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду, встановлена підпунктом "8" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2013 року становить 1147,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що Військовою частиною А 1231 Міністерства оборони України в поданому клопотанні про відстрочення сплати судового збору таких обставин не наведено, а зазначено лише про відсутність видатків з державного бюджету на оплату судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазаначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати чи для відстрочення.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України.
Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.
Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року закінчився 03.07.2013 року.
Проте, касаційну скаргу скаржником було подано лише 12.07.2013 року, що підтверджується відтиском штемпелю поштового відділення зв'язку на конверті, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Всупереч наведеному, в тексті касаційної скарги Військова частина А 1231 Міністерства оборони України просить поновити строк і мотивує це тим, що ухвалу апеляційного господарського суду скаржником було отримано лише 27.06.2013 року.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року учасникам судового процесу було направлено 18.06.2013 року і, як стверджує скаржник, отримано 27.06.2013 року, тобто в межах встановленого строку на касаційне оскарження, і скаржником не надано суду доказів неможливості подання касаційної скарги у встановлені процесуальним законом строки.
Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження Військовою частиною А 1231 Міністерства оборони України наведено не було.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга Військової частини А 1231 Міністерства оборони України на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
У Х В А Л И В:
1. Клопотання Військової частини А 1231 Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - відхилити.
2. Клопотання Військової частини А 1231 Міністерства оборони України про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року у справі № 902/651/13 - відхилити.
3. Касаційну скаргу Військової частини А 1231 Міністерства оборони України на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року у справі № 902/651/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді К.В. Грейц
І.П. Ходаківська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2013 |
Оприлюднено | 12.09.2013 |
Номер документу | 33406597 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Сибіга О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні