Рішення

від 03.09.2013 по справі 917/1201/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р. Справа № 917/1201/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Славен", 58018, м. Чернівці, вул. Комарова, 34, кв. 21

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62

про стягнення 24698,20 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Куценко-Ленська О.І.

від відповідача: Мороз М.В.

В судовому засіданні 03.09.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 24698,20 грн. боргу згідно договору № 932/11 від 29.07.2011 року, в т.ч. 23473,84 грн. основного боргу, 47,45 грн. інфляційних витрат та 1176,91 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях та у наданому до суду відзиві на позов № 130/18-84 від 09.07.2013 року (а.с. 35-37) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що строк оплати поставленого товару не настав, оскільки поставка даного товару відбувалась поза межами спірного договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

29.07.2011 року між Холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (покупець), в подальшому відповідно до наявної в матеріалах справи копії статуту (а.с. 24-26) перейменованим у Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Славен" (позивач, продавець) був укладений договір № 932/11 (а.с. 15-16), згідно якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, що вказаний у специфікації № 1 до договору, а покупець у свою чергу - прийняти та оплатити товар на умовах договору (розд. 1 договору).

У відповідності до п. 11.1. договору № 932/11 від 29.07.2011 року (далі - договір) даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року.

Відповідно до п. 2.2. договору та підписаної між сторонами специфікації № 1 (а.с. 17) загальна вартість товару, що підлягає поставці, складає 23473,84 грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно із п. п. 3.1., 3.2., 3.5. договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця на умовах DDP (м. Кременчук, склад покупця) за Міжнародними правилами Інкотермс-2000 протягом 10 днів після надання покупцем письмових заявок. Датою поставки товару вважається дата його отримання, вказана у накладній.

На виконання умов укладеного договору позивачем на підставі письмової заявки № 102-40 від 01.08.2011 року (а.с. 46) було поставлено відповідачеві обумовлений специфікацією № 1 до договору товар на загальну суму 23473,84 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи копія видаткової накладної № РН-0000084 від 01.09.2011 року, а також відповідної податкової накладної (а.с. 19, 20). Даний товар був отриманий відповідачем через повноважного представника Іванову Ірину Петрівну на підставі довіреності серії ААГ № 779378 від 01.09.2011 року (а.с. 21).

У відповідності до п. 5.1. договору розрахунки за товар здійснюються по факту поставки товару з відстрочкою платежу протягом 20 банківських днів.

В порушення своїх зобов'язань відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим 29.11.2012 року позивачем на його адресу було направлено претензію про погашення заборгованості за № 89 (а.с. 22), яка була залишена відповідачем без реагування.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 23473,84 грн., а також нараховані на нього за період з 30.09.2011 року по 31.05.2013 року інфляційні витрати в розмірі 47,45 грн. та 3% річних в розмірі 1176,91 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого згідно договору товару, факт наявності заборгованості в сумі 23473,84 грн. за поставлений за договором товар, факт звернення до відповідача з претензією про погашення заборгованості та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача судом відхиляються як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 23473,84 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем інфляційних витрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62, код за ЄДРПОУ 05808735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Славен" (58018, м. Чернівці, вул. Комарова, 34, кв. 21, код за ЄДРПОУ 37532990) - 23473,84 грн. основного боргу, 47,45 грн. інфляційних витрат, 1176,91 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.09.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.