Рішення

від 10.09.2013 по справі 905/5327/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2013 Справа № 905/5327/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,

при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Омельченко В.Ю. за довіреністю

від відповідача: Шира О.В. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного обладнання "ДАН"", с. Петрушки Київської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс-Дон", м. Донецьк

про зобов'язання повернути в натурі передані на відповідальне зберігання матеріальні цінності на суму 156 234,17грн., -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного обладнання "ДАН"", с. Петрушки Київської області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс-Дон", м. Донецьк (далі-Відповідач) про зобов'язання повернути в натурі передані на відповідальне зберігання матеріальні цінності на суму 156 234,17грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на ухилення Відповідача від обов'язку повернути майно з відповідального зберігання після отримання письмової вимоги Позивача про повернення майна в порушення умов договору відповідального зберігання № 08/03-10 від 08.03.2010р.

Правовою підставою позову Позивач зазначив ст.ст. 184, 208, 231, 525, 526, 610, 936, 937, 942, 949, 951, 953 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 1,2, 12 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/5327/13.

09 вересня 2013р. Позивач надав письмові пояснення по суті спору на виконання ухвали суду.

Представник позивача у cудовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в якому зазначив, що Відповідач забезпечив Позивачу можливість забрати в натурі передані на відповідальне зберігання матеріальні цінності, проте Позивач ухилився від прийняття майна, склавши односторонній акт про виявлені факти невідповідності №1/04 від 05.04.2013р.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

08.03.2010р. між Позивачем (Поклажодавець) та Відповідачем (Зберігач) укладений договір відповідального зберігання № 08/03-10 (далі - Договір), згідно умов п.п. 1.1 якого Поклажодавець передає зберігачу, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов'язується повернути Поклажодавцеві у схоронності наступне майно: щит живлення №00-18-411/12 у комплекті пристрій плавного пуску 3RW44 у кількості 1шт. вартістю 110 767,50грн.; електродвигун типу 4АМ 355 S4 кВт 400В 1500 об. у кількості 1 шт. вартістю 45 466,67грн. Початок зберігання - 10.03.2010р.; закінчення зберігання - на вимогу поклажодавця.

За умовами п.1.2 Договору право власності на майно до Зберігача не переходить.

Відповідно до п.п. 2.1.1-2.2.2 Договору Зберігач приймає і видає на підтвердження приймання майна акт-приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання. Забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому стані, в якому воно було прийнято на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

Згідно п.2.1.9 Договору Зберігач повертає майно Поклажодавцю повністю або частково за першою вимогою останнього не пізніше 3-хднів з дня одержання такої вимоги.

Згідно п.п.2.2.1-2.2.2 Поклажодавець одержує майно після припинення Договору в місці його здавання, якщо інше не встановлено сторонами додатково. Одержує майно достроково, попередивши про це Зберігача не менш ніж за 3 дні.

Передача Поклажодавцем майна у тимчасове зберігання Зберігачу підтверджується актом приймання-передачі цінностей на відповідальне зберігання (без права власності) №14/1 від 10.03.2010р.

Листом №331 від 05.06.2012р. Позивач звернувся до Відповідача з проханням письмово підтвердити наявність даного обладнання на складі, а також вказати адресу складу.

01 березня 2013р. Позивач направив на адресу Відповідача цінним листом з описом вкладення вимогу вих. №583 від 12.10.2012р. про повернення Відповідачем у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги обладнання у схоронності, а вразі неможливості - відшкодування збитків у загальному розмірі 187 481,00грн.

15.03.2013р. на адресу Позивача надійшло електронне повідомлення №22 Відповідача, в якому останній просив направити свого представника для приймання-передачі майна 20.03.2013р.

21.03.2013р. на адресу Позивача надійшло електронне повідомлення №24, в якому Відповідач повідомив про можливість перенесення дати відвантаження майна на період з 2 по 5 квітня 2013р.

05 квітня 2013р. Позивачем складено акт про виявлені невідповідності товару №1104, відповідно до якого заводський номер на щиту живлення відсутній, не укомплектований, та він не відповідає даним, зазначеним у акті приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання №14/1 від 10.03.2010р. та електродвигун типу 4АМ 355 S4 кВт 400В 1500 об. відсутній.

Зазначений акт підписано представником Поклажодавця. Представник Зберігача від підпису відмовився.

У зв'язку із ухиленням Відповідача від обов'язку повернути майно з відповідального зберігання після отримання письмової вимоги Позивача про повернення майна в порушення умов договору відповідального зберігання № 08/03-10 від 08.03.2010р., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позов.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення майна, переданого за договором відповідального зберігання.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні регулюються, насамперед, положеннями Господарського кодексу України, а також іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також умовами договору відповідального зберігання № 08/03-2010 від 08.03.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору №08/03-2010 від 08.03.2010р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 1 глави 66 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 вказаного Кодексу за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, безпосередньо встановлений ч. 1 ст. 949 цього Кодексу.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір відповідального зберігання № 08/03-2010 від 08.03.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього обов'язку із повернення об'єкту зберігання Поклажодавцю у схоронності, факт попереднього прийняття якого на зберігання підтверджений наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі.

Умовами Договору передбачено право достроково одержати майно, попередивши про це Зберігача не менш ніж за 3 дні, яке кореспондується з обов'язком Зберігача повернути майно в тому самому стані, в якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

Позивач скористувався вказаним правом, направивши на адресу Відповідача вимогу про повернення майна та направив представника для його отримання.

Між тим, як встановлено судом, майно передане на відповідальне зберігання, зокрема, щит живлення №00-18-411/12 у комплекті пристрій плавного пуску 3RW44 у кількості 1шт. вартістю 110 767,50грн. та електродвигун типу 4АМ 355 S4 кВт 400В 1500 об. у кількості 1 шт. вартістю 45 466,67грн. Позивачу не повернуто.

Згідно ч.3 ст.937 ЦК України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Так, пунктом 2.1.2 Договору встановлено, що на підтвердження приймання майна зберігач видає акт-приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання.

За таких підстав, повернення матеріальних цінностей також повинно бути оформлено шляхом підписання певного документу (акта) представниками сторін, який повинен містити перелік та опис речей, що повертаються зберігачем.

Належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів складання акту приймання-передачі, який би свідчив про повернення Відповідачем обладнання за Договором відповідального зберігання №08/03-2010 від 08.03.2010р. Позивачу до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Отже, спонукання до примусового виконання обов'язку з повернення товару, переданого за договором відповідального зберігання є належним способом захисту порушеного права Позивача і відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

За таких підстав, доводи Відповідача про забезпечення Позивачу можливості забрати в натурі передані на відповідальне зберігання матеріальні цінності, та ухилення Відповідача від прийняття майна судом не приймаються до уваги, оскільки доказів виконання Відповідачем обов'язку щодо повернення майна Позивачу в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, надані сторонами різні за своїм змістом акти про виявлені невідповідності товару №1/04 від 05.04.2013р., які підписані лише Поклажодавцем розцінюються судом як неналежні докази порушення зобов'язань Зберігачем щодо схоронності обладнання, оскільки підписані зацікавленою стороною в односторонньому порядку.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України на користь Позивача з Відповідача стягуються судові витрати в сумі 1147,00грн., оскільки за подання позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати (ст.4 Закону України «Про судовий збір»)

Надмірно сплачений Позивачем судовий збір в сумі 1977,68грн. підлягає поверненню Позивачу на підставі ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного обладнання "ДАН"", с. Петрушки Київської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс-Дон", м. Донецьк про зобов'язання повернути в натурі передані на відповідальне зберігання матеріальні цінності на суму 156 234,17грн. задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерс-Дон", м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 109А, оф.802, код ЄДРПОУ 35293050) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного обладнання "ДАН"", с. Петрушки Київської області (08113, с. Петрушки, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Миру, 25-в, код ЄДРПОУ 23242734) протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили передані на відповідальне зберігання за договором відповідального зберігання №08/03-10 від 08.03.2010р. матеріальні цінності на суму 156 234,17грн., а саме щит живлення №00-18-411/12 у комплекті пристрій плавного пуску 3RW44 у кількості 1шт. вартістю 110 767,50грн.; електродвигун типу 4АМ 355 S4 кВт 400В 1500 об. у кількості 1 шт. вартістю 45 466,67грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс-Дон", м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 109А, оф.802, код ЄДРПОУ 35293050)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного обладнання "ДАН"", с. Петрушки Київської області (08113, с. Петрушки, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Миру, 25-в, код ЄДРПОУ 23242734) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 147,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2013р.