Постанова

від 05.09.2013 по справі 910/4928/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 910/4928/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН"

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.05.2013 року

у справі №910/4928/13 (суддя - Бондаренко Г.П.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Діалог", м.Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН", м. Київ,

про стягнення 81 374,28 грн., -

за участю представників:

від позивача: Хомяк О.П.. - представник (дов. б/н від 11.07.2013 р.);

від відповідача: Карпенко К. В. - представник (дов. б/н від 27.05.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Діалог" (надалі - ТОВ „Діалог") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН" (надалі - ТОВ „ВОКС ЛАЙН") 81 374,28 грн., у т.ч. 74 493,35 грн. основного боргу, 5 302,26 грн. пені та 1 578,67 грн. 3% річних, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості за надані послуги по договору №14/2010 від 16.06.2010р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4928/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 74 493,35 грн. заборгованості, 5 302,26 грн. пені та 1 578,67 грн. 3% річних.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник послався на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та розгляд справи призначено в судове засідання на 15.07.2013 року.

В судовому засіданні 15.07.2013 р. у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 05.09.2013 р.

В судовому засіданні 05.09.2013 року представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити повністю, а рішення суду від 28.05.2013 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

05.09.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 16.06.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН" (в тексті договору - сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю „Діалог" (в тексті договору - замовник) було укладено договір про надання послуг № 14/2010 (надалі - сторона-2), за умовами якого сторона-1 протягом терміну дії даного договору зобов'язалась здійснювати інформаційне забезпечення і наповнення змісту інтерактивного сервісу на сервісному номері, а також надавати послуги з просування інтерактивного сервісу на сервісному номері, а сторона-2 зобов'язалась сплачувати на користь сторони-1 грошові кошти в розмірах і порядку, визначених даним договором та додатками до нього, а саме, додатком №1 «Вартість послуг», додатком №2 «Опис інтерактивного сервісу», додатком №3 «Тарифи на послуги», додатком №4 «Технічні положення» (а.с.10-17).

Пунктом 2.2 договору позивач та відповідач домовились, що сторона-2 активує для сторони-1 сервісні номери необхідні для надання інтерактивного сервісу у відповідності до умов додатку №2 до даного договору.

В розділі 5 договору сторони угодили порядок приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 договору сторона-1 оплачує активацію наданих стороною-2 сервісних номерів у розмірі, передбаченому додатком №3 до даного договору. Сторона-1 перераховує на користь сторони-2 до 10-го числа кожного наступного місяця щомісячну плату за підтримку всіх відповідних сервісних номерів.

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що тарифи за активацію сервісного номеру та щомісячна плата за підтримку кожного сервісного номеру визначаються згідно з таблицею №1, 2 додатку №3 даного договору і не включають збір до Пенсійного фонду, який стягується з суми спожитих послуг відповідно до Закону України «Про збір на загальнодержавне обов'язкове пенсійне страхування».

Згідно п.6.4 договору сторона-2 сплачує на користь сторони-1 грошові кошти у розмірі відсотка (з урахуванням ПДВ) від вартості вхідного трафіку на сервісні номери.

Розмір відсотка сторони-1 за звітний період був визначений сторонами договору в додатку №1, в якому вартість транзакції з врахуванням ПДВ, без врахування Пенсійного фонду, становить: за сервісним номером №627 - 12,00 грн. з'єднання та 0,00 хвилина, за сервісним номером №9247 - 0,27 грн. з'єднання та 1,00 грн. хвилина.

Згідно додатку №3 до договору щомісячна плата за експлуатацію сервісного номеру доступу передбачена: за сервісним номером №627 - 800,00 грн. з ПДВ, за сервісним номером №9247 - 800,00 грн. з ПДВ.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом 12 календарних місяців з моменту набрання чинності (п.10.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, в ході виконання договору позивачем та відповідачем також були укладені дві додаткові угоди б/н від 30.11.2011р. та від 31.12.2011р. (а.с.18-21).

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір, вірно визначив правову природу укладеного сторонами договору та зазначив, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким у відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 цього ж Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом, що на виконання договору №14/2010 від 16.06.2010 року позивач надав відповідачеві послуги інтерактивного сервісу, забезпечення виділення операторами стільникового зв'язку та передання сервісних номерів.

Відповідач, в свою чергу, вказані послуги оплатив частково, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем існує заборгованість.

Підписаною додатковою угодою від 30.11.2011 року сторони договору зафіксували, що станом на означену вище дату у відповідача перед позивачем існує заборгованість на суму 71 893,35 грн., що підтверджується відповідним актом звірки взаємних розрахунків. Водночас, в угоді сторони погодили та затвердили графік погашення відповідачем заборгованості у період з грудня 2011 року по травень 2012 року (а.с.18-19).

Аналогічною додатковою угодою від 31.12.2011р. сторони узгодили, що станом на 31.12.2011 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість на суму 71 893,35 грн., що підтверджується відповідним актом звірки взаємних розрахунків станом на момент підписання додаткової угоди, а пунктом 1 цієї угоди затвердили графік погашення відповідачем заборгованості, а саме: перший платіж у розмірі 12 000,00 грн. не пізніше 31.01.2012 року, другий - у розмірі 12 000,00 грн. не пізніше 28.02.2012 року, третій - у розмірі 12 000,00 грн. не пізніше 31.03.2012 року, четвертий - у розмірі 12 000,00 грн. не пізніше 30.04.2012 року, п'ятий - у розмірі 12 000,00 грн. не пізніше 31.05.2012 року, шостий - у розмірі 11 893,35 грн. не пізніше 30.06.2012 року(а.с.20-22).

Місцевим господарським судом встановлено, що станом на 01.06.2012 року відповідачем заборгованість погашена частково на суму 5 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №127 від 01.06.2012 року (а.с.23).

Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги надання інтерактивного сервісу, забезпечення виділення операторами стільникового зв'язку та передання сервісних номерів становить 66 493,35 грн.

Додатком № 3 до договору сторони встановили одноразову плату за активацію двох сервісних номерів (627 та 9247) на загальну суму 8 000,00 грн.

20.07.2012 року на адресу відповідача була надіслана вимога від 17.07.2012 року про оплату коштів в сумі 8 000,00 грн. за активацію сервісних номерів №627, 9247 (а.с.24-25).

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №14/2010 від 16.06.2010 р. становить 74 493,35 грн. (66 493,35 грн. + 8 000,00 грн.).

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отримання послуг відповідачем на виконання договору №14/2010 від 16.06.2010 року без зауважень в розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом виконання позивачем обов'язку надання послуг, а отже породжує обов'язок відповідача оплатити їх вартість.

Оскільки належних, в розумінні статті 33 ГПК України, доказів на підтвердження оплати зазначених послуг на суму 74 493,35 грн. ТОВ „ВОКС ЛАЙН" не надало, висновок місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості у зазначеному вище розмірі є вірним та законним.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав пропущення позивачем позовної давності, про що свідчить подана ним суду першої інстанції заява про застосування строку позовної давності (а.с.49).

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що вищенаведені доводи скаржника про наявність підстав для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки на момент звернення з позовом встановлений трирічний строк позовної давності не минув. Крім того, відповідачем було вчинено дії по визнанню заборгованості, про що свідчать підписані ним акти звірки взаємних розрахунків від 30.11.2011 р. та 31.12.2011 р., що є підставою переривання строку позовної давності.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, крім основної суми заборгованості, просив стягнути з відповідача пеню в сумі 5 302,26 грн. та 3% річних в сумі 1 578,67 грн.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення стороною-1 строку оплати грошових коштів за підтримку сервісних номерів, визначеного п.6.2 договору більш ніж на 10 робочих днів, останній сплачує на користь сторони-2 суму грошових коштів в розмірі неоплаченого платежу та неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд першої інстанції, виходячи з приписів статей 530, 611, 612, 614 ЦК України, дійшов висновку про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності та стягнення з ТОВ „ВОКС ЛАЙН" на користь ТОВ „Діалог" 5 302,26 грн. пені та 1 578,67 грн. 3% річних.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема, посилається на невірно проведений позивачем розрахунок пені та 3% річних.

Апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок нарахованого розміру пені та трьох процентів річних, частково погодився з доводами скаржника, та находить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення - зміні, шляхом зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 36,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог ТОВ „Діалог" до ТОВ „ВОКС ЛАЙН" про стягнення 74 493,35 грн. основного боргу, 5 266,26 грн. пені та 1 578,67 грн. 3% річних.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки судова колегія находить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН" такою, що підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4928/13 підлягає зміні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на зміну апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН" на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4928/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4928/13 змінити.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 38, код ЄДРПОУ 35310133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Діалог" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, б. 21 оф. 415, код ЄДРПОУ 24228729) 74 493,35 грн. (сімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто три гривень 35 коп.) основного боргу, 5 266,26 грн. (п'ять тисяч двісті шістдесят шість гривень 26 коп.) пені, 1 578,67 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім гривень 67 коп.) 3% річних.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВОКС ЛАЙН" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 38, код ЄДРПОУ 35310133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Діалог" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, б. 21 оф. 415, код ЄДРПОУ 24228729) 1 719,47 грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять гривень 47 коп.) судового збору за розгляд справи місцевим та апеляційним господарськими судами.

5. Наказ господарського суду міста Києва від 14.06.2013 р. у справі №910/4928/13 визнати таким, що втратив чинність.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

7. Матеріали справи №910/4928/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Жук Г.А.

Остапенко О.М.