Постанова

від 27.08.2013 по справі 826/10234/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 серпня 2013 року 10:38 № 826/10234/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Петруніна Г.С., Агашина К.В.,

представника відповідача - Лисай О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зроби Сам Україна» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Зроби Сам Україна» (далі-позивач, ТОВ «Зроби Сам Україна») до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів у м.Києві (далі-відповідач, ДПІ в Оболонському районі м.Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 року № 0001122260 та № 0001132260.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи господарських операцій та нормам чинного законодавства України, що грубо порушують права та законні інтереси позивача, та не можуть бути підставою для винесених податкових повідомлень-рішень, винесені відповідачем за результатами перевірки. На підтвердження правильності обчислення зобов'язань, що віднесені позивачем до складу валових витрат та формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами підтверджені видатковими накладними, а також іншими первинними документами, що, на думку позивача, не дає підстав вважати, що взаємовідносини з контрагентами є нереальними та безтоварними.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, які наведені в Акті від 04.12.2012 р. № 1021/22-6-34956403 та поданих письмових запереченнях, які залучені до матеріалів справи.

Також, судом під час розгляду справи було замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС) на належного відповідача - Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ТОВ «Зроби Сам Україна» зареєстроване Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 1 069 102 0000 020470 від 28.02.2007 р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 34956403, місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію: 04073, м.Київ, Московський проспект, буд.26, 1-й блок.

ТОВ «Зроби Сам Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 8954 від 01.03.2007 р., перебуває на обліку в ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС.

ДПІ у Оболонському районі м.Києва на підставі направлення від 14.11.2012 р. за № 1976, наказу № 1779 від 13.11.2012 р., відповідно до п.78.1.1, п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання ТОВ «Зроби Сам Україна» вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.03.2011 р. по 30.11.2011 р. під час взаємовідносин ТОВ «Антей Трейдінг» (код ЄДРПОУ 33072796).

За результатами перевірки складено акт від 04.12.2012 р. № 1021/22-6-34956403 про результати документальної позапланової виїзної перевірки (надалі - Акт перевірки від 04.12.2012 р.).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «Зроби Сам Україна»:

п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення по ПДВ (ряд.24 Декларації по ПДВ) на загальну суму 1 235 008 грн., в тому числі по періодах: березень 2011 р. - 79 683 грн., квітень 2011 р. - 103 435 грн., травень 2011 р. - 116 323 грн.,червень 2011 р. - 187 204 грн., липень 2011 р. 145 231 грн., серпень 2011 р. - 142 970 грн., вересень 2011 р. - 170 765 грн.,жовтень 2011 р. - 153 020 грн., листопад 2011 р. - 136 377 грн.;

п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення збитку задекларованого у декларації по податку на прибуток на загальну суму 6 175 034 грн., в тому числі за: І кв. 2011 р. (за березень) - 398 413 грн., ІІ кв. 2011 р. - 2 085 572 грн., ІІІ кв. - 2011 р. - 2 252 967 грн., за ІV кв. 2011 р. (жовтень-листопад) - 1 438 082 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, що здійснювались у зв'язку з виконанням робіт (послуг) з ТОВ «Антей Трейдінг». На думку посадових осіб податкового органу, які здійснювали виїзну документальну перевірку, ніякі роботи(послуги) контрагентом фактично не виконувались, позивач не мав на меті отримання послуг у дійсності, а договори не відповідають вимогам дійсності правочинів, передбачених Цивільним кодексом України.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки від 04.12.2012р., ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 17.12.2012 p., № 0001122260 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 175 034 грн. та від 17.12.2012 р. № 0001132260 про зменшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 235 008 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргами від 26.12.2012р. вих. № 598 та № 599 до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві від 26.02.2013 р. №1886/10/12-1-03 про результати розгляду первинної скарги було залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 17.12.2012 р. № 0001122260 та № 0001132260, а скаргу ТОВ «Зроби Сам Україна» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням про результати розгляду первинної скарги, ТОВ «Зроби Сам Україна» подало до Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів і зборів України) повторну скаргу.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 10.04.2013 р. № 457/6/99-99/-аП про продовження строку розгляду повторної скарги повідомлено ТОВ «Зроби Сам Україна» про продовження строку розгляду повторної скарги на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 17.12.2012 р. до 27.05.2013 р. включно.

В приміщенні Міністерства доходів і зборів України 14.05.2013 р. відбувся розгляд скарги за присутності уповноваженого представника позивача. Проте станом на момент подачі адміністративного позову до суду, як зазначив позивач, він не отримав ні рішення уповноваженого органу про результати розгляду скарги, ні відповіді на листи, які надсилались на адресу товариства.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Антей Трейдінг» судом встановлено наступне.

Відповідно до договірних умов ТОВ «Зроби Сам Україна» придбавало у ТОВ «Антей Трейдінг» відповідний товар (санітарна кераміка, плитка, текстиль на аксесуари для ванної кімнати, дзеркала, меблі, ванни тощо).

В підтвердження законності включення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум, позивач під час перевірки надав відповідачу наступні документи: договори на поставку товарів та послуг № 2039 від 29.05.2008 р. з додатками та додатковими угодами, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (перелік накладних наведений у Акті перевірки від 04.12.2012 р.), акти виконаних робіт, банківські документи з додатками, платіжні документи, реєстри та оборотні відомості бухгалтерських рахунків 31 «Рахунки у банках», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 644 «Податковий кредит», 92 «Адміністративні витрати за видами витрат».

Однак, вказані документи судом не приймаються, як належні докази щодо підтвердження реальності настання наслідків фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентом та формування валових витрат та податкового кредиту, з огляду на наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006 р. правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, чинного в момент складання податкових накладних контрагентами позивача, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п.18 Порядку, всі кладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Аналогічні правові норми містяться також у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа" ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, до складу витрат ТОВ «Зроби Сам Україна» за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Антей Трейдінг» віднесено суму 6 175 034 грн., а саме за: І кв. 2011 р. (за березень) - 398 413 грн., ІІ кв. 2011 р. - 2 085 572 грн., ІІІ кв. - 2011 р. - 2 252 967 грн., за ІV кв. 2011 р. (жовтень-листопад) - 1 438 082 грн., а до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесена сума 1235008 грн., а саме: березень 2011 р. - 79 683 грн., квітень 2011 р. - 103 435 грн., травень 2011 р. - 116 323 грн.,червень 2011 р. - 187 204 грн., липень 2011 р. 145 231 грн., серпень 2011 р. - 142 970 грн., вересень 2011 р. - 170 765 грн., жовтень 2011 р. - 153 020 грн., листопад 2011 р. - 136 377 грн.

В той же час, в акті перевірки ДПІ в Приморському районі м.Одеси в Одеській області № 5731/22-5/33072796 від 27.09.2012 р. встановлено, що підприємство ТОВ «Антей Трейдінг» має ознаки «транзитера» по ланцюгу постачання від ТОВ «Рангіроа» (код ЄДРПОУ 37009847), ТОВ «Оддеко» (код ЄДРПОУ 37680145), ТОВ «Таверс» (код ЄДРПОУ 37422308), ТОВ «Тала Груп» (код ЄДРПОУ 37170667) у 2011 році.

Проведеним аналізом податкової звітності, наданої ТОВ «Антей Трейдінг» до ДПІ в Приморському районі м. Одеси в Одеській області за 2011 рік встановлено, що постачальникам в період січень - грудень 2011 року, по яким встановлено неможливість проведення перевірки підтвердити реальність угод, є:

- у березні 2011 року ТОВ «Дак-Імпекс», у якого сума ризикового кредиту за цей період складає 414699,76 грн. Згідно з актом №588/23-3/34408984 від 09.02.2012 р., складеного Лівобережною МДПТ Дніпропетровської області, встановлено нереальність угод ТОВ «Дак - Імпекс» за березень 2011 року;

- у квітні 2011 року ТОВ «Маркет-Строй Ко» сума ризикового кредиту за цей період складає 431738,91 грн. За квітень 2011 року ДПІ в Приморському районі м. Одеси в Одеській області проведено документальну перевірку ТОВ «Антей Трейдінг» щодо підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «Маркет-Строй Ко» та складено акт №5659/23-513/33072796 від 26.08.2011 р., за результатами якого встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 431738,91 грн., що призвело до заниження сплати податку на додану вартість у звітному періоді квітень 2011 року на 431738,91 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення від 09.09.2011 р. за № 0002152350 , яке оскаржено до суду, триває судове оскарження, шляхом подання через суд другої інстанції апеляційної скарги.

У МПП «Будоптторг» сума ризикового кредиту за квітень 2011 року складає 1200 грн. Згідно з актом № 1140/16/31530338 від 24.06.2011 р., складеного Ленінською МДПІ у м.Луганську, встановлена нереальність угод МПП «Будоптторг» за квітень 2011 року.

У травні 2011 року ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» сума ризикового кредиту складає 2950 грн. Згідно з актом № 781/23/37177924 від 11.10.2011 р., складеним ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, встановлено нереальність угод ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» за травень 2011 року.

У ТОВ «Тала груп» сума ризикового кредиту за травень 2011 року складає 252608,48 грн., згідно з актом від 24.02.2012 р. № 494/23-513/37170667 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Тала Груп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень - грудень 2011 року, складеним ДПІ в Приморському районі м. Одеси встановлено, що основними постачальниками є ТОВ «Фортуна-Лайн» та ТОВ «Рангіроа».

Відповідно до матеріалів перевірки ТОВ «Фортуна-Лайн» (акт від 18.11.2011р. № 2936/23-513/37170630 ДПІ у Приморському районі м. Одеси) підприємство за вказаною адресою: 65000, м.Одеса, вул. Михайлівська, б.25 не знаходиться. Підприємство переходить на облік до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, у зв'язку з чим було спрямовано листа до ВПМ ДПІ в Малиновському районі м. Одеси щодо перевірки юридичної адреси підприємства ТОВ «Фортуна-Лайн» та було отримано відповідь про не знаходження за юридичною адресою підприємства ТОВ «Фортуна-Лайн». Директором підприємства ТОВ «Фортуна-Лайн» було надано пояснення щодо оренди приміщення відповідно до договору суборенди № 50-У/11 від 01.04.2011 р., однак не зазначено орендодавця та адресу приміщення, що орендується. Згідно з наданою податковою звітністю на підприємстві ТОВ «Фортуна-лайн» працює одна особа, основні засоби на балансі підприємства відсутні, виробничі потужності відсутні.

Стосовно ТОВ «Рангіроа» (акт від 16.02.2012 р. № 314/23-5/37009747 ДПІ у Приморському районі м.Одеси) зазначено, що фінансово-господарські документи ТОВ «Рангіроа» були пошкоджені у зв'язку із затопленням приміщення, про що свідчить акт від 06.02.2012 р. Також згідно з наданою податковою звітністю на підприємстві ТОВ «Рангіроа» працює одна особа, основні засоби на балансі підприємства відсутні, виробничі потужності відсутні, що унеможливлює фактичне здійснення господарської діяльності.

Основним постачальником ТОВ «Рангіроа» у 2011 році було ПП «Світ Бабулєс», яке перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС. За матеріалами перевірки ПП «Світ Бабулєс» (акт від 27.02.2012 р. № 195/2307/36856136) та відповідно до пояснень ОСОБА_5 (директор ПП «Світ Бабулєс» з 17.12.2009р. до кінця 2010 року) фірма була продана юридичній компанії за 4000 грн., назву компанії, її директора тощо громадянин ОСОБА_5 не пам'ятає. Також повідомлено, що згідно з постановою про порушення кримінальної справи, об'єднання кримінальних справ та прийняття до свого провадження від 01.03.2012 р. відносно ПП «Світ Бабулєс» порушена кримінальна справа №50-6270 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами за ч. 2 ст.205 КК України та за фактом підроблення документів невстановленими слідством особами за ч. 2,ч. 4 ст. 358 КК України.

У ТОВ «Таверс» сума ризикового кредиту за травень 2011 року складає 248890,18 грн., за червень 2011 року складає 166666,67 грн., липень 2011 року складає 800600,82 грн., за серпень 2011року складає 1091932,79 грн., за вересень 2011 року складає 1464351,17 грн. За матеріалами перевірки (акт від 24.02.2012 р. № 523/23-5 ДПІ в Приморському районі м. Одеси) встановлено, що основним постачальником ТОВ «Таверс»- у відповідні періоди 20 11 року було ТОВ «Фортуна-Лайн», діяльність якого розглянута вище.

У ТОВ «Тала Груп» сума ризикового кредиту за червень 2011 року складає 151677,34 грн., за липень 2011 року складає 808443,15 грн., за серпень 2011 року складає 1093643,12 грн., за вересень 2011 року складає 1448274,97грн. За матеріалами перевірки ТОВ «Тала Груп» (акт від 24.02.2012 р. № 494/23-513/37170667 ДПІ в Приморському районі м. Одеси) встановлено, що основними постачальниками у відповідні періоди 2011 року є ТОВ «Фортуна-Лайн» та ТОВ «Рангіроа», аргументи стосовно діяльності ТОВ «Фортуна-Лайн» та ТОВ «Рангіроа» викладені вище.

У ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» сума ризикового кредиту за вересень 2011 року складає 4533,33 грн., за жовтень 2011 року складає 1166,67 грн. За матеріалами перевірок ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» (акти № 894/23/37177924 від 18.11.2011р. та № 960/23/37177924 - 122 від 20.12.2011 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська) встановлено нереальність угод ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» за вересень та жовтень 2011 року.

У ТОВ «Юкмас» сума ризикового кредиту за жовтень 2011 року складає 614102,57 грн., за листопад 2011 року складає 3508425,66 грн. За матеріалами перевірки ТОВ «Юкмас» (акт від 12.12.2011 р. № 3029/23-5/37009873 та від 14.02.2012 р. № 304/23-5/37009873 ДПІ в Приморському районі м.Одеси) встановлено, що основними постачальниками є ТОВ «Фортуна-Лайн» та ТОВ «Рангіроа».

У ТОВ «Олдеко» сума ризикового кредиту за жовтень 2011 року складає 608835,74 грн., за листопад 2011 року складає 3548949,75грн. За матеріалами перевірок ТОВ «Олдеко» (акти № 3070/23-5/37680145 від 14.12.2011 р. та № 318/23-5/37680145 від 17.02.2012 р. ДПІ в Приморському районі м. Одеси) встановлено, що основним постачальником ТОВ «Олдеко» у жовтні та листопаді 2011 року було ТОВ «Фортуна-Лайн».

У МПП «Футура» сума ризикового кредиту за жовтень 2011 року складає 3850 грн.; за листопад 2011 року складає 933,33 грн. Актами перевірок №822/15-300/13382764 від 27.08.2012 р. та № 04/2302/35546190 від 23.02.12, складених Ленінською МДПІ м. Луганська встановлено нереальність угод МПП «Футура» за жовтень та листопад 2011 року.

У ТОВ «Ельгамбра» сума ризикового кредиту за листопад 2011 року складає 166109,95 грн. За матеріалами перевірки ТОВ «Ельгамбра» (акт від 23.02.2012 р. № 4/23-2/35546190 ДПІ в Овідіопольському), встановлено, що зустрічну звірку підприємства неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Ельгамбра» знаходиться у стані переходу до іншої ДПІ. В ході відпрацювання встановлено, що підприємство ТОВ «Ельгамбра» за адресою м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/15 не знаходиться та фінансово-господарську діяльність не здійснює, ліквідовано в якості платника ПДВ. Проведеним аналізом діяльності підприємства встановлено, що підприємство проводить безтоварні операції, в зв'язку з чим підприємство формує ризиковий кредит для подальшої його реалізації.

Таким чином, ТОВ «Антей - Трейдінг» реалізувало товар придбаний по нереальним угодам.

З вище встановлених обставин вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Зроби Сам Україна» та контрагентом є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Отже, факт здійснення господарських операцій по поставці товарів, виконання будівельних робіт та окремих видів і комплексів робіт не підтверджено первинними бухгалтерськими документами, які б містили відомості про реальність здійснення господарських операцій, зокрема, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо.

Таким чином, як вбачається з досліджених доказів у справі та встановлених обставин ТОВ «Зроби Сам Україна» безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ та до собівартості придбаних та реалізованих товарів витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського облік за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Антей - Трейдінг».

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вищевикладене, свідчить про відсутність у ТОВ «Антей - Трейдінг» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє, в свою чергу, підтверджує відсутність наміру у ТОВ «Зроби Сам Україна» при укладенні договорів із зазначеним контрагентом на створення правових наслідків.

Таким чином, зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1235008 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6175034 грн. здійснено ДПІ в Оболонському районі м.Києва на законних підставах, а податкові повідомлення-рішення від 17.12.2012р. № 0001132260 та № 0001122260 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Зроби Сам Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 03.09.2013 року.

Суддя В.П. Шулежко