Постанова

від 06.09.2013 по справі 826/12968/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2013 року № 826/12968/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор плюс»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2013 №0006552280, №0006542280,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013 №0006552280, №0006542280.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач мав всі передбачені законодавством підстави для віднесення коштів, сплачених контрагенту до складу валових витрат, а суми ПДВ, сплачені даним підприємством - до податкового кредиту.

Відповідачем заперечень на позов не надано. З огляду на те, що в судове засідання представник відповідача не з'явився, справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фактор Плюс» (код ЄДРПОУ 23387602) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма Астейт» (код за ЄДРПОУ 37451016) за період з 01.01.11р. по 31.12.11р., за результатами якої складено Акт № 1239/22.8-15/23387602 від 25.04.2013 року.

Перевірку проведено на підставі наказу від 12.04.2013р. №823/22-80, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС та згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.1 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:

п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 25301 грн., у тому числі за 21 кв. 2011р. в сумі 13924 грн., за 3 кв. 2011р. в сумі 11377 грн.;

п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 22001 грн., у тому числі у травні 2011р. в сумі 11042 грн., у червні 2011р. в сумі 1233 грн., у серпні 2011р. в сумі 5216 грн., у вересні 2011р. в сумі 4510 грн.

На підставі висновків про порушення вищезазначених законодавчих норм відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.05.2013р.:

№0006552280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 25 301,00 грн.;

№0006542280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 22001,00 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція у сумі 2433,00 грн.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними обставинами.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Фактор Плюс» мало взаємовідносини з ТОВ «Фірма Астейт», у зв'язку з чим позивачу в особі директора ОСОБА_1. ТОВ «Фірма Астейт» були виписані податкові накладні, та видаткові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму 22 001 грн. та віднесено до складу валових витрат суму 110 005 грн. Дані податкові накладні та видаткові накладні зазначені в акті перевірки.

Також, в акті перевірки вчинено запис про те, що Дніпровським районним судом м. Києва 29.08.2012 року винесено вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, та пояснив, що в грудні 2010 року за грошову винагороду в сумі 300 грн., на пропозицію невідомого чоловіка зареєстрував ТОВ «Фактор Плюс», займатися підприємницькою діяльністю він на меті не мав, після реєстрації товариства він печатку не отримував, угод не укладав та господарської діяльності не вів.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні та видаткові накладні, виписані позивачу його контрагентом, не мають юридичної сили і доказовості, та не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.08.2013р. судом було витребувано у позивача письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо осіб, які представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів), засобів комунікації з контрагентами та укладання угод.

Позивачем пояснень посадових осіб щодо осіб, з якими укладалися договори, якими постачався товар, надано не було.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Оскільки контрагент позивача зареєстрований внаслідок вчинення злочину для прикриття протиправної діяльності, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян