Ухвала

від 10.09.2013 по справі 805/10446/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №805/10446/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Варчук О.М.

з участю представника позивача Тамко Т.В.,

представника відповідача Перекрестова С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року у справі № 805/10446/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» (далі ТОВ «Донбас Плюс») до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі ДПІ у Волноваському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000062200 від 13 березня 2013 року та №0000052200 від 13 березня 2013 року задоволено в повному обсязі, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 13 березня 2013 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 5440,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2720,00 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 13 березня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на 13709,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Донбас Плюс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 164,30 грн. (а. с. 227-229).

Відповідач на постанову суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував ознаками «фіктивності» підприємства, який є другим за ланцюгом постачання (а. с. 131 -132).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати постанову.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила матеріали справи, обговорила їх в сукупності і дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Донбас Плюс» є юридичною особою, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є платником податку на додану вартість (а. с. 183, 198).

В період з 5 лютого 2013 року по 7 лютого 2013 року ДПІ у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби, правонаступником якої є відповідач, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань підтвердження реальності здійснення господарських операції з ТОВ "Телеком-Сервіс" (ЄДРПОУ 20369182) за червень та липень 2011 року., за наслідками якої 14 лютого 2013 року складений акт 320/2200/31471849 (а. с. 8-21). Актом перевірки встановлено, що реальність господарських операцій ТОВ "Телеком-Сервіс" з ТОВ "Донбас Плюс" у червні та липні 2011 року не підтверджено. В акті перевірки зазначено, що відповідно до акту № 1144/22-4/20369182 від 14 грудня 2012 року, отриманого від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС встановлено, що за даними АІС "Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та додатку № 5 до декларації з ПДВ за червень та липень 2011 року постачальником ТОВ "Телеком-Сервіс" було ПП "Інтенція" (код ЄДРПОУ 37156804), яке має ознаки фіктивності. В акті ДПІ в Калінінському районі визначені нікчемними та недійсними з моменту вчинення правочини між ТОВ "Телеком-Сервіс" та ПП "Інтенція" на суму 5440,0 грн. у червні 2011 року та 8269,00 грн. у липні 2011 року. Враховуючи нікчемність угоди між ТОВ "Телеком-Сервіс" та ПП "Інтенція" в акті перевірки відповідач визначив нікчемними угоди між ТОВ "Донбас Плюс" та ТОВ "Телеком-Сервіс", внаслідок чого відповідач дійшов висновку про те, що податковий кредит в сумі 13 709,00 грн. (у червні 2011 року - 5 440,00 грн., у липні 2011 року - 8269,00 грн.) сформований позивачем неправомірно (а. с. 8-21). У висновках акту перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит червня 2011 року на 5440,00 грн. та липня 2011 року на 8269,00 грн. та порушення пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню на 13709,00 грн., у т.ч. за червень 2011 року на 5440,00 грн., липень 2011 року на 8269,00 грн. ( а. с. 21).

Позивачем на акт перевірки подані заперечення 5 березня 2013 року, які відповідач розглянув та 06.03.2013 року повідомив про підтвердження висновків акту перевірки № 320/22-00/31471849 від 14 лютого 2013 року (а. с. 22-23, 24-26).

13 березня 2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000062200 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 5440,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2720,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000052200 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 13709,00 грн. (а. с. 29, 30).

Спірним питанням цієї справи є правомірність формування позивачем податкового кредиту червня 2011 року та липня 2011 року, внаслідок відображення здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-Сервіс".

Згідно пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 та 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В ході перевірки встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту червня 2011 року податку на додану вартість в сумі 24370,80 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Телеком-Сервіс": № 2 від 10 червня 2011 року (ПДВ в сумі 15351,60 грн. ), № 6 від 16 червня 2011 року (ПДВ в сумі 4720,00 грн. ), № 7 від 16 червня 2011 року (ПДВ в сумі 1418,00 грн. ), № 15 від 22 червня 2011 року (ПДВ в сумі 2881,20 грн.). до складу податкового кредиту липня 2011 року включений податок на додану вартість в сумі 22567,60 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Телеком-Сервіс": №10 від 12 липня 2011 року (ПДВ в сумі 6177,60 грн. ), № 11 від 12 липня 2011 року (ПДВ в сумі 5000,00 грн. ), № 12 від 12 липня 2011 року (ПДВ в сумі 7640,00 грн.), № 22 від 21 липня 2011 року (ПДВ в сумі 37501,00 грн.). Копії зазначених накладних наявні в матеріалах справи (а. с. 133-136, 151-154). В ході дослідження в судовому засіданні першої інстанції оригіналів наданих представником позивача податкових накладних виписаних ТОВ "Телеком-Сервіс" недоліків їх оформлення не встановлено, що підтверджено представником відповідача і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Зазначені податкові накладні відображені в реєстрі отриманих податкових накладних за червень та липень 2011 року (а. с. 121-132, 151-154).

Згідно норм статті 198 Податкового кодексу України виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Встановлено, що правовідносини з постачання позивачу товару ТОВ "Телеком-Сервіс" відбувалися на підставі умов договору постачання №03-01 від 13 січня 2006 року, за умовами якого ТОВ "Телеком-Сервіс" зобов'язалося поставити та передати у власність покупця (позивача у справі) продукцію. Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачання здійснюється транспортом покупця (а. с. 45-49).

На підтвердження здійснення господарських операцій з постачання товару від ТОВ "Телеком-Сервіс" до ТОВ "Донбас Плюс" позивач надав копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Телеком-Сервіс" (а. с. 155, 162), видаткові накладні № 071-06 від 16 червня 2011 року, № 072-06 від 16 червня 2011 року, № 086-06 від 06 червня 2011 року, № 080-06 від 22 червня 2011 року, № 091-07 від 12 липня 2011 року, №092-07 від 12 липня 2011 року, № 09307 від 12 липня 2011 року, № 100-07 від 21 липня 2011 року (а. с. 156, 157, 159, 163, 164, 165, 167), товарно-транспортні накладні № 009-06 від 16 червня 2011 року, № 008-06 від 10 червня 2011 року, № 010-07 від 12 липня 2011 року (а. с. 158, 159, 166), якими підтверджується фактичне придбання позивачем товарів від ТОВ "Телеком-Сервіс" у червні та липні 2011 року, що свідчить про наявність передбачених статтею 198 Податкового кодексу України підстав для відображення цих операцій в податковому обліку з податку на додану вартість.

Доводи податкового органу на неможливість прийняття судом наведених первинних документів в якості належних доказів здійснення господарських операцій, оскільки вони не надавалися позивачем до перевірки є неспроможними. Суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про їх витребування відповідачем до перевірки.

Також суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на акт перевірки № 114/22-4/20369182 від 14 грудня 2012 року, складеного ДПІ в Калінінському районі м. Донецьк як на беззаперечний доказ відсутності реального здійснення господарських операцій, оскільки висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються контрагента постачальника такого платника, в якого відсутні будь-які правовідносини з таким платником податків..

Отже, доводи відповідача щодо не здійснення господарських операцій спростовані первинними документами, наявними в матеріалах справи, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту за червень 2011 року та липень 2011 року за господарськими операціями з придбання продукції у ТОВ "Телеком-Сервіс".

Внаслідок не підтвердження наявними в матеріалах справи документами завищення податкового кредиту та завищення від'ємного значення податку за червень та липень 2011 року, завищення бюджетного відшкодування за червень 2011 року, відсутні підстави для збільшення грошових зобов'язань з цього податку за цей період та застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 123 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи, надав ім. правильну юридичну оцінку та вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального законів, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 12 вересня 2013 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст.196, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1 п.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року у справі № 805/10446/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Головуючий суддя Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова