Рішення

від 05.09.2013 по справі 906/915/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" вересня 2013 р. Справа № 906/915/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьмін Д.А. - представник за дов. №11 від 10.07.2013р.

від відповідача: Давиденко С.А. - дов. від 25.07.2013р., дійсна до 31.12.2013р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс" (м.Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Скерцо" (м.Житомир)

про стягнення 316472,87 грн.

01 липня 2013 року позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс" (м. Дніпропетровськ) пред'явлено позов до відповідача Приватного підприємства "Скерцо" (м. Житомир) про стягнення 316472,87 грн. згідно Договору поставки товарів №БМ0001 від 30.01.2009р.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договорних зобов'язань щодо сплати коштів за поставлений товар згідно умов Договору №БМ0001 на поставку товарів від 30.01.2009р. та додаткових угод до нього, видаткових накладних № цБК-БК1293 від 01.11.2011р. на суму 213658, 68 грн. та №цБК-БК 0128 від 16.02.2012р. на суму 195200, 00 грн.

В якості правових підстав позову позивачем визначено ст.ст. 1, 12, 13, 21, 49, 65-67, 82 ГПК України, ст. 625 ЦК України.

Ухвалою від 01.07.13р. господарський суд порушив провадження у справі №906/915/13, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну предмета або підстави позову, а також відповідачем не подано зустрічного позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, однак для обгрунтування їх розміру додатково надали суду витребувані докази, про зміст яких зафіксовано в протоколах судових засідань.

Відповідач позовні вимоги позивача визнає частково, а саме на суму основного боргу - 283 000, 00 грн., при цьому також повідомив суд про часткове погашення суми основного боргу в розмірі 8000, 00 грн. після порушення провадження у справі; заперечує позовні вимоги позивача в частині нарахування пені з посиланням на ч. 1 ст. 258 ЦК України та зазначає, що строки позовної давності по стягненню пені закінчилися, відповідно 01.12.2012р. та 16.03.2013р.; просить суд розстрочити сплату основного боргу, 3% річних з простроченої суми та судового збору рівними частками на 12 календарних місяців.

Згідно ч.3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В судовому засіданні 05.09.13р. господарський суд оголосив представникам сторін вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс" (м. Дніпропетровськ) (позивач) та Приватним підприємством "Скерцо" (м. Житомир) (відповідач) було укладено Договір №БМ0001 на поставку товарів, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу бумагу і картон, визначених у Додаткових угодах до даного Договору та рахунках на оплату товару, а відповідач прийняти та оплатити зазначений товар (а.с. 10-11)(надалі за текстом - Договір №БМ0001).

Відповідно до Додаткової угоди №3 до Договору №БМ0001 від 30.01.2009р.сторони домовились про найменування товару, його асортименту, кількості та цінах (а.с. 14).

У п. 4.3. Договору №БМ0001 сторони домовились, що оплата за товар повинна бути здійснена в повному обсязі протягом 30 днів від дати поставки товару. Датою поставки товару рахується дата оформлення видаткової накладної.

Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем (відповідачем) грошових коштів в національній валюті гривні на поточний (розрахунковий) рахунок постачальника (позивача) в порядку , передбаченому діючим законодавством України. Фактом оплати є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) (п. 4.5. Договору №БМ0001).

Сторони домовились, що у разі порушення покупцем (відповідачем) строків оплати суму перерахованих платежів зараховуються для погашення заборгованості в наступному порядку:

1) в першу чергу погашається нарахована пеня;

2) в другу чергу нарахований штраф;

3) в третю чергу погашається сума основного боргу (п. 4.7. Договору №БМ0001).

Відповідальність сторін передбачено у розділі 5 Договору №БМ0001, зокрема, згідно п. 5.2. якого сторони домовились, що у разі затримки оплати за отриманий товар, покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочки від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Строк дії Договору №БМ0001 сторони визначили в п. 8.1. Договору №БМ001 - до 31.12.2009р., Додатковою угодою до Договору №БМ0001 від 30.11.2009р., - до 31.12.2010р. (а.с. 10-12).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами спору, позивач відпустив відповідачу товар - картон за наступними документами, згідно:

- видаткової накладної №цБК-БК 1161 від 01.11.2011р. на суму 213658, 68 грн. за довіреністю №263 від 01.11.2011р., виданої на ім'я Зущик Ю.О. (дійсної до 09.11.2011р.), рахунком-фактурою №цБК-БК1293 від 01.11.2011р. на суму 213658, 68 грн. (а.с. 27-29);

- видаткової накладної №цБК-БК 0128 від 16.02.2012р. на суму 195200, 30 грн. за довіреністю №47 від 16.02.2012р., виданої на ім'я Зущик Ю.О. (дійсної до 25.02.2012р.), рахунком-фактурою №цБК-БК 0138 від 16.02.2012р. на суму 195200, 30 грн. (а.с. 30-32).

Так, позивачем відпущено відповідачу картону на загальну суму 408 858, 98 грн.

Згідно автоматизованого співставлення Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту " в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не встановлено розбіжностей між задекларованими податковими зобов'язаннями позивача та податковим кредитом відповідача по двом видатковим накладним (а.с. 51-58).

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо належного проведення розрахунку за відпущений товар виконав не належним чином, частково провівши розрахунок, що зумовлювало позивача звернутися до останнього з листами -вимогами та претензією (а.с. 17-22, 25), які відповідачем залишені без задоволення, що, в свою чергу, зумовило позивача звернутися за захистом свого порушеного права з позовом до господарського суду.

У зв'язку з вище викладеним, позивач, окрім основної вимоги про сплату боргу за поставлений товар, вимагає стягнути з відповідача пеню в сумі 23013, 11 грн. та 3% річних в сумі 10 459, 76 грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Оскільки укладений сторонами Договір №БМ0001 від 30.01.2009р. та всі додатки до нього, є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу України та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання, як це передбачено у статтях 11 та 509 ЦК України, що виникли з договору, інших юридичних фактів мають виконуватися належним чином відповідно до його умов, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. ст. 538 , 692 ЦК України).

Як зазначалося раніше, за фактично переданий товар остаточний розрахунок відповідачем здійснюється, згідно п.4.3. Договору №БМ0001, на протязі 30 банківських днів з моменту передачі товару.

У статті ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Банківськими виписками, доданими до матеріалів справи підтверджується факт часткової сплати коштів відповідачем за вищезазначеними видатковими накладними (а.с. 59-80).

На дату звернення позивача до суду основний борг становив в сумі 283 000, 00 грн.

Після порушення провадження у справі, згідно платіжного доручення №415 від 02.08.2013р. відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 8000, 00 грн., тому провадження в цій частині позову необхідно припинити за відсутністю предмету спору за п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, на дату вирішення рішення у справі обгрунтованою до стягнення є сума основного боргу в розмірі 275 000, 00 грн., яка підтверджена належним доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу дії статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають такі правові наслідки як сплата неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 23013, 11 грн.

Відповідач в ході вирішення спору заявив про застосування строку позовної давності до цієї вимоги.

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені, не погоджується з позивачем в частині застосованого ним початку періоду її нарахування та одночасно враховує заяву відповідача про застосування строку позовної давності до цієї позовної вимоги з наступних підстав.

Позовна давність в о д и н рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ( ч.2 ст. 258 ЦК України).

У ч. 5 статті 261 Цивільного кодексу України зазначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, визначення останнього дня строку виконання грошового зобов'язання є необхідною умовою для визначення початку прострочки у його виконанні, періоду для нарахування пені та перебігу строку позовної давності для її стягнення в судовому порядку.

Перебіг позовної давності за вимогою про стягнення пені починається у кожен день, за який нараховується пеня. Відповідно позовна давність обчислюється щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову (п. 4.3 Постанови ВГС від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

За видатковою накладною № цБК-БК 1161 від 01.11.2011р. - позивачем нарахована пеня на суму 15 804, 89 грн. за період з 02.12.11р. по 29.05.2012р. З позовом про її стягнення позивач звернувся поза межами строку позовної давності - 18.06.2013р. , що є підставою для відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

За видатковою накладною № цБК-БК 0128 від 16.02.2012р. господарським судом здійснено самостійно нарахування суми пені за період з 20.03.2012р. по 15.09.2012р. включно за наступною формулою: а) подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період : (ділимо) 100% = визначаємо процентну ставку за рік; б) ділимо на 365 (або 366), тобто кількість днів у році = визначаємо % ставку за 1 день та Х (множимо) на кількість днів прострочення Х (множимо) на суму боргу.

Зокрема:

1) 20.03.2012р. по 20.03.2013р. 1 день, ставка НБУ 7,75% сума боргу 145 000, 00 грн.

15,5 (7,75%х2) : 100% =0,155:366=0,0004х1х145000, 00 грн.=61,41 грн.;

2) 21.03.12р. по 05.04.12р., сума боргу 135000, 00 грн.

а) 21.03.12р. по 22.03.12р. ставка -7,75%

15,5:100%=0,155:366=0,0004х2х135000, 00 грн.=114,34 грн.

б) 23.03.12р. по 05.04.12р. ставка - 7,5%

15:100%=0,15:366=0,0004х14х135000, 00 грн.=774, 59 грн., разом 114,34 грн. + 774,59 грн. = 888, 93 грн.

3) 06.04.12р. по 12.04.12р., сума боргу 125 000, 00 грн.

15:100%=0,15:366=0,0004х7х125 000, 00 грн.=358, 61 грн.;

4) 13.04.12р. по 22.04.12р., сума боргу 110 000, 00 грн.

15:100%=0,15:366=0,0004х10х110 000, грн. =450, 82 грн.;

5) 23.04.12р. по 23.05.12р., сума боргу 100 000, 00 грн.

15:100%=0,15:366=0,0004х31х100 000 грн. = 1270, 49 грн.

6) 24.05.12р. по 27.05.12р., сума боргу 95 000, 00 грн.

15:100%=0,15:366=0,0004х4х95 000, 00 грн.=155,74 грн.

7) 28.05.12р. по 27.05.12р., сума боргу 90 000, 00 грн.

15:100%=0,15:366=0,0004х60х90 000, 00 грн.= 2213, 11 грн.

8) 27.07.12р. по 30.08.12р., сума боргу 85 000, 00 грн.

15:100%=0,15:366=0,0004х35х85 000, 00 грн. =1219, 26 грн.

9) 31.08.12р. по 15.09.12р., сума боргу 75 000, 00 грн.

15:100%=0,15:366=0,0004х16х75 000, 00 грн. = 491, 80 грн.

Отже, господарський суд вважає обгрунтованою до стягнення пеню, заявлену в межах строку позовної давності за такі періоди:

- з 18.06.12р. по 26.07.12р., що становить 39 днів прострочення, сума боргу 90 000, 00 грн.

15:100%=0,15:366=0,0004х39х90 000, 00 грн. = 1438, 52 грн.;

- 27.07.12р. по 30.08.12р., що становить 35 днів прострочення, сума боргу 85 000, 00 грн.,

15:100%=0,15:366=0,0004х35х85 000, 00 грн. =1219, 26 грн.;

- 31.08.12 по 15.09.12р., що становить 16 днів прострочення, сума боргу 75 000, 00 грн.,

15:100%=0,15:366=0,0004х16х75 000, 00 грн. = 491, 80 грн.

Загалом, 1438, 52 грн. +1219, 26 грн. +491, 80 грн. = 3 149, 58 грн.

За період з 20.03.12р. по 17.06.2013р. у стягненні пені в сумі 4 058, 64 грн. господарський суд відмовляє згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані відповідачу 3% річних за видатковою накладною № №цБК-БК 1161 від 01.11.2011р. на суму 6409, 76 грн. та №цБК-БК 0128 від 16.02.2012р. на суму 4050, 00 грн., загалом на суму 10 459, 76 грн.

Господарським судом самостійно здійснено розрахунок 3% річних з простроченої суми за видатковою накладною № №цБК-БК 1161 від 01.11.2011р. за наступною формулою: сума боргу х 3 :100 : 365 (або 366) х кількість днів прострочення = сума 3% річних.

1) 02.12.11р. по 27.03.13р., сума боргу 213 658, 68 грн.

213 658, 68 грн. х3 :100:365х481 = 8446, 83 грн.

2) 28.03.13р. по 06.05.13р., сума боргу 211 600, 00 грн.

211 600, 00 грн. х3:100:365х39 = 678, 28 грн.

3) 07.05.13р. по 10.06.13р., сума боргу 208 000, 00 грн.

208 000, 00 грн.х3:100:365х34 = 581, 26 грн.

Загалом за видатковою накладною № №цБК-БК 1161 від 01.11.2011р. сума 3% річних становить 9 706, 37 грн.

За видатковою накладною №цБК-БК 0128 від 16.02.2012р. господарським судом здійснено самостійно розрахунок 3% річних з простроченої суми, а саме:

1) 20.03.2012р. по 20.03.12р., сума боргу 145 000, 00 грн.

145 000, 00 грн. х3:100:366х1=11, 88 грн.

2) 21.03.12р. по 05.04.2012р., сума боргу 135 000, 00 грн.

135 000, 00 грн.х3:100:366х16=177, 05 грн.

3) 06.04.12р. по 12.04.12р. суму боргу 125 000, 00 грн.

125 000, 00 грн.х3:100:366х7=71, 72 грн.

4) 13.04.12р. по 22.04.12р., сума боргу 110 000, 00 грн.

110 000, 00 грн.х3:100:366х9=81,14 грн.

5) 23.04.12р. по 23.05.12р., сума боргу 100 000, 00 грн.

100 000, 00 грн. х3:100:366х30=245, 90 грн.

6) 24.05.12р. по 27.05.12р., сума боргу 95 000, 00 грн.

95 000, 00 грн. х3:100:366х3=23, 36 грн.

7) 28.05.12р. по 26.07.12р., сума боргу 90 000, 00 грн.

90 000, 00 грн. х3:100:366х59=435, 24 грн.

8) 27.07.12р. по 30.08.12р., сума боргу 85 000, 00 грн.

85 000, 00 грн.х3:100:366х34=236, 88 грн.

9) 31.08.12р. по 10.06.13р., сума боргу 75 000, 00 грн.

75 000, 00 грн.х3:100:366х283 = 1739, 75 грн.

Загалом за видатковою накладною №цБК-БК 0128 від 16.02.2012р. 3% річних з простроченої суми становить 3305, 92 грн.

За двома видатковими накладними № №цБК-БК 1161 від 01.11.2011р. та №цБК-БК 0128 від 16.02.2012р. позивач мав право нарахувати відповідачу 3% на загальну суму 13012, 29 грн. 3%.

Оскільки позивач розмір зазначеної позовної вимоги у встановленому порядку не збільшив, господарський суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 3% річних в заявленому ним розмірі - 10 459, 76 грн.

Відповідач 22.08.13р. звернувся до господарського суду із заявою про застосування судом п. 6 ст. 83 ГПК України при винесенні рішення, просить суд розстрочити сплату основного боргу, 3% річних з простроченої суми та судового збору рівними частинами на 12 календарних місяців з моменту набрання судовим рішення по справі чинності (а.с. 81).

В обгрунтування поданої заяви відповідач посилається зокрема на те, що обсяги видатків на здійснення господарської діяльності перевищують доходи підприємства, на підтвердження чого надав суду фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва станом на 30 червня 2013р. та 31.12.12р. (а.с. 84-89).

Позивач заперечив про надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду (а.с. 94-95).

Господарський суд відмовляє у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду з огляду на таке.

Розстрочка виконання рішення суду - це виконання його частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі (п. 7.1.2. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання у часі близько двох років; не виконав свої гарантійні зобов'язання щодо погашення боргу в добровільному порядку щомісяця по 10-25 тис. грн. згідно листа №71 від 11.09.12р. та не вжив інших можливих заходів щодо врегулювання питання погашення боргу в позасудовому порядку.

За приписами ч.2 ст. 617 ЦК України, правових позицій щодо її застосування, викладених у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., а також ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарський суд, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду, приймає до уваги за аналогією також правову позицію Конституційного Суду України, викладену у Рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 про те, що відстрочення виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права, який дає можливість приймати рішення з врахуванням загальних принципів права: добросовісності, розумності, та справедливості (ст. 3 ЦК України) та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом.

Відповідачу, як учаснику господарських відносин, мали бути відомі приписи ч.1 ст. 222 ГК України про обов'язок поновити порушене майнове право іншої особи, не чекаючи пред'явлення претензії чи звернення до суду та ч.2 ст.5 цього Кодексу про те, що принцип верховенства права є основою правового господарського порядку в Україні.

У статті 4-3 ГПК України закріплено правовий принцип змагальності сторін. Його зміст полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свої вимоги та заперечення поданими доказами.

Статтею 129 Конституції України закріплено принцип свободи сторін спору в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 49 ГПК України господарський суд покладає сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 11, 254, 255, 256, 260, 261, 265, 509, 526, 530, 538, 549, 610, 611, 625, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 231, 174 ГК України, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Скерцо" (10014, м. Житомир, вул. Львівська, 10, ідентифікаційний код 22064354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс" (49024, м. Дніпропетровськ, пров. Універсальний, 6, ідентифікаційний код 36295258):

- 275 000, 00 грн. основного боргу;

- 10 459, 76 грн. 3% річних з простроченої суми;

- 3 149, 58 грн. пені;

- 5932, 19 грн. судового збору.

3. Припинити провадження в частині стягнення 8 000, 00 грн. основного боргу.

4. Відмовити у стягненні пені в сумі 15 804, 89 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 12.09.13р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек.)

3- відповідачу (на вимогу нарочним)