Постанова

від 23.02.2009 по справі 2/381

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 23.02.2009

р.                                                                                          

№ 2/381

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого

судді  Келеберду В.І. , суддів  Кочана В.М. 

Пилипенко О.Є.  при секретарі

судового засідання  Бузінський А.В.  вирішив адміністративну справу                                                                                

ОСОБА_1

 ОСОБА_1 

до

 Міністерства оборони України   Київського квартирно-експлуатаційного

управління Міністерства оборониУкраїни 

про

неправомірні рішення і

бездіяльність суб'єктів владних повноважень

Обставини

справи:

Позов заявлено про визнання

бездіяльності Міністерства оборони України, Київського

квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України щодо

забезпечення позивача житловим приміщенням неправомірною; про поновлення прав та

законних інтересів позивача в частині виділення і розподілу житлового

приміщення; про зобов'язання Міністерства оборони України негайно забезпечити

позивача житловим приміщенням для постійного проживання з урахуванням

переважного права на одержання житлового приміщення перед всіма іншими

категоріями поза черговиків та про зобов'язання Київське

квартирно-експлуатаційне управління 

Міністерства оборони України розподілити позивачу виділене Міністерством

оборони України житлове приміщення (квартиру) та погодити це рішення з житловою

комісією гарнізону м. Києва, житловою комісією центрального апарату

Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.  

В обгрунтування заявлених вимог

позивач посилався на Конституцію України; Житловий кодекс Української РСР;

Закони України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від

22.10.1993р. № 3551-XII; «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців

та членів їх сімей»від 20.12.1991р. № 2011-XII; «Про державні гарантії

соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з

реформуванням Збройних Сил України»від 15.06.2004р. № 1763-IV; «Про оборону

України»; «Про Збройні сили України»та зазначив, що він звернувся із заявою до

відповідачів щодо позачергового забезпечення житловим приміщенням (квартирою)

за рахунок Міністерства оборони України. Відповідачами безпідставно відмовлено

в задоволенні вимоги позивача.

Відповідачі проти позову

заперечують з огляду на Положення про проходження військової служби особам офіцерського

складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України затвердженого Указом

Президента України від 07.11.2001р. № 1053/2001 та зазначив, що підставою

звільнення військовослужбовця, який має право на пільги за вищезазначеним

Законом, повинен бути п. 63 г) даного Положення, а саме: у зв'язку зі

скороченням штатів -у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі

скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Тому на позивача не

розповсюджується дія Закону України «Про державні гарантії соціального захисту

військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв'язку з

реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей».

Розглянувши подані документи і

матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується

позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1полковник у відставці,

безперервно проходив службу у Збройних Силах України понад 27 календарних

років. З 24.12.2004р. за наказом Міністра оборони № 1172 був звільнений з

військової служби у відставку на підставі п. 67 підп. «б»(за станом здоров'я)

Положення про проходження військової служби особам офіцерського складу,

прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

Позивач перебуває на квартирному

обліку в житловій комісії центрального органу апарату Міністерства оборони та

генерального штабу Збройних Сил України, житловій комісії гарнізону м. Києва

при Київському квартирно-експлуатаційному управлінні Міністерства оборони України

з 11.02.1998, що підтверджується довідкоюНОМЕР_1від 22.04.2008р., копія якої

наявна в матеріалах справи.

Законодавством України передбачено

порядок забезпечення житлом різних категорій військовослужбовців і військових

пенсіонерів з урахуванням стану їх здоров'я втраченого під час служби в

Збройних Силах України та заслуг перед Україною.

Після звільнення позивач отримав

направлення до медико-соціальної експертної комісії для проведення

медико-соціальної експертизи втрати працездатності. За результатами експертизи

23.02.2005р. позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у

відсотках 80% та безтермінова друга група інвалідності, яка настала внаслідок

травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

На підставі даної довідки Київським

міським військовим комісаріатом  позивачу

видано Посвідчення інваліда війни серія НОМЕР_2 від 21.04.2005р. в якому

зазначено, що пред'явник цього посвідчення є інвалідом другої групи і має право

на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -інвалідів

війни.

Виходячи з цього, позивачем була

подана заява та додаткові документи  до

житлової комісії центрального апарату Міністерства оборони та Генерального

штабу Збройних Сил України, які свідчать, що позивач інвалід війни другої

групи, ветеран військової служби, військослужбовець звільнений з військової

служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України із залишенням на

квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства

оборони України.

На підставі заяви, житловою

комісією центрального апарату Міністерства оборони та Генерального штабу

Збройних Сил України було прийняте рішення від 15.02.2006р. № 16 про включення

позивача до списку на позачергове одержання житлового приміщення (квартири)

протягом двох років з дати прийняття рішення, та надання переважного права

одержання житлового приміщення перед всіма іншими категоріями поза черговиків.

Дане Рішення було надане до житлової комісії гарнізону м. Києва при Київському

квартирно-експлуатаційному управлінні Міністерства оборони України.

У відповідності до «Інструкції про

організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та

членам їх сімей житлових приміщень», затвердженою наказом Міністра оборони

України від 06.10.2006р. № 577 військовослужбовці забезпечуються житловими

приміщеннями для постійного проживання за рішенням квартирно-експлуатаційного

органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією, житловою комісією

військової частини.

01.04.2008р. позивач звернувся із

заявою до Міністра оборони України, начальника Київського

квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, голови

житлової комісії гарнізону м. Києва щодо позачергового забезпечення житловим

приміщенням (квартирою) за рахунок Міністерства оборони України, не одержаним

своєчасно позивачем, впродовж двох років, з вини Міністерства оборони України.

Дана заява була передана на розгляд

Київському квартирно-експлуатаційному управлінню, який її розглянув та

повідомив, що відповідно до Закону України «Про державні гарантії соціального

захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з

реформуванням Збройних Сил України»від 15.06.2004р., особи, які звільнилися з

військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років

після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому

законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне

будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного

бюджету України.

Статтею 12 Закону України “Про

соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”

передбачений обов'язок держави забезпечити військовослужбовців жилими

приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених

Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують

поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у

відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів

або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання

на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до

одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у

військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та

користуються правом позачергового одержання житла.

Військовослужбовцям, які мають

вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються

жилі приміщення для постійного проживання.

Житловим кодексом Української РСР

(ст. 42) встановлено, що жилі приміщення надаються тільки громадянам, які

перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків,

передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першою статті

90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114

цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і

Української РСР.

Відповідно до норм Порядку

забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 3 серпня 2006

року (далі - ПКМУ №1081), виданої на виконання вимог статті 12 Закону України

“Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено,

що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі -

облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Військовослужбовці зараховуються на

облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується

командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на

облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна

черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб,

що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових

приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з

посиланням на відповідні норми законодавства.

Датою зарахування на облік

вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про

зарахування військовослужбовця на облік. Військовослужбовці, які перебувають на

обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до

іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем

служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на

обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або

позачергового одержання житла (ПКМУ № 1081).

Житлові приміщення надаються тільки

військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених

законодавством.

          Відповідно до вимог ст. 16 Закону

України «Про Збройні Сили України»держава забезпечує соціальний і правовий

захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України.

          Особам, звільненим з військової

служби і визнаним інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних

під час виконання обов'язків військової служби, або захворювання, одержаного

під час проходження військової служби, жилі приміщення в населених пунктах,

обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку, надаються

позачергово за рахунок військових формувань або органів виконавчої влади, в

яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових

умов.

Військовослужбовці, що перебувають

на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з

військової служби в запас або у відставку за станом здоров'я користуються

правом позачергового одержання житла.

У відповідності до ст. 10 Закону

України «Про оборону України»здійснення заходів, спрямованих на реалізацію

соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям, членам їх сімей

та працівникам Збройних Сил України, особам, звільненим у запас або у

відставку, покладається на Міністерство оборони України.

Згідно з п. 8 ст. 1 Закону України

«Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які

звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України», особи,

які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов,

протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у

порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на

індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів

Державного бюджету України.

Відповідно до вимог п. 18 ст. 13

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту»передбачає позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення

житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається

міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади,

підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих Рад та державних

адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею

протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

Відповідно до ст. 46 Житлового

кодексу Української РСР інвалідам Великої Вітчизняної Війни і прирівняним до

них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення

про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення,

надається переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими

категоріями поза черговиків.

Після звільнення позивач обрав

місцем свого постійного проживання м. Київ. За вищевказаною адресою у м. Києві

позивач проживає після звільнення з урахуванням існуючого порядку прописки.

Проте, позивача як інваліда війни другої групи, ветерана військової служби

постійним житлом у визначений законом строк до цього часу не забезпечено.

Згідно ст. 69 КАС України доказами

в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд

встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і

заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на

підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків,

письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи,

які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

(ст. 71 КАС України). Проте відповідних доказів своєї позиції відповідачем суду

не пред'явлено.

Згідно п.1 Положення про

Міністерство оборони України, затвердженого Постановою КМ України від

03.08.2006р. № 1080, Міноборони є центральним органом виконавчої влади, на який

покладено обов'язок формування та реалізації державної політики щодо

розв'язання соціальних проблем військовослужбовців, осіб, звільнений з

військової служби у запас або у відставку.

Відповідно

до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія);  з урахуванням права особи

на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного

строку.

Враховуючи, що позивач не

забезпечений житловим приміщенням, яке повинно відповідати вимогам, що

встановлені до житлових приміщень, визначених статтею 50 Житлового кодексу

України, у передбачений законодавством строк, то суд приходить до висновку щодо

обґрунтованості вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність

міністерства оборони України щодо неприйняття рішення про забезпечення позивача

житлом та про зобов'язання Міністерство оборони України прийняти рішення про

забезпечення позивача належним житлом у порядку визначеному Законом України

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд відмовляє в задоволенні іншої

частини вимог, у зв'язку з тим, що при визнанні протиправною бездіяльність

Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення про забезпечення позивача

житлом та зобов'язанні Міністерство оборони України прийняти рішення про

забезпечення позивача належним житлом у порядку визначеному Законом України

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відпадає

необхідність задоволення вимог стовно поновлення прав та законних інтересів в

частині виділення і розподілу житлового 

приміщення протягом двох років з дати прийняття рішення про включення

позивача до списку на позачергове одержання житлового приміщення з наданням

переважного права на одержання житлового приміщення перед всіма іншими

категоріями поза черговиків та про зобов'язання Київське

квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України розподілити

позивачу житлове приміщення та погодити це рішення житловою комісією гарнізону

м. Києва, житловою комісією центрального апарату Міністерства оборони та

Генерального штабу Збройних Сил України.

Керуючись ч. 3 ст. 160 КАС України,

а також ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Задовольнити частково

адміністративний позов.

2.          Визнати протиправною бездіяльність

міністерства оборони України щодо неприйняття рішення про забезпечення ОСОБА_1

житлом.

3.          Зобов'язати Міністерство оборони

України прийняти рішення про забезпечення ОСОБА_1. належним житлом у порядку

визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту».

4.          Відмовити в частині інших вимог.

          На постанову може бути подана

апеляційна скарга в порядку ст. 186 КАС України шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня оголошення та

наступногоподання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про

апеляційне оскарження.

          Постанова набирає законної сили у

порядку встановленому ст. 254 КаС України.

Головуючий суддя                                                               

       В. І. Келеберда

Судді                                                                     

О.Є Пилипенко

В. М. Кочан