Постанова

від 06.09.2013 по справі 802/3457/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 вересня 2013 р. Справа № 802/3457/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: Вітвіцького О.Ю.,

представника відповідача: Кіся С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фермерського господарства "Фальборково"

до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2013 року фермерське господарство "Фальборково" (далі - ФГ "Фальборково") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Крижопільської міжрайонної об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Крижопільська МДПІ) за № 0000102200 від 27.06.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 34 942,10 грн., з яких основний платіж в сумі 27 681,68 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 7260,42 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ФГ "Фальборково" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2010 року по 05.06.2013 року відповідачем складено акт № 917/2200/35160327 від 19.06.2013 року, яким встановлено порушення п. 36.1 ст. 36, ст. 285, п. 288.1, п. 288.2, п. 288.3, п. 288.4 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 27 681,68 грн. На підставі вказаного акту 27.06.2013 року Крижопільською МДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке на думку платника податків є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Зокрема позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки суперечать положенням чинного податкового і земельного законодавства, а твердження відповідача про те, що ФГ "Фальборково" мало б сплачувати орендну плату за використання орендованої земельної ділянки з дня укладення відповідного договору оренди є помилковими, оскільки обов'язок зі сплати орендної плати не може виникати раніше виникнення права користування земельною ділянкою, тобто раніше моменту державної реєстрації відповідного договору. При цьому просить врахувати, що державна реєстрація договорів оренди землі від 16.07.2012 року, укладених між ФГ "Фальборково" та Ямпільською РДА, була здійснена відділом Держкомзему у Ямпільському районі Вінницької області лише 09.10.2012 року. Крім того позивач зазначає, що орендовані фермерським господарством земельні ділянки на території Слободо-Підлісівської сільського ради протягом 2012-2013 рр. взагалі не використовувалися і не оброблялися, адже їх межі не були встановлені в натурі (на місцевості) і дана обставина згідно із ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України не дозволяє орендареві приступати до використання земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечив з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (том 2, а.с. 43-44). Наполягає на тому, що при проведенні позапланової виїзної перевірки ФГ "Фальборково" і прийнятті оскаржуваного рішення Крижопільська МДПІ діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов не може бути задоволений.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є в справі, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Встановлено, що ФГ "Фальборково" як юридична особа зареєстроване Ямпільською РДА 16.09.2008 року (код ЄДРПОУ 35160327) і починаючи з 17.09.2008 року перебуває на податковому обліку в Ямпільському відділенні Крижопільської МДПІ. Крім того, у спірний період позивач був платником єдиного податку за ставкою 5 % та платником орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної (комунальної) власності.

На виконання наказу Крижопільської МДПІ № 464 від 05.06.2013 року та у відповідності до вимог пп. 78.1.7 п. 78 ст. 78 ПК України головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Ткачук А.А., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу погашення податкового боргу Павлюк В.І. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб Алексєєвою М.Л. в період з 06 по 12 червня 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ФГ "Фальборково" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2010 року по 05.06.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 917/2200/35160327 від 19.06.2013 року, яким встановлено порушення позивачем п. 36.1 ст. 36, ст. 285, п. 288.1, п. 288.2, п. 288.3, п. 288.4 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 16.07.2012 року по 05.06.2013 року всього на суму 27 681,68 грн. (том 1, а.с. 13-22).

На підставі вищевказаного акту перевірки 27.06.2013 року Крижопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000102200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 34 942,10 грн., з яких 27 681,68 грн. основного платежу та 7260,42 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих відповідно до п. 120.1 ст. 120 та п. 123.1 ст. 123 ПК України (том 1, а.с. 11).

Надаючи оцінку зазначеному рішенню відповідача, суд керується такими мотивами.

Як вбачається з акту № 917/2200/35160327 від 19.06.2013 року, за період з 01.06.2010 року по 05.06.2013 року ФГ "Фальборково" нараховано орендної плати за землю в сумі 3472,55 грн. Разом із тим, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з орендної плати за період з 16.07.2012 року по 05.06.2013 року контролюючим органом встановлено їх заниження на суму 27 681,68 грн., в тому числі за липень 2012 року на суму 1337,41 грн., за серпень 2012 року - 2591,24 грн., за вересень 2012 року - 2591,24 грн., за жовтень 2012 року - 2591,24 грн., за листопад 2012 року - 2591,24 грн., за грудень 2012 року - 2591,24 грн., за січень 2013 року - 2591,24 грн., за лютий 2013 року - 2591,24 грн., за березень 2013 року - 2591,24 грн., за квітень 2013 року - 2591,24 грн., за травень 2013 року - 2591,24 грн. і за червень 2013 року на суму 431,87 грн. (том 1, а.с. 18-22).

При цьому розмір щомісячної (поденної) орендної плати за вказаний період відповідачем було визначено виходячи із суми 31 094,85 грн., яка є сукупною річною сумою орендної плати за усіма договорами оренди, що були укладені 16.07.2012 року між Ямпільською РДА (орендодавець) та ФГ "Фальборково" (орендар).

Таким чином, несплачена позивачем орендна плата за орендовані на території Слободо-Підлісівської сільської ради земельні частки (паї) загальною площею 62,72 га становить 2591,24 грн. щомісячно за період з серпня 2012 року по травень 2013 року, 1337,41 грн. за 16 днів липня 2012 року (з 16 по 31.07.2012 року) та 431,87 грн. за 5 днів червня 2013 року (з 01 по 06.06.2013 року), а всього 27 681,68 грн.

Крім того, як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, розрахунок спірних грошових зобов'язань ФГ "Фальборково" з орендної плати здійснено Крижопільською МДПІ з 16.07.2012 року, оскільки цього дня позивачем було укладено договори оренди земельних ділянок, а отже саме з цього дня, на думку податкового органу, у платника податків виникає обов'язок сплачувати плату за землю.

Однак, з вищезазначеними доводами відповідача суд погоджується частково.

Згідно із пп. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Водночас орендною платою у розділі XIII Податкового кодексу України визнається обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Крім того, згідно із п. 288.1, п. 288.4, п. 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки між орендодавцем (власником) і орендарем, в якому зокрема встановлюються розмір та умови внесення орендної плати.

Отже, за змістом вказаних норм податкового закону нарахування орендної плати як різновиду загальнодержавного податку (плати за землю) може здійснюватися виключно на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки, а початок строку сплати землекористувачем орендної плати пов'язується законодавцем з днем виникнення у нього права користування земельною ділянкою.

Тобто істотним для правильного вирішення судом даного публічно-правового спору є з'ясування питання про те, коли саме у позивача виникло право користування орендованими земельними ділянками державної (комунальної) власності і відповідно обов'язок зі сплати орендної плати за користування ними.

Згідно із п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.3 статті 36 ПК України передбачено, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

Як вже зазначалося, в силу вимог п. 287.1 ст. 287 ПК України обов'язок власників землі та землекористувачів зі сплати земельного податку і орендної плати виникає з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Таким чином, для з'ясування питання про те, з якого саме часу в орендаря виникає право користування земельною ділянкою, а отже і податковий обов'язок зі сплати орендної плати, необхідно звернутися до норм інших законодавчих актів України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про орендну плату" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державні реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Крім того, статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, виходячи з вищевказаних положень закону право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди виникає в орендаря виключно з моменту державної реєстрації такого договору.

Водночас державна реєстрація договору оренди створює певні правові наслідки. По-перше, договір набирає чинності після державної реєстрації, оскільки його державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державного факту виникнення права оренди земельної ділянки у конкретної особи. По-друге, орендар має право приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2012 року між Ямпільською РДА з однієї сторони (орендодавець) та ФГ "Фальборково" з іншої (орендар) було укладено 40 договорів оренди землі, відповідно до умов яких позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років передаються земельні ділянки із земель невитребуваних часток (паїв) на території Слободо-Підлісівської сільської ради загальною площею 62,72 га (том 1, а.с. 37-250; том 2, а.с. 1-37).

При цьому відповідно до пунктів 20, 43 зазначених договорів передача земельних ділянок орендарю здійснюється у місячний термін після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що усі договори оренди землі, укладені 16.07.2012 року між Ямпільською РДА та ФГ "Фальборково", були зареєстровані відділом Держкомзему в Ямпільському районі Вінницької області 09.10.2012 року, про що свідчать відповідні відмітки на кожному з договорів.

Таким чином, обов'язок зі сплати орендної плати виник у позивача саме з 09.10.2012 року, адже до часу державної реєстрації вищезазначених договорів оренди вони не вважалися укладеними та не набрали чинності, а ФГ "Фальборково" як орендар земельних ділянок не набув законного права користування ними.

Разом із тим, розрахунок спірних грошових зобов'язань позивача з орендної плати Крижопільською МДПІ помилково здійснено з дня укладення договорів оренди землі, а саме з 16.07.2012 року, що суперечить вимогам ст.ст. 286, 287, 288 ПК України.

За таких обставин суд приходить до переконання, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000102200 від 27.06.2013 року є протиправним в частині визначення ФГ "Фальборково" грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної (комунальної) власності за період з 16.07.2012 року по 09.10.2012 року, а також в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, визначених контролюючим органом виходячи із сум податкових зобов'язань за вказаний період.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення відповідача вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, однак при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.

Проте, з врахуванням встановлених у цій справі обставин, констатуючи помилкове нарахування відповідачем податкового зобов'язання з орендної плати, суд не вбачає підстав скасовувати оскаржуване рішення лише в певній частині (сумі), оскільки не може підміняти податковий орган, приймаючи замість нього інше рішення, яке б відповідало закону, самостійно розраховувати суму податкових зобов'язань платника податків і розмір штрафних санкцій, які підлягають застосуванню, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення тих питань, що належать до компетенції суб'єкта владних повноважень.

Тому податкове повідомлення-рішення № 0000102200 від 27.06.2013 року в цілому визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

При вирішенні даного публічно-правового спору суд відхиляє доводи позивача про те, що ФГ "Фальборково" взагалі не зобов'язане сплачувати орендну плату у зв'язку з тим, що не використовує і не обробляє орендовані земельні ділянки через відсутність встановлених в натурі (на місцевості) меж цих земельних ділянок. Такі доводи суд вважає безпідставними, оскільки, як вже зазначалося раніше, обов'язок позивача зі сплати орендної плати виник у нього з моменту державної реєстрації укладених договорів оренди землі.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 28.12.2012 року № 2614/12/13-12, який, на переконання суду, не стосується спірних правовідносин і надає роз'яснення окремих питань, пов'язаних із застосуванням спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників процесу, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення Крижопільської МДПІ за № 0000102200 від 27.06.2013 року, а отже заявлений адміністративний позов належить задовольнити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України. Враховуючи повне задоволення вимог позивача, сплачений ним при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 349,42 грн. підлягає стягненню на користь ФГ "Фальборково" з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів органами Державної казначейської служби України з рахунків відповідача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000102200 від 27.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фермерського господарства "Фальборково" (ідентифікаційний код 35160327) сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 349 (триста сорок дев'ять) грн. 42 коп. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович