Рішення

від 09.09.2013 по справі 910/12761/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12761/13 09.09.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт - Сервіс»

До Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

Про стягнення 14 797,14 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Двоєглазов Д.О., довіреність № б/н від 27.06.2013

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелт - Сервіс» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (далі - відповідач) про стягнення 14 797,14 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № б/н від 01.12.2012р.

Ухвалою суду від 08.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/12761/13 та призначено розгляд на 26.07.2013 р.

26.07.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

26.07.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 09.09.2013р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

09.08.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

09.09.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 25.07.2013р., а саме : 03170, м.Київ, вул. Тулузи 3-Б.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільне використання технологічних мереж, згідно якого позивач надає послуги у будівлі по вул. Сабурова 13, а через приєднану мережу подає теплову енергію у вигляді гарячої води з метою опалення на об'єкти відповідача, забезпечує постачання питної води та прийняття стічних вод в каналізаційні відведення, а також здійснює обслуговування цих об'єктів, а користувач приймає та своєчасно оплачує надані послуги за встановленими тарифами у строки за договором.

Згідно п.3.3 договору, відповідач зобов'язався сплачувати вартість фактично використаної теплової енергії згідно показників тепло лічильника та пропорційно займаної площі на підставі виставлених позивачем мереж рахунків. Оплата отриманих послуг мала здійснюватись протягом 5 банківських днів з моменту виселення рахунків.

Проте відповідач, в порушення умов договору відповідач використав теплової енергії, згідно показників лічильників 13 346,51 грн., проте не розрахувався за їх використання з позивачем.

Позивачем кожного місяця відповідачу виставлялися рахунки, та надавались Акти наданих послуг з якими обидві сторони погоджувались, про що свідчать їх підписи та печатки.

Пунктом 4.3.1 договору визначено, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги, шляхом сплати пені в розмірі 0,5% від несвоєчасно зарахованої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплачених комунальних послуг з відповідача також стягується 3% річних, заборгованість з урахуванням інфляції та витрати, пов'язані з таким стягненням.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 14 797,14 грн. - боргу, а саме: 13 346,51 грн. - основного боргу, 1162,49 грн. - пені, 234,75 грн. - 3% річних, 53,39 грн. - інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити штрафні санкції (штраф, пеня, неустойка), зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями «Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (03170, м.Київ, вул. Тулузи 3-Б, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт - Сервіс» (02225, м.Київ, проспект Маяковського 27/1, код ЄДРПОУ 33633154) 13 346 (тринадцять тисяч триста сорок шість) грн. 51 коп. - основного боргу, 1162 (одну тисячу сто шістдесят дві) грн. 49 коп. - пені, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 75 коп. - 3% річних та 53 (п'ятдесят три) грн. 39 коп. - інфляційних втрат та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення підписано 13.09.2013р. )

Суддя В.І.Мельник