Ухвала

від 05.09.2013 по справі 1570/7688/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р.Справа № 1570/7688/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року ТОВ «ТРІО» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (на час звернення - ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС) про визнання протиправними дій відповідача при проведенні перевірки товариства, результати якої викладені в акті №1365/22-0302/01/21033050 від 07.08.2012р., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001492200 від 21.08.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «САТЄРА» у жовтні-листопаді 2009 року та ПП «Віра Строй К» в лютому 2010 року, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, є безпідставними, оскільки у товариства є всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських взаємовідносин з вказаними контрагентами, у зв'язку з чим позивачем обґрунтовано сформовано податковий кредит по податку на додану вартість за результатами виконання укладених договорів. В Акті перевірки не вбачається інших обґрунтованих висновків про порушення ТОВ «ТРІО» норм податкового законодавства, крім посилання на порушення кримінальної справи відносно контрагентів. Також, на думку позивача, у податкового органу не було підстав для проведення перевірки, оскільки запити на отримання інформації були складені з порушенням вимог законодавства, через що платник податків був звільнений від обов'язку надавати запитувані документи.

ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що перевіркою встановлено, що ТОВ «ТРІО» на підставі усної домовленості придбавались у ПП «Віра Строй К» і ТОВ «САТЄРА» будівельні роботи із залученням будівельної техніки вказаних контрагентів, хоча на підставі ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмові формі. Надані до перевірки акти виконаних робіт не відповідають встановленим вимогам, оскільки в них не зазначені об'єкти, на яких проводились будівельно-монтажні роботи. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п. а) п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, зокрема, документально не підтверджено реальності здійснення господарських відносин ТОВ «ТРІО» з ТОВ «САТЄРА» та ПП «Віра Строй К», а тому підстави для скасування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення відсутні. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. позов ТОВ «ТРІО» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «ТРІО» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1, п.78.2 ст.78 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у м.Іллічівську від 26.07.2012р. №258, у період з 27.07.2012р. по 31.07.2012р. посадовою особою ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРІО» (код за ЄДРПОУ 21033050) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «САТЄРА» (код за ЄДРПОУ 34873689) за період жовтень, листопад 2009 року, ПП «Віра Строй К» (код за ЄДРПОУ 33490678) за період лютий 2010 року, їх реальності та повноти відображення в обліку за відповідні періоди, за результатами якої складено акт перевірки №1365/22-0302/01/21033050 від 07.08.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.п. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України. Зазначено, що перевіркою ТОВ «ТРІО» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «САТЄРА» у жовтні-листопаді 2009 року на суми ПДВ 41666,67 грн. та 41666,67 грн. відповідно, ПП «Віра Строй К» у лютому 2010 року на суму ПДВ 33333,33 грн., що призвело до заниження підприємством суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за жовтень 2009 року у розмірі 41667 грн., листопад 2009 року у розмірі 41667 грн. та лютий 2010 року у розмірі 33333 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «ТРІО» на підставі усної домовленості придбавались у ТОВ «САТЄРА» будівельні роботи із за діянням будівельної техніки ТОВ «САТЄРА». Суми податку на додану вартість по вказаних договірних відносинах включені позивачем до складу податкового кредиту за жовтень, листопад 2009 року. Також, у вказаному періоді, позивачем на підставі усної домовленості придбавались у ПП «Віра Строй К» будівельні роботи із задіянням будівельної техніки ПП «Віра Строй К». Суми податку на додану вартість по вказаних договірних відносинах включені ТОВ «ТРІО» до складу податкового кредиту за лютий 2010 року. Надані до перевірки акти про виконання робіт не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, в них не зазначені об'єкти, на яких проводились будівельно-монтажні роботи. Також зазначено, що ДПІ у м.Іллічівську отримано постанову про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження за №201201100058 стосовно ТОВ «САТЄРА», ПП «Квантор Плюс», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Клин-Маркет», ПП «Одеська будівельна компанія», в якій зазначено, що в період з 2008 року по 2011 рік невстановлені особи створили «конвертацій ний центр», до складу якого увійшли вищевказані фіктивні підприємства. В ході аналізу податкової звітності та роздруківок руху грошових коштів по розрахункових рахунках вказаних фіктивних підприємств встановлено, що вони незаконно формували податковий кредит або від неіснуючих контрагентів - платників ПДВ, індивідуальні податкові номери в реєстрі платників ПДВ ДПА України яких відсутні, тобто таких платників ПДВ не існувало, або від інших фіктивних підприємств та будь-яких товарів не поставляли, робіт та послуг не надавали.

На підставі викладеного, податковий орган прийшов до висновку про неможливість фактичного надання ТОВ «САТЄРА» та ПП «Віра Строй К» будівельних робіт для ТОВ «ТРІО» у жовтні-листопаді 2009 року та лютому 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки 21.08.2012р. ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001492200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 145834 грн. (в т.ч. за основним платежем - 116667 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29167 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «ТРІО» про визнання протиправними дій відповідача при проведенні перевірки товариства, результати якої викладені в акті №1365/22-0302/01/21033050 від 07.08.2012р., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001492200 від 21.08.2012р. суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «ТРІО» із ТОВ «САТЄРА» та з ПП «Віра Строй К», що призвело до заниження позивачем суми ПДВ; наявні у позивача первинні документи у своїй сукупності не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Як зазначалось вище, у періоді, що перевірявся, ТОВ «ТРІО» на підставі усної домовленості придбавались у ТОВ «САТЄРА» та ПП «Віра Строй К» будівельні роботи із заподіянням будівельної техніки вказаних контрагентів.

Колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду, що недотримання позивачем форми договорів між юридичними особами, встановленої ст.208 ЦК України, в силу ч.2 ст.215 ЦК України, тягне за собою визнання їх нікчемними, тобто такими, що не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язанні з їх недійсністю.

Також, досліджуючи наявні в матеріалах справи первинні документи, які ТОВ «ТРІО» надало в якості підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ «САТЄРА» та з ПП «Віра Строй К» колегією суддів встановлено, що на всіх актах виконаних робіт наявні підписи невідомих осіб від виконавця та від замовника, однак відсутні будь-які дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій. Також, в порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в наданих до перевірки актах виконання робіт не зазначені об'єкти, на яких проводились будівельно-монтажні роботи. Ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції пояснень щодо вказаних обставин ТОВ «ТРІО» не надало.

Слід зазначити, що сама лише наявність первинних документів не підтверджує реальність здійснення операцій між позивачем та його контрагентами та недостатня для виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ по вказаних відносинах. Як правильно зазначив суд першої інстанції, будь - які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що були складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції, позивачем не спростовано належними доказами викладені в акті перевірки відомості, а на підтвердження правомірності формування податкового кредиту не надано необхідних первинних документів щодо укладення договору та використання його в господарській діяльності.

Більше того, допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_1., який являється директором ТОВ «ТРІО», не зміг пояснити обставини укладання та виконання усних домовленостей з ТОВ «САТЄРА» та з ПП «Віра Строй К».

Відтак, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0001492200 від 21.08.2012р. не вбачається.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта, що у податкового органу не було передбачених ст.78 Податкового кодексу України підстав для проведення перевірки, оскільки вважаючи проведення перевірки незаконним посадові особи товариства мали право не допустити службових осіб відповідача до її здійснення. Оскільки відповідача було допущено до проведення перевірки, за результатами якої встановлено порушення ТОВ «ТРІО» вимог ПК України, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 06.09.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.