Постанова

від 03.09.2013 по справі 826/6312/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 вересня 2013 року 12:12 № 826/6312/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроколор" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001712260, №0001722260 та №0001732260 від 26.03.2013 р. за участю представників сторін:

від позивача: Роїк В. І., довіреність № 12-02, від 12.02.13 р.;

від відповідача: Жукова В. І., довіреність № 1418/9/26-54-10-034, від 14.08.13 р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроколор", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001712260, №0001722260 та №0001732260 від 26.03.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілант-М", Товариством обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Євромаркет", Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінктехсервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Данис-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Приваткомресурс" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсними договори між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроколор" (код за ЄДРПОУ 21669345) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. від 25.02.2013 р. №178/22-6/21669345 (надалі - Акт перевірки №178/22-6/21669345).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №178/22-6/21669345, позивачем порушено вимоги: п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого, встановлено заниження ТОВ "Євроколор" податку на прибуток всього на загальну суму 545400,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2010 року - в сумі 57185,00 грн., - за 2 квартал 2011 року - в сумі 110760,00 грн., - за 4 квартал 2011 року в сумі 70917,00 грн., - за 1 квартал 2012 року в сумі 131902,00 грн., за 2 квартал 2012 року - в сумі 174636,00 грн.; п.п.185.1 ст.185, п.п.198.1, п.п. 198.3, п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет всього у сумі 431585,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року - у сумі 50147,00 грн., за червень 2011 року - у сумі 46167,00 грн., за грудень 2011 року - у сумі 61667,00 гри., за лютий 2012 року - у сумі 27924,00 грн., за березень 2012 року у сумі 10909,00 грн., за квітень 2012 року - у сумі 170860,00 грн., за травень 2012 року - у сумі 63911,00 грн., та до завищення задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту і зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 18337,00 грн., у т.ч. за травень 2012 року - у сумі 18337,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №178/22-6/21669345 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001712260 від 26.03.2013 р. (надалі - ППР №0001712260), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18337,00 грн.; №0001732260 від 26.03.2013 р. (надалі - ППР №0001732260), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 727261,50 грн., з яких 545400,00 грн. - за основним платежем, а 92175,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001722260 від 26.03.2013 р. (надалі - ППР №0001722260), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 599221,50 грн., з яких 431585,00 грн. - за основним платежем, а 167636,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що заниження податку на прибуток на загальну суму 545400,00 грн. виникло по наступним взаємовідносинам позивача: 85777,50 грн. (основний платіж - 57185,00 грн., та штрафні санкції - 28592,5 грн.) - курсові різниці по взаємовідносинам з AT AS ASBEL; 57668,82 грн. (основний платіж) - по взаємовідносинам з ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126); 53091,59 грн. (основний платіж) - по взаємовідносинам з ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106); 217919,42 грн. (основний платіж 70919,00 грн. + основний платіж 98000,07 грн., та штрафні санкції - 49000,35 грн.) - по взаємовідносинам з TOB "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181); 120540,29 грн. (основний платіж - 86360,19 грн., та штрафні санкції - 43180,10 грн.) - по взаємовідносинам з ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код за ЄДРПОУ 37866543); 183266,06 грн. (основний платіж - 122177,37 грн., та штрафні санкції - 61088,69 грн.) - по взаємовідносинам з ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191).

У судовому засіданні 03.09.2013 представник позивача, у зв'язку з відсутністю доказів в обґрунтування протиправності збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток по курсовим різницям у взаємовідносинах з AT AS ASBEL на суму 85777,50 грн., визнав правомірність ППР №0001732260 в цій частині.

З матеріалів справи вбачається, що заниження податку на додану вартість у сумі 431585,00 грн. та завищення задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в сумі 18337,00 грн. виникло по наступних господарських взаємовідносинах позивача: 50147,00 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126); 46167,00 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106); 155000,00 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181); 82248,00 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код ЄДРПОУ 37866543); 116360,00 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроколор" зареєстровано Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 09.03.1998 р., взято на податковий облік у ДПІ у Оболонському районі м. Києва 12.03.1998 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 11.03.2005 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Протоколу виїмки та огляду, складеного ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 23.06.2011 р., та Протоколу обшуку, складеного ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва 19.03.2013 р., у позивача були вилучені документи фінансового-господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126), ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181) та ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код за ЄДРПОУ 37866543), зокрема: договори, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт(надання послуг), податкові накладні та банківські виписки.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроколор", як замовником, та ТОВ "Мілант-М", як виконавцем, був укладений Договір про надання послуг №10311 від 01.03.2011 року (надалі - Договір №10311), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з обслуговування тонуючого обладнання.

На виконання умов Договору №10311 ТОВ "Мілант-М" було виставлено позивачу рахунки-фактури на загальну суму 300881,04 грн., в т.ч. ПДВ 50146,84 грн. (т.1 а.с. 121, 123-127).

Судом встановлено, що ТОВ "Мілант-М" на виконання умов Договору №10311 надало позивачу послуги з обслуговування тонуючого обладнання на загальну суму 300881,04 грн., в т.ч. ПДВ 50146,84 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 108-113), що містять всі обов'язкові реквізити.

ТОВ "Мілант-М" на виконання умов Договору №10311 були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 300881,04 грн., в т.ч. ПДВ 50146,84 грн. (т.1 а.с. 115-120).

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем, наданих ТОВ "Мілант-М", послуг на загальну суму 300881,04 грн., в т.ч. ПДВ 50146,84 грн., підтверджується, дослідженими судом банківськими виписками.

Судом також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроколор", як замовником, та ТОВ "Євромаркет", як виконавцем, був укладений Договір про надання послуг №4/005 від 04.05.2011 року (надалі - Договір №4/005), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується завданням замовника виконувати технологічне обслуговування тонувального обладнання замовника, що передбачає догляд та належну експлуатацію під час його використання для швидкого та зручного приготування лакофарбової продукції із матеріалів замовника з метою її реалізації споживачам, налагоджування тонувального обладнання, його чищення та проведення профілактичних робіт для підтримання в робочому стані, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов дійсного договору.

На виконання умов Договору №4/005 ТОВ "Євромаркет" було виставлено позивачу рахунки-фактури на загальну суму 277000,02 грн., в т.ч. ПДВ 46166,67 грн. (т.1 а.с. 148-152).

Судом встановлено, що ТОВ "Євромаркет" на виконання умов Договору №4/005 надало позивачу послуги з обслуговування тонуючого обладнання на загальну суму 277000,02 грн., в т.ч. ПДВ 46166,67 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 143-147), що містять всі обов'язкові реквізити.

ТОВ "Євромаркет" на виконання умов Договору №4/005 були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 277000,02 грн., в т.ч. ПДВ 46166,67 грн. (т.1 а.с. 153-157).

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем, наданих ТОВ "Євромаркет", послуг на загальну суму 277000,02 грн., в т.ч. ПДВ 46166,67 грн., підтверджується, дослідженими судом банківськими виписками.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроколор", як покупцем, та ТОВ "Лінктехсервіс", як продавцем, був укладений Договір купілві-продажу №Л/5-12 від 05.12.2011 року (надалі - Договір № Л/5-12), відповідно до умов якого покупець купував у продавця комплект обладнання для змішування лакофарбованої продукції.

На виконання умов Договору №Л/5-12 ТОВ "Лінктехсервіс" було виставлено позивачу рахунки-фактури на загальну суму 930000,12 грн., в т.ч. ПДВ 155000,02 грн. (т.1 а.с. 169-171, 173-178).

Судом встановлено, що ТОВ "Лінктехсервіс" на виконання умов Договору №Л/5-12 поставило позивачу товар (комплект обладнання для змішування лакофарбованої продукції) на загальну суму 930000,12 грн., в т.ч. ПДВ 155000,02 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с. 158-168), що містять всі обов'язкові реквізити.

Як вже було встановлено судом у позивача були вилучені податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ "Лінктехсервіс". З Акту перевірки №178/22-6/21669345 вбачається, що ТОВ "Лінктехсервіс" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 930000,12 грн., в т.ч. ПДВ 155000,02 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежне, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем, поставлених ТОВ "Лінктехсервіс", товарів на загальну суму 930000,12 грн., в т.ч. ПДВ 155000,02 грн., підтверджується, дослідженими судом банківськими виписками.

Судом також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроколор", як замовником, та ТОВ "Данис-Трейд", як виконавцем, був укладений Договір про надання послуг №Д-010212 від 29.02.2012 року (надалі - Договір №Д-010212), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується завданням замовника виконувати технологічне обслуговування тонувального обладнання замовника, що передбачає догляд та належну експлуатацію під час його використання для швидкого та зручного приготування лакофарбової продукції із матеріалів замовника з метою її реалізації споживачам, налагоджування тонувального обладнання, його чищення та проведення профілактичних робіт для підтримання в робочому стані, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов дійсного договору.

На виконання умов Договору №Д-010212 ТОВ "Данис-Трейд" було виставлено позивачу рахунки-фактури на загальну суму 698157,12 грн., в т.ч. ПДВ 116359,52 грн. (т.1 а.с. 196-214).

Судом встановлено, що ТОВ "Данис-Трейд" на виконання умов Договору №Д-010212 надало позивачу послуги з обслуговування тонуючого обладнання на загальну суму 698157,12 грн., в т.ч. ПДВ 116359,52 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 215-235), що містять всі обов'язкові реквізити.

ТОВ "Данис-Трейд" на виконання умов Договору №Д-010212 були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 698157,12 грн., в т.ч. ПДВ 116359,52 грн. (т.2 а.с. 1-20).

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем, наданих ТОВ "Данис-Трейд", послуг на загальну суму 698157,12 грн., в т.ч. ПДВ 116359,52 грн., підтверджується, дослідженими судом банківськими виписками.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроколор", як замовником, та ТОВ "ТВК "Приваткомресурс", як виконавцем, був укладений Договір про надання послуг №П-030512 від 03.05.2012 року (надалі - Договір № П-030512), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з обслуговування тонуючого обладнання.

На виконання умов Договору №П-030512 ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" було виставлено позивачу рахунки-фактури на загальну суму 493486,98 грн., в т.ч. ПДВ 82247,83 грн. (т.2 а.с. 53-64).

Судом встановлено, що ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" на виконання умов Договору № П-030512 надало позивачу послуги з обслуговування тонуючого обладнання на загальну суму 493486,98 грн., в т.ч. ПДВ 82247,83 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2 а.с. 41-52), що містять всі обов'язкові реквізити.

ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" на виконання умов Договору №П-030512 були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 493486,98 грн., в т.ч. ПДВ 82247,83 грн. (т.1 а.с. 115-120).

Як вже було встановлено судом у позивача були вилучені податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ "ТВК "Приваткомресурс". З Акту перевірки №178/22-6/21669345 вбачається, що ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 493486,98 грн., в т.ч. ПДВ 82247,83 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено протилежне, суд приходить до висновку, що зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем, наданих ТОВ "ТВК "Приваткомресурс", послуг на загальну суму 493486,98 грн., в т.ч. ПДВ 82247,83 грн., підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126), ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106), ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181), ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код ЄДРПОУ 37866543), ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженими судом, наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за квітень 2011 р., червень 2011 р., грудень 2011 р., лютий-травень 2012 р., всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126), ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106), ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181),ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код ЄДРПОУ 37866543), ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191) та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично відноситься до посилань відповідача на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року №3992/22-3/37451126 від 27.09.2012 p., Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Евромаркет", код ЄДРПОУ 37044106 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року №1020/23-9/37044106 від 05.08.2011 року, Акт Західної МДПІ м. Харкова Х/О ДПС (Жовтневий р-н) про результати документальної невиїзної перевірки Товариства обмеженою відповідальністю "Лінктехсервіс" код ЄДРПОУ 37461181 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011р. по 30.06.2012р. №424/22-417/37461181 від 26.09.2012 року, Акт Західної МДПІ м. Харкова Х/О ДПС (Ленінський р-н) про результати документальної невиїзної перевірки Товариства обмеженою відповідальністю "Данис-Трейд" код ЄДРПОУ 34861191 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р. №420/22-417/34861191 від 26.09.2012 р., Акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код за ЄДРПОУ 37866543) з питань взаємовідносин з платниками податків за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 р. №220/22-05/37866543 від 15.06.2012 р., як на докази недійсності чи нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126), ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106), ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181),ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код ЄДРПОУ 37866543), ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191), оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору №10311, Договору №4/005, Договору №Л/5-12, Договору №Д-010212 та Договору №П-030512 недійсними.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача - ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126), ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106), ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181),ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код ЄДРПОУ 37866543), ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191) не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних господарських операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Суд критично сприймає доводи представника відповідача про нікчемність Договору №10311, Договору №4/005, Договору №Л/5-12, Договору №Д-010212 та Договору №П-030512, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126), ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106), ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181),ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код ЄДРПОУ 37866543), ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191), а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що основними видами діяльності позивача, вказаними у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є, зокрема, виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик.

Судом встановлено, що товар та послуги, отримані позивачем за зазначеними вище договорами з ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126), ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106), ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181),ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код ЄДРПОУ 37866543), ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191), були придбані ТОВ "Євроколор" з метою використання у власній господарській діяльності, зокрема з метою виконання свої зобов'язань перед іншими контрагентами, зокрема, з ТОВ "Епіцентр К".

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також податку на прибуток в частині збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ "Мілант-М" (код ЄДРПОУ 37451126), ТОВ "ТК "Євромаркет" (код ЄДРПОУ 37044106), ТОВ "Лінктехсервіс" (код ЄДРПОУ 37461181),ТОВ "ТВК "Приваткомресурс" (код ЄДРПОУ 37866543), ТОВ "Данис-Трейд" (код ЄДРПОУ 34861191) з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило: заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет всього у сумі 431585,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року - у сумі 50147,00 грн., за червень 2011 року - у сумі 46167,00 грн., за грудень 2011 року - у сумі 61667,00 гри., за лютий 2012 року - у сумі 27924,00 грн., за березень 2012 року у сумі 10909,00 грн., за квітень 2012 року - у сумі 170860,00 грн., за травень 2012 року - у сумі 63911,00 грн.; завищення задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту і зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 18337,00 грн., у т.ч. за травень 2012 року - у сумі 18337,00 грн.; заниження податку на прибуток на загальну суму 457622,50 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень від 26.03.2013 р. №0001712260, №0001722260 та податкового повідомлення-рішення від 26.03.2013 р. №0001732260 в частині збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 457622,5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 153269,00 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроколор" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби №0001712260, №0001722260 від 26.03.2013 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби №0001732260 від 26.03.2013 р. в частині збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 457622,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 153269,00 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 1529,60 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять гривень шістдесят копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроколор" (ідентифікаційний номер 21669345) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 03 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 06.08.2013 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко