Ухвала

від 05.09.2013 по справі 1570/7296/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р.Справа № 1570/7296/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року ТОВ «Комфорт» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0009352301 від 04.07.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 62111 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки під час перевірки товариством надано всі первинні документи, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Таверс». Підприємством в повному обсязі відображено в бухгалтерському та податковому обліку рух придбаного товару, розрахунки за його придбання та всі відповідні показники господарських операцій відображені в податковій звітності за відповідний звітний податковий період як позивачем так і його контрагентом. Надані податковому органу первинні документи не визнанні такими, що складені з порушенням норм чинного законодавства, не визнанні у судовому порядку недійсними або складеними не уповноваженими особами, а підприємницька діяльність постачальника не визнана фіктивною. На думку позивача, використання податковим органом під час проведення перевірки акту від 24.02.2012р. про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Таверс», отриманого від ДПІ у Приморському районі м.Одеси, не може бути покладено в основу виявлених порушень, оскільки такий акт не містить у собі виявлених порушень податкового законодавства.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Таверс», що свідчить про те, що правочини між позивачем та вказаним контрагентом здійсненні без мети настання реальних наслідків. На думку відповідача, ТОВ «Таверс» здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Спірне податкове повідомлення-рішення податкова інспекція вважає правомірним; в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. позов ТОВ «Комфорт» задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Комфорт» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Малиновському м.Одеси Одеської області ДПС від 31.05.2012р. №654, у період з 07.06.2012р. по 13.06.2012р. посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Комфорт» (код за ЄДРПОУ 26016621) з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Таверс» (код за ЄДРПОУ 37422308) за період з 01.09.2011р. по 31.10.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №170/22-214/26015621/193 від 20.06.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем вимог п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України по декларації ПДВ за вересень -жовтень 2011 року, внаслідок чого безпідставно завищено податковий кредит всього в розмірі 41407 грн. (в т.ч. за вересень 2011 року суми ПДВ в розмірі 40533 грн., за жовтень 2011 року суми ПДВ в розмірі 874 грн.); ч.1 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Комфорт» з ТОВ «Таверс» у вересні-жовтні 2011 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що одним із постачальників позивача у вересні-жовтні 2011 року було підприємство ТОВ «Таверс», яке знаходиться на обліку у ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС. На виконання умов договору поставки №214 від 09.09.2011р., укладеного між ТОВ «Комфорт» (покупець) і ТОВ «Таверс» (продавець) контрагентом позивача протягом вересня-жовтня 2011 року відвантажено товари в асортименті, кількості та по цінах, вказаних в рахунках, на загальну суму 248442 грн. (в т.ч. ПДВ - 41407 грн.), а також виписано податкові накладні. Суми ПДВ по таких накладних включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних і відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за вересень-жовтень 2011 року. 24.02.2012р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС відносно ТОВ «Таверс» складено акт №523/23-5/37422308 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Таверс» (код за ЄДРПОУ 37422308) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.», згідно якого на ТОВ «Таверс» не встановлено наявність трудових ресурсів, власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів та земельних ділянок для здійснення будь-якого виду діяльності. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. ТОВ «Таверс» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з надання податкової вимоги третім особам, у зв'язку з чим, правові наслідки у вигляді права на податковий кредит у контрагентів-покупців не виникають. Як наслідок, при проведенні перевірки податковий орган прийшов до висновку, що підприємством ТОВ «Комфорт» не доведена реальність операцій з контрагентом ТОВ «Таверс» та відсутність у позивача об'єктів оподаткування по господарських операціях з ТОВ «Таверс» у розумінні ст.185, ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки 04.07.2012р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0009352301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 62111 грн. (в т.ч. за основним платежем - 41407 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20704 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Комфорт» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що висновки акту перевірки про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Таверс» є припущеннями перевіряючих, які не засновані на будь-яких належних доказах. Позивач та його контрагент належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської і податкової звітності. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем належними первинними документами доведено факт виконання зобов'язань за договором, як це передбачено ст.206 ЦК України, з ТОВ «Таверс». Наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу, що свідчить про реальність господарських операцій.

Слід зазначити, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

В акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси посилається на матеріали перевірки ТОВ «Таверс», які надійшли від ДПІ у Приморському районі м.Одеси, однак жодних доказів про самостійне дослідження обставин укладання договору між ТОВ «Комфорт» та ТОВ «Таверс», предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ним, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали цей правочин, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів акт перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси не містить.

Більше того, колегією суддів встановлено, що контрагентом позивача ТОВ «Таверс» було оскаржено в судовому порядку акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №523/23-5/37422308 від 24.02.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Таверс» (код за ЄДРПОУ 37422308) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.» і постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2012р. у справі №1570/2870/2012, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013р. залишено без змін, позов ТОВ «Таверс» задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси по складанню акту №523/23-5/37422308 від 24.02.2012р. та формування у ньому висновків про непідтвердження ТОВ «Таверс» господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору та його виконання контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку та мав право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надано. Більше того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки №170/22-214/26015621/193 від 20.06.2012р., складеного за результатами перевірки ТОВ «Комфорт». Більше того, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ТОВ «Таверс», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача об'єктів оподаткування по господарським операціям з ТОВ «Таверс» у розумінні ст.185, ст.198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.